Постанова

від 02.05.2023 по справі 545/369/22

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 545/369/22 Номер провадження 22-ц/814/2003/23Головуючий у 1-й інстанції Юрлагіна Т.В. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Пікуля В.П.,

суддів: Лобова О.А., Одринської Т.В.,

за участю секретаря Філоненко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційноюскаргою Петрівського закладу дошкільної освіти «Калинка» Скороходівської селищної ради на рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 12 липня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Петрівського закладу дошкільної освіти «Калинка» Скороходівської селищної ради, Відділу освіти, культури, молоді та спорту виконавчого комітету Скороходівської селищної ради, третя особа директор Петрівського закладу дошкільної освіти «Калинка» Скороходівської селищної ради Гулбе Наталія Карлівна про скасування наказів про відсторонення від роботи, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати,

В С Т А Н О В И В:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Петрівського закладу дошкільної освіти «Калинка» Скороходівської селищної ради, Відділу освіти, культури, молоді та спорту виконавчого комітету Скороходівської селищної ради, третя особа директор Петрівського закладу дошкільної освіти «Калинка» Скороходівської селищної ради Гулбе Н.К. про скасування наказів про відсторонення від роботи, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач працює вихователем дошкільної групи Петрівського закладу дошкільної освіти «Калинка» Скороходівської селищної ради. 21 жовтня 2021 року відповідачем було надано позивачу на ознайомлення «Повідомлення» щодо обов`язкового профілактичного щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Позивач перебуваючи у відпустці 24 листопада 2021 року отримала телефонний дзвінок від директора Петрівського закладу дошкільної освіти «Калинка» Скороходівської селищної ради Гулбе Н.К. з пропозицією підійти до її кабінету, де їй було повідомлено про те, що оскільки вона відмовилась від отримання «Повідомлення», то буде складено акт про відмову від отримання «Повідомлення» щодо обов`язкового профілактичного щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Після виходу з лікарняного 14 січня 2022 року, її відсторонено від роботи з 14 січня 2022 року на час відсутності щеплення проти COVID-19 без збереження заробітної плати. Проте відомості щодо відсутності щеплення є лікарською таємницею та звідки відповідачу відомо про дані обставини не зрозуміло. При підготовці позовної заяви вона звернулась до бухгалтерії закладу для отримання копій документів, де їй повідомили, що її відсторонили з 09 грудня 2022 року, щоб не виплачувати лікарняні, після консультацій з юристом.

24 січня 2022 року після подання позивачем офіційного запиту про надання документів, стало відомо про наказ про відсторонення від 09 грудня 2021 року, з яким її ознайомлено не було, та про існування якого стало відомо саме 24 січня 2022 року.

Позивач вважає вказані накази такими, що видані з грубим порушенням норм чинного і міжнародного законодавства та конституційних прав позивача, в зв`язку з чим, підлягає скасуванню, а заробітна плата за час незаконного відсторонення від роботи має бути виплачена.

У зв`язку з вищевказаним, ОСОБА_1 , після уточнення позовних вимог, прохала суд визнати незаконними та скасувати накази Петрівського закладу дошкільної освіти «Калинка» Скороходівської селищної ради від 09 грудня 2021 року №52 та від 14 січня 2022 року №4 про відсторонення її від роботи; стягнути на її користь середній заробіток за час відсторонення від роботи з 14 січня 2022 року до 01 березня 2022 року.

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Чутівського районного суду Полтавської області від 12 липня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Петрівського закладу дошкільної освіти «Калинка» Скороходівської селищної ради, Відділу освіти, культури, молоді та спорту виконавчого комітету Скороходівської селищної ради, третя особа директор Петрівського закладу дошкільної освіти «Калинка» Скороходівської селищної ради Гулбе Н.К. про скасування наказів про відсторонення від роботи, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати задоволено.

Скасовано накази №52 від 09 грудня 2021 року та №4 від 14 січня 2022 року видані Петрівським закладом дошкільної освіти «Калинка» Скороходівської селищної ради, Відділу освіти, культури, молоді та спорту виконавчого комітету Скороходівської селищної ради «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 ».

Стягнуто з Петрівського закладу дошкільної освіти «Калинка» Скороходівської селищної ради, Відділу освіти, культури, молоді та спорту виконавчого комітету Скороходівської селищної ради, середній заробіток за час відсторонення від роботи з 14 січня 2022 року по день допущення до роботи в розмірі 10151,19 грн.

Стягнуто з Петрівського закладу дошкільної освіти «Калинка» Скороходівської селищної ради, Відділу освіти, культури, молоді та спорту виконавчого комітету Скороходівської селищної ради на користь держави судовий збір у сумі 992,40 грн.

Ухвалою Чутівського районного суду Полтавської області від 06 січня 2023 року заяву ОСОБА_1 про виправлення описки у рішенні Чутівського районного суду Полтавської області від 12 липня 2022 року задоволено частково.

Виправлено описку допущену в 10 абзаці резолютивної частини рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 12 липня 2022 року, де зазначено найменування відповідачів: 1) Петрівський заклад дошкільної освіти «Калинка» Скороходівської селищної ради; 2) Відділ освіти, культури, молоді та спорту виконавчого комітету Скороходівської селищної ради.

