Постанова

від 10.05.2023 по справі 922/2161/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2023 року м. Харків Справа № 922/2161/22

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Тихий П.В., суддя Геза Т.Д. , суддя Терещенко О.І.

за участю секретаря судового засідання Березки О.М.

та представників сторін:

позивача Чорний Г.О.; Ченцов О.О. (директор);

відповідача Шимаєв В.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (вх.№367Х/1-43) на рішення господарського суду Харківської області від 30.01.2023 (суддя П.В. Хотенець, повний текст рішення складено 06.02.2023) у справі №922/2161/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зміївський машинобудівний завод", м. Зміїв, Харківська область;

до Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", м. Харків,

про визнання недійсним повідомлення,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю "Зміївський машинобудівний завод" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", в якому просить визнати недійсним, з моменту підписання, повідомлення Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" від 15 вересня 2022 року про припинення дії договору на поставку електроенергії №011УЗ від 01 січня 2019 року з Товариством з обмеженою відповідальністю "Зміївський машинобудівний завод".

Рішенням Господарського суду Харківської області від 30.01.2023 у справі №922/2161/22 позов задоволено. Визнано недійсним, з моменту підписання, повідомлення Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" від 15 вересня 2022 року про припинення дії договору на поставку електроенергії № 011УЗ від 01 січня 2019 року з Товариством з обмеженою відповідальністю "Зміївський машинобудівний завод".

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Зміївський машинобудівний завод" 2481,00 грн. судового збору.

Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" з рішенням суду першої інстанції не погодилось, звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 30.01.2023 у справі №922/2161/22 та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Судові витрати просить покласти на позивача.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що першої інстанції невірно визначено правову Договору та нез`ясовано обставини справи, а саме: між сторонами укладено договір про постачання електричної енергії споживачу, а не про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, що є різними видами договорів у розумінні Закону України «Про ринок електричної енергії» та ПРРЕЕ.

Суд першої інстанції не дослідив Договір, що був укладений між Споживачем і Товариством та неправильно встановив умови Договору та нормативно-правові акти, що регулюють подібні правовідносини і взагалі вказав у рішенні «договір на поставку електроенергії».

Договір, який судом першої інстанції помилково зазначено як такий, що укладений Сторонами, є типовим договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, а саме: додатком 6 до «Правил роздрібного ринку електричної енергії» (далі Правила, ПРРЕЕ). затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.03.2018 № 312.

Натомість, Договір укладений між Позивачем та Товариством має містити умови, перебачені примірним договором про постачання електричної енергії споживачу, а саме: додатком 5 до ПРРЕЕ.

Крім того, апелянт зазначає, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту своїх прав.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.03.2023 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Тихий П.В., суддя Геза Т.Д., суддя Терещенко О.І.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.03.2022 зокрема відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" на рішення господарського суду Харківської області від 30.01.2023 у справі №922/2161/22. Встановлено відповідачу для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання його скаржнику. Витребувано з Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/2161/22.

20.03.2023 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №922/2161/22.

30.03.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Зміївський машинобудівний завод" надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№3635), в якому він вважає скаргу необґрунтованою та просить залишити рішення суду першої інстанції в силі.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.04.2023 зокрема апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" на рішення господарського суду Харківської області від 30.01.2023 у справі №922/2161/22 призначено до розгляду на "10" травня 2023 р. о 10:30 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань. № 132.

В судове засідання 10.05.2023 з`явився представник відповідача, який підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просить її задовольнити; представники позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечували, просили залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, заслухавши у судовому засіданні уповноважених представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

З матеріалів справи вбачається, що 01.01.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Зміївський машинобудівний завод" (позивачем) та Приватним акціонерним товариством "Харківенергозбут" (відповідачем) було укладено договір постачання електричної енергії споживачу від 01.01.2019 №011УЗ.

Позивач вказує, що у зв`язку з широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, з 24 лютого 2022 року діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "Зміївський машинобудівний завод" тимчасово призупинялась, через неможливість ведення будь-якої господарської діяльності та пов`язані з цим труднощі.

