Ухвала

від 11.05.2023 по справі 201/17636/16-к

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Справа №201/17636/16-к

Пр. 1-кс/336/521/2023

УХВАЛА

іменем України

11 травня 2023 року м. Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву про самовідвід судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №201/17636/16-к, пр.1-кп/336/763/2023 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2,3 ст. 28, ч. 2 ст. 375, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 2, 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч. 3, 4 ст. 358 КК України, -

встановив:

10.05.2023 на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.05.2023 заява про самовідвід судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №201/17636/16-к, пр.1-кп/336/763/2023 розподілена судді ОСОБА_1 .

В обґрунтування заяви про самовідвід суддя ОСОБА_3 зазначає, що в її провадженні знаходиться кримінальне провадження № 201/17636/16-к провадження 1-кп/336/763/2023 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2, 3 ст. 28, ч. 2 ст. 375, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч.2, 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч.3, 4 ст. 358 КК України.

Ухвалою суду від 05.02.2021 р. судове провадження щодо обвинуваченої ОСОБА_4 зупинено до її розшуку,матеріали кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 виділені в окреме провадження з кримінального провадження № 201/17636/16-к по обвинуваченню ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень.

Ухвалою суду від 13.04.2023 року матеріали провадження стосовно іншого обвинуваченого ОСОБА_5 були виділені з кримінального провадження № 201/17636/16-к на підставі ч. 8 ст.469 КПК України для затвердження угоди в провадження № 201/17636/16-к провадження № 336/719/2023.

На підставі угоди у виділеному провадженні кримінальному провадженні № 201/17636/16-к провадження № 336/719/2023 головуючим суддею ОСОБА_3 13.04.2023 р. ухвалено вирок та ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні злочинів, які передбачені ч.4 ст.190, ч.2 ст.15 ч.4 ст.190 КК України у співучасті з іншими особами, призначено узгоджене сторонами угоди покарання.

Під час розгляду угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_5 , суд, серед іншого, з`ясував у обвинуваченого, чи зможе він реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання, вчинити дії, перелік яких у ній зазначено, зокрема, виконати обов`язки щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 виклав обставини вчинення кримінального правопорушення у співучасті з особою 1 та особою 2, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження,пояснивши роль кожного із співучасників у заволодінні нерухомим майном потерпілих на підставі судових рішень,зокрема,роль обвинуваченої ОСОБА_4 як організатора. Підтвердив згоду в подальшому при розгляді кримінальних проваджень з особою 1 та особою 2, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження,надати показання як свідок та виконати обов`язок щодо співпраці із стороною обвинувачення у викритті кримінального правопорушення, вчиненого цими особами.

Оскільки провадження відносно ОСОБА_5 є виділеним з іншого кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , яке також розглядається під головуванням судді ОСОБА_3 , очевидно,що головуючому у справі відомі особи співучасники ОСОБА_5 .

Таким чином, головуючим суддею вже досліджені показання одного із співучасників, який надалі надаватиме показання як свідок щодо інших співучасників, головуючий суддя висловилась у судовому рішенні про виконання одним із співучасників взятих на себе відповідно до угоди зобов`язань щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою,у такий спосіб суддя фактично сприяла стороні обвинувачення отримати викривальні факти відносно інших співучасників, зробила висновок про вчинення ОСОБА_5 протиправних дій у співучасті з ними, тобто опосередковано вже прийшла до висновку про їх причетність до злочинної діяльності,що робить неможливим винесення об`єктивного рішення у справі по обвинуваченню ОСОБА_6 за ч.4 ст.190, ч.2 ст.15 ч.4 ст.190 КК України та не узгоджується з гарантіями презумпції невинуватості за ст.62 Конституції України.

У зв`язку з наведеними обставинами суддя заявляє про самовідвід в даному кримінальному провадженні.

Учасники кримінального провадження в судове засідання не з`явились, про час та місце її розгляду повідомлені у встановленому законом порядку, причина неявки суду не відома.

Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів у відповідності до ч.4 ст. 107 КПК України не здійснюється у зв`язку із неприбуттям в судове засідання осіб, які беруть участь у судовому провадженні.

Розглянувши заяву про самовідвід, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви та наявність підстав для її задоволення у зв`язку з наступним.