В іншій частині у задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки у рішенні Чутівського районного суду Полтавської області від 12 липня 2022 року відмовлено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

З рішенням Чутівського районного суду Полтавської області від 12 липня 2022 року не погодився Петрівський закладдошкільної освіти«Калинка» Скороходівськоїселищної радита оскаржив його в апеляційному порядку.

У поданій апеляційній скарзі відповідач прохає суд скасувати рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 12 липня 2022 року та ухвалити нове, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Петрівського закладу дошкільної освіти «Калинка» Скороходівської селищної ради та Відділу освіти, культури, молоді та спорту виконавчого комітету Скороходівської селищної ради.

Аргументи учасників справи

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

На думку особи, яка подала апеляційну скаргу, оскаржуване судове рішення прийняте з порушенням вимог чинного законодавства України, при цьому суд не в повному обсязі з`ясував обставини справи, які мають значення для правильного вирішення спору у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , що призвело до неправильного застосування судом норм як матеріального, так і процесуального права.

В апеляційній скарзі вказано, що вакцинація від COVID-19 і, як складова частина, її обов`язковість для осіб певних професій, навіть під загрозою відсторонення від роботи, не може вважатися примушуванням до вакцинації або катуванням, оскільки фактично у даному випадку є особа, яка займає посаду вихователя, постає перед вибором вакцинуватися і продовжити роботу або слідуючи своїм переконанням відмовитися від вакцинації, але в такому випадку бути відстороненою від посади, щоб не наражати на небезпеку вихованців, своїх колег та й саму себе, оскільки посада вихователя передбачає велику кількість контактів.

Відповідач зазначає, що позивач була повідомлена про обов`язковість профілактичного щеплення, а саме, що до 05 листопада 2021 року слід подати документ, який підтверджуватиме наявність профілактичного щеплення від COVID-19або довідкупро абсолютніпротипоказання відповіднодо Перелікумедичних протипоказаньта застереженьдо проведенняпрофілактичних щеплень,затвердженого наказомМОЗ від16вересня 2011року №59та вразі їхненадання з08листопада 2021року працівникибудуть відстороненівід роботибез збереженнязаробітної платина підставістатті 46КЗпП України.

Доводи, наведені у відзиві на апеляційну скаргу

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 прохає суд відмовити у задоволенні апеляційних вимог Петрівського закладу дошкільної освіти «Калинка» Скороходівської селищної ради.

ОСОБА_1 наголошує, що роботодавцем її було відсторонено від виконання посадових обов`язків на підставі двох наказів, один з яких був виданий під час її тимчасової непрацездатності.

Позивач наголошує, що відповідачем не надано жодних доказів щодо відмови чи ухиляння ОСОБА_1 від профілактичного щеплення від COVID-19. Крім того, доводи апеляційної скарги стосовно обов`язковості щеплення від COVID-19 є абсурдними та такими, що суперечать законам України.

Також на думку позивача, є неприпустимим співставлення її конституційних прав з інтересами суспільства, оскільки потенційну вірогідність завдання шкоди таким інтересам внаслідок реалізації права на працю досить складно належним чином оцінити, особливо тоді, коли інтереси суспільства визначені тільки зі слів окремих посадових осіб не визнані єдиним законодавчим органом України.

Водночас, ОСОБА_1 вказує на описки та арифметичні помилки, які допущені місцевим судом та підлягають виправленню.

Позиція учасників справи у суді апеляційної інстанції

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи.

Водночас, ОСОБА_1 за допомогою телефонного зв`язку прохала суд розгляд справи здійснювати за її відсутності, що підтверджується складеною телефонограмою.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, приходить до такого висновку.

Встановлені обставини справи

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач ОСОБА_1 працює на посаді вихователя дошкільної групи Петрівського закладу дошкільної освіти «Калинка» Скороходівської селищної ради.

Відповідачем було надано позивачу на ознайомлення повідомлення «Про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19» від 29 жовтня 2021 року, у якому вказано, що з 08 листопада 2021 року на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, щеплення від COVID-19 є обов`язковим для працівників закладів освіти. У зв`язку з чим, адміністрація дошкільного закладу прохала ОСОБА_1 до 05 листопада 2021 року подати документ, який підтверджуватиме наявність профілактичного щеплення від COVID-19 або довідку про абсолютні протипоказання відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я від 16 вересня 2011 року №59. Позивачу було роз`яснено, що у випадку ненадання у встановлені строки вказаних документів, 08 листопада 2021 року її буде відсторонено від роботи без збереження заробітної плати на підставі статті 46 КЗпП України та статті 12 Закону України «Про захист від інфекційних хвороб» (а.с. 11).

ОСОБА_1 направила до Петрівського закладу дошкільної освіти «Калинка» Скороходівської селищної ради лист-відповідь на повідомлення Петрівського закладу дошкільної освіти «Калинка» Скороходівської селищної ради про обов`язкове профілактичне щеплення від COVID-19, у якому, висловивши свою незгоду з даним повідомленням, вказала, що вказане у такому повідомленні не являється підставою для порушення її прав, визначених Конституцією України та законами України і не може бути використано для її відсторонення від роботи чи отримання від неї конфіденційної інформації всупереч її згоди (а.с. 12-13).

