Постанова

від 21.09.2023 по справі 11/б-1203

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2023 р. Справа №11/Б-1203(921/252/21)

м.Львів

Західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого - суддіМАТУЩАКА О.І.

суддів БОНК Т.Б.

СКРИПЧУК О.С.

за участю секретаря судового засідання Гулик Н.Г.

за участю представників сторін від:

відповідача: Теплюк В.В. (адвокат);

скаржника: Денис А.І. (адвокат).

розглянувши апеляційну скаргуДержавного підприємства «Зарубинський спиртовий

завод» б/н від 26.05.2023 (вх.ЗАГС №0105/1695/23

від 30.05.2023)

на рішенняГосподарського суду Тернопільської області

від 03.02.2023, повний текст 09.05.2023

(суддя Сидорук А.М.)

у справі №11/Б-1203(921/252/21)

за позовом:Державного підприємства «Зарубинський

спиртовий завод», с.Зарубинці Тернопільської

області

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна

Марка», м.Тернопіль

простягнення заборгованості за договором комісії на

продаж продукції в сумі 420 017,97 грн

ВСТАНОВИВ:

Суть спору.

У квітні 2021 року Державне підприємство "Зарубинський спиртовий завод" звернулось до суду із позовною заявою до ТОВ "Західна Марка" про стягнення заборгованості за договором комісії на продаж продукції від 26.04.2017 року.

Господарський суд Львівської області рішенням від 03.02.2023 відмовив у задоволенні позову.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу та інших учасників справи.

Державне підприємство "Зарубинський спиртовий завод" не погодилось із прийнятим рішенням і подало апеляційну скаргу, в якій просило оскаржуване рішення скасувати і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги зазначив наступні обставини:

- оборотно-сальдова відомість долучена відповідачем не є первинним бухгалтерським документом, а підпадає під визначення зведеного облікового документу, що складається на підставі первинних документів. Доводи відповідача про заволодіння позивачем грошовими коштами в сумі 47 047 529,62 грн є необґрунтованими;

- суд першої інстанції не взяв до уваги та не дослідив умови додаткової угоди від 28.04.2017 до договору комісії на продаж продукції (про передачу продукції на реалізацію) № б/н від 26.04.2017;

- висновки місцевого господарського суду про неналежність акту звірки як доказу наявності заборгованості відповідача перед позивачем, обґрунтовані результатами проведеної експертизи є помилковими;

- під час розгляду справи суд першої інстанції допустив неповне з`ясування обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи і правильного застосування норм матеріального права, а відповідно і дотримання норм процесуального права.

Відповідач заперечив вимоги і доводи апеляційної скарги, подав відзив в якому просив оскаржуване рішення залишити без змін. Вважає, що акт звірки на який покликається позивач в обґрунтування позовних та апеляційних вимог є підробленим, а метою позову у цій справі є не стягнення з відповідача коштів у розмірі 300 978,20 грн, а натомість позбавити відповідача права власності на грошові кошти в сумі 47 047 529,62 грн. Відповідач заперечив наявність боргу перед позивачем в сумі, яка є предметом стягнення у цій справі.

Інших клопотань та заяв в порядку ст. 207 ГПК України заявлено не було.

В судове засідання з`явилися представники сторін, які надали пояснення по суті доводів апеляційної скарги і заперечень на них у відзиві на апеляційну скаргу.

Колегія суддів Західного апеляційного господарського суду, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення, викладені у відзиві на неї, заслухавши пояснення представників сторін і перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права місцевим господарським судом, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з огляду на таке.

Фактичні обставини справи.

26.04.2017 Державне підприємство "Зарубинський спиртовий завод", як комітент та ТОВ "Західна Марка", як комісіонер уклали договір комісії на продаж продукції (про передачу продукції на реалізацію), відповідно до умов якого комісіонер зобов`язується за дорученням комітента в інтересах і за рахунок останнього здійснити від свого імені угоду з продажу (поставки) продукції етанолу в якості компонента змішання для бензину згідно ДСТУ EN 15376:2015.

