Рішення
від 09.05.2023 по справі 420/21676/21
ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/21676/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 травня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Цховребової М.Г., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УІТАКА» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УІТАКА» (з урахуванням позовної заяви, поданої на усунення недоліків позову) до Одеської митниці, в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати:

- рішення про коригування митної вартості товарів № UА500500/2021/000215/1 від 29 червня 2021 року;

- картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500500/2021/00420.

Ухвалами суду від 01.12.2021 року: відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; від 10.02.2022 року: вирішено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.

Представником позивача до суду подано клопотання про розгляд справи за відсутності позивача, вхід. № ЕП/24345/22. (а.с.149) Інших заяв з процесуальних питань, зокрема, щодо іншого порядку розгляду справи або про відкладення розгляду справи тощо, до суду не надійшло.

Виходячи з наведеного, керуючись положеннями ч. 3 ст. 194, ч.ч. 1, 3, 9 ст. 205 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно зі змістом позовної заяви та відповіді на відзив позивач просить суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі, із посиланням на постанови Вищого адміністративного суду України, Верховного Суду України та Верховного Суду, зокрема, від 29 липня 2020 року у справі № 420/1709/19, від 06 листопада 2019 року у справі № 804/5959/16, від 07 травня 2020 року у справі № 1/380/2019/001625 тощо, з тих підстав, по суті, що підстави прийняття оскаржуваних рішень не відповідають обсягу та змісту документів, поданих позивачем разом із митною декларацією № UA500500/2021/028165 для здійснення митного оформлення товару за контрактом № FQSY-037-P180718E2 від 20.07.2018 року, змісту листа-відповіді позивача, вих. № 96/6 від 25.06.2021 року, адресованого Відділу митного оформлення № 2 митного поста «Одеса-вантажний» на запит (повідомлення) митного органа щодо митної декларації № UA500500/2021/028165, та вимогам законодавства, які регулюють спірні правовідносини.

Згідно зі змістом відзиву на позовну заяву, відповідач вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі, із посиланням на постанови Верховного Суду України від 02.06.2015 у справі № 21-498а15, від 01.10.2013 у справі № 21-354а13, від 15.10.2013 у справі № 21-270а13, від 22.10.2013 у справі № 21-342а13, та, по суті, з підстав, зазначених в оскаржуваних рішеннях, як таких, що відповідають вимогам законодавства, які регулюють спірні правовідносини.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані пояснення, а також докази в їх сукупності, суд встановив таке.

20.07.2018 року між компанією «Sun-King Belt Product LTD» (Китай), як Постачальником, та ТОВ «Уітака», як Покупцем, укладено контракт № FQSY-037-P180718E2 (а.с.26-29), відповідно до якого, зокрема:

1. Предмет Контракту

1. По цьому Контракту Покупець купує, а Постачальник доставляє Покупцеві стрічку текстильну власного виробництва згідно специфікації та/або інвойсу, у подальшому іменується «Товар», найменування, кількість, ціни та загальна вартість якого вказані в специфікаціях, які є невід`ємною частиною даного контракту. Інвойс може являтися Специфікацією до цього Контракту.

2. Вартість Контракту

2.1. Загальна вартість Контракту становить 100 000,00$ (сто тисяч доларів США)

2.2. Загальна вартість Контракту визначена на умовах CIF Одеса Україна відповідно до Правил ІНКОТЕРМС 2010, і включає всі витрати Продавця, пов`язані з постачанням товару до моменту його переходу через поручні судна в названому порту вивантаження, в тому числі вартість пакування та маркування.

2.3 Право власності на товар переходить Покупцеві в момент переходу товару через поручні судна разом з товаропровідними документами згідно з пунктом 4.2.

3. Умови платежів

3.1. Оплата за товар Покупцем проводиться наступним чином:

Передоплата здійснюється за узгодженням сторін, проте не менше 10% від вартості контракту.

Остаточний платіж проводиться на протязі 3-х днів після отримання електронної форми повністю оформленого коносаменту.

3.2. В разі несвоєчасної поставки Постачальник повертає Покупцеві всі витрати, що виникли у зв`язку з такою затримкою, а саме пеню в розмірі 0,13% від суми контракту в день.

3.3. Валюта контракту дол. США, валюта платежу дол. США.

4. Умови та строк поставки

4.1. Постачальник письмово повідомляє Покупця про готовність товару до відвантаження.

4.2. Постачальник передає Покупцеві наступні документи: - Оригінал коносамента або телекс реліз; - Інвойс; - Пакувальний лист; - Експортну декларацію; - Сертифікат країни походження; - Сертифікати якості на товар.

Доповненням № 2 від 14.02.2019 року (а.с.30-34) певні пункти контракту № FQSY-037-P180718E2 викладені в іншій редакції та доповнені новими пунктами, зокрема:

- викласти пункт 1.1. розділу 1 Контракту в наступній редакції:

« 1.1. За умовами цього Контракту Постачальник поставляє Покупцеві, а Покупець покупає стрічку текстильну власного виробництва та інший товар (далі товар), номенклатура, асортимент і кількість якого вказані в додатку (специфікації), яка є невід`ємною частиною Договору.»

- викласти пункт 2.1. розділу 2 Контракту в наступній редакції:

« 2.1. За умовами цього контракту поставляється товар різного асортименту, цінові показники якого (ціна одиниці виміру товару та загальна вартість товарів) встановлюються в додатку (специфікації), яка є невід`ємною частиною Договору.»

- викласти пункт 2.2. розділу 1 Контракту в наступній редакції:

« 2.2. За умовами цього контракту вартість товару включає вартість упаковки, мита, зборів і податків, пов`язаних з експортом товарів, витрати і фрахт, необхідні для поставки товару в порт призначення. Зобов`язання здійснити упаковку товару покладено на постачальника. Вартість упаковки товару є витратами постачальника. Вартість упаковки товару, мита, зборів і податків, пов`язаних з експортом товарів, витрати і фрахт, необхідні для поставки товару в порт призначення, не визначається будь-якими окремими (самостійними) позиціями у вартості товару, зазначеної в Специфікації, і не зазначаються в товаросупровідних / розрахункових документах окремими числовими вартісними значеннями.»

- викласти пункт 2.3. розділу 2 Контракту в наступній редакції:

« 2.3. Загальна вартість контракту становить 300 000,00$ (триста тисяч США).»

