Ухвала

від 22.01.2025 по справі 420/1059/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

22 січня 2025 р.м.ОдесаСправа № 420/1059/20Головуючий в 1 інстанції: Марин П.П.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Осіпова Ю.В.,

суддів: Коваля М.П., Скрипченка В.О.,

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області про зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2024 року у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового рішення від 18.03.2021р. у справі №420/1059/20 за нововиявленими обставинами - відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду 1-ї інстанції, позивач 09.12.2024р. електронною поштою подала апеляційну скаргу.

Ухвалою судді П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2024р. дану апеляційну скаргу було залишено без руху з підстав не сплати апелянтом судового збору. Апелянту надано 5-денний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення зазначених у ній недоліків.

17.12.2024р. до суду надійшло клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги, у якій ОСОБА_1 посилаючи на те, що звільнена від сплати судового збору у відповідності до ст.5 Закону України «Про судовий збір», просить вважати недоліки апеляційними скарги усунутими та відкрити апеляційне провадження у справі. При цьому, ОСОБА_1 зазначає у поданому клопотанні про необхідність повторного розподілу даної справи.

Статтею 129 Конституції України визначено однією із основних засад судочинства рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади.

Згідно з ч.2 ст.44 КАС України, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Отже, КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки учасника справи, який зобов`язує останнього діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав та здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом. Рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання своїх процесуальних обов`язків.

Так, одним із таких процесуальних обов`язків учасників справи є надання особою, яка подає апеляційну скаргу, документа про сплату судового збору (ч.5 ст.296 КАС України), про що також вказувалось і в ухвалі судді П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2024р. про залишення апеляційної скарги без руху, для чого було встановлено достатній строк, упродовж якого позивачу необхідно було усунути зазначений недолік.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторін у справі належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989р. у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Разом із тим, посилання апелянта на п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», за змістом якого, від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин, є помилковим, оскільки вказаними положеннями передбачено звільнення від сплати судового збору лише позивачів за подання позовів.

Вказані положення є однозначними та розширеному тлумаченню не підлягають.

Звільнення ж особи від сплати судового збору в разі подання нею заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами вказаним пунктом не взагалі передбачено.

Тобто, позивачі, які звільняються від сплати судового збору за подання позовних заяв, наділені такою пільгою лише в разі звернення до суду з відповідними позовними заявами. За подання до суду інших документів, що є об`єктами справляння судового збору, заявники сплачують судовий збір на загальних підставах та у розмірах, що чітко визначені вимогами Закону України «Про судовий збір».

Також, у відповідності до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», визначено розмір ставки судового збору за відповідними об`єктами справляння судового збору, зокрема, й за подання до суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду чи заяви про приєднання до апеляційної скарги на ухвалу суду - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В доповнення цих висновків, колегія суддів зазначає, що вказані положення Закону стосуються подання апеляційних скарг на всі без винятку ухвали адміністративного суду, які, відповідно до КАС України, підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено нормами Закону України «Про судовий збір» справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких поставляються відповідні ухвали.

У цьому контексті, слід звернути увагу апелянта на те, що судом першої інстанції прийнято ухвалу процесуального характеру, якою відмовлено у відкритті провадження у справі №420/1059/20 на підставі ч.2 ст.363 КАС України. А тому, оскаржувана ухвала є окремим об`єктом справляння судового збору за подання апеляційної скарги у фіксованому розміру, тобто 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб.

Судова колегія наголошує, що Верховним Судом уже вирішувалося питання сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції.

Так, у постанові від 28.05.2018р. у справі №915/955/15 вказано, що пп.7 п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» визначено ставку судового збору з апеляційної і касаційної скарг на ухвалу господарського суду у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Зазначене стосується подання апеляційних і касаційних скарг на всі без винятку ухвали господарського суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено Законом України «Про судовий збір» справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали.

Такі висновки Верховного Суду хоч і вирішили під час розгляду господарської справи, однак норми Закону України «Про судовий збір» в цій частині є загальними і не містять різних підходів до вирішення питання сплати судового збору залежно від юрисдикції, а відтак такі висновки повинні бути застосовані і під час вирішення цієї адміністративної справи.

Аналогічні правові висновки щодо застосування ст.4 Закону №3674-VI висловлені у постанові Верховного Суду від 28.05.2018р. у справі №915/955/15 та у постановах Верховного Суду від 17.02.2020р. у справі №320/5719/19, від 24.11.2021р. у справі №826/17526/18, від 13.04.2022р. у справі №204/827/17, від 09.02.2023р. у справі №380/22710/21, від 04.07.2023р. у справі №160/1712/21 та від 30.05.2024р. у справі №216/3590/23.

Згідно з ч.4 ст.169 та ч.2 ст.298 КАС України, апеляційна скарга повертається особі, що її подала якщо цією особою не усунуто недоліків, залишеної без руху апеляційної скарги.

Отже, враховуючи те, що вимоги ухвали судді П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2024р. залишились не виконаними, недоліки апеляційної скарги у встановлений строк не усунуті, колегія суддів вважає, що на даний час є усі законні підстави для повернення апеляційної скарги апелянту.

При цьому, апелянт, зазначаючи у своєму клопотанні про необхідність нового комп`ютерного розподілу даної справи, не наводить жодних конкретних обставин, які могли б за суб`єктивними чи об`єктивними причинами викликати сумнів в результатах автоматизованого розподілу справи від 09.12.2024р., який був проведений у чіткій відповідності до вимог ст.31 КАС України. А тому, самі лише припущення ОСОБА_1 , які не містять доказів існування відповідних обставин, не є належними підставами для перерозподілу (повторного розподілу) даної справи.

Зокрема, ч.13 ст.31 КАС України визначено, що справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута цим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, визначених цим Кодексом.

У цьому контексті, варто звернути увагу апелянта на те, що у зв`язку зі звільненням судді - ОСОБА_2 , яка входила до складу колегії суддів, якою і здійснювався апеляційний перегляд справи №420/1059/20, судом було вирішено питання щодо її заміни. За наслідками повторного розподілу справи така була передана на розгляд до складу колегії суддів: головуючому судді - Осіпову Ю.В., суддів - Ковалю М.П. та Скрипченку В.О.

Керуючись ст.ст.31,169,298,325,329 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - повернути апелянту.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідачОсіпов Ю.В.

СуддіКоваль М.П.

Скрипченко В.О.