Згідно наказу Петрівського закладу дошкільної освіти «Калинка» Скороходівської селищної ради «Про надання щорічних основних відпусток працівникам ЗДО в зв`язку з поданими заявами та згідно графіка відпусток» №45 від 04 листопада 2021 року надано щорічну основну відпустку з 04 листопада 2021 року по 08 грудня 2021 року на 35 календарних дні ОСОБА_1 вихователеві дошкільної групи (а.с. 14).

Наказом директора закладу дошкільної освіти «Калинка» Скороходівської селищної ради «Про відсторонення від роботи працівників обов`язковість профілактичних щеплень яких передбачена Переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я від 04 жовтня 2021 року №2153» №52 від 09 грудня 2021 року відповідно до статті 46 КЗпП України, частини другої статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», наказу Міністерства охорони здоров`я України «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» від 04 жовтня 2021 року №2153, пункту 41-6 Постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року №1236 (зі змінами) вихователя дошкільної групи Петрівського закладу дошкільної освіти «Калинка» Скороходівської селищної ради ОСОБА_1 відсторонено від роботи без збереження заробітної плати з 09 грудня 2021 року, яка не надала сертифікат, що підтверджує проходження профілактичного щеплення проти COVID-19, або медичний висновок про наявність протипоказань до проведення щеплень, до усунення причин, що зумовлює відсторонення (а.с. 22).

Згідно медичних висновків про тимчасову непрацездатність ОСОБА_1 з 09 грудня 2021 року по 13 грудня 2021 року (а.с. 16), з 13 грудня 2021 року по 17 грудня 2021 року (а.с. 17), з 20 грудня 2021 року по 24 грудня 2021 року (а.с. 18), з 28 грудня 2021 року по 04 січня 2022 року (а.с. 19), з 04 січня 2022 року по 13 січня 2022 року (а.с. 20) перебувала на лікарняних.

Наказом директора закладу дошкільної освіти «Калинка» Скороходівської селищної ради «Про відсторонення від роботи працівників обов`язковість профілактичних щеплень яких передбачена Переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я від 04 жовтня 2021 року №2153» №4 від 14 січня 2022 року відповідно до статті 46 КЗпП України, частини другої статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», наказу Міністерства охорони здоров`я України «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» від 04 жовтня 2021 року №2153, пункту 41-6 Постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року №1236 (зі змінами) вихователя дошкільної групи Петрівського закладу дошкільної освіти «Калинка» Скороходівської селищної ради ОСОБА_1 відсторонено від роботи без збереження заробітної плати з 14 січня 2022 року, яка не надала сертифікат, що підтверджує проходження профілактичного щеплення проти COVID-19, або медичний висновок про наявність протипоказань до проведення щеплень, до усунення причин, що зумовлює відсторонення (а.с. 21).

Під час розгляду справи сторонами не заперечувався факт ознайомлення ОСОБА_1 з наказом директора закладу дошкільної освіти «Калинка» Скороходівської селищної ради «Про відсторонення від роботи працівників обов`язковість профілактичних щеплень яких передбачена Переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я від 04 жовтня 2021 року №2153» №4 від 14 січня 2022 року.

Наказом директора закладу дошкільної освіти «Калинка» Скороходівської селищної ради «Про допуск до роботи працівника ОСОБА_1 » №10-к від 01 березня 2022 року ОСОБА_1 допущено до виконання посадових обов`язків з 01 березня 2022 року (а.с.74).

Позиція апеляційного суду

Щодо проведення обов`язкового профілактичного щеплення проти COVID-19 відповідно до закону

Частиною шостою статті 12Закону України«Про захистнаселення відінфекційних хвороб» передбачено, що повнолітнім дієздатним громадянам профілактичні щеплення проводяться за їх згодою після надання об`єктивної інформації про щеплення, наслідки відмови від них та можливі поствакцинальні ускладнення; якщо особа та (або) її законні представники відмовляються від обов`язкових профілактичних щеплень, лікар має право взяти у них відповідне письмове підтвердження, а в разі відмови дати таке підтвердження - засвідчити це актом у присутності свідків.

Згідно із частиною сьомою цієї статті відомості про профілактичні щеплення, поствакцинальні ускладнення та про відмову від обов`язкових профілактичних щеплень підлягають статистичному обліку і вносяться до відповідних медичних документів. Медичні протипоказання, порядок проведення профілактичних щеплень та реєстрації поствакцинальних ускладнень установлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Системний аналіз норм права дає підстави для висновку, що для отримання профілактичного щеплення, в тому числі проти COVID-19, необхідна згода працівника, який отримав повну й об`єктивну інформацію про щеплення, наслідки відмови від нього тощо. Роботодавець має довести до відома працівника наслідки для виконання трудових обов`язків відмови чи ухилення працівника від обов`язкового профілактичного щеплення, а лікар - надати об`єктивну інформацію про щеплення, наслідки відмови від нього для здоров`я та можливі поствакцинальні ускладнення.