- додати в розділ 2 Контракт пункт 2.4:

« 2.4. Загальна вартість контракту визначена відповідно до Офіційних правил тлумачення торгових термінів Інкотермс Міжнародної торгової палати в редакції 2010 року згідно з базисними умовами CFR в редакції 2010 року, та включає всі витрати Постачальника, пов`язані з постачанням товару до моменту переходу товару через поручні судна в названому порту вивантаження.»

- додати в розділ 2 Контракт пункт 2.5:

« 2.5. За умовами цього контракту Покупець не несе жодних додаткових витрат і не платить Постачальнику будь-яких інших додаткових платежів, крім оплати вартості товару, визначеної в специфікаціях до контракту та інвойсі Постачальника.»

- додати в Розділ 2 Контракт пункт 2.6:

« 2.6. Право власності на товар переходить до Покупця в момент переходу товару через поручні судна разом з товаросупровідними документами згідно з пунктом 4.2.»

- викласти пункт 3.1. розділу 3 Контракту в наступній редакції:

« 3.1. Попередня оплата здійснюється за узгодженням сторін, проте не менше 10% від вартості Специфікації. Остаточний розрахунок проводиться за узгодженням сторін, проте не пізніше дати прибуття вантажу в порт призначення.».

- викласти пункт 4.1. розділу 4 Контракту в наступній редакції:

« 4.1. Поставка товару за цим Контрактом здійснюється у відповідності з офіційними правилами Міжнародної торгової палати для тлумачення торгових термінів Інкотермс в редакції 2010 відповідно до базисних умов CFR-Одеса. За базисними умовами поставки товару CFR, Постачальник зобов`язаний за свій рахунок здійснити митну очистку товару, завантажити його, оплатити фрахт для доставки товару в порт призначення.

Для здійснення митного оформлення товару за контрактом № FQSY-037-P180718E2 від 20.07.2018 року позивачем до Одеської митниці подано митну декларацію № UA500500/2021/028165. (а.с.23-25) Визначення митної вартості товару було здійснено позивачем за основним (першим) методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

29.06.2021 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2021/000215/1 за МД UA500500/2021/028165. (а.с.19-20)

Згідно зі змістом цього рішення, зокрема:

- у графі 15 «Умови поставки»: CFR UA Одеса;

- у графі 18 «Додаткова інформація/подані документи» зазначено:

1101UA500500/2021/028165 17.06.2021

1300UA500060/2019/018895 25.06.2019

1503KT-UA500060-0039-2019 14.07.2019

3014б/н 11.02.2019

9504рішення 420/356/20 23.12.2020

1703UA500060/2019/0039525.06.2019

3001 17 04.03.2019

3011 632 25.06.2019

3016№ 0345-inf 24.06.2019

4103 3 14.02.2019

4104 FQSY-037-P180718Е2 20.07.2018

4207 1004 10.04.2021

9000Вагова 325909 22.06.2019;

- у графі 27 «Ціна товару»: 25870,5000;

- у графі 28 «Розрахована декларантом митна вартість товару»: валюта USD; курс валюти 26,191023; сума у валюті 25870,5000; сума у грн. 677574,8600;

- у графі 30 «Коригування»: валюта USD; вартість за одиницю 3,5100; загальна сума 66346,02; кількість 18902;

- у графі 33 Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 Митного кодексу (далі Кодекс) перевірка документів та відомостей, які подаються митному органу під час переміщення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення форматологічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені Кодексом. Згідно п. 5 ст. 54 МКУ митний орган має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Згідно п. 2 ст. 52 МКУ декларант зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Так у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, зокрема:

У зв`язку із тим, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

1) відповідно до пп. в) п. 2 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України (далі МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п. 2.2. зовнішньоекономічного договору (контракту) FQSY-037-P180718E2 від 20.07.2018 витрати на упаковку та маркування включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2) у наданій до митного оформлення копії митній декларації країни відправлення від 02.05.2019 № 350220190029505464 зазначені умови поставка-CFR. Проте, не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця;

3) згідно п. 3.1 контракту FQSY-037-P180718E2 від 20.07.2018 оплата за товари здійснюється у розмірі 10% від суми договору, який становить 100 000$ згідно п. 2.1, але подані до митного оформлення банківські платіжні документи не відповідають зазначеним вимогам.

Додатково інформуємо, що відповідно до статті 254 МКУ (Закон України від 13.03.2012 № 4495-VІ «ПРО МИТНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ»), митні органи мають право вимагати переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. Враховуючи спрацювання профілів ризику автоматизованої системи аналізу та управління ризиками щодо можливого заниження митної вартості, а також те, що у поданих документах містяться розбіжності, відповідно до п. 3 ст. 53 МКУ для підтвердження заявленої митної вартості декларант або уповноважена ним особа зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: - копію митної декларації країни відправлення; - виписку з бухгалтерської документації; - висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно інформації, викладеної у листі від 25.06.2021 № 96/6, ТОВ «ТДЛ ЛОГІСТІК» повідомило про надання вичерпного переліку додаткових документів для підтвердження митної вартості товару та про неможливість наданні інших. Таким чином вказані вище розбіжності усунені не були, а декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ.

Також, декларантом не було за власним бажанням надано додаткові, наявні у нього, інші документи, які б переконливо спростували (пояснили) розбіжності у наданих документах, а також не було надано всі витребувані митним органом документи, зокрема: каталоги, специфікації фірми - виробника товару; виписку з бухгалтерської документації та висновок про вартісні характеристики товарів. Отже, декларант не скористався правом відповідно п. 3 ст. 53 МКУ надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.

Митний, орган звертає увагу на те, що заявлена митна вартість товарів є нижчою за рівень митної вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких уже здійснено в Україні в час, максимально наближений до часу експорту товарів, заявлених до митного оформлення. На підставі вище викладеного у сукупності, та за результатом проведення консультацій між декларантом та митним органом, митниця приймає рішення про необхідність скоригувати митну вартість товарів. Оскільки, відповідно до п. 2 статті 58 МКУ, використані декларантом відомості не підтверджені документально, відповідно до п. 3 статті 58 МКУ застосовують другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 Кодексу.

За результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом, було обрано метод визначення митної вартості - резервний. Оскільки, відповідно до п. 2 статті 58, використані декларантом відомості не підтверджені документально, відповідно до п. 3 статті 58 застосовують другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 Кодексу. В митному органі Держмитслужби відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому, відповідно до статей 59, 60 МКУ, неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до статей 62, 63 МКУ методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митному органі Держмитслужби відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Відповідно до п. 1 статті 59 МКУ у разі якщо митну вартість товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 МКУ, оскільки, відповідно до п. 2 статті 58, використані декларантом відомості не підтверджені документально, митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням другорядних способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT), а саме: резервним методом.