На території Товариства з обмеженою відповідальністю "Зміївський машинобудівний завод" знаходяться об`єкти критичної інфраструктури (захисна споруда цивільного захисту (сховище), сирена цивільної оборони, автономне водозабезпечення, протипожежний резервуар для запасу води тощо), які підприємство не маємо права залишити без живлення.

З матеріалів справи вбачається, що: У лютому 2022 року відповідачем було спожито електроенергії на суму 203315,72 грн. Товариством з обмеженою відповідальністю "Зміївський машинобудівний завод" було сплачено, за спожиту у лютому електроенергію, 160 000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №№:1820, 1824, 1829. 1834, 1838, 1839, 1842, 1860, 1863, 1866, 1867, 1874, 1877, 1879). Таким чином за лютий у відповідача виникла заборгованість за спожиту електроенергію за лютий 2022 року у сумі 43315,72 грн;

У березні 2022 року відповідачем було спожито електроенергії на суму 88212,32 грн. Товариство з обмеженою відповідальністю "Зміївський машинобудівний завод" не здійснювало оплат за спожиту у березні електроенергію. Таким чином за березень у відповідача виникла заборгованість за спожиту у березні 2022 року електроенергію у сумі 88212,32 грн;

У квітні 2022 року відповідачем було спожито електроенергії на суму 82351,48 грн. Товариством з обмеженою відповідальністю "Зміївський машинобудівний завод" було сплачено, за спожиту у квітні електроенергію, 11000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №1881. Таким чином у відповідача виникла заборгованість за спожиту у квітні електроенергію у сумі 71351,48 грн;

У травні 2022 року відповідачем було спожито електроенергії на суму 75777,89 грн. Товариством з обмеженою відповідальністю "Зміївський машинобудівний завод" було сплачено за спожиту у травні електроенергію 60000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №№1885, 1887, 1889, 1934. Таким чином, у відповідача виникла заборгованість за спожиту електроенергію, за травень 2022 року, у сумі 15777,89 грн;

У червні 2022 року відповідачем було спожито електроенергії на суму 80149,15 грн. Товариством з обмеженою відповідальністю "Зміївський машинобудівний завод" було сплачено за спожиту у червні електроенергію 80149,15 грн, що підтверджується платіжним дорученням №1909. Таким чином за червень відповідачем повністю оплатило спожиту електроенергію у сумі 80149,15 грн;

У липні 2022 року відповідачем було спожито електроенергії на суму 95190,74 грн. Товариством з обмеженою відповідальністю "Зміївський машинобудівний завод" було сплачено, за спожиту у липні електроенергію, 95190,74 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №№ 1923, 1927, 1930, 1933. Таким чином за червень відповідачем повністю оплатило спожиту електроенергію у сумі 95190,74 грн;

У серпні 2022 року відповідачем було спожито електроенергії на суму 124342,73 грн. Товариством з обмеженою відповідальністю "Зміївський машинобудівний завод" було сплачено за спожиту у серпні електроенергію 124342,73 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №№1953; 1958. Таким чином за серпень 2022 року відповідачем повністю оплатило спожиту електроенергію у сумі 124342,73 грн;

Таким чином, за цей період Товариством з обмеженою відповідальністю "Зміївський машинобудівний завод" було спожито електроенергії на суму 1076896,16 грн, а оплачено 858238,75 грн, тобто у Товариства з обмеженою відповідальністю "Зміївський машинобудівний завод" виникла заборгованість за спожиту електроенергію перед Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" у сумі 218657,41 грн.

Позивач зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Зміївський машинобудівний завод" неодноразово зверталось до відповідача з пропозиціями щодо урегулювання питання заборгованості, зокрема підприємством був наданий графік погашення заборгованості щомісячно.

Натомість 12.10.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Зміївський машинобудівний завод" отримало від відповідача повідомлення про припинення дії договору про постачання електричної енергії споживачу, яке датовано 15.09.2022.

