Рішення

від 10.05.2023 по справі 554/1142/23

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 10.05.2023Справа № 554/1142/23 Провадження № 2/554/3578/2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 травня 2023 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді Савченко Л.І.

при секретарі Грай К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «СНЕКТОРГГРУП» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,-

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ТОВ «ТД «СНЕКТОРГГРУП», в якому прохав стягнути із відповідача на його користь розрахунок-заробітну плату за січень 2023 року та компенсацію за 4 дні невикористаної щорічної відпустки, середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні з 13.01.2023 року по день фактичного розрахунку, але не більше шести місяців, посилаючись на те, що він працював у ТОВ «ТД «СНЕКТОРГГРУП» на посаді інженера з охорони праці з 16.11.2022 по 13.01.2023 за строковим трудовим договором. При звільненні з роботи йому не виплачено розрахунок заробітну плату за січень 2023 року та компенсацію за 4 дні невикористаної щорічної відпустки. Під час телефонної розмови із власником ТОВ «ТД «СНЕКТОРГГРУП» ОСОБА_2 , останній запрошував його на підприємство отримати розрахунок, але він попрохав його перерахувати кошти на банківську карту «ПриватБанку» в порядку, визначеному ст. 24 Закону України «Про оплату праці».

Ухвалою суду від 09 лютого 2023 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, витребувано у відповідача ТОВ «ТД «СНЕКТОРГГРУП» докази по справі, відмовлено у залученні третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, власника ТОВ «ТД «СНЕКТОРГГРУП» ОСОБА_2 , ГУНП в Полтавській області, Департамент внутрішньої безпеки ГУНП в Полтавській області.

Відповідачем ТОВ «ТД «СНЕКТОРГГРУП» подано до суду відзив на позов, в якому проти позову заперечують. Вказано, що ОСОБА_1 було прийнято на роботу на посаду інженера з охорони праці на умовах неповного робочого дня 2 години робочий день за строковим трудовим договором за сімейними обставинами з 16 листопада 2022 року по 13 січня 2023 року, згідно Наказу № 61-к/тр від 15.11.2022 про прийняття на роботу за сумісництвом. Відповідно до наказу № 2-к/тр від 13.01.2023 року ОСОБА_1 було звільнено з роботи із займаної посади у зв`язку із закінченням строку трудового договору, що передбачено п.2 ст. 36 та п.2 ст. 23 КЗпП України, та письмово ознайомлено із наказом та розрахунком при звільненні. У день звільнення 13.01.2023 року позивач отримав нараховану заробітну плату за січень 2023 року та компенсацію за 4 дні невикористаної щорічної відпустки у загальній сумі 839 грн. 40 коп., що підтверджується його підписом у відомості № 8 про виплату готівки за вказану дату. Таким чином, підприємство виконало всі обов`язки перед працівником, а тому позовні вимоги є безпідставними (а.с.17).

Ухвалою суду від 04 квітня 2023 року клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів залишено без задоволення.

Від позивача до суду надійшла відповідь на відзив 06.04.2023 року, в якій вказав, що виходячи із змісту ухвали Октябрського районного суду м.Полтави від 04 квітня 2023 року із доводами представника відповідача щодо відсутності відео спостереження не згоден, так як здійснення відео спостереження кас надавачам платіжних послуг в Україні є обов`язковим. Також відповідач не надав оригінал заявки на видачу готівкових коштів, мотивуючи це наявністю власної каси, при цьому доказів про наявність у нього готівки у касі не надав. Зазначене свідчить про відсутність готівки у касі, а тому розрахунок з ним проведено не було. Також його не було ознайомлено із відомістю під підпис. Крім того, відповідачем не надано належних та допустимих доказів про отримання ним розрахунку: видаткового касового ордеру або видаткової відомості про одержання ним готівки із зазначенням ним одержаної суми (гривень-словами, копійок цифрами). За інформацією Пенсійного Фонду України відповідачем були сплачені обов`язкові платежі з його розрахунку заробітної плати за січень 2023 року та компенсації за 4 дні невикористаної щорічної відпустки, а тому позовна вимога про стягнення остаточного розрахунку при звільненні має бути зменшена з 1280, 26 грн. до 840, 09 грн. Також у разі розгляду справи 10 травня 2023 року має бути зменшено розмір компенсації за час затримки розрахунку при звільненні за період з 13.01.2023 року по 10.05.2023 року до 7100 грн. ( 1775 грн. місячного окладу х 4 місяці затримки розрахунку). Тому прохав стягнути з відповідача вказані суми