З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, Що рівень митної вартості по товару № 1 є більшим - МД від 14.05.2021 № UA500490/2021/6642 становить 3,51 дол. США/кг (ніж заявлено декларантом 1.32 дол. США/кг); Декларанту роз`яснено права викладені у п. 3 ст. 52 МКУ на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч. 7 ст. 55 МКУ. Та роз`яснено права на оскарження рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього МКУ або суду.

Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2021/00420 (а.с.21-22), за результатами перевірки митної декларації або документа, що її замінює, а також інших документів, наданих відповідно до Митного кодексу України:

Пакувальний лист (Packing list)б/н 06.05.2019

Пакувальний лист (Packing list) б/н24.06.2019

Рахунок-проформа (Proforma invoice) FQSY-038-Р190214Е2 14.02.2019

Рахунок-фактура (інвойс) FQSY-038-Р190214Е2-1 24.06.2019

(Commercial invoice)

Рахунок-фактура (інвойс) FQSY-038-Р190214Е2 30.04.2019

(Commercial invoice)

Коносамент (Bill of lading)QFL19050575 06.05.2019

Автотранспортна накладна 5434 21.06.2019

(Road consignment note)

Навантажувальний документ 00005434 21.06.2019

(Bordereau)

Сертифікат про походження товару 19С3500В1225/00003 05.05.2019

(Certificate of origin)

Митна декларація, за якою було UA500060.2019.018895. 25.06.2019

відмовлено у випуску товарів

Рішення про визначення коду товаруKT-UA500060-0039-2019 14.07.2019

згідно з УКТ ЗЕД

Картка відмови у прийнятті митної UА500060/2019/00395 25.06.2019

декларації, митному оформленні,

випуску чи пропуску товарів

транспортних засобів комерційного

призначення

Банківський платіжний документ, 17 04.03.2019

що стосується товару

Банківський платіжний документ, 21 06.06.2019

що стосується товару

Виписка з бухгалтерської документації 632 25.06.2019

Прейскурант (прайс-лист) б/н 11.02.2019

виробника товару

Висновок про вартісні характеристики № 0345-inf 24.06.2019

товару, підготовлений спеціалізованою

експертною організацією

Доповнення до зовнішньоекономічного 2 14.02.2019

договору (контракту)

Доповнення до зовнішньоекономічного 3 14.02.2019

договору (контракту)

Доповнення до зовнішньоекономічного 3 24.06.2019

договору (контракту)

Зовнішньоекономічний договір (контракт) FQSY-037-P180718Е2 20.07.2018

купівлі-продажу, стороною якого є

виробник товарів, що декларуються, та подання

якого для митного оформлення н

Договір про надання послуг митного брокера 1004 10.04.2021

Інші некласифіковані документиВагова 325909 22.06.2019

Судове рішення у справі цивільної, № 420/290/19 13.03.2019

господарської або адміністративної

юрисдикції

Судове рішення у справі цивільної Рішення 420/356/20 23.12.2020

господарської або адміністративної

юрисдикції

Копія митної декларації країни 350220190029505464 02.05.2019

відправлення

Митна декларація, за якою було UA500500.2021.028165 17.06.2021

відмовлено у випуску товарів

поданих 17.06.2021 о 11 год. 43 хв. декларантом або уповноваженою ним особою ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТД ЛОГІСТІК» повідомляє про відмову у митному оформленні (випуску) товарів, з таких причин:

РОЗДІЛ IIІ. МИТНА ВАРТІСТЬ ТОВАРІВ ТА МЕТОДИ її ВИЗНАЧЕННЯ, глава 9, cт. 52-55 МКУ. У зв`язку з тим, що митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів зазначених у ст. 58, 59, 60, 61, 62, 63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів, буде визначена з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі (GATT), другорядним методом - резервним.

Митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості UA500500/2021/000215/1 від 29.06.2021. Рішення про відмову у митному оформлення може бути оскаржено у порядку передбаченому гл. 4 Закону України від 13/03/2012 № 4496-VI «ПРО МИТНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ».

У зазначеній картці відмові також роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: Подання нової МД з урахуванням вимог Рішення про визначення митної вартості UA500500/2021/000215/1 від 29.06.2021.

Не погоджуючись з рішенням Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UА500500/2021/000215/1 від 29 червня 2021 року та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500500/2021/00420, позивач оскаржив їх у судовому порядку.

На доведення обставин, на яких ґрунтуються вимоги, позивачем суду також надано копії, зокрема (а.с.35-67):

- Специфікації № 3 до Контракту № FQSY-037-Р180718Е2 від 14.02.2019 року;

- Специфікації № 3 до Контракту № FQSY-037-Р180718Е2 від 24.06.2019 року;

- Сертифікату про походження товару № 19СЗ500В1225/00003 від 05.05.2019 року;

- Проформи інвойсу № FQSY-038-P190214E2 від 14.02.2019 року;

- інвойсу № FQSY-038-CP190214E2 від 24.06.2019 року;

- інвойсу № FQSY-038-CP190214E2 від 30.04.2019 року;

- Коносаменту OFL19050575 від 06.05.2019 року;

- Пакувального листа б/н від 06.05.2019 року;

- Пакувального листа б/н від 24.06.2019 року;

- перекладу експортної митної декларації Китаю № 350220190029505464;

- платіжного доручення в іноземній валюті № 17 від 04.03.2019 року;

- платіжного доручення в іноземній валюті № 21 від 06.06.2019 року;

- CMR № 5434 від 21.06.2019 року;

- Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року у справі № 420/356/20;

- листа, вих. № 96/6 від 25.06.2021 року, адресованого Відділу митного оформлення № 2 митного поста «Одеса-вантажний», яким позивач на запит (повідомлення) митного органа щодо митної декларації № UA500500/2021/028165 повідомив про таке, зокрема:

- дослідивши зміст запиту Товариство з обмеженою відповідальністю «УІТАКА» вважає, що ви витребування вказаних документів не можна визначити як обґрунтоване та правомірне з огляду на таке;

- відповідно до пункту 1 Запиту інспектором зазначено, що відповідно до пп. в) п. 2 ч. 10 ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки, або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п. 2.2. зовнішньоекономічного контракту № FQSY-037-P180718E2 від 20.07.2018 витрати на упаковку та маркування включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойс, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність митної вартості самого товару;

- Товариство з обмеженою відповідальністю «УІТАКА» наполягає, що вище зазначений висновок інспектора Ковальчука Михайла Васильовича щодо неможливості перевірки правильності визначення митної вартості самого товару має протиріччя, не відповідає дійсності та є помилковим, так як у наданому до митного оформлення зовнішньоекономічному контракті № FQSY-037-P180718E2 від 20.07.2018 наявні відомості про включення у вартість товару витрат на упаковку та маркування, а отже перевірка правильності визначення митної вартості товару є можливою;

- норма пп. в) п. 2 ч. 10 ст. 58 МКУ передбачена у МКУ для уникнення подвійного включення вартості упаковки або вартості пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари;

- з огляду на те, що Контракт № FQSY-037-P180718E2 містить відомості щодо включення упаковки та маркування до митної вартості товару вважаємо, що ТОВ «УІТАКА» умови пп. в) п. 2 ч. 10 ст. 58 МКУ виконані;

- відповідно до пункту 2 Запиту: « У наданій до митного оформлення копії митній декларації країни відправлення від 02.05.2019 № 350220190029505464 зазначені умови поставки CFR. Проте, не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрати на транспортування товарів від продавця до покупця.»;

- Товариство з обмеженою відповідальністю «УІТАКА» наполягає, що вище зазначений висновок інспектора Ковальчука Михайла Васильовича щодо не зазначення у копії митній декларації країни відправлення від 02.05.2019 № 350220190029505464 географічного пункту переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця, свідчить про формальний підхід митного органу до аналізу наданих декларантом документів, без дослідження їх змісту, адже у наданому до митного оформлення Додатку № 2 до Контракту № FQSY-037-P180718E2 від 14.02.2019 року зазначені умови та географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця, а саме:

У пункті 1.5. Додатку № 2 до Контракту № FQSY-037-P180718E2 від 14.02.2019 року встановлено: Добавить в Раздел 2 Контракта пункт 2.4: «Общая стоимость контракта определена в соответствии с Официальными правилами Международной торговой палаты для толкования торговых терминов Инкотермс в Редакции 2010 года согласно базисным условиям CFR, и включает все расходы Поставщика, связанные с доставкой товара до момента перехода товара через поручни судна в назначенном порту выгрузки».

У пункті 1.10 Додатку № 2 до Контракту № FQSY-037-P180718E2 від 14.02.2019 року встановлено: «Изложить пункт 4.1. Раздела 4 Контракта в следующей редакции « 4.1. Поставка товара по настоящему Контракту осуществляется в соответствии с официальными правилами Международной торговой палаты для толкования торговых терминов Инкотермс в редакции 2010 года согласно базисным условиям CFR-Одесса».

У пункті 1.7. Додатку № 2 до Контракту № FQSY-037-P180718E2 від 14.02.2019 року встановлено: «Добавить в Раздел 2 Контракта пункт 2.6: « Право собственности на товар переходит к Покупателю в момент перехода товара через поручни судна вместе с товаросопроводительными документами согласно пункта 4.2»;

- щодо не зазначення у копії митної декларації країни відправлення від 02.05.2019 № 350220190029505464 географічного пункту переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця, Товариство з обмеженою відповідальністю «УІТАКА» вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. 7 частини третьої ст. 53 Митного кодексу копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товари може бути оформлена відповідно до законодавства цієї країни;

- згідно з частиною третьої статті 53 МКУ митна вартість товару підтверджується в першу чергу зовнішньоекономічним контрактом;

- отже, відсутність географічного пункту переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця у додатковому документі (копії митній декларації країни відправлення від 02.05.2019 № 350220190029505464) не впливає на можливість перевірки та підтвердження митної вартості товару, так як у наданому до митного оформлення основному документі (Додатку № 2 до Контракту № FQSY-037-P180718E2 від 14.02.2019 року) зазначено всю необхідну інформацію щодо умов доставки CFR, у тому числі географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця. Окрім того, Декларант не може нести відповідальність за документи, складені іншими господарюючими суб`єктами та за інформацією, що в них відображена;

- відповідно до пункту 3 Запиту: «Задні п. 3.1 контракту № FQSY-037-P180718E2 від 20.07.2018 року оплата за товари здійснюється у розмірі 10% від суми договору, який становить 100 000$ згідно п. 2.1, але й подані до митного оформлення банківські платіжні документи не відповідають зазначеним вимогам.»;

- Товариство з обмеженою відповідальністю «УІТАКА» наполягає, що обсяг митного контролю митної вартості не розповсюджується на питання повноти даних і змістовності, наданих з метою митного оформлення імпортованого товару документів, за умови можливості встановлення складників митної вартості та правильності їх числових значень;

- відповідно до ч. 3 ст. 53, ч.ч. 1-3 ст. 54, п. 2 ч. 3 ст. 335 МК України, Товариство з обмеженою відповідальністю «УІТАКА» наполягає, що виявлені контролюючим органом «розбіжності» повинні безпосередньо впливати на рівень заявленої декларантом митної вартості товарів, відповідно не можуть мати формальний характер;

- на підставі викладеного, у наданих до митного оформлення документах не містяться розбіжності, які мають вилив на правильність визначення митної вартості, відсутні ознаки підробки та містяться всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів;

- згідно із текстом запиту: «Враховуючи спрацювання профілів ризику автоматизованої системи аналізу та управління ризиками щодо можливого заниження митної вартості, а також те, що у поданих документах містяться розбіжності, відповідно до п. 3 ст. 53 МКУ для підтвердження заявленої митної вартості декларант або уповноважена ним особа зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: - копію митної декларації країни відправлення: - виписку з бухгалтерської документації: - висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини»;

- згідно з ч. 3 ст. 53 МКУ, процедура витребування митним органом додаткових документів з урахуванням вимог чинного законодавства має визначені умови та послідовність. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України;

- так, витребування додаткових документів має місце виключно з підстав існування у контролюючого органу обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. У свою чергу, митниця має вказати, які саме відомості у поданих документах викликають сумнів. Витребування додаткових документів можливе за умови зазначення митницею того, який саме документ є необхідним та які конкретно відомості такий документ мас підтвердити. Тобто витребування документів можливе за умови надання митницею пояснень щодо кожного з документів;

- інспектор Ковальчук Михайло Васильович у запиті не зазначив чому надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору. Інспектор Ковальчук Михайло Васильович у запиті не зазначив який саме документ є необхідним та які конкретно відомості такий документ має підтвердити;

- відповідно до вимог законодавства, вважаємо, що запит інспектора повинен містити вказівки на розбіжності або сумніви у достовірності наданої інформації, які стосуються хибного числового значення складових митної вартості товарів. Витребування митницею додаткових документів має бути направленим на усунення неточностей у визначенні митної вартості товару, а не переслідувати встановлення додаткових окремих недоліків форми або змісту документа, які нормативно не визначені та не впливають на його дійсність;

- без зазначення контролюючим органом розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та причин неможливості підтвердження ціни товару за наданими до митною оформлення документами, без наведення вичерпного переліку затребуваних додатково документів із зазначенням причини, з якої саме ці документи здатні вказані недоліки усунути витребування додаткових документів контролюючим органом є безпідставним та незаконним - запит (повідомлення) митного органу щодо митної декларації № UA500500/2021/028165 від інспектора Ковальчука Михайла Васильовича не підлягає виконанню;

- відповіді відповідача № 7.10-4/28.5-02/8.19/1175 від 21.07.2021 року на адвокатський запит, з якою надано знеособлену зведену інформацію щодо імпортних операцій за наданими у запиті критеріями, яка міститься у митних деклараціях.

На доведення обставин, на яких ґрунтуються заперечення, та на виконання ухвали суду відповідачем суду також надано копії, зокрема (а.с.182-188):

- листування між митним органом та декларантом у неякісних копіях;

- PRICE-LIST for Webbing material від 11.02.2019 року;

- PRICE-LIST for Polyester Thread від 11.02.2019 року;

- листа-відповіді ТОВ «Експоцентр Одеса», вих. № 0345-inf від 24.06.2019 р., «Інформація про ціну», адресованого позивачу;

- Журналу-ордеру і Відомості по рахунку 632 Рахунки з іноземними постачальниками за 01.08.18 - 21.06.19.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В частині 2 статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 77 КАС України (в редакції, чинній до 01.01.2022 року), у таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 77 КАС України (в редакції, чинній з 01.01.2022 року), суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Частиною 1 статті 78 КАС України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Спірні правовідносини врегульовано законодавством (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин): Митним кодексом України від 13.03.2012 року № 4495-VI (далі МК України).

Відповідно до п.п. 23, 24, 29 ч. 1 ст. 4 МК України у цьому Кодексі наведені нижче терміни і поняття вживаються в такому значенні:

митне оформлення виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення;

митний контроль сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку;

митні формальності сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і митними органами, а також автоматизованою системою митного оформлення з метою дотримання вимог законодавства України з питань митної справи.

Згідно з ч. 2 ст. 318 МК України митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 МК України митниця є митним органом, який у зоні своєї діяльності забезпечує виконання завдань, покладених на митні органи.

Відповідно ч.ч. 1-2 до ст. 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно з ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до ч. 3 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право:

1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації;

2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу;

3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти;

4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів;

5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів;

6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари;

7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Частиною 1 статті 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 3 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 5 ст. 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з ч. 7 ст. 54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до ч.ч. 5, 6, 8 ст. 55 МК України декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

Частиною 1 статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Згідно з ч. 3 ст. 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;

б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;

в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);

г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності.

Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Згідно з ч. 1 ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження. (ч. 2 ст. 256 МК України)

Відповідно до ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Згідно з ч. 1 ст. 266 МК України декларант зобов`язаний: здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу митного органу пред`явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу; у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

Відповідно до ст. 320 МК України форми та обсяги контролю обираються: посадовими особами митних органів на підставі результатів застосування системи управління ризиками; та/або автоматизованою системою управління ризиками. Не допускається визначення форм та обсягів митного контролю іншими органами державної влади, а також участь їх посадових осіб у здійсненні митного контролю.

Форми та обсяг митного контролю після завершення митного оформлення, визначаються в порядку, встановленому цим Кодексом. На вимогу власника товарів, щодо яких визначено форму та обсяг митного контролю, або уповноваженої ним особи митні органи зобов`язані письмово повідомити про це протягом години, якщо інший строк повідомлення не визначено цим Кодексом.

Якщо автоматизованою системою управління ризиками або посадовою особою митного органу за результатами застосування системи управління ризиками не визначено необхідності проведення митного огляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митне оформлення та випуск цих товарів, транспортних засобів здійснюється без проведення їх митного огляду.

Форми та обсяги митного контролю, визначені відповідно до пункту 2 частини першої цієї статті, є обов`язковими для виконання посадовими особами митних органів. Прийняття цими посадовими особами рішення щодо нездійснення митного контролю у зазначених формах та обсягах не допускається.

Визначені відповідно до пункту 2 частини першої цієї статті форми та обсяги митного контролю можуть бути змінені або скасовані у випадках та в порядку, що визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 334 МК України митні органи вимагають від осіб, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України чи провадять діяльність, контроль за якою цим Кодексом покладено на митні органи, тільки ті документи та відомості, які необхідні для здійснення митного контролю та встановлені цим Кодексом.

Особи, зазначені у частині першій цієї статті, зобов`язані надавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю, в усній, письмовій та/або електронній формі

Відповідно до п. 2 ч. 1, ч. 2 ст. 335 МК України під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають митному органу в паперовій або електронній формі такі документи та відомості:

при перевезенні водним транспортом:

а) генеральна декларація, що містить, зокрема, найменування та опис судна, відомості про його реєстрацію та національну належність, прізвище капітана, прізвище та адресу суднового агента;

б) декларація про вантаж, яка містить, зокрема, відомості про найменування портів відправки, портів заходу судна, завантаження та вивантаження товарів, першого порту відправки товарів, порту вивантаження товарів, що залишаються на борту, перелік коносаментів або інших документів, що підтверджують наявність та зміст договору морського (річкового) перевезення, кількість вантажних місць товару, опис та вид упаковки товарів, які підлягають вивантаженню у даному порту;

в) декларація про припаси (суднові припаси), яка містить, зокрема, відомості про найменування суднових припасів, що є в наявності на судні, та їх кількість;

г) декларація про особисті речі екіпажу судна;

ґ) суднова роль, що містить відомості про кількість і склад членів екіпажу під час прибуття і відправлення судна, зокрема, прізвища, імена, громадянство, звання або посаду, дату і місце народження, вид і номер документа, що посвідчує особу;

д) список пасажирів, що містить відомості про пасажирів під час прибуття і відправлення судна, зокрема, кількість пасажирів на судні, прізвища, імена, громадянство, дату і місце народження, порти посадки і висадки;

е) визначений актами Всесвітнього поштового союзу документ, що супроводжує міжнародні поштові відправлення (за їх наявності);

є) транспортні (перевізні) документи на товари (за наявності), які містять, зокрема, відомості про загальну кількість товарів, кількість вантажних місць, найменування товарів, вид упаковки;

ж) комерційні документи (за наявності) на товари та відомості про розміщення товарів на борту судна;

з) відомості про наявність (відсутність) на борту судна товарів, ввезення яких на митну територію України заборонено або обмежено, включаючи валютні цінності, наявні у членів екіпажу, лікарські засоби, до складу яких входять наркотичні, сильнодіючі засоби, психотропні та отруйні речовини;

и) відомості про наявність (відсутність) на борту судна небезпечних товарів, зброї, боєприпасів;

3) при перевезенні повітряним транспортом:

а) стандартний документ перевізника, передбачений укладеними відповідно до закону міжнародними договорами в галузі цивільної авіації (генеральна декларація);

б) документи, що містять відомості про товари, які перевозяться на борту (вантажні відомості, авіаційні вантажні накладні);

в) документ, що містить відомості про припаси (бортові припаси) та про кількість припасів (бортових припасів), завантажених на борт судна та вивантажених з нього;

г) транспортні (перевізні) документи;

ґ) комерційні документи (за наявності їх у перевізника) на товари, що перевозяться;

д) визначений актами Всесвітнього поштового союзу документ, що супроводжує міжнародні поштові відправлення (за їх наявності);

е) відомості про знаки національної належності та реєстраційні знаки судна, номер рейсу, маршрут польоту, пункт вильоту та пункт прибуття судна;

є) відомості про найменування підприємства (організації, установи), що експлуатує судно, та кількість членів екіпажу;

ж) список пасажирів із зазначенням їх кількості на судні, прізвищ та ініціалів, пунктів посадки та висадки; відомості щодо багажу пасажирів (пасажирська відомість);

з) найменування товарів, номери вантажних накладних, кількість місць за кожною накладною, пунктів завантаження та пунктів вивантаження товарів;

и) відомості про наявність (відсутність) на борту судна товарів, ввезення яких на митну територію України заборонено або обмежено, включаючи валютні цінності, наявні у членів екіпажу, лікарські засоби, до складу яких входять наркотичні, сильнодіючі засоби, психотропні та отруйні речовини;

і) відомості про наявність (відсутність) на борту судна небезпечних товарів, зброї, боєприпасів.

Незалежно від виду транспорту, яким здійснюється переміщення товарів, під час прибуття товарів у пункт пропуску через державний кордон України надаються документи (відомості) або їх реквізити, у тому числі засобами інформаційних технологій (або у вигляді електронного документа), які підтверджують дотримання заборон та/або обмежень згідно із законами України щодо пропуску товарів через митний кордон України, крім тих, що необхідні виключно для поміщення товарів у митний режим.

Якщо цим Кодексом та іншими законами України передбачено надання таких документів (відомостей) митним органам державними органами, установами та організаціями, уповноваженими на здійснення дозвільних або контрольних функцій щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, у формі електронних документів, засвідчених електронним цифровим підписом, через єдиний державний інформаційний веб-портал "Єдине вікно для міжнародної торгівлі", митним органам забороняється вимагати надання таких документів (відомостей) декларантом, уповноваженою ним особою, перевізником чи іншою заінтересованою особою.

Згідно з ч. 3 ст. 335 МК України разом з митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. У встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості про:

1) документи, що підтверджують повноваження особи, яка подає митну декларацію;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами;

3) транспортні (перевізні) документи;

4) комерційні документи, наявні у особи, яка подає декларацію;

5) у разі необхідності - документи, що підтверджують дотримання заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

6) документи, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв`язку із застосуванням захисних, антидемпінгових та компенсаційних заходів (за наявності таких обмежень);

7) у випадках, передбачених цим Кодексом, - документи, що підтверджують країну походження товару;

8) у разі необхідності - документи, що підтверджують сплату та/або забезпечення сплати митних платежів;

9) у разі необхідності - документи, що підтверджують право на пільги із сплати митних платежів, на застосування повного чи часткового звільнення від сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму;

10) у разі необхідності - документи, що підтверджують зміну термінів сплати митних платежів;

11) у разі необхідності - документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно до статті 53 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 335 МК України під час надання митному органу попереднього повідомлення про намір здійснити переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України митному органу надаються такі документи та/або відомості, у тому числі засобами інформаційних технологій:

1) для ввезення товарів на митну територію України:

а) заява встановленої форми про намір здійснити ввезення товарів на митну територію України (попереднє повідомлення або попередня митна декларація);

б) відомості про найменування, обсяг (кількість) та вартість товарів, які планується ввезти на митну територію України;

в) вид транспорту, яким планується здійснити ввезення товарів на митну територію України;

г) назва пункту пропуску через державний кордон України (митного органу), через який планується ввезення товарів;

ґ) відомості про документи, що підтверджують дотримання встановлених відповідно до закону заборон та/або обмежень щодо пропуску товарів через митний кордон України;

2) для вивезення товарів з митної території України - митна декларація на товари або супровідні документи на товари у випадках, встановлених цим Кодексом, які подаються митному органу для митного контролю.

Згідно з ч. 1 ст. 337 МК України перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

На підставі вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, та встановлених судом обставин, суд дійшов висновку, що позиція відповідача зі спірних питань є помилковою, такою, що не відповідає положенням законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, та/або фактичним обставинам справи, з таких підстав.

По-перше, щодо підстави прийняття оскаржуваного рішення: відповідно до пп. в) п. 2 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України (далі МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п. 2.2. зовнішньоекономічного договору (контракту) FQSY-037-P180718E2 від 20.07.2018 витрати на упаковку та маркування включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, слід зазначити таке.

Відповідно до пп. в) п. 1 ч. 10 ст. 58 МК України, зміст якого наведений відповідачем як пп. в) п. 2 ч. 10 ст. 58 МКУ, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті витрати, понесені покупцем: вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням

Судом встановлено, що відповідно до умов контракту № FQSY-037-P180718E2 від 20.07.2018 року, укладеного між компанією «Sun-King Belt Product LTD» (Китай), як Постачальником, та ТОВ «Уітака», як Покупцем, зокрема:

Також, Доповненням № 2 від 14.02.2019 року певні пункти контракту № FQSY-037-P180718E2 викладені в іншій редакції та доповнені новими пунктами, зокрема:

- викласти пункт 2.2. розділу 1 Контракту в наступній редакції:

- додати в розділ 2 Контракт пункт 2.5:

З встановленого вбачається, що відповідно до умов контракту № FQSY-037-P180718E2 від 20.07.2018 року, в редакції Доповнень № 2 від 14.02.2019 року, зокрема, вартість упаковки включено до ціни Товару, який поставлено за цим контрактом.