В цьому повідомленні Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" повідомляє позивача про припинення дії договору постачання електричної енергії споживачу від 01.01.2019 №011УЗ з 06 жовтня 2022 року та припинення постачання електроенергії з 00:00 годин 07 жовтня 2022 року.

Своє рішення про припинення дії договору на поставку електроенергії Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" мотивувало тим, що позивач має заборгованість за спожиту електроенергію більшу ніж вартість електричної енергії, спожитої протягом двох попередніх місяців. Також посилається на пункт 3.1.6 та підпункт 16 пункту 5.2.1. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕ № 312 від 14 березня 2018 року, де зазначено, що за наявності боргу в розмірі більшому ніж вартість електричної енергії, спожитої протягом двох попередніх місяців, електропостачальник (крім постачальника універсальних послуг та постачальника "останньої надії") має право розірвати договір про постачання електричної енергії згідно з його умовами, якщо інше не передбачено умовами договору (комерційною пропозицією).

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про винанння недійсним, з моменту підписання, повідомлення Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" від 15 вересня 2022 року про припинення дії договору на поставку електроенергії №011УЗ від 01 січня 2019 року з Товариством. з обмеженою відповідальністю "Зміївський машинобудівний завод"

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

Проте, судова колегія вважає помилковим висновки суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог, з огляду на таке.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів констатує, що між позивачем та відповідачем укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу.

Колегією суддів встановлено, що позивач помилково додав до позовної заяви публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг замість договору про постачання електричної енергії споживачу. Відтак, суд першої інстанції неправильно встановив правову природу означеного договору, не дослідивши наявні у справі докази.

Сторонами не заперечується той факт, що між ними укладено саме договір на постачання електричної енергії споживачу шляхом підписання заяви-приєднання. Наведене також підтверджується поясненнями позивача, викладеними у відзиві на апеляційну скаргу.

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» умови постачання електричної енергії, права та обов`язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу. У договорі постачання електричної енергії споживачу визначається зокрема строк дії договору, умови припинення, пролонгації та розірвання договору.

Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» «Постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку».

Так, умови Договору про постачання електричної енергії споживачу визначені у додатку 5 до ПРРЕЕ.

Постачання електричної енергії на роздрібному ринку урегульоване главою 3.2 розділу ІІІ ПРРЕЕ.

Натомість, суд першої інстанції застосовує до Договору вимоги положення глави 3.3 розділу ІІІ ПРРЕЕ (Особливості постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги), навівавши в оскаржуваному рішення пункти договору, передбачені додатком 6 до ПРРЕЕ.

Отже, при ухваленні оскаржуваного рішення, судом помилково застосовано положення ПРРЕЕ щодо постачальника універсальних послуг, всупереч ч. 5 ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії».

Відтак, доводи апеляційної скарги в цій частині є обґрунтованими.

Пунктом 13.4. Розділу 13 Договору про постачання електричної енергії споживачу зазначено «Постачальник має право розірвати цей Договір достроково, повідомивши Споживача про це за 20 днів до очікуваної дати розірвання, у випадках, якщо: 1) споживач прострочив оплату за постачання електричної енергії згідно з Договором. За умови, що Постачальник здійснив попередження Споживачу про можливе розірвання цього Договору».

Вимогами ч. 1-2 ст. 598 Цивільного Кодексу України врегульовано, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це Другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцяти денний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 05.07.2019 у справі №916/1684/18 дійшов висновку, що за загальним правилом зміна та розірвання господарських договорів допускається лише за згодою сторін в порядку, встановленому статтею 188 ГК України. Зміна та розірвання господарських договорів (припинення зобов`язання) саме в односторонньому порядку допускаються виключно з підстав, прямо передбачених відповідним законом або договором.

Частиною 3 ст. 651 ЦК України визначено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ч. 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Отже, судом першої інстанції помилково встановлено правову природу Договору та нез`ясовано обставини справи, а саме: між сторонами укладено договір про постачання електричної енергії споживачу, а не про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, що є різними видами договорів у розумінні Закону України «Про ринок електричної енергії» та ПРРЕЕ.