Відмова поінформованого працівника від проведення обов`язкового профілактичного щеплення чи факт ухилення від останнього мають бути належно підтвердженими (див.: пункт 10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 130/3548/21 (провадження № 14-82цс22)).

Щодо відсторонення від роботи працівника, який не пройшов обов`язкового профілактичного щеплення від COVID-19, на підставі закону

Частиною першою статті 46КЗпП України передбачено, що відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі:

- появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння;

- відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони;

- в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно з пунктами «б», «г» статті 10 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» громадяни України зобов`язані у передбачених законодавством випадках проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення; виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством про охорону здоров`я.

Законом України«Про захистнаселення відінфекційних хвороб» визначено правові, організаційні та фінансові засади діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, спрямованої на запобігання виникненню і поширенню інфекційних хвороб людини, локалізацію та ліквідацію їх спалахів та епідемій, встановлено права, обов`язки та відповідальність юридичних і фізичних осіб у сфері захисту населення від інфекційних хвороб.

За статтею 1Закону України«Про захистнаселення відінфекційних хвороб» протиепідемічні заходи - це комплекс організаційних, медико-санітарних, ветеринарних, інженерно-технічних, адміністративних та інших заходів, що здійснюються з метою запобігання поширенню інфекційних хвороб, локалізації та ліквідації їх осередків, спалахів та епідемій.

Стаття 11цього Закону визначає, що організація та проведення медичних оглядів і обстежень, профілактичних щеплень, гігієнічного виховання та навчання громадян, інших заходів, передбачених санітарно-гігієнічними та санітарно-протиепідемічними правилами і нормами, у межах встановлених законом повноважень покладаються на органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, органи державної санітарно-епідеміологічної служби, заклади охорони здоров`я, підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, а також на громадян.

Частиною першою статті 12Закону України«Про захистнаселення відінфекційних хвороб» передбачено, що профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов`язковими і включаються до календаря щеплень.

Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт (речення перше та друге частини другої статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»).

Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я (речення третє частини другої статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»).

У разі загрози виникнення особливо небезпечної інфекційної хвороби або масового поширення небезпечної інфекційної хвороби на відповідних територіях та об`єктах можуть проводитися обов`язкові профілактичні щеплення проти цієї інфекційної хвороби за епідемічними показаннями (частина третя статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»).

Рішення про проведення обов`язкових профілактичних щеплень за епідемічними показаннями на відповідних територіях та об`єктах приймають головний державний санітарний лікар України, головний державний санітарний лікар Автономної Республіки Крим, головні державні санітарні лікарі областей, міст Києва та Севастополя, головні державні санітарні лікарі центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах оборони і військового будівництва, охорони громадського порядку, виконання кримінальних покарань, захисту державного кордону, Служби безпеки України (частина четверта статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»).

Профілактичні щеплення проводяться після медичного огляду особи в разі відсутності у неї відповідних медичних протипоказань (речення перше частини шостої статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»).

Згідно із Положенням про Міністерство охорони здоров`я України, затвердженим постановою КабінетуМіністрів Українивід 25березня 2015року №267 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року № 90) (далі - Положення про МОЗ України), МОЗ України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, а також захисту населення від інфекційних хвороб, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням, попередження та профілактики неінфекційних захворювань.

Накази МОЗ України, видані в межах повноважень, передбачених законом, є обов`язковими до виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, місцевими держадміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та громадянами (пункт 8 зазначеного Положення).

Наказом МОЗУкраїни від04жовтня 2021року №2153 затверджено Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням (далі - Перелік № 2153). У первинній редакції до цього Переліку увійшли працівники центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів; місцевих державних адміністрацій та їх структурних підрозділів; закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності.

Постановою КабінетуМіністрів Українивід 20жовтня 2021року №1096 доповнено постанову Кабінету Міністрів України № 1236 новим пунктом 41-6, відповідно до якого керівникам державних органів (державної служби), керівникам підприємств, установ та організацій доручено забезпечити:

1) контроль за проведенням обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 працівниками та державними службовцями, обов`язковість профілактичних щеплень яких передбачена Переліком № 2153;

2) відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19, відповідно до статті 46 КЗпП України, частини другої статті 12Закону України«Про захистнаселення відінфекційних хвороб» та частини третьої статті 5 Закону України «Про державну службу», крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я;

3) взяття до відома, що:

- на час такого відсторонення оплата праці працівників та державних службовців здійснюється з урахуванням частини першої статті 94 КЗпП України, частини першої статті 1Закону України«Про оплатупраці» та частини третьої статті 5 Закону України «Про державну службу»;

- відсторонення працівників та державних службовців здійснюється шляхом видання наказу або розпорядження керівника державного органу (державної служби) або підприємства, установи, організації з обов`язковим доведенням його до відома особам, які відсторонюються;

- строк відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили.

