Постанова

від 11.05.2023 по справі 376/1096/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2023 року м. Київ

Унікальний номер справи № 376/1096/21

Апеляційне провадження № 22-ц/824/7770/2023

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.,

суддів - Борисової О.В., Ратнікової В.М.,

за участі секретаря судового засідання - Гаврюшенко К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сквирського районного суду Київської області від 15 червня 2021 року, постановлену під головуванням судді Віговського С.І., у справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на майно, -

в с т а н о в и в :

У травні 2021 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаною позовною заявою та просив визнати за ним в порядку спадкування за законом право власності на наступне майно, яке належало ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 :

- житловий будинок АДРЕСА_1 , з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 63,10 кв.м., житловою площею 25,50 кв.м.;

- земельну ділянку, площею 2,6311 га, яка розташована на території Буківської сільської ради Сквирського району Київської області (нині - територія Сквирської міської ради Київської області), кадастровий номер 3224080600:02:004:0008, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- земельну ділянку, площею 2,6310 га, яка розташована на території Буківської сільської ради Сквирського району Київської області (нині - територія Сквирської міської ради Київської області), кадастровий номер 3224080600:02:003:0012, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- земельну ділянку, площею 0,3375 га, яка розташована в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3224080601:01:004:0007, призначена для ведення особистого селянського господарства;

- земельну ділянку, площею 0,2961 га, яка розташована в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3224080601:01:002:0005, призначена для ведення особистого селянського господарства;

-земельну ділянку, площею 0,2499 га., яка розташована в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3224080601:01:002:0004, призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, категорія земель: землі житлової та громадської забудови;

- частину земельної частки (паю) розміром 3,45 в умовних кадастрових гектарах, що розташована на території Сквирської міської ради Київської області, кадастровий номер 3224080600:04:003:0022(а.с. 1-2).

Ухвалою Сквирського районного суду Київської області від 15 червня 2021 рокувизнано мирову угоду, укладену між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , за якою:

- визнано за ОСОБА_4 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 63,10 кв.м., житловою площею 25,50 кв.м.;

- визнано за ОСОБА_4 право власності на земельну ділянку, площею 2,6311 га, яка розташована на території Буківської сільської ради Сквирського району Київської області (нині - територія Сквирської міської ради Київської області), кадастровий номер 3224080600:02:004:0008, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- визнано за ОСОБА_4 право власності на земельну ділянку, площею 2,6310 га, яка розташована на території Буківської сільської ради Сквирського району Київської області (нині - територія Сквирської міської ради Київської області), кадастровий номер 3224080600:02:003:0012, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

-визнано за ОСОБА_4 право власності на земельну ділянку, площею 0,3375 га, яка розташована в с. Буки, Білоцерківського (в минулому - Сквирського) району Київської області, кадастровий номер 3224080601:01:004:0007, призначена для ведення особистого селянського господарства;

-визнано за ОСОБА_4 право власності на земельну ділянку, площею 0,2961 га, яка розташована в с. Буки, Білоцерківського (в минулому - Сквирського) району Київської області, кадастровий номер 3224080601:01:002:0005, призначена для ведення особистого селянського господарства;

-визнано за ОСОБА_4 право власності на земельну ділянку, площею 0,2499 га., яка розташована в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3224080601:01:002:0004, призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, категорія земель: землі житлової та громадської забудови.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на майно - закрито(а.с. 48-49).

Ухвалою Сквирського районного суду Київської області від 25 жовтня 2021 року було виправлено описку в ухвалі Сквирського районного суду Київської області від 15 червня 2021 року, доповнено резолютивну частину ухвали абзацом та викладено його в наступній редакції: «Визнати за ОСОБА_4 право власності на частину земельної частки (паю), розміром 3,45 умовних кадастрових гектарах, що розташована на території Сквирської міської ради Київської області (в минулому - Буківської сільської ради Сквирського району Київської області), кадастровий номер 3224080600:04:003:0022» (а.с. 51).