Внаслідок вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, висновок, що Договором не було передбачено умову одностороннього розірвання договору за ініціативою відповідача.

Підпунктом 6 п. 3.1.6 Розділу ІІІ ПРРЕЕ передбачено наступне: «За наявності боргу в розмірі більшому ніж вартість електричної енергії, спожитої протягом двох попередніх місяців, електропостачальник (крім постачальника універсальних послуг та постачальника «останньої надії») має право розірвати договір про постачання електричної енергії згідно з його умовами, якщо інше не передбачено умовами договору (комерційною пропозицією)».

Відповідно до п. 3.2.15. Розділу ІІІ Правил «У разі закінчення строку дії договору про постачання електричної енергії або дострокового його розірвання (за ініціативою електропостачальника) електропостачальник не пізніше ніж за 20 календарних днів до передбачуваного дня припинення дії договору та постачання електричної енергії повинен повідомити про це споживача, відповідного (відповідних) оператора (операторів) системи та постачальника "останньої надії", на території діяльності якого розташовані електроустановки такого споживача, із зазначенням дати припинення постачання електричної енергії споживачу».

Відповідно до п. 13.4 Договору постачальник має право розірвати цей Договір достроково, повідомивши Споживача про це за 20 днів до очікуваної дати розірвання.

Відповідач вважає, що станом на 15.09.2022 (день підписання повідомлення про припинення дії Договору), у Споживача був наявний борг за спожиту електричну енергію, більший ніж вартість електричної енергії, спожитої протягом двох попередніх місяців, у відповідності до вимог п. 3.1.6 Розділу ІІІ Правил, за наявності боргу в розмірі, більшому ніж вартість електричної енергії, спожитої протягом двох попередніх місяців, постачальник має право розірвати договір про постачання електричної енергії споживачу згідно з його умовами.

Матеріалами справи підтверджено, що борг споживача у сумі 218657,41 грн. утворився станом на 15.09.2022.

Так, відповідач вважає, що станом на день підписання повідомлення загальний борг за два попередніх місяці (червень 2022 та липень 2022) складав 80 149,15 грн. + 95 190,74 грн. = 175 339,89 грн.

Отже, на думку відповідача, станом на день підписання повідомлення наявний борг 218657, 41 грн. за спожиту електричну енергію був більший ніж вартість електричної енергії, спожитої протягом двох попередніх місяців, а саме: 175339,89 грн., що є підставою для застосування Відповідачем п. 3.1.6 Розділу ІІІ Правил.

Апелянт вважає, що судом першої інстанції неправильно розтлумачено пп. 6 п. 3.1.6 Розділу ІІІ ПРРЕЕ, а саме на думку відповідача суд помилково вважає що попередніми місяцями у розумінні цього пункту ПРРЕЕ є саме ті, що безпосередньо передують розрахунковому місяцю, оскільки Правилами не встановлено, що вартість спожитої електричної енергії сумується за найближчі попередні місяці. Зазначає, що суд першої інстанції неправильно тлумачить п. 3.1.6 Розділу ІІІ Правил, оскільки тлумачення викладене у Рішенні є таким що звужує положення Правил та обмежує права і свободи Апелянта.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими доводами відповідача, оскільки відповідач трактує слова «за два попередніх місяці» на свій розсуд.

Значенням слова «попередній» є такий, що передує чомусь. Відтак, вересню передує серпень. А отже двома попередніми місяцями перед вереснем є липень та серпень.

Судами обох інстанцій встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Зміївський машинобудівний завод" за серпень 2022 року було спожито електроенергії на суму 124342,73 грн, а за липень 2022 року на суму 95190,74 грн. Тобто всього на суму 219533,47 грн.

Тож наявний, на момент припинення відповідачем дії договору, борг позивача, у розмірі 218657,41 грн був меншим ніж вартість електричної енергії, спожитою протягом двох попередніх місяців (серпня та липня 2022 року).