11.04.2023 року позивач подав до суду відповідь на відзив після отримання відзиву 07.04.2023 року, в якому вказав, що на даний час розрахунок у сумі 839 грн. 40 коп. йому не виплачено, у відомості № 8 про отримання 839 грн. 40 коп., які надав відповідач із відзивом, стоїть не його підпис, а також відсутній підпис касира або іншої уповноваженої особи, яка ніби-то видала йому готівку, що не відповідає вимогам «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженому постановою Правління НБУ від 29 грудня 2017 року № 148. Також у відомості № 8 відсутня його власноручна розписка про одержану суму із зазначенням одержаної суми. Також відповідачем не надано доказів про наявність готівки у касі, як це визначено вищезазначеним Положенням, що свідчить про не проведення з ним розрахунку. Відповідачем була надана до суду довідка про його середньоденну зарплату за робочими днями у розмірі 80, 68 грн. Враховуючи, що періодом затримки є період часу з 14.01.2023 року по 10.05.2023 року, то оплаті підлягає 83 робочих днів, а тому розмір середнього заробітку складає 6696 грн. 44 коп. Таким чином, прохав стягнути з відповідача на його користь розрахунок заробітну плату за січень 2023 року та компенсацію за 4 дні невикористаної щорічної відпустки у сумі 839, 40 грн. , а також середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні з 13.01.2023 року по 10.05.2023 року у сумі 6696, 44 грн., а всього 7535, 84 грн.

Від відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначено, що позивач зазначає, що у відомості № 8 від 13 січня 2023 року про виплату йому готівки стоїть не його підпис, а той же час клопотання про призначення почеркознавчої експертизи не заявляє. Не відповідають дійсності його твердження про відсутність на відомості підпису касира, так як на обох сторонах відомості мається підпис головного бухгалтера ОСОБА_3 , яка виконує на підприємстві всі фінансові обов`язки. На підтвердження факту наявності у касі готівки надають суду витяг з касової книги, де вказано, що засновник ОСОБА_2 вніс 13.01.2023 року кошти у касу в сумі 839, 40 грн., головний бухгалтер їх отримала, відповідно до видаткового касового ордеру від 13 січня 2023 року де вказана підстава відомість про оплату готівки № 8 від 13.01.2023 року, за якою позивач отримав повний розрахунок. Також повідомляють, що у офісних приміщеннях товариства відео спостереження відсутнє, тоді як на складах та виробничих потужностях воно встановлене і діє.

Від позивача ОСОБА_1 до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача ТОВ «ТД «СНЕКТОРГГРУП» Кузь О.М. у судове засідання не з`явився, надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч.2 ст.247ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 було прийнято на роботу за сумісництвом на посаду інженера з охорони праці на умовах неповного робочого дня 2 години робочий день за строковим трудовим договором у зв`язку з сімейними обставинами з 16 листопада 2022 року по 13 січня 2023 року, що підтверджується Наказом № 61-к/тр від 15.11.2022 про прийняття на роботу за сумісництвом ОСОБА_4 (а.с.20).

Відповідно до наказу № 2-к/тр від 13.01.2023 року ОСОБА_1 , інженера з охорони праці, 13 січня 2023 року звільнено з роботи у зв`язку із закінченням строку трудового договору, на підставі п.2 ст. 36 КЗпП України. Бухгалтерії провести остаточний розрахунок ОСОБА_4 і виплатити йому компенсацію за 4 дні невикористаної щорічної основної відпустки. Письмово ознайомлено із наказом під підпис (а.с.21).

У день звільнення 13.01.2023 року ОСОБА_1 отримав нