Постанова

від 02.05.2023 по справі 2-2764/10

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/4496/23

Справа № 2-2764/10

Головуючий у першій інстанції Баннікова Н.В.

Доповідач Кутурланова О. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.05.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Кутурланової О.В.,

суддів: Орловської Н.В.,

Приходько Л.А.,

секретар судового засідання Виходець А.В.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Мельник Наталія Юріївна, на ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області у складі судді Баннікової Н.В. від 28 січня 2021 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2020 року ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» звернулося до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання у цивільній справі за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ«Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування заяви посилалося на те, що рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 28 вересня 2010 року задоволено позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитом та стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 солідарно на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за договором кредиту № 014/83361/74/81284 від 06.09.2007 р. в загальній сумі 121148,49 доларів США.

27.04.2018 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «ОКСІ БАНК» укладено договір відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» передає (відступає) ПАТ «Оксі Банк» права вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі й до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

З огляду на викладене, зазначає, що право вимоги за вказаним кредитним договором щодо виконання зобов?язань позичальників перед кредитором, у тому числі процесуальне правонаступництво за рішеннями суду та виконавчому провадженню, перейшли до ТОВ Фінансова компанія Укрфінанс Груп.

Крім того, вказує, що виконавчі листи № 2-2764/2010, видані 11.02.2011 року Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області відносно боржника ОСОБА_1 знаходилися на примусовому виконанні у Ізмаїльському МР ВДВС ГТУЮ в Одеській області, проте виконавчі документи повернуті Ізмаїльським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеси) на підставі постанов від 12.04.2018 року без прийняття до виконання згідно п.8 частини четвертої ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження».

Виконавчі листи № 2-2764/2010, видані 11.02.2011 року Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області відносно боржника ОСОБА_2 знаходилися на примусовому виконанні у Першому Київському відділі державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції в Одеській області та повернуті на підставі постанов про повернення виконавчого документу стягувачеві від 30.12.2013 року згідно п.2 частини першої ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Однак, вказані виконавчі документи на адресу стягувача - АТ "Райффайзен Банк Аваль" не повертались, що підтверджується листом-відповіддю АТ «Райффайзен Банк Аваль», наданим на повторний запит ТОВ ФК Укрфінанс Груп.

Зазначене свідчить про втрату виконавчих документів під час їх повернення органом виконавчої служби на адресу стягувача, у зв?язку з чим заявнику необхідно отримати дублікат.

Посилаючись на те, що ТОВ ФК Укрфінанс Груп набуло права вимоги 27.04.2018 року, однак направити виконавчі документи відносно боржників на примусове виконання може лише після заміни сторони виконавчого провадження, відсутність виконавчих документів у заявника щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 унеможливлює виконання судового рішення, у зв`язку із чим просило суд:

- замінити сторону виконавчого провадження;

- видати дублікат виконавчого листа;

- поновити строк для пред`явлення виконавчого документу до виконання по цивільній справі за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитом.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 28 січня 2021 року заяву ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання по цивільній справі за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитом задоволено.

Замінено сторону виконавчого провадження з виконання рішення по цивільній справі № 2-2764/2010 зі стягувача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» - на ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп».

Постановлено видати ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» дублікати виконавчих листів по справі за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитом, для пред`явлення до виконання.

Поновлено ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» пропущений строк для пред`явлення виконавчих документів до виконання.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Мельник Н.Ю., посилаючись на незаконність рішення суду, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив ухвалу суду скасувати та постановити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» відмовити.

Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив.

Частиною 1 ст.367ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Приймаючи до уваги, що ухвала Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 28 січня 2021 року оскаржується лише боржником ОСОБА_1 , в частині, яка стосується його прав та обов`язків, тому в частині, яка стосується прав та обов`язків ОСОБА_2 апеляційним судом не переглядається.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду в оскаржуваній частині - без змін, з наступних підстав.

Відповідно до вимог статті 263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвала суду першої інстанції у повній мірі відповідає вказаним вимогам закону.

Згідно ст.2ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Задовольняючи заяву ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп», суд першої інстанції виходив з того, що сторонами у повному обсязі виконані зобов`язання за договорами відступлення прав вимоги від 27.04.2018 року та від 27.04.2018 року тому виникає необхідність у процесуальному правонаступництві та заміні позивача, стягувача на ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп».