Згідно зі ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Положеннями частини 1, 5 статті 9 КПК України встановлено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Нормами частини першої статті 21 Кримінального процесуального кодексу України як одну з гарантій дотримання прав учасника кримінального процесу визначає гарантування права на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Аналогічні норми містить і стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, безсторонність (неупередженість) суду в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися згідно з (її) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (її) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах: «Фей проти Австрії», «Веттштайн проти Швейцарії»).

Проте, між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а також може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру»).

У деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (рішення у справі «Пуллар проти Сполучного Королівства»). У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії»).

Відповідно до ч.1,3-5 ст.80 КПК України за наявності підстав, передбачених ст.75-79 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Відвід повинен бути вмотивованим.

У чинному кримінальному процесуальному законі закріплено інститут відводу (самовідводу) судді, який, по суті, є єдиним способом вирішення конфлікту інтересів в їхній професійній діяльності, прямо передбаченим законом. При цьому, інститут відводу (самовідводу) є однією з найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом.

Згідно з п.12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.

Як рекомендує п.2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

ЄСПЛ у Рішенні від 25.11.2021 року у справі «Муча проти Словаччини» констатував, що суд, який схвалив угоди спільників про визнання провини, які завдають шкоди презумпції невинуватості старшого гангстера, не був неупередженим у судовому розгляді справи останнього.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини встановлено,що кожний суддя, стосовно якого існують будь-які сумніви щодо недостатньої неупередженості, повинен відмовитись від розгляду справи (Micallef v. Malta (Мікалефф проти Мальти) [ВП], § 98).

Аналогічним чином,у справі Piersack v Belgium (1982 г.) ЄСПЛ постановив, що внутрішні суди повинні викликати довіру у громадськості і, особливо, у обвинувачених в ході кримінального процесу, а також суддя, у відношення якого є обґрунтовані побоювання недостатньої неупередженості, повинен негайно взяти відвід. У справі De Cubber v Belgium (1984 г.)

Вироком, постановленим 13.04.2023 року відносно ОСОБА_5 про визнання винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190, ч.2 ст.15 ч.4 ст.190 КК України, встановлено, що ним вчинено злочини у співучасті з іншими особами, якими є особа-1 та особа -2, відомі головуючому судді ОСОБА_3 , як адвокат ОСОБА_4 та суддя ОСОБА_6 , тому неупередженість судді у розгляді кримінального провадження стосовно іншого обвинуваченого ОСОБА_6 , яке було виділено з кримінального провадження №201/17636/16-к провадження №336/59/2023 на підставі ч. 8 ст.469 КПК України для затвердження угоди в провадження №201/17636/16-к провадження № 336/719/2023, може ставитися під сумнів стороною захисту, а всі подальші процесуальні рішення будуть сприйматись як незаконні.

З аналогічних підстав головуючим суддею був заявлений самовідвід у кримінальному провадженні № 201/17636/16-к провадження № 336/59/2023 відносно ОСОБА_6 за ст.190 ч.4,ст.15 ч.2 ст.190 ч.4 КК України, який задоволено ухвалою суду від 28.04.2023 року.

Приймаючи до уваги зазначене, враховуючи зміст заяви судді, дослідивши підстави для розгляду питання про самовідвід, суддя дійшов висновку про те, що заява судді ОСОБА_3 про самовідвід підлягає задоволенню, оскільки зазначені обставини не змінилися та виключають участь судді у кримінальному провадженні.

Згідно з ч.2, 4 ст. 82 КПК України у разі задоволення заяви про відвід (самовідвід) судді, який здійснює судове провадження одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею. Слідчий суддя, суддя (судді), на розгляд яких передається кримінальне провадження або справа, визначається у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.

Cправу необхідно передати до канцелярії суду для виконання вимог ч. 3 ст. 35 КПК України.

Керуючись ст. 75, 81-82, 369-372? 392 КПК України, суд, -

постановив:

Заяву судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_3 про самовідвід у кримінальному провадженні №201/17636/16-к, пр.1-кп/336/763/2023 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2,3 ст. 28, ч. 2 ст. 375, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 2, 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч. 3, 4 ст. 358 КК України, - задовольнити.

Кримінальне провадження №201/17636/16-к, пр.1-кп/336/763/2023 передати до канцелярії суду для проведення розподілу автоматизованою системою документообігу суду для визначення головуючого судді з розгляду даного кримінального провадження в порядку, передбаченому ч.3 ст.35 КПК України.

Ухвала суду оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.

Суддя ОСОБА_1