Постанова

від 10.05.2023 по справі 695/779/22

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2023 року

м.Черкаси

Справа № 695/779/22Провадження № 22-ц/821/655/23категорія: на ухвалу

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Василенко Л. І.,

суддів: Карпенко О.В., Нерушак Л. В.,

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: ОСОБА_2 ,

третя особа державний нотаріус Черкаської районної Державної нотаріальної контори в порядку заміщення державного нотаріуса Золотоніської міської нотаріальної контори Чуй Наталія Василівна,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвокатаСизька ДмитраБорисовича наухвалу Золотоніськогоміськрайонного судуЧеркаської областівід 01березня 2023року усправі запозовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,третя особа:державний нотаріусЧеркаської районноїДержавної нотаріальноїконтори ЧуйНаталія Василівна,про усуненнявід правана спадкуванняза законом,

в с т а н о в и в :

14 квітня 2022 року ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Бочарова О. М., звернувся до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області із вищевказаним позовом.

Подана заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер спадкодавець ОСОБА_3 , який залишив два заповіти на своє майно, одним з яких частину майна заповів йому, а іншу частину його дружині ОСОБА_4 .

Вказує, що після смерті спадкодавця залишилось спадкове майно у вигляді двох земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 5,72 га, що розташовані в Богодухівській сільській раді, Золотоніського району Черкаської області та житлового будинку з надвірними спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 , із земельною ділянкою площею 0,0628 га за тією ж адресою.

19.02.2021 він разом із дружиною звернувся до нотаріальної контори, де ними було подано дві заяви, ним про прийняття спадщини, а його дружиною про відмову від прийняття спадщини.

Після спливу 6 місяців він звернувся до нотаріуса з метою оформлення своїх спадкових прав та дізнався, що заяву про прийняття спадщини та відмову від прийняття спадщини приймав консультант, а не нотаріус Золотоніської міської державної нотаріальної контори Чуй Н. В., а також йому стало відомо, що він не є єдиним спадкоємцем і заяву про прийняття спадщини подала відповідач, яка претендує на половину майна за законом.

Позивач зазначив, що спадкодавець ОСОБА_3 , тяжко хворів та потребував постійної сторонньої допомоги, яку йому надавали вони з дружиною, а відповідач під час хвороби до діда не приїздила, з ним не спілкувалась, свідомо ухилялась від надання матеріальної допомоги.

З урахуванням вищевикладеного, позивач просив суд усунути ОСОБА_2 , від права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 25 травня 2022 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі у порядку загального позовного провадження і призначено підготовче судове засідання на 23 червня 2022 року на 10 год.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 01 березня 2023 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: державний нотаріус Черкаської районної Державної нотаріальної контори Чуй Наталія Василівна, про усунення від права на спадкування за законом передано за підсудністю Чорнобаївського районного суду Черкаської області.

Мотивація ухвали зводиться до того, що судом встановлено, що підстави для визначення підсудності даної справи за Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області відсутні, враховуючи норми ч. 1ст.30 ЦПК України, оскільки спадкове нерухоме майно, знаходиться в адміністративних межах Богодухівської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області і метою усунення відповідача від права на спадкування за законом для позивача є саме оформлення спадкових прав на це майно.

Також судом взято до уваги правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 04 грудня 2019 року (справа № 489/2055/19), відповідно до якої перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. Виключну підсудність установлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (ч. 1ст. 30ЦПК України).

Судом зазначено, що правилами чинногоЦПК Українивиключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

В апеляційній скарзі, поданій 30 березня 2023 року, представник ОСОБА_2 - адвокат Сизько Д. Б., вважаючи ухвалу суду першої інстанції незаконною, безпідставною, постановленою судом при неповному з`ясуванні обставин, що мали значення для вирішення порушеного питання та з порушенням норм процесуального права, просить її скасувати, а справу направити для продовження розгляду до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області.

Мотивація скарги зводиться до того, що вимоги позовної заяви про усунення від права на спадкування відновиться до вимог немайнового характеру, а вимоги про визнання права на спадщину чи поділ спадкового майна позивач не пред`являв, тому відносити даний спір до категорії спорів, що виникають із приводу нерухомого майна (для встановлення виключної підсудності) є передчасним.

Проте, якщо взяти до уваги висновки суду першої інстанції щодо опосередкованого відношення даного спору до всього обсягу спадкової маси з урахуванням посилань на постанову ВП ВС від 07.07.2019 у справі № 910/10647/18, то зазначає, що суд вказавши на входження до спадкової маси двох земельних ділянок в Чорнобаївському районі, залишив поза увагою належність ОСОБА_3 будинку та земельної ділянки в м. Золотоноша, які також увійшли в склад спадщини, яка відкрилася після його смерті.

Посилаючись на ч. 1 ст. 30 ЦПК України, вказує, що вартість житлового будинку та земельної ділянки, що знаходяться у м. Золотоноша, переважає вартість двох земельних ділянок, що знаходяться в Чорнобаївському районі, тому даний спір має розглядатися за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою, тобто за місцезнаходженням житлового будинку, який розташований у м. Золотоноша. Відтак спір підсудний Золотоніському міськрайонного суду Черкаської області, що виключає можливість його передачі за підсудністю до Чорнобаївського районного суду Черкаської області.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст.353ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо, зокрема, передачі справи на розгляд іншого суду.