Питання відсторонення від роботи додатково регламентовано в Законі України«Про забезпеченнясанітарного таепідемічного благополуччянаселення» та Інструкції про порядок внесення подання про відсторонення осіб від роботи або іншої діяльності, затвердженій наказом Міністерстваохорони здоров`яУкраїни від14квітня 1995року №66 (далі - Інструкція № 66).

Відповідно до пункту 2.3 Інструкції №66 (з урахуванням змін, внесених наказом МОЗ України від 30 серпня 2011 року № 544) подання про відсторонення від роботи або іншої діяльності - це письмовий організаційно-розпорядчий документ Державної санітарно-епідеміологічної служби України, який зобов`язує роботодавців у встановлений термін усунути від роботи або іншої діяльності зазначених у поданні осіб.

Згідно з підпунктом 1.2.5 пункту 1.2 Інструкції №66 особами, які відмовляються або ухиляються від профілактичних щеплень, визнаються громадяни та неповнолітні діти, а також окремі категорії працівників у зв`язку з особливостями виробництва або виконуваної ними роботи, які необґрунтовано відмовились від профілактичного щеплення, передбаченого Календарем профілактичних щеплень в Україні, затвердженим наказом МОЗ України від 16 вересня 2011 року № 59, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10 жовтня 2011 року за № 1159/19897.

Відповідно до пункту 2.2 Інструкції №66 право внесення подання про відсторонення від роботи або іншої діяльності надано головному державному санітарному лікарю України, його заступникам, головним державним санітарним лікарям Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва, Севастополя та їх заступникам, головним державним санітарним лікарям водного, залізничного, повітряного транспорту, водних басейнів, залізниць, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державного управління справами, Служби безпеки України та їх заступникам, іншим головним державним санітарним лікарям та їх заступникам, а також іншим посадовим особам Державної санітарно-епідеміологічної служби, що уповноважені на те керівниками відповідних служб.

Пунктом 2.5 Інструкції №66 визначено, що подання про відсторонення від роботи або іншої діяльності складають у двох примірниках, один з яких направляється роботодавцю, що зобов`язаний забезпечити його виконання, а другий зберігається у посадової особи, яка внесла подання. Подання про відсторонення від роботи або іншої діяльності складається за формою згідно з додатком 1 до цієї Інструкції.

Згідно з пунктом 2.7 Інструкції №66 термін, на який відсторонюється особа, залежить від епідеміологічних показань та встановлюється згідно з додатком № 2 до цієї Інструкції.

Велика Палата Верховного Суду наголосила на тому, що положення абзацу шостого частини першої статті 7Закону України«Про забезпеченнясанітарного таепідемічного благополуччянаселення» та Інструкції №66 не охоплюють порядок відсторонення від роботи у зв`язку з відмовою чи ухиленням від проведення обов`язкових профілактичних щеплень для запобігання захворюванню на COVID-19. Обов`язки роботодавців щодо забезпечення епідеміологічного благополуччя населення визначені не тільки Законом України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення». Постановою КабінетуМіністрів Українивід 20жовтня 2021року №1096 передбачено, що відсторонення працівників в межах відповідних заходів боротьби з пандемією COVID-19 керівник підприємства, установи, організації проводить відповідно до статті 46 КЗпП України, частини другої статті 12Закону України«Про захистнаселення відінфекційних хвороб» і частини третьої статті 5 Закону України «Про державну службу».

Отже, відсторонення від роботи (виконання робіт) певних категорій працівників, які відмовляються або ухиляються від проведення обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19, було передбачене законом. Приписи законів України з приводу такого відсторонення є чіткими, зрозумілими та за дотримання визначеної в них процедури дозволяють працівникові розуміти наслідки його відмови або ухилення від такого щеплення за відсутності медичних протипоказань, виявленої за наслідками медичного огляду, проведеного до моменту відсторонення, а роботодавцеві дозволяють визначити порядок його дій щодо такого працівника (див.: пункт 11 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 130/3548/21).

Щодо законності ненарахування працівникові заробітної плати впродовж строку відсторонення від роботи

Відповідно до частини першої статті 1Закону України«Про оплатупраці» заробітна плата - це винагорода, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу, тобто заробітна плата виплачується саме за виконану роботу.

Оскільки під час відсторонення працівник тимчасово увільняється від виконання своїх трудових обов`язків та не може виконувати роботу, то такому працівникові заробітна плата в період відсторонення не виплачується, якщо інше не встановлено законодавством.

Чинним законодавством не передбачено обов`язку роботодавця щодо збереження за працівником заробітної плати на період його відсторонення від роботи у зв`язку з відмовою або ухиленням від проведення обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19. Водночас колективним та/або трудовим договором, рішенням роботодавця може бути передбачено інші умови.

У зв`язку із викладеним у кожному конкретному випадку при вирішенні питання про нарахування сум за час правомірного відсторонення працівника від роботи потрібно виходити, насамперед, із норм КЗпП України, умов колективного договору, який діє на підприємстві, де працює відсторонений працівник, та укладеного з останнім трудового договору. У разі якщо таке відсторонення не було правомірним, роботодавець зобов`язаний здійснити працівникові визначені законодавством виплати (див.: пункт 12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 130/3548/21 ((провадження № 14-82цс22)).