Не погодившись із ухвалою суду про визнання мирової угоди, 28 вересня 2022 року ОСОБА_1 , який не брав участі у справі, звернувся до суду з апеляційною скаргою та просив скасувати ухвалу.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_6 , спадкоємцем якої за заповітом є ОСОБА_1 15 липня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Дев`ятої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Спадковим майном після смерті ОСОБА_6 є земельна ділянка площею 4,1494 га, кадастровий номер 3224080600:04:003:0022, яка знаходиться за адресою: Київська обл., Сквирський район, Буківська сільська рада, яку вона в свою чергу отримала в спадщину на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 12 березня 2019 року після смерті свого чоловіка ОСОБА_7 . Тобто єдиним власником вказаної земельної ділянки є ОСОБА_6

16 вересня 2022 року апелянт отримав витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку кадастровий номер 3224080600:04:003:0022 та виявив, що співвласниками земельної ділянки є ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , де зазначено, що підставою виникнення права власності у ОСОБА_4 є оскаржувана ухвала Сквирського районного суду Київської області від 15 червня 2021 року та ухвала від 25 жовтня 2021 року про доповнення резолютивної частини оскаржуваної ухвали.

Таким чином, розгляд справи відбувся без залучення власника земельної ділянки, що розташована на території Сквирської міської ради Київської області, кадастровий номер 3224080600:04:003:0022 та позбавлено ОСОБА_6 права власності на вказаної земельної ділянки, що відповідно порушує інтереси ОСОБА_1 на отримання спадщини (а.с. 57-76).

З огляду на положення ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У судовому засіданні ОСОБА_1 , його представник - адвокат Муравлянік О.С. підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.

Інші особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не з`явилися, були сповіщені належним чином, про що у справі наявні докази. ОСОБА_4 , ОСОБА_2 були сповіщені повідомленнями на зазначені ними адреси про що свідчать відмітки працівників пошти про вручення адресатам поштових відправлень. Повідомлення ОСОБА_3 повернулось із відміткою працівників пошти про відсутність адресата за зазначеною нею адресою, заяви про зміну адреси місця проживання(перебування) від вказаних осіб до суду не надходили (а.с. 94-100).

Виходячи з положень ст. 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т.ч. правом визначити свою участь в судовому засіданні.

Відповідно до частини 1 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01 квітня 2008 року, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27, 26 квітня 2007 року). Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Поряд з цим, національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі "Шульга проти України", № 16652/04). При цьому запобігати неналежній і такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі - завдання саме державних органів (див. рішення ЄСПЛ від 20.01.2011 у справі "Мусієнко проти України", № 26976/06).

Явка до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою.

Зважаючи на вимоги ч. 9 ст. 128, ч. 5 ст. 130, ст. 131, ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково за таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 352 ЦПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу.

Вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

На відміну від оскарження судового рішення учасниками справи, особа, яка не брала участі у справі, має довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок, і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. Разом із тим, судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та ухвалення рішення судом першої інстанції є заявник, або в рішенні міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах, або рішення впливає на права та обов`язки такої особи.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 12 березня 2019 року, посвідченого державним нотаріусом Дев`ятої Київської державної нотаріальної контори Бодак О.М., зареєстровано в реєстрі за № 1-61, спадкоємицею зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , є його дружина ОСОБА_6 . Спадщина, на яку видане це свідоцтво складається із земельної ділянки площею 4,1494 га, що знаходиться за адресою: Київська обл., Сквирський район, Буківська сільська рада (кадастровий номер 3224080600:04:003:0022), що належала померлому: частина - на підставі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 , виданого Реєстраційною службою Сквирського районного управління юстиції Київської області 01 липня 2014 року та частина - на підставі рішення Сквирського районного суду Київської області від 23 січня 2017 року, яке набрало законної сили 03 лютого 2017 року. Право власності зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с. 69).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 12 березня 2019 року право власності на земельну ділянку площею 4,1494 га, кадастровий номер 3224080600:04:003:0022, що знаходиться в Київській обл., Сквирський район, Буківська сільська рада зареєстровано за ОСОБА_6 (а.с. 70).

За заповітом від 18 квітня 2019 року, який посвідчено державним нотаріусом Дев`ятої Київської державної нотаріальної контори Бодак О.М., зареєстрованим в реєстрі за № 1-153, ОСОБА_6 заповіла все своє майно ОСОБА_1 (а.с. 68).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим Овруцьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) 08 травня 2021 року (а.с. 67).

Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_2 просив визнати за ним в порядку спадкування за законом право власності на частину земельної частки (паю) розміром 3,45 га, що розташована на території Сквирської міської ради Київської області, кадастровий номер 3224080600:04:003:0022, яке належало ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 1-2).