З огляду на наведене, у відповідача відсутні підстави для застосування п. 3.1.6 Розділу ІІІ Правил та надсилання позивачу повідомлення від 15.09.2022 про припинення дії договору на поставку електроенергії №011УЗ від 01 січня 2019.

Отже, доводи апелянта в цій частині є безпідставними.

Разом з тим, колегія суддів зазначає про таке.

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

За змістом статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Положеннями статті 20 ГК України та статті 16 ЦК України визначені способи захисту прав і законних інтересів суб`єктів господарювання.

Згідно зі статтею 20 ГК України право на захист особа здійснює на свій розсуд, тобто обирає той спосіб захисту, який вона вважає належним та ефективним.

Зазначені приписи узгоджуються із процесуальними нормами статті 5 ГПК України за змістом якої здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (частина 1 статті 2 ГПК України).

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідками (подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17).

Отже, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси юридичних осіб у спосіб, визначений законом або договором. Суд, відповідно до викладеної в позові вимоги, може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, який не суперечить закону, але лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної у позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів (пункт 71 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17).

Судова колегія наголошує, що рішення суду має бути ефективним інструментом поновлення порушених прав (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2019 у справі №922/1899/16).

Однак обраний позивачем спосіб захисту порушеного права, зокрема, шляхом оскарження повідомлення про припинення електропостачання не є належним та ефективним у розумінні наведених вище норм способом захисту права порушеного права, оскільки розглядаючи таку вимогу суд не здійснює жодного захисту прав та охоронюваних законом інтересів учасників господарських відносин.

Зазначене повідомлення про припинення постачання електричної енергії є лише визначеним ПРРЕЕ попереджувальним заходом направленим на інформування споживача про допущене ним порушення ПРРЕЕ, який не встановлює для нього будь-яких обов`язків, окрім доведення до відома скаржника порушення та пов`язаних у зв`язку з цим правових наслідків, а також рекомендацій щодо їх усунення.

До того ж, у пункті 7.11 ПРРЕЕ також зазначено, що на період розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем цих Правил та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами, припинення електропостачання такого споживача, пов`язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється за умови своєчасного надання споживачем до моменту відключення відповідної ухвали суду про прийняття позовної заяви до розгляду. Відкриття провадження у справі після факту відключення споживача є підставою для відновлення електропостачання.

Відтак оскарження такого повідомлення, яке за своїм наслідком не встановлює для позивача як споживача будь-яких обов`язків, окрім інформативно-рекомендаційних заходів, не свідчить про порушення його прав, а відтак і не сприяє ефективному відновленню порушеного права позивача та є неналежним способом захисту прав у розумінні частини другої статті 16 Цивільного кодексу України та частини другої статті 20 Господарського кодексу України.

Відтак, доводи апеляційної скарги відповідача знайшли своє підтвердження в цій частині.

Враховуючи зазначене місцевий господарський суд дійшов неправомірного висновку щодо наявності підстав для задоволення вимоги позивача про визнання недійсним, з моменту підписання, повідомлення Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" від 15 вересня 2022 року про припинення дії договору на поставку електроенергії № 011УЗ від 01 січня 2019 року з Товариством з обмеженою відповідальністю "Зміївський машинобудівний завод", а тому рішення слід скасувати та прийняти нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до пп. б), в) пункту 4 частини 1 статті 282 Господарського процесуального кодексу України, у постанові має бути зазначений новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

Керуючись ст. ст. 269, 270, п. 4 ч.1 ст. 275, п. 4 ч. 1 ст. 277, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 30.01.2023 у справі №922/2161/22 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зміївський машинобудівний завод" (63401, Харківська область, м. Зміїв, вул. Залізнична, буд. 115, код ЄДРПОУ 25189895) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 126, м. Харків, 61037, код ЄДРПОУ 42206328) 3721,50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Видати наказ.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту до Верховного суду у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено 11.05.2023.

Головуючий суддя П.В. Тихий

Суддя Т.Д. Геза

Суддя О.І. Терещенко