Відповідно до розділу 2 договору, комітент зобов`язується: протягом терміну дії договору передавати комісіонеру продукцію належної якості, відповідно до вимог, установлених цим договором або додатками до нього; протягом дії даного договору утримуватись від укладення договору комісії про передачу на реалізацію етанолу в якості компонента змішання для бензину згідно ДСТУ EN 15376:2015 з іншими особами; приймати від комісіонера звіт щодо виконання ним доручення; у порядку, установленому цим договором компенсувати комісіонеру витрати пов`язані з виконанням цього доручення; у разі, якщо після реалізації комісіонером продукції покупцями буде виявлено недоліки такої продукції, самостійно, чи діючи через комісіонера провести заміну такої продукції або відшкодувати покупцеві витрати щодо усунення таких недоліків.

Комісіонер відповідно до розділу 3 договору, зобов`язується: прийняти від комітента продукцію, що є предметом цього договору, за кількістю; забезпечити належні умови зберігання (схову) отриманої від комітента продукції та вжити всіх необхідних заходів для унеможливлювання її псування або втрати; здійснювати реалізацію продукції, отриманої за цим договором, виключно в якості сировини для виробництва бензинів моторних та палива моторного альтернативного; за результатами реалізації продукції, але не рідше одного разу на тиждень надати комітенту письмовий звіт про виконання доручення, обсяги реалізованої продукції, а також витрати комісіонера, пов`язані з виконанням даного доручення.

Відповідно до п.4.1. договору, передання продукції комітентом комісіонеру для продажу відповідно до умов цього договору здійснюється за актом прийому-передачі.

Пунктом 4.3. договору передбачено, що при передачі продукції комітентом комісіонеру право власності на продукцію до останнього не переходить.

Згідно із розділом 5 договору комісії на продаж продукції (про передачу продукції на реалізацію) від 26.04.2017 розмір комісійної плати (винагороди комісіонера) визначається окремо по кожній партії продукції відповідно підписаної уповноваженими представниками сторін специфікації. Комісійна плата сплачується шляхом утримання комісіонером належних останньому із сум грошових коштів, які надійшли до комісіонера за договором поставки (купівлі-продажу) із покупцями. Грошові кошти, належні комітенту за договором поставки (купівлі-продажу), виплачуються комісіонером протягом п`яти банківських днів із дати погодження та підписання комітентом звіту комісіонера.

Відповідно до п.8.4. договору за порушення термінів передачі товару комітент сплачує комісіонеру 5% вартості непереданої продукції та пеню у розмірі 0,1% вартості непереданої продукції за кожен день порушення строків передачі продукції.

Відповідно до п.8.6. договору за порушення термінів перерахування грошових коштів комітенту, комісіонер сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який нараховувалася пеня, за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до специфікації № 30 від 29.05.2019 до договору в межах виконанню сторонами положень цього ж договору, передачі від комітента до комісіонера підлягає етанол як складник бензину ( ДСТУ EN 15376:2015) в кількості 32 000 кг; реалізаційна ціна 18,80 грн за 1 кг продукції; граничний термін реалізації становить 10 календарних днів з моменту отримання продукції.

28.05.2019 ТОВ "Західна Марка" звернулось з листом б/н і дати до Державного підприємства "Зарубинський спиртовий завод" з проханням відвантажити 29.05.2019 етанол в якості компонента змішання для бензину в кількості 40082 літрів.

На підтвердження передачі продукції етанолу як складника бензину в кількості 32 000 кг від Державного підприємства "Зарубинський спиртовий завод" до ТОВ "Західна Марка" до позовної заяви додано копії наступний документів, а саме: акт прийому-передачі продукції на реалізацію № 002/05-19, підписаний та скріплений печатками двох сторін; видаткову накладну № 173 від 29.05.2019 на суму 601 600,00 грн; товарно-транспортну накладну № Р59 від 29.05.2019.