Чи переслідувало втручання у право позивача на повагу до його приватного життя легітимну мету, як це передбачено змістом пункту 2 статті 8 Конвенції

Наказом МОЗ України від 25 лютого 2020 року № 521 внесено зміни до Переліку особливо небезпечних, небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб, затвердженого наказом МОЗ України від 19 липня 1995 року № 133, доповнено розділ «Особливо небезпечні інфекційні хвороби» пунктом 39, де зазначено COVID-19.

11 березня 2020 року у зв`язку з масштабами поширення SARS-CoV-2 Всесвітня організація охорони здоров`я офіційно визнала пандемію COVID-19.

Постановою від11березня 2020року №211«Про запобіганняпоширенню натериторії Українигострої респіраторноїхвороби COVID-19,спричиненої коронавірусомSARS-CoV-2» (далі - Постанова № 211) Кабінет Міністрів України у межах усієї території України встановив карантин на період із 12 березня до 03 квітня 2020 року, заборонивши відвідування закладів освіти її здобувачами; проведення всіх масових заходів, у яких бере участь понад 200 осіб, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Спортивні заходи дозволялося проводити без участі глядачів (уболівальників).

Постановою КабінетуМіністрів Українивід 16березня 2020року №215«Про внесеннязмін допостанови КабінетуМіністрів Українивід 11березня 2020року №211» назву і текст Постанови № 211 викладено в новій редакції.

У подальшому, з огляду на незадовільну ситуацію з поширюваністю коронавірусної інфекції, постановами Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392, від 22 липня 2020 року № 641, від 09 грудня 2020 року № 1236, від 17 лютого 2021 року № 104, від 21 квітня 2021 року № 405, від 16 квітня 2021 року № 611, від 11 серпня 2021 року № 855, від 22 вересня 2021 року № 981, від 15 грудня 2021 року № 1336, від 23 лютого 2022 року № 229, від 27 травня 2022 року № 630, від 19 серпня 2022 року № 928, від 23 грудня 2022 року № 1423 карантин неодноразово продовжувався (останнього разу - до 30 квітня 2023 року). Наведеними постановами встановлено низку карантинних заходів та обмежень, суворість яких визначалася з огляду на епідемічну ситуацію в державі та її окремих регіонах.

24 грудня 2020 року МОЗ України видало наказ № 3018, яким затвердило Дорожню карту з впровадження вакцини від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і проведення масової вакцинації у відповідь на пандемію COVID-19 в Україні у 2021-2022 роках (далі - Дорожня карта).

Дорожня карта передбачала, що імунізація населення безпечною та ефективною вакциною проти коронавірусної хвороби COVID-19 є найважливішим компонентом стратегії Уряду України в подоланні гострої фази пандемії коронавірусної хвороби COVID-19. Загальною метою здійснення масової вакцинації населення стало припинення поширення коронавірусної хвороби COVID-19 в Україні.

Дорожня карта в первинній її редакції передбачала, що вакцинація від коронавірусної хвороби COVID-19 в Україні буде добровільною для всіх груп населення та професійних груп, проте наказом МОЗ України від 27 жовтня 2021 року № 2362 абзац про добровільність цієї вакцинації було виключено.

Поширення коронавірусної хвороби COVID-19 в Україні зумовлювало нагальну потребу вжиття державою певних обмежувальних заходів, пов`язаних, зокрема, із втручанням у право на повагу до приватного життя для захисту здоров`я населення від хвороби, яка може становити серйозну небезпеку, а саме для запобігання подальшому її поширенню, попередження важких ускладнень у хворих на COVID-19, мінімізації серед них кількості летальних випадків. Така мета відповідно до пункту 2 статті 8 Конвенції є легітимною. Встановивши обов`язковість щеплення проти COVID-19 для окремих категорій працівників як умову продовження виконання ними трудових обов`язків, держава намагалася досягнути цієї мети (див.: пункт 13 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 130/3548/21).

Щодо пропорційності втручання у приватне життя

За відсутності індивідуалізуючих ознак конкретного спору, відповідно до пункту 14.9 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 130/3548/21, розглядаючи цю категорію справ, суд повинен оцінювати виключно питання пропорційності описаного втручання у приватне життя позивача.

Критерії оцінки пропорційності Велика Палата Верховного Суду сформулювала у пункті 14.9 постанови від 14 грудня 2022 року у справі № 130/3548/21.

Зокрема, потрібно враховувати такі обставини:

- кількість соціальних контактів працівника на робочому місці (прямих/непрямих);

- форму організації праці (дистанційна/надомна), у тому числі можливість встановлення такої форми роботи для працівника, який не був щепленим;

- умови праці, у яких перебуває працівник і які збільшують вірогідність зараження COVID-19, зокрема потребу відбувати у внутрішні та закордонні відрядження;

- контакт працівника з продукцією, яка буде використовуватися (споживатися) населенням.