Крім того, у зв`язку з тим, що виконавчі документи щодо ОСОБА_1 на адресу ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» не повертались, що унеможливлює звернення до виконання вказаних виконавчих листів, наявні підстави для видачі дублікатів вказаних виконавчих листів та поновлення строку на їх пред`явлення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони зроблені відповідно до норм матеріального права та фактичних обставин справи, встановлених судом на підставі повно та всебічно досліджених доказів.

Так, судом встановлено та не заперечується сторонами, що рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 28.09.2010 року позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитом задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 солідарно на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за договором кредиту № 014/83361/74/81284 від 06.09.2007 р. в загальній сумі 121 148,49 доларів США.(а.с.84-85).

На підставі вказаного рішення Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області 11.02.2011 року видано виконавчий лист № 2-2764/2010 відносно ОСОБА_1 (а.с.97).

27.04.2018 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «Оксі Банк» укладено договір відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» передає (відступає) ПАТ «Оксі Банк» права вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі й до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (а.с.174-178).

Відповідно до договору про відступлення прав вимоги від 27.04.2018 року, укладеного між ПАТ «Оксі Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп», ПАТ «Оксі Банк» в порядку та на умовах, визначених цим договором, відступає ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп», а ТОВ «Фінансовакомпанія «УкрфінансГруп»набуває права вимоги Банку до боржників, в тому числі й до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (а.с.179-182).

З метою розшуку виконавчих листів у справі, ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» зверталося із запитами від 20.03.2019 року № БЗ-18/111/ЗП та повторно від 12.02.2020 року №БЗ-18/111/ЗП/1 до ПАТ Райффайзен Банк Аваль щодо наявності оригіналів виконавчих листів у зазначеній справі.

У відповідь на вказані запити ПАТ Райффайзен Банк Аваль повідомило заявника, що стосовно боржника ОСОБА_1 Ізмаїльським міськрайонним відділом державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в Одеській області виконавчі листи були повернуті на підставі постанов без прийняття до виконання від 12.04.2018 року згідно п.8 ч.4 ст.4 ЗУ «Про виконавче провадження», що також підтверджується витягом з АСВП.

Однак, станом на час надання відповіді оригінали виконавчих документів № 2-2764/2010, виданих Ізмаїльским міськрайонним судом Одеської області 11.02.2011 року стятувачем не отримано (а.с.160,166,170).

Вирішуючи спір, суд першої інстанції обгрунтовано виходив з того, що виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року по справі № 1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.

Як вбачається з практики Європейського суду з прав людини, невід`ємною частиною «права на суд» та фундаментальним аспектом верховенства права є принцип правової визначеності (певності), який включає дотримання принципу остаточності судового рішення.

У розумінні практики Європейського суду частина 1 статті 6 Конвенції передбачає не лише доступ до правосуддя і встановлення порядку судового розгляду, а й гарантує виконання судових рішень з метою запобігання заподіяння шкоди одній із сторін.

У справі «Півень проти України» ЄСПЛ констатував порушення статті 6 Конвенції та зазначив, що невиконання судового рішення не може буде виправдано недоліками законодавства, які унеможливлюють його виконання. У цій справі Європейський суд дійшов висновку про відсутність у законодавстві України нормативної бази щодо завдань, покладених на органи виконавчої влади, і констатував порушення пункту 1 статті 6 Конвенції.

Підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття провадження у справі. Таким чином, особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав й обов`язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір.

Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 55 ЦПК України є переходом процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Відповідно до статті 55 ЦПК України, яка визначає загальні положення процесуального правонаступництва, заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (не впродовж невизначеного терміну), а лише на стадіях судового процесу. Тобто таке право не є абсолютним та обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з положеннями статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, вчинення правочинів, наслідком яких є заміна особи в окремому зобов`язанні через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги), є різновидом переходу до особи прав у матеріальних правовідносинах. Унаслідок такої заміни кредитора в матеріальному правовідношенні відбувається його заміна на іншу особу і в процесуальних правовідношеннях у визначених законом випадках. Зокрема, у процесуальних відносинах правонаступник може бути замінений там, де вони є триваючими, або за умови відновлення процесуальних строків для вчинення процесуальних дій. Втрата первісним кредитором певних процесуальних прав унаслідок пропуску ним строків для вчинення процесуальних дій до моменту укладення договору відступлення права вимоги означає, що саме у такому обсязі новий кредитор може стати процесуальним правонаступником і автоматичного поновлення процесуальних прав за наслідком укладення договору відступлення права вимоги не відбувається.