Відповідно до посвідчення № 84 ДП "Зарубинський спиртовий завод" етанол як складник бензину в кількості 32000 кг по аналізу відповідає вимогам ДСТУ EN 15376:2015 «Палива автомобільні. Етанол як складник бензину. Вимоги та методи випробувань».

Окрім цього, позивач додав до матеріалів справи копії свідоцтв про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки; сертифікат відповідності Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № TER.1.Пр.012-19, термін дії з 12.02.2019 до 11.02.2022 на етанол.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначав, що продукція, прийнята відповідачем в узгоджені строки згідно видаткових накладних та акту приймання-передачі, однак оплата зі сторони комісіонера за реалізовану продукцію відсутня. Тобто, має місце неналежне виконання умов договору в частині своєчасної та повної оплати за отриманий від позивача товар, наслідком чого є заборгованість перед позивачем в розмірі 300 978, 20 грн.

03.03.2021 ДП "Зарубинський спиртовий завод" надіслало на адресу ТОВ «Західна Марка» претензію про погашення заборгованості в сумі 300 978,20 грн; 83 967,59 грн пені, 19 413,08 грн інфляційних втрат та 15 659,10 грн 3% річних, яка залишена без розгляду і задоволення.

Наведені обставини і стали підставою позову у цій справі.

Оцінка суду.

При з`ясуванні дійсних обставин справи судова колегія встановила, що на спростування обставин покладених в основу заявлених позовних вимог, відповідач додав до матеріалів справи копії платіжних документів, згідно з якими на виконання умов договору комісії на продаж продукції (про передачу продукції на реалізацію) від 26.04.2017, відповідач перерахував позивачу грошові кошти на загальну суму 659 866 934,15 грн, а позивач передав відповідачу товару на реалізацію на загальну суму 612 819 404,53 грн. Наведене підтверджується платіжними дорученнями, перерахованими у оскаржуваному рішенні з аперіод з 27.04.2017 по 25.02.2019.

Позивач у справі ДП «Зарубинський спиртовий завод» в обґрунтування своїх позовних вимог додав до матеріалів справи акт звірки взаєморозрахунків за період лютий 2019 р. - червень 2019 р. між ДП «Зарубинський спиртовий завод» та ТОВ «Західна Марка» за договором № БН від 26.04.2017, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем складає 300 978,20 грн.

ТОВ «Західна Марка» звернулось до Головного слідчого управління Національної поліції України із заявою за фактом заволодіння коштами ТОВ «Західна Марка» службовими особами ДП «Зарубинський спиртовий завод» шляхом шахрайства в особливо великих розмірах, у зв`язку із підробленням акту звірки.

Головне слідче управління Національної поліції України листом від 03.02.2021 №3332/1/24/1/2-2021 повідомило ТОВ «Західна Марка», що відомості, вказані в заяві, 26.01.2021 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 Кримінального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 24.09.2021 призначено у справі № 11/Б-1203 (921/252/21) судову почеркознавчу та технічну експертизу.

Відповідно висновку експертів за результатами проведення судової-почеркознавчої та судово-технічної експертизи документів у господарській справі № 11/Б-1203 (921/252/21), відтиск печатки від імені ТОВ «Західна Марка» у акті звірки взаєморозрахунків за період лютий-червень 2019 між ДП «Зарубинський спиртовий завод» і ТОВ «Західна Марка» за договором БН від 26.04.2017 у графі «Від ТОВ «Західна Марка»», нанесений за допомогою кліше печатки; відтиск печатки від імені ТОВ «Західна Марка» у акті звірки взаєморозрахунків за період лютий-червень 2019 між ДП «Зарубинський спиртовий завод» і ТОВ «Західна Марка» за договором БН від 26.04.2017 у графі «Від ТОВ «Західна Марка», нанесений не печаткою ТОВ «Західна Марка», вільні й експериментальні зразки відтисків якої надана для порівняльного дослідження, а іншою печаткою з аналогічним змістом; в акті звірки взаєморозрахунків за період лютий-червень 2019 між ДП «Зарубинський спиртовий завод» і ТОВ «Західна Марка» за договором БН від 26.04.2017 у графі «Від ТОВ «Західна Марка» міститься не рукописний підпис від імені директора ТОВ «Західна Марка» Деменка О.М. виконаний писальним приладом, а відтиск рельєфного кліше підпису факсиміле.

