Ухвала

від 11.05.2023 по справі 420/1059/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 травня 2023 року

м. Київ

справа №420/1059/20

адміністративне провадження №К/9901/47075/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,

суддів - Загороднюка А.Г.,

Мартинюк Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про повернення сплаченого судового збору у справі № 420/1059/20 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, в якому просила:

- визнати бездіяльність відповідача щодо не повернення боргу несплаченого заробітку/винагороди присяжного засідателя Суворовського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 за період з вересня 2017 року по 01.01.2020 протиправною;

- визнати бездіяльність відповідача щодо неподання звітів до фіскальних органів про суми нарахованого заробітку/винагороди і єдиного соціального внеску на застраховану особу присяжного засідателя Суворовського суду м. Одеси ОСОБА_1 за період з вересня 2017 року по 01.01.2020 протиправною;

- зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області повернути борг несплаченого заробітку/винагороди та надати звіти до фіскальних органів про суми нарахованого заробітку/винагороди і єдиного соціального внеску на застраховану особу присяжного засідателя Суворовського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 за період з вересня 2017 року по 01.01.2020.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18.03.2021, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2021, у задоволені адміністративного позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 22.12.2022 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.03.2021 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2021 у справі № 420/1059/20 залишено без змін.

ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із заявою про повернення сплаченого судового збору у справі № 420/1059/20.

Зміст вказаної заяви дає суду підстави для висновку, що позивач ставить перед Судом питання щодо повернення сплаченої суми судового збору за подання позовної заяви у справі до суду першої інстанції, яка на думку позивача, не підлягала сплаті, оскільки вона звільнена від сплати судового збору на підставі закону.

Ухвалою Верховного Суду від 20.04.2023 витребувано матеріали адміністративної справи № 420/1059/20 з Одеського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Верховного Суду від 10.05.2023 заяву призначено до розгляду у порядку письмового провадження.

Розглядаючи заяву ОСОБА_1 про повернення сплаченого судового збору у справі, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Так, частиною другою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Статтею 7 Закону України «Про судовий збір» визначено питання повернення судового збору, частиною першою якої передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі:

1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;

2) повернення заяви або скарги;

3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі;

4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням);

5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Крім того, частиною другою статті 142 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі вирішення справи шляхом примирення, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) п`ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги.

Отже, чинним законодавством України встановлено виключний перелік випадків, за яких сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в суді касаційної інстанції.

Враховуючи наведене, підстави для повернення судового збору судом касаційної інстанції у даному випадку відсутні.

Крім того, Верховний Суд зауважує, що процесуальний закон не наділяє суд касаційної інстанції за наслідками перегляду судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій вирішувати питання щодо повернення судового збору. В такому випадку касаційний суд наділений лише повноваженнями щодо розподілу судових витрат у визначеному законом порядку.

Так, частиною шостою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки постановою Верховного Суду від 22.12.2022 касаційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, тобто суд не ухвалював нового рішення та не змінював рішення судів попередніх інстанцій у цій справі, у Верховного Суду були відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Також, з огляду на доводи позивача, наведені у заяві про повернення сплаченого судового збору, що такий позивачем сплачено помилково, Суд звертає увагу на таке.

Частиною першою статті 9 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 затверджено Порядок повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, який визначає процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії (далі - платежі); перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок (пункт 2 Порядку).

З врахуванням викладеного, для повернення помилково сплаченого судового збору позивач (платник) за наявності підстав може звернутися до суду першої інстанції (на рахунок якого було сплачено суму судового збору) у відповідності до положень Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787.

Враховуючи вищевикладене, підстави для повернення сплаченого судового збору у справі № 420/1059/20 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, у суду касаційної інстанції відсутні.

Керуючись статтями 139, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ухвалив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про повернення сплаченого судового збору у справі № 420/1059/20 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Ж.М. Мельник-Томенко

Судді А.Г. Загороднюк

Н.М. Мартинюк