Щодо пропорційності втручання у приватне життя у спірних правовідносинах

Відповідно до статті 53Конституції України кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов`язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

Згідно зі статтею 3Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

За змістом статті 3Закону України«Про дошкільнуосвіту» держава визнає пріоритетну роль дошкільної освіти та створює належні умови для її здобуття. Держава: надає всебічну допомогу сім`ї у розвитку, вихованні та навчанні дитини; піклується про збереження та зміцнення здоров`я, психологічний і фізичний розвиток дітей.

Завданнями дошкільної освіти є, зокрема збереження та зміцнення фізичного, психічного і духовного здоров`я дитини (стаття 7 Закону України «Про дошкільну освіту»).

Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 11Закону України«Про дошкільнуосвіту» заклад дошкільної освіти - навчальний заклад, що забезпечує реалізацію права дитини на здобуття дошкільної освіти, її фізичний, розумовий і духовний розвиток, соціальну адаптацію та готовність продовжувати освіту. Заклад дошкільної освіти, зокрема, створює безпечні та нешкідливі умови розвитку, виховання та навчання дітей, режим роботи, умови для фізичного розвитку та зміцнення здоров`я відповідно до санітарно-гігієнічних вимог та забезпечує їх дотримання; сприяє збереженню та зміцненню здоров`я, розумовому, психологічному і фізичному розвитку дітей. Режим роботи закладу дошкільної освіти незалежно від підпорядкування, типу і форми власності, тривалість перебування в ньому дітей встановлюються його засновником (засновниками) відповідно до законодавства України. За бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, у закладі дошкільної освіти може встановлюватися гнучкий режим роботи, який передбачає організацію різнотривалого, цілодобового перебування дітей, а також чергові групи у вихідні, неробочі та святкові дні.

Статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що у всіх питаннях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращим інтересам дитини.

Відповідно до статті 60-2КЗпП України дистанційна робота - це форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією власника або уповноваженого ним органу, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

Стаття 9Закону України«Про освіту» містить норму, що однією з форм здобуття освіти є дистанційна форма здобуття освіти. Вона визначається, як «індивідуалізований процес здобуття освіти, який відбувається в основному за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників освітнього процесу у спеціалізованому середовищі, що функціонує на базі сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій».

Постанова № 1236 передбачає відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників, без винятків, тобто і під час дистанційного навчання.

У листах МОН від 11 жовтня 2017 року № 1/9-546 «Методичні рекомендації щодо організації взаємодії закладів дошкільної освіти з батьками вихованців» та від 27 вересня 2010 року № 1/9-666 «Про організацію роботи з дітьми п`ятирічного віку» зазначено, що «оперативно обмінюватися інформацією з батьками найзручніше в Інтернеті. У пригоді стануть сторінки сайтів закладів дошкільної освіти, електронне листування, онлайн-спілкування у закритій групі в соціальних мережах тощо» та відмічена важливість «розроблення та запровадження медіа-освіти, створення інформаційних дошкільних програм, зокрема «Електронної пошти для батьків» з питань розвитку дітей п`ятирічного віку». Це все стосується взаємодії з батьками та дає змогу навчити їх проводити час з дитиною з користю.

Заклади дошкільної освіти можуть організовувати освітній процес за різними формами. Взаємодія з родинами в умовах впровадження дистанційної освіти можлива у форматі «педагог - батьки - дитина». Таку роботу в умовах дистанційного навчання мають здійснювати вихователі, вчителі-логопеди, інструктори з фізкультури, музичні керівники, практичні психологи тощо.

Разом з тим зазначене стосується переведення на дистанційне навчання закладу дошкільної освіти в цілому, а не встановлення окремому працівнику дистанційної форми роботи.

У випадку ж роботи закладу дошкільної освіти у звичному режимі, тобто за умови перебування в ньому дітей, встановлення формату дистанційної взаємодії «педагог - батьки - дитина» є неможливим, а відтак, переведення окремих працівників на дистанційну форму роботи взагалі є недоцільним.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Згідно зі статтею 77ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 80ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно з частинами першою, шостою статті 81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , працюючи в Петрівському закладі дошкільної освіти «Калинка» Скороходівської селищної ради вихователем дошкільної групи, була проінформована роботодавцем про обов`язковість здійснення профілактичного щеплення від COVID-19 або надання довідки про абсолютні протипоказання, що підтверджується поданням останньою листа-відповіді. Водночас, позивачу було роз`яснено, що у випадку ненадання у встановлені строки вказаних документів, 08 листопада 2021 року її буде відсторонено від роботи без збереження заробітної плати на підставі статті 46 КЗпП України та статті 12 Закону України «Про захист від інфекційних хвороб».

З вищевказаного вбачається, що позивач мала обґрунтовану можливість передбачити наслідки невчинення нею відповідних дій: здійснення профілактичного щеплення або надання довідки, що у свою чергу призведе до послідовних дій роботодавця видання наказу про відсторонення.

