Ухвала

від 12.05.2023 по справі 755/8183/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

12 травня 2023 року

м. Київ

справа № 755/8183/20

провадження № 61-6921ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 08 листопада 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 квітня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського Анатолія Миколайовича, державного підприємства «Сетам» Міністерства юстиції України, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Куксова Марія Сергіївна, Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація, Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання прилюдних торгів недійсними, визнання недійсним протоколу проведення прилюдних торгів, скасування акту державного виконавця, визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_1 , приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського А. М. (далі - приватний виконавець Телявський А. М.), державного підприємства «Сетам» Міністерства юстиції України (далі - ДП «Сетам»), треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Куксова М. С. (далі - приватний виконавець

Куксова М. С.), Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація, Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (далі - ТОВ «Вердикт Капітал»), в якому просив суд:

- витребувати у набувача ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 квартиру

АДРЕСА_1 ;

- визнати за ОСОБА_3 право власності на квартиру АДРЕСА_1 ;

- визнати недійсними прилюдні торги щодо продажу квартири АДРЕСА_1 ;

- скасувати акт приватного виконавця Телявського А. М. про проведення прилюдних торгів з продажу квартири АДРЕСА_1 від 21 червня 2019 року;

- визнати недійсним свідоцтво про придбання квартири АДРЕСА_1 з прилюдних торгів від 15 липня

2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Куксовою М. С.;

- визнати недійсним протокол проведення прилюдних торгів щодо продажу квартири АДРЕСА_1 , складений Одеською філією приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Юстиція».

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 08 листопада

2022 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 11 квітня 2023 року, позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , приватного виконавця Телявського А. М., ДП «Сетам», треті особи: приватний нотаріус Куксова М. С., Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація, Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, ТОВ «Вердикт Капітал», про витребування майна

з чужого незаконного володіння, визнання прилюдних торгів недійсними, визнання недійсним протоколу проведення прилюдних торгів, скасування акту державного виконавця, визнання права власності задоволено частково.

Визнано недійсними електронні торги, проведені 18 червня 2019 року ДП «Сетам» з реалізації квартири АДРЕСА_1 .

Визнано недійсним протокол проведення електронних торгів № 413338, проведених 18 червня 2019 року ДП «Сетам» з реалізації квартири

АДРЕСА_1 .

Скасовано акт приватного виконавця Телявського А. М. від 21 червня

2019 року про проведені електронні торги з реалізації квартири

АДРЕСА_1 .

Визнано недійсним свідоцтво про право власності на квартиру

АДРЕСА_1 , посвідчене приватним нотаріусом Куксовою М. С., видане на ім`я ОСОБА_1 .

Витребувано у набувача ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 квартиру

АДРЕСА_1 .

В іншій частині позову відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 , приватного виконавця Телявського А. М., ДП «Сетам» у дохід держави судові витрати у вигляді судового збору по 2 245,50 грн з кожного.

09 травня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Дніпровського районного суду м. Києва

від 08 листопада 2022 року та постанову Київського апеляційного суду

від 11 квітня 2023 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження

в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження

з огляду на наступне.

У порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги доданий документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 13 473,00 грн, однак це не підтверджує сплату судового збору

у повному розмірі.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.

Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на день звернення до суду з цим позовом) передбачено, що за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом у 2020 році та заявляв дві позовні вимоги майнового характеру, а саме: витребування квартири із чужого незаконного володіння та визнання права власності; та чотири позовні вимоги немайнового характеру.

Станом на 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2 102,00 грн; відповідно ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб тобто 840,80 грн. А максимальний розмір судового збору для фізичних осіб за подання позовної заяви майнового характеру - 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 10 510,00 грн).

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».

Зі змісту положень пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України вбачається, що у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

Оскільки із поданої касаційної скарги та копій судових рішень не вбачається ціни позову станом на день його подання щодо вимоги майнового характеру (відсутнє визначення вартості квартири), тому неможливо визначити розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви за вимогу майнового характеру, у зв`язку з чим заявник при сплаті судового збору має підтвердити відповідність такої сплати належними доказами (позовна заява з визначеною ціною позову, майнова оцінка нерухомого майна або інші належні докази).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду

у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК

у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату в повному обсязі.

Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 08 листопада 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 квітня 2023 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г. В. Коломієць