Відповідно до ч. 2ст. 369 ЦПК Україниапеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про передачу справи на розгляд до іншого суду (п. 9 ч. 1ст. 353 ЦПК України) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Частиною 1 ст.367ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Переглянувши матеріали справи за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно з ч. ч. 1-3, 5 ст.263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду, яка у відповідності до ст.258ЦПК України є видом судових рішень, не відповідає приведеним вимогам закону.

У ст. 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно зі ст. 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.

За змістом ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

У ст. 28 ЦПК України наведений перелік позовів, у яких підсудність визначається за вибором позивача.

Статтею 30 ЦПК України визначено перелік позовів, які розглядаються за правилами виключної підсудності.

Так, за змістом ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться в постанові пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» (абзац перший пункту 41, пункт 42), перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають з приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Правові висновки щодо застосування положень цивільного та господарського процесуального законодавства України про виключну підсудність справ у спорах, що виникають з приводу нерухомого майна, викладено також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 (провадження № 12-73гс20).

З аналізу норм процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю вбачається її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв`язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору.

Виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

Словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

Подібні правові висновки щодо застосування правил виключної підсудності спорів з приводу нерухомого майна викладено у постанові Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 910/6644/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 910/10647/18 та у постанові Верховного Суду від 26 травня 2021 року у справі № 506/33/19.

Враховуючи наведене, спірні правовідносини стосуються нерухомого майна, оскільки предметом позову є усунення відповідача від права на спадкування після ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадщина якого складається із житлового будинку з надвірними спорудами, що розташований у АДРЕСА_1 , земельної ділянки площею 0,0628 га, яка розташована у АДРЕСА_1 , та двох земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 5,72 га, що розташовані на території Богодухівській сільській раді Золотоніського району Черкаської області.

Як вбачається із наданих матеріалів справи, вартість житлового будинку з надвірними спорудами, що розташований у АДРЕСА_1 становить 157415,43 грн; вартість земельної ділянки для будівництва, обслуговування житлового будинку , площею 0,0628 га, яка розташована у АДРЕСА_1 становить 117605,31 грн; вартість 2 земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за кадастровими номерами 7125180400:04:000:0968 та 7125180400:04:000:0967 становить 152163,44 грн ( 76 084,38+76 079,06).

Отже, найвищу вартість об`єктів, що входять до складу спадкової маси, яка залишилася після смерті ОСОБА_3 , має житловий будинок та земельна ділянка, що знаходяться в АДРЕСА_1 .

Таким чином, у цьому випадку застосуванню підлягають правила виключної підсудності, визначені ч. 1 ст. 30 ЦПК України щодо розгляду спору за місцезнаходженням майна або його основної частини і розгляд справи має здійснювати Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що вказаний спір підсудний Чорнобаївському районного суду Черкаської області, оскільки формулюючи в позовній заяві вимогу про усунення ОСОБА_2 від права на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 не конкретизував її складу.

Водночас, мотивуючи заявлені ним позовні вимоги та підстави звернення з даним позовом саме до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області, ОСОБА_1 вказав наступний склад спадщини: житловий будинок з надвірними спорудами у АДРЕСА_1 , земельну ділянку площею 0,0628 га за тією ж адресою у м. Золотоноша та дві земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 5,72 га, що розташовані на території Богодухівській сільській раді Золотоніського району Черкаської області, та зазначив про те, що вартість об`єкту нерухомості розташованого в м. Золотоноша є більшою за інше спадкове майно.

Матеріали справи не містять доказів зміни позивачем предмету або підстав позову, у спосіб визначений ст. 49 ЦПК України, шляхом подання письмової заяви. Проте в оскаржуваній ухвалі судом констатовано, що представник позивача адвокат Бочаров О. М. у підготовчому судовому засіданні зазначив про не підсудність справи Золотоніському міськрайонному суду Черкаської області, оскільки спірна земельна ділянка відповідно до спадкової справи знаходиться на території колишнього Чорнобаївського району Черкаської області, внаслідок чого суд першої інстанції дійшов висновку про передачу даної справи за підсудністю до Чорнобаївського районного суду, так як спадкове нерухоме майно знаходиться в адміністративних межах Богодухівської сільськоїради Чорнобаівськогорайону іметою усуненнявідповідача відправа наспадщину зазаконом дляпозивача єсаме оформленняспадкових прав наце майно.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст.374ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК Українипідставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Виходячи знаведеного,колегія суддіввважає,щоапеляційна скарга представника ОСОБА_2 адвоката Сизька Д. Б. підлягає задоволенню, ухвала суду скасуванню з направленням справи до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Сизька Дмитра Борисовича задовольнити.

Ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 01 березня 2023 року скасувати, а справу направити до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Текст постанови складено 10 травня 2023 року.

Головуючий Л.І.Василенко

Судді О. В. Карпенко

Л. В. Нерушак