Так, позивач зазначає, що її не було ознайомлено з наказом директора закладу дошкільної освіти «Калинка» Скороходівської селищної ради «Про відсторонення від роботи працівників обов`язковість профілактичних щеплень яких передбачена Переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я від 04 жовтня 2021 року №2153» №52 від 09 грудня 2021 року. На думку колегії суддів, неознайомлення позивача під підпис з наказом про її відсторонення не вплинуло на обсяг прав працівника щодо можливостей судового захисту своїх трудових прав, тому саме по собі це порушення не свідчить про незаконність відсторонення і не може слугувати підставою для визнання недійсним та скасування такого наказу, оскільки, як вже зазначалося, ОСОБА_1 мала реальну можливість передбачити наслідки невиконання нею вимог роботодавця.

У даному конкретному випадку позивач, обіймаючи посаду вихователя закладу дошкільної освіти «Калинка», безпосередньо мала прямі контакти з малолітніми дітьми, імунна система та організм яких, на відміну від дорослих, тільки розвивається, а тому не в змозі в повній мірі забезпечити надійний захист від інфекційних хвороб.

Отже, враховуючи характер виконуваних вихователем обов`язків, які пов`язані з об`єктивною необхідністю під час їх виконання особисто контактувати з дітьми, позивач підлягала обов`язковим профілактичним щепленням проти COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, але після попередження про необхідність такого щеплення відмовилася від проходження вакцинації, не надала роботодавцю відповідних документів щодо протипоказань від такого щеплення, у зв`язку із чим відповідач (роботодавець) обґрунтовано з дотриманням чинного законодавства відсторонив її від роботи на час до проведення щеплення.

Не отримавши щеплення проти COVID-19, позивач мала розуміти, що за відсутності такого щеплення вона наражала на небезпеку не лише себе, а й створювала загрозу для життя та здоров`я дітей, членів їхніх сімей та працівників закладу дошкільної освіти. Тобто в цьому питанні принцип важливості суспільних інтересів превалював над особистими правами, адже втручання держави у право на повагу до приватного життя мало об`єктивні підстави, було нагальним, обґрунтованим та виправданим. Внаслідок встановлення такого балансу досягається мета - загальне благо у формі права на безпеку та охорону здоров`я, що гарантовано статтями 3, 27, 49 Конституції України.

В даному випадку держава, встановивши відсторонення педагогічних працівників від виконання обов`язків, які не мають профілактичного щеплення, реалізує свій обов`язок щодо забезпечення безпеки життя і здоров`я всіх учасників освітнього процесу, в тому числі й самих дітей. Право позивача на працю у дошкільному навчальному закладі було тимчасово обмежено з огляду на суспільні інтереси, оскільки вона відмовилася від обов`язкового щеплення. Втручання у вигляді обов`язковості певних щеплень ґрунтується на законі, є пропорційним для досягнення такої мети та цілком необхідним у демократичному суспільстві.

Враховуючи посадові обов`язки позивача та законодавчо передбачувану необхідність проведення вакцинації, суд апеляційної інстанції не погоджується із висновком місцевого суду про незаконність оскаржуваних наказів про відсторонення від роботи, а тому позовні вимоги у частині визнання незаконними та скасування наказів Петрівського закладу дошкільної освіти «Калинка» Скороходівської селищної ради від 09 грудня 2021 року №52 та від 14 січня 2022 року №4 про відсторонення її від роботи не підлягають задоволенню.

Оскільки позовні вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час відсторонення від роботи з 14 січня 2022 року до 01 березня 2022 року є похідними від позовних вимог про визнання незаконними на скасування оскаржуваних наказів, то у випадку незадоволення останніх позовних вимог відсутні й правові підстави стягнення такого виду заробітку на користь працівника.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Як вбачається з частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Повноваження суду апеляційної інстанції визначено статтею 374 ЦПК України, згідно пункту другого частини першої якої за результатами розгляду апеляційної скарги апеляційний суд має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення згідно пунктів 3, 4 частини першої статті 376ЦПК України є: невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Зважаючи навикладене,колегія суддівприходить допереконання пронеобхідність задоволенняапеляційної скарги,а томурішення Чутівського районногосуду Полтавськоїобласті від12липня 2022рокуслід скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог позивача - відмовити.

Щодо судових витрат

За правилами частини першої статті 141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Частиною шостою статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи задоволення апеляційної скарги та звільнення позивача від сплати судового збору (пункт 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір»: від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі), то судові витрати Петрівському закладудошкільної освіти«Калинка» Скороходівськоїселищної радиза подачу апеляційної скарги в розмірі 2977,20 грн слід компенсувати за рахунок держави.

Керуючись статтями 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Петрівського закладу дошкільної освіти «Калинка» Скороходівської селищної ради задовольнити.

Рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 12 липня 2022 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Петрівського закладу дошкільної освіти «Калинка» Скороходівської селищної ради, Відділу освіти, культури, молоді та спорту виконавчого комітету Скороходівської селищної ради, третя особа директор Петрівського закладу дошкільної освіти «Калинка» Скороходівської селищної ради Гулбе Наталія Карлівна про скасування наказів про відсторонення від роботи, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати відмовити.

Компенсувати Петрівському закладудошкільної освіти«Калинка» Скороходівськоїселищної радиза рахунок держави судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 2977,20 грн.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 02 травня 2023 року.

Головуючий В.П. Пікуль

Судді О.А. Лобов

Т.В. Одринська