Крім того, про зазначені обставини позивач повідомив листом, вих. № 96/6 від 25.06.2021 року, адресованим до Відділу митного оформлення № 2 митного поста «Одеса-вантажний», на запит (повідомлення) митного органа щодо митної декларації № UA500500/2021/028165, проте на який в оскаржуваному рішенні відповідача про коригування митної вартості товарів йде безпідставне посилання лише як на такий, яким повідомлено про надання вичерпного переліку додаткових документів для підтвердження митної вартості товару та про неможливість наданні інших.

Виходячи з встановлених судом обставин та вимог пп. в) п. 1 ч. 10 ст. 58 МК України, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах вартість упаковки не є витратами, які понесені покупцем, у зв`язку з чим не є такими, що додатково включаються у митну вартість товару. А відтак, у наданих до митного оформлення документах (у інвойсі, пакувальному листі, тощо) цілком правомірно не зазначено окремо вартості упаковки і маркування , оскільки їх вартість входить до вартості товару, є її складовою частиною.

Наведена позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду в аналогічних (подібних) правовідносинах, викладених, зокрема, у постановах від 15 лютого 2022 року у справі № 815/6768/17, від 21 березня 2023 року у справі № 815/5817/17 тощо.

Отже, наведені відповідачем твердження, як підстави для прийняття оскаржуваного рішення, є необґрунтованими та безпідставними.

По-друге, щодо підстави прийняття оскаржуваного рішення: у наданій до митного оформлення копії митній декларації країни відправлення від 02.05.2019 № 350220190029505464 зазначені умови поставка-CFR. Проте, не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця, слід зазначити таке.

Судом встановлено, що Доповненням № 2 від 14.02.2019 року певні пункти контракту № FQSY-037-P180718E2 викладені в іншій редакції та доповнені новими пунктами, зокрема:

- додати в розділ 2 Контракт пункт 2.4:

- додати в Розділ 2 Контракт пункт 2.6:

При цьому, митна декларація країни відправлення (експорту) не заповнюється позивачем, отже позивач з об`єктивних причин не відповідає за правильність оформлення документів, заповнених не ним самим, та внесення до них відповідної інформації, отже не може нести тягар негативних наслідків за результатами можливого виникнення розбіжностей з певними даними інших товаросупровідних документів.

Наведена позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 14.01.2020 року по справі № 813/1350/14 (номер судового провадження К/9901/2437/18) тощо.

При цьому, в оскаржуваному рішенні відповідачем не наведено обґрунтованих доводів щодо наявності взаємозалежності між фактом не зазначення географічного пункту переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця в митній декларації країни відправлення та визначенням числових значень митної вартості товару, який ввезено позивачем.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 45 МК України у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, митний орган може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.

Проте, відповідачем не було вчинено жодних дій, що передбачені ч. 1 ст. 45 МК України.

Отже, наведене відповідачем твердження, як підстава для прийняття оскаржуваних рішень, є необґрунтованим та безпідставним.

По-третє, щодо підстави прийняття оскаржуваного рішення: згідно п. 3.1 контракту FQSY-037-P180718E2 від 20.07.2018 оплата за товари здійснюється у розмірі 10% від суми договору, який становить 100 000$ згідно п. 2.1, але подані до митного оформлення банківські платіжні документи не відповідають зазначеним вимогам, слід зазначити таке.

2.1. Загальна вартість Контракту становить 100 000,00 $ (сто тисяч доларів США)

3.1. Оплата за товар Покупцем проводиться наступним чином:

Передоплата здійснюється за узгодженням сторін, проте не менше 10% від вартості контракту.

При цьому, Доповненням № 2 від 14.02.2019 року певні пункти контракту № FQSY-037-P180718E2 викладені в іншій редакції та доповнені новими пунктами, зокрема:

- викласти пункт 2.1. розділу 2 Контракту в наступній редакції:

- викласти пункт 2.3. розділу 2 Контракту в наступній редакції:

« 2.3. Загальна вартість контракту становить 300 000,00 $ (триста тисяч США).»

- викласти пункт 3.1. розділу 3 Контракту в наступній редакції:

З встановленого вбачається, що застосовані відповідачем обставини-підстави прийняття оскаржуваного рішення не відповідають умовам контракту № FQSY-037-P180718E2 від 20.07.2018 року щодо його загальної вартості та умов оплати в редакції Доповнень № 2 від 14.02.2019 року, які були в розпорядженні відповідача.

Крім того, суд зазначає, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

На виконання ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд врахував висновки щодо застосування норм права, викладені, зокрема, в постановах Верховного Суду від 11.06.2019 року у справі № 813/1755/17 (адміністративне провадження № К/9901/42425/18), від 29.07.2020 року у справі № 420/1709/19 (адміністративне провадження № К/9901/34107/19) тощо.

По-четверте, щодо підстав прийняття оскаржуваного рішення: - враховуючи спрацювання профілів ризику автоматизованої системи аналізу та управління ризиками щодо можливого заниження митної вартості, а також те, що у поданих документах містяться розбіжності, відповідно до п. 3 ст. 53 МКУ для підтвердження заявленої митної вартості декларант або уповноважена ним особа зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: - копію митної декларації країни відправлення; - виписку з бухгалтерської документації; - висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; - згідно інформації, викладеної у листі від 25.06.2021 № 96/6, ТОВ «ТДЛ ЛОГІСТІК» повідомило про надання вичерпного переліку додаткових документів для підтвердження митної вартості товару та про неможливість наданні інших. Таким чином вказані вище розбіжності усунені не були, а декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ; - також, декларантом не було за власним бажанням надано додаткові, наявні у нього, інші документи, які б переконливо спростували (пояснили) розбіжності у наданих документах, а також не було надано всі витребувані митним органом документи, зокрема: каталоги, специфікації фірми - виробника товару; виписку з бухгалтерської документації та висновок про вартісні характеристики товарів. Отже, декларант не скористався правом відповідно п. 3 ст. 53 МКУ надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, слід зазначити таке.