Позивач долучив до позовної заяви копію рішення Сквирського районного суду Київської області від 23 січня 2017 року у справі № 376/1655/16-ц, яким визнано за ОСОБА_8 право власності на частину земельної частки (паю) розміром 3,45 в умовних кадастрових гектарах, розташованої на території Буківської сільської ради Сквирського району Київської області, посвідчену сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії РН № 339514 виданого Сквирською районною державною адміністрацією Київської області 02.04.2001 року (кадастровий номер 3224080600:04:003:0022) після смерті матері ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 34-37).

Оскаржуваною ухвалою Сквирського районного суду Київської області від 15 червня 2021 року про затвердження мирової угоди між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , серед іншого, вирішено питання визнання права власності на частину земельної частки (паю), розміром 3,45 умовних кадастрових гектарах, що розташована на території Сквирської міської ради Київської області (в минулому - Буківської сільської ради Сквирського району Київської області), кадастровий номер 3224080600:04:003:0022.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржуваної ухвалою зачіпаються майнові права апелянта та ОСОБА_1 має право апеляційного оскарження вищевказаної ухвали.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 15 червня 2021 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підписали мирову угоду та подали до суду на затвердження (а.с. 45).

Затверджуючи мирову угоду суд першої інстанції виходив того, що мирова угода на зазначених умовах не суперечить закону, не порушує прав, свобод та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Колегія суддів не погодилась з такими висновками суду виходячи з наступного.

Згідно з ч. 7 ст. 49 ЦПК України сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.

За змістом ч. 1 ст. 207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу (ч. 2 ст. 207 ЦПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 207 ЦПК України до ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз`яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії.

Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі (ч. 4 ст. 207 ЦПК України).

Перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що пункт 7 мирової угоди (щодо визнання права власності на земельну ділянку кадастровий номер 3224080600:04:003:0022) зачіпає права та охоронювані законом інтереси інших осіб.

Так, затвердивши пункт 7 мирової угоди, яким за ОСОБА_4 визнано право власності на частину земельної частки (паю), розміром 3,45 га, що розташована на території Сквирської міської ради Київської області (в минулому - Буківської сільської ради Сквирського району Київської області), кадастровий номер 3224080600:04:003:0022, суд першої інстанції не перевірив хто є власником (співвласниками) цієї земельної ділянки, якими об`єктивними доказами підтверджується право на спадщину у позивачів чи відповідача у справі на вказану земельну ділянку.

При цьому, надана до суду копія рішення Сквирського районного суду Київської області від 23 січня 2017 року у справі № 376/1655/16-ц про визнання за ОСОБА_8 права власності на частину спірної земельної,не є правовстановлюючим документом, на підставі якого можна було б встановити кому належить земельна ділянка, враховуючи, що ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 та згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 12 березня 2019 року, посвідченого державним нотаріусом Дев`ятої Київської державної нотаріальної контори Бодак О.М., зареєстровано в реєстрі за № 1-61, спадкоємицею зазначеної земельної ділянки кадастровий номер 3224080600:04:003:0022 післяОСОБА_8 є його дружина ОСОБА_6 .

Таким чином, районний суд не перевірив чи не суперечать закону умови мирової угоди та чи не порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, які відповідно до законодавства України набули право на земельну ділянку, та дійшов суперечливого висновку про затвердження пункту 7 мирової угоди щодо визнання права власності начастину земельної ділянки, що розташована на території Сквирської міської ради Київської області, кадастровий номер 3224080600:04:003:0022.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є не виконуваними.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала в частині затвердження пункту 7 мирової угоди постановлена з порушенням норм процесуального права та з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, що є підставою для скасування ухвали суду в цій частині і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції відповідно до ст. 379 ЦПК України.

Інші доводи скарги цих висновків не спростовують, тому суд апеляційної інстанції їх відхилив.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргуОСОБА_1 - задовольнити частково.

УхвалуСквирського районного суду Київської області від 15 червня 2021 року - скасувати в частині визнання мирової угоди, укладеної між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , за якою визнано за ОСОБА_4 право власності на частину земельної частки (паю), розміром 3,45 в умовних кадастрових гектарах, що розташована на території Сквирської міської ради Київської області (в минулому - Буківської сільської ради Сквирського району Київської області), кадастровий номер 3224080600:04:003:0022, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання повного судового рішення - 12 травня 2023 року.

Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець

О.В. Борисова

В.М. Ратнікова