Ухвала

від 22.11.2024 по справі 420/1059/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/1059/20

УХВАЛА

22 листопада 2024 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Марин П.П., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення суду від 18.03.2021 року у справі №420/1059/20 за нововиявленими обставинами

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18.03.2021 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області про визнання бездіяльності щодо неповернення боргу несплаченого заробітку/винагороди та непопадання звітів до фіскального органу, зобов`язання вчинити певні дії - відмовлено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 березня 2021 року - без змін.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.03.2021 року набрало законної сили 15.09.2021 року.

Ухвалами Верховного Суду у складі суддів Касаційного адміністративного суду від 07.06.2021, 12.07.2021, 06.12.2021 касаційні скарги ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 березня 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року у справі №420/1059/20 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії повернуті особі, яка їх подала.

Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.12.2022 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.03.2021 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2021 у справі № 420/1059/20 залишено без змін.

18.11.2024 до Одеського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд рішення суду від 18.03.2021 року у справі №420/1059/20 за нововиявленими обставинами.

В обґрунтування заяви зазначено, що судові рішення за позовом присяжної ОСОБА_1 про стягнення боргу несплаченої індексації на винагороду з вересня 2017 року по 01.01.2023 року та про стягнення боргу несплаченої винагороди з 01.01.2021р. по 01.01.2023 року у справах №420/10723/21 (реєстр.№ 115664539) та №420/6185/23 (реєстр. № 114909825), в яких ті ж самі учасники процесу, ті ж самі вимоги щодо стягнення боргів несплаченої винагороди (мають преюдиціальний характер) і в цих справах судами встановлено факт праці (не конституційного обов`язку, чим мотивував ООАС) ОСОБА_1 на посаді присяжної, встановлено факт виконання тих же самих обов`язків по справлянню судочинства як і Головуючі судді, а також встановлено факт отримання винагороди, яка є доходом в розумінні ст.1 Закону України «Про оплату праці». Усі ці встановлені факти трудових відносин та отримання винагороди/заробітної плати, встановлювались за період з вересня 2017 року, тобто за період, коли ще не існувало звернення ОСОБА_1 до суду у справі №420/1059/20, а ці факти вже вснували. Також, про факт існування трудових відносин у присяжної ОСОБА_1 підтверджено ухвалою ООАС від 03.05.2024 року у справі №420/12643/24 (реєстр.№ 118823253) під час встановлення факту невиконання судових рішень за виконавчими листами у справах №420/10723/21 та №420/6185/23 і в цій Ухвалі ООАС констатував, що розглянуті справи №420/10723/21 та №420/6185/23 є справами у трудових відносинах по стягненню заробітної плати і тому ОСОБА_1 звільнялась від сплати судового збору, а оскільки це справа щодо виконавчих проваджень №420/13921/24 (набрало чинності-11.07.2024р.) та №420/12767/24 (набрало чинності- 10.09.2024р.) ОСОБА_1 повинна сплачувати судовий збір. Після поновлення виконавчих проваджень у справах №420/10723/21 та №420/6185/23, відповідачем були надані документи, які є нововиявленими обставинами, бо підтверджують існуючий факт отримання винагороди/заробітної плати присяжною ОСОБА_1 з вересня 2017 року, тобто ще до з`явлення справи №420/1059/20.

Також, як на нововиявлений доказ обґрунтованості вимог, заявниця покликається на зміст плат платіжних інструкції №54 (сплата ПДФО у розмірі 3306,14грн) та №58 від 17.01.2024 року (сплата ПДФО у розмірі - 1910,81грн)

Крім того, ОСОБА_1 покликається на факт незаконної несплати ЄСВ на винагороду присяжних, в тому числі і ОСОБА_1 , згідно акту №08-11/24 від 01.06.2021 року та вимоги №151508-14/3274-2021 від 25.06.2021 року існував на дату 01.01.2019 року, яка є датою початку ревізії, а також існує на теперішній час, в зв`язку не встановлення судами правомірності чи неправомірності дій відповідача щодо незаконної несплати ЄСВ на винагороду присяжних, в тому числі і присяжної ОСОБА_1 . Ці факти є нововиявленими, бо були невідомі ні суду, ні позивачці і існували ще до подачі позову до суду у справі №420/1059/20.

Окрім іншого, заявниця наводить перелік справ, в яких, на її думку, спростовуються факти, які були покладені в основу судового рішення, тобто ці обставини, впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається, обізнаність суду стосовно яких у розгляді справи, забезпечила б прийняття цим судом іншого рішення.

Разом з тим, ОСОБА_1 подано клопотання про поновлення строку звернення до суду зданою заявою, в обґрунтування якої зазначає, що в провадженні знаходились два моїх адміністративних позови щодо повернення боргів несплаченої індексації на винагороду з вересня 2017 року у справі №420/10723/21 та щодо повернення боргів несплаченої винагороди з 01.01.2021 року по 01.01.2023 року у справі №420/6185/23 рішенням в яких, гідними і чесними суддями вимоги ОСОБА_1 задоволені, при цьому ці судді не стали застосовувати помилкові бачення/позиції суддів у справі №420/1059/20.