Тобто, за наслідками проведеної експертизи, підтверджена недостовірність рукописного підпису без відповідного договірного погодження використання факсимільного підпису.

Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з приписами ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 1011, 1012, 1014 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов`язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. Договір комісії може бути укладений на визначений строк або без визначення строку, з визначенням або без визначення території його виконання, з умовою чи без умови щодо асортименту товарів, які є предметом комісії. Комітент може бути зобов`язаний утримуватися від укладення договору комісії з іншими особами. Істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов`язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну. Комісіонер зобов`язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок. Якщо у договорі комісії таких вказівок немає, комісіонер зобов`язаний вчиняти правочини відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться. Якщо комісіонер вчинив правочин на умовах більш вигідних, ніж ті, що були визначені комітентом, додатково одержана вигода належить комітентові.

З огляду на вищевикладене, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову у позові, оскільки вище переліченими платіжними дорученнями встановлено, що ТОВ «Західна Марка» перерахувало ДП «Зарубинський спиртовий завод» грошові кошти в розмірі 659 866 934,15 грн, а товар під реалізацію отримало на суму 612 819 404,53 грн. Внаслідок цього, у позивача перед відповідачем є заборгованість в розмірі 47 047 529,62 грн.

Наведені обставини апелянт не спростував в судах першої і апеляційної інстанцій. При цьому, апелянт не заперечує факт отримання від відповідача грошових коштів в загальній сумі 659 866 934,15 грн, а докази про існування між сторонами інших договірних відносин чи обставин, аніж ті, які встановлені на підставі документальних доказів у цій справі, поданих сторонами на підтвердження відповідних доводів і заперечень, не подав.

Судова колегія погоджується, що виходячи із змісту дослідницької частини висновку експертів за результатами проведення судової-почеркознавчої та судово-технічної експертизи документів, яка проведена на підставі вищевказаної ухвали місцевого господарського суду у цій справі, розбіжні ознаки відтиску печатки від імені ТОВ «Західна Марка», який міститься у акті звірки взаєморозрахунків за договором БН від 26.04.2017 та відтиску печатки ТОВ «Західна Марка», вільні й експериментальні зразки якого надані експерту для проведення дослідження є суттєві.

Згідно із ч.2 ст.207 ЦК України, достатнім є проставлення підпису повноважної особи сторони правочину для його вчинення (укладення), а відтиск печатки сторони такого правочину чи інших додаткових умов для його вчинення не вимагається.

Таким чином, з огляду на норми законодавства, які регулюють спірні відносини та враховуючи вищеописані обставини, які вірно встановив суд першої інстанції під час розгляду цієї справи, судова колегія погоджується із висновком суду про відмову в задоволенні позову, адже такий висновок є обґрунтований і правомірний.

Отже, апеляційний господарський суд вважає, що надав відповідь на всі істотні, вагомі та доречні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, та дійшов висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Відповідно до ст.ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, оскаржуване рішення суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Судові витрати.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому, судовий збір за подання апеляційної скарги підлягає залишенню за апелянтом.

Керуючись ст.ст. 129, 269-270, 275-276, 281-284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Державного підприємства «Зарубинський спиртовий завод» залишити без задоволення, а оскаржуване рішення Господарського суду Тернопільської області від 03.02.2023 у справі №11/Б-1203(921/252/21) без змін.

2.Судовий збір за розгляд апеляційної скарги залишити за апелянтом.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до Верховного Суду.

Справу повернути до місцевого господарського суду.

Повний текст постанови складений 09.10.2023.

Головуючий (суддя-доповідач)О.І. МАТУЩАК

СуддіТ.Б. БОНК

О.С. СКРИПЧУК