Згідно з частинами першою, другою, п`ятою статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається з видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання. Така правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13 та від 11 березня 2021 року у справі № 910/2954/17.

У постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що: «відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Окреслене завдання включає в себе як своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, так і досягнення мети ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення.

Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.

Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Враховуючи, що сформульована у цій справі проблематика стосовно реалізації прав сторін спору на стадії виконання судового рішення, в тому числі в контексті пред`явлення до виконання виконавчого документа та здійснення виконавчого провадження, саме з точки зору такої процесуальної мети має розглядатись процесуальне правонаступництво у цій справі. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва з метою реалізації правонаступником судового рішення у виконавчому провадженні без розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається припиненим відповідно до умов законодавства, позбавлене процесуальної мети.

Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закрите, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва у закритому виконавчому провадженні заявник має здійснювати процесуальні дії, спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати це в комплексі.

Якщо ж виконавче провадження на закінчене, але виконавчий документ був повернутий без виконання стягувачу, визначеному у цьому документі, у його правонаступника є потенційна можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання. Але таке право залежить не тільки від реалізації процесуального правонаступництва, але й дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання, передбачених Законом про виконавче провадження. А якщо ці строки пропущені, то разом з питанням правонаступництва має вирішуватись питання поновлення цих строків, оскільки за відсутності підстав поновлення відсутня дійсна процесуальна мета такого правонаступництва».

Отже, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512,514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Зважаючи на те, що рішення суду на момент укладення договору про відступлення прав вимоги не виконане, ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» набуло усіх прав кредитора за зобов`язаннями боржника ОСОБА_1 , виконавче провадження не закінчено, а завершено, що надає можливість стягувачу звернутися повторно з виконавчим листом з метою його виконання, а тому наявні підстави для правонаступництва у спірних правовідносинах.

Згідно із ч.1 ст.433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Перелік причин, які слід вважати поважними, законодавцем не встановлено.

Так, причина пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; ця причина виникла протягом строку, який пропущено; ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування; тобто, свідчить про відсутність у заінтересованої особи об`єктивної можливості подати виконавчий документ до виконання у встановлені строки.

При цьому, заміна сторони у виконавчому листі не змінює строк його пред`явлення до виконання.

Дублікатом називається документ, який видається замість втраченого оригіналу і має силу первісного акту. При розгляді питання про видачу дубліката перевіряється, чи не виконано рішення, чи не втратило воно законної сили.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.

Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку.

Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

Зазначений висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 .

У постанові від 19 травня 2021 року у справі № 2-1316/285/11 Верховний Суд зазначив, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. У той же час, обов`язковою умовою видачі дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

Таким чином, питання видачі дублікату виконавчого листа є похідним від вирішення питання про поновлення строку для пред`явлення його до виконання.

Приймаючи до уваги, що постанова державного виконавця про повернення виконавчого листа, постановлена 12.04.2018 року, права кредитора до ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» перейшли у квітні 2018 року, після чого заявник вживав дії спрямовані на встановлення місцезнаходження виконавчих листів з метою пред`явлення їх до виконання, а також враховуючи незначний пропуск строку на пред`явлення вказаних виконавчих листів, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, про наявність підстав для поновлення строку на пред`явлення виконавчих листів відносно боржника ОСОБА_1 до виконання та видачу їх дублікатів у зв`язку з їх втратою.

Наведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду першої інстанції, яким у досить повному обсязі з`ясовані права та обов`язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені і їм дана належна оцінка. Порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування чи зміни рішення не встановлено,

Правильно встановивши фактичні обставини справи, суд першої інстанції постановив ухвалу з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду без змін.

Керуючись ст. ст.367,375,381,382ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Мельник Наталія Юріївна, залишити без задоволення.

Ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 28 січня 2021 року в оскаржуваній частині залишити без задоволення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Дата складання повного тексту постанови 11.05.2023 року.

Головуючий О.В. Кутурланова

Судді: Н.В. Орловська

Л.А. Приходько