Також заявниця покликається на те, що 13.11.2023 року наказом Голови Суворовського районного суду м.Одеси її було увільнено від виконання обов`язків присяжної і тому вона звернулась до ГУ ПФУ в Одеській області, виконати їй перерахунок пенсії, як працюючому пенсіонеру після його увільнення, але пенсійний орган вчергове (як в листах ПФУ м.Києва від 16.04.2020р., ГУ ПФУ №5706-368/Я-02/8-1500/2 від 05.04.2022р. та №2778 від 26.02.2021р.) наголосив звернутись до свого роботодавця, яким є ТУ ДСАУ в Одеській області, що також пропонувала Податкова в своїх листах (Лист №11708/6/15-32-24-03-10 від 29.04.2021р.), щоб ОСОБА_1 звернулась до свого роботодавця, яким є ТУ ДСАУ в Одеській області.

В подальшому ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом щодо встановлення дійсної дати настання трудових відносин з 18.08.2017 року (в первинних документах суворої звітності зазначено дату 01.10.2017 року), тобто не з дати - 01.10.2017 року (надала табеля робочого часу, запрошення, довідки про відпрацьований час, які підписані та закріплені печаткою), а також про зобов`язання надати ці документи з виправленою датою до Податкової та до Пенсійного органу (справа №523/719/23).

В цей період за ухваленими на користь присяжної ОСОБА_1 у справах №420/10723/21 та №420/6185/23 були надані Виконавчі листи на примусове виконання цих рішень («взірцевий» відповідач і досі не хоче в добровільному порядку виконувати судові рішення), але за допомогою махінацій вимусив ДВС в Одеській області скасувати постанови про накладення штрафу та закрити виконавчі провадження. Адмінпозови присяжної ОСОБА_1 щодо незаконного закриття виконавчих проваджень у справах №420/13921/24 (набрало чинності 11.07.2024р.) та №420/12767/24 (набрало чинності 10.09.2024р.), ухвалені на користь присяжної ОСОБА_1 .

Звертаюсь до суду 18.11.2024 з даною заявою, ОСОБА_1 вважає підстави пропуску поважними (тривалі з 2019р. нервування від незаконних дій відповідача, призвели до аутоімунного захворювання, лікування з 2021р. по теперішній час), а тому затримка в наданні деяких нововиявлених обставин є поважною.

Розглянувши матеріали зазначеної заяви, суд зазначає таке.

Відповідно до п.п. 1-3 ч. 2 ст. 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Частиною 4 ст.361 КАС України встанволено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Згідно з п.п. 1-2 ч.1 ст. 363 КАС України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано:

з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 361 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про існування таких обставин;

з підстави, визначеної пунктом 2 частини другої статті 361 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли вирок (ухвала) у кримінальному провадженні набрав (набрала) законної сили.

При цьому, з урахуванням положень частини першої цієї статті заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана:

1) з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 361 цього Кодексу, - не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили;

2) з підстав, визначених пунктами 2, 3 частини другої та частиною п`ятою статті 361 цього Кодексу, - не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили. (ч.2 ст. 363 КАС України).

Строки, визначені в частині другій цієї статті, не можуть бути поновлені. (ч. 3 ст. 363 КАС України).

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 366 КАС України крім випадків, визначених статтею 169 цього Кодексу, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами також повертається заявникові без розгляду, якщо заява подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 363 цього Кодексу, і суд відхилив клопотання про його поновлення.

Суд відмовляє у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами у разі, якщо така заява подана до суду після закінчення строку, визначеного частиною другою статті 363 цього Кодексу.

Так, суд зазначає, що підставою перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, є наявність саме тих обставин, які не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

В свою чергу, всі наведені заявником обґрунтування, фактично зводяться до переоцінки наявних в матеріалах доказів на підставі документів та висновків, викладених в рішеннях по іншим справам, виготовлених вже після завершення розгляду даної справи.

При цьому, про наведені в заяві про нововиявлені обставини факти та докази, заявниці було відомо щонайменш протягом другого півріччя 2023 року та першого півріччя 2024 року, враховуючи пояснення ОСОБА_1 стосовно оскарження дій та рішень органів виконавчої служби, однак, звернулась до суду із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами 18.11.2024 року, тобто з пропущенням 30-денного строку, який встановлений п. 1 ч. 1 ст. 363 КАС України.

Поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.

Обставини пропуску позивачем строку звернення до суду з заявою про перегляд судового рішення, наведені нею не відповідають вищезазначеним критеріям у їхній сукупності. При цьому слід зазначити, що перелічені позивачем обставини, мають виключно суб`єктивний характер, не є непереборними та пов`язані з поведінкою позивача у спірних правовідносинах.

Тому суд вважає заяву позивача про поновлення строку на подачу заяви за нововиявленими обставинами необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Також, судом встановлено, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.03.2021 року набрало законної сили 15.09.2021 року.

В свою чергу, з урахуванням положень частини першої статті 363 КАС України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 361 цього Кодексу, - не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.

Оскільки станом на день подання заяви 18.11.2024 року минуло 3 роки з дня набрання таким судовим рішенням законної сили, строк визначений в частині другій статті 363 КАС України, не можуть бути поновлені.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для відмови у відкритті провадження про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.

Керуючись ст.ст. 248, 256, 295, 361, 363, 369 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення суду від 18.03.2021 року у справі №420/1059/20 за нововиявленими обставинами.

Ухвала набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.256 КАС України.

Порядок і строки оскарження ухвали визначаються ст.ст. 295, 369 КАС України.

Суддя П.П.Марин