Як наведено судом вище, відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

4) виписку з бухгалтерської документації;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

Згідно з ч. 4 ст. 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Відповідно до ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. (ч. 6 ст. 53 МК України)

З встановлених судом обставин та наведених положень МК України, які регулюють, спірні правовідносини, вбачається, що копію митної декларації країни відправлення позивачем було подано, а виписка з бухгалтерської документації, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини є необов`язковими (додатковими) документами, подаються декларантом або уповноваженою ним особою за наявності та у разі (у випадках) та у порядку, передбачених ч.ч. 3, 4 ст. 53 МК України.

Виходячи з вищенаведених висновків суду щодо необґрунтованості та безпідставності вищевказаних фактичних обставин-підстав прийняття оскаржуваного рішення, відповідачем не доведено наявність підстав для обов`язкового надання позивачем у спірних правовідносинах наведених документів.

Отже, наведені відповідачем твердження, як підстави для прийняття оскаржуваного рішення, є необґрунтованими, недоведеними та безпідставними.

По-п`яте, щодо підстави прийняття оскаржуваного рішення: з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, Що рівень митної вартості по товару № 1 є більшим - МД від 14.05.2021 № UA500490/2021/6642 становить 3,51 дол. США/кг (ніж заявлено декларантом 1.32 дол. США/кг), слід зазначити таке.

Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації баз даних, зокрема, АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС Держмитслужби України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Наведена позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду в аналогічних (подібних) правовідносинах, викладених, зокрема, у постановах від 08.02.2019 року у справі № 825/648/17, від 19.02.2019 року у справі № 805/2713/16-а, від 25.11.2020 року у справі № 1.380.2019.001657, від 30.06.2022 року у справі № 280/1824/19 тощо.

Також, аналіз вищенаведених норм законодавства дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53) заборонено.

Підстави для незастосування основного методу визначення митної вартості товару передбачені частиною другою статті 58 Митного кодексу України.

Так, відповідно до вищевказаної норми метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Судом встановлено, що позивачем надано всі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару, які містять складові вартості товару, що піддаються обчисленню, підтверджують ціну товару, та не містять неточностей чи розбіжностей.

Натомість, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що надані документи, на думку контролюючого органу не підтверджували вартості, так як містили розбіжності, суд відхиляє, оскільки такі доводи спростовуються наявними в матеріалах справи первинними документами, які були надані відповідачу під час проведення митних процедур.

На виконання ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд врахував висновки щодо застосування норм права, викладені, зокрема, в постанові Верховного Суду від 2 квітня 2019 року у справі № 809/784/16 (адміністративне провадження № К/9901/17149/18).

При цьому, суд не бере до уваги посилання сторін у заявах по суті справи на постанови Вищого адміністративного суду України та Верховного Суду України, з таких підстав.

Так, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Також, згідно з ч. 3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Відповідно до ч. 7 ст. 78 КАС України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

З наведеного вбачається, що обов`язковими для врахування судом є лише та виключно висновки Верховного Суду.

Крім того, суд звертає увагу на те, що під час вирішення тотожних спорів суди мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду. Наведена позиція суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, в постановах від 24 червня 2021 року у справі № 420/4887/20, від 23 грудня 2020 року № 560/3971/19, від 31 березня 2020 року по справі № 910/11383/19, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17 тощо.

Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування заявлених позовних вимог та заперечень проти них, які могли б потягнути зміну висновків суду щодо спірних правовідносин, сторонами суду не наведено та не надано.

При цьому щодо решти доводів сторін слід зазначити, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р.).

Однак, ст. 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р.), відповідно

суд, із застосуванням положень ч. 2 ст. 9 КАС України, дійшов висновків, що:

- на виконання вимог ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України відповідачем не доведені обставини, на яких ґрунтуються його заперечення проти позовних вимог та правомірність оскаржуваних рішень;

- рішення про коригування митної вартості товарів за № UA500500/2021/000215/1 від 29.06.2021 року та, відповідно картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2021/00420, яку прийнято з причин прийняття рішення про коригування митної вартості товарів UA500500/2021/000215/1 від 29.06.2021, прийняті відповідачем: не на підставі та не у спосіб, що передбачені законодавством України; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів інших осіб і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення, відповідно, вони є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем до позовної заяви додані платіжні доручення від 06 жовтня 2021 року та від 23 листопада 2021 року (а.с.18, 96) про сплату судового збору в загальній сумі 6099,20 грн., яка є належною за подання даного позову.

Відповідно, стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає сума судового збору в розмірі 6099,20 грн. (шість тисяч дев`яносто дев`ять гривень двадцять копійок).

Згідно з п. 3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України (в редакції, чинній до 17.07.2020 року) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), зокрема, процесуальні строки щодо розгляду адміністративної справи продовжуються на строк дії такого карантину.

Згідно з п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18.06.2020 року № 731-ІХ, який набрав чинності 17.07.2020 року, зокрема, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2023 р. № 383) до 30 червня 2023 р. на території України продовжено дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України.

Справу розглянуто, рішення прийнято та складено також з урахуванням: часу періодичного навчання суддів; часу тимчасової непрацездатності головуючого судді; часу перебування головуючого судді у відпустці; фактичного часу забезпечення суду електроенергією; часу повітряних тривог; наказу голови Одеського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2022 року № 9-ОС/Д/С «Про особливий режим роботи Одеського окружного адміністративного суду»; статей 10, 12-2, 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»; Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»; законів України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», якими затверджено Укази Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 № 133/2022, від 22.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 року № 757/2022, від 06.02.2023 року № 58/2023; рішення Ради суддів України від 24.02.2022 № 9.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 139, 159, 194, 205, 241-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УІТАКА» (місцезнаходження: вул. Грецька, будинок 44, кабінет 2/А, м. Одеса, 65026; ідентифікаційний код юридичної особи: 34203597) до Одеської митниці (місцезнаходження: вул. Лип Івана та Юрія, 21 А, м. Одеса, 65078; ідентифікаційний код відокремленого підрозділу: 44005631) про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500500/2021/000215/1 від 29.06.2021 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці № UA500500/2021/00420.

Стягнути з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УІТАКА» суму судового збору в розмірі 6099,20 грн. (шість тисяч дев`яносто дев`ять гривень двадцять копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.Г. Цховребова


Суд	Одеський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	09.05.2023
Оприлюднено	15.05.2023
Номер документу	110797906
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо

Цховребова М.Г.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 09.05.2023 по справі 420/21676/21ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —420/21676/21

Рішення від 09.05.2023

Рішення
від 09.05.2023 по справі 420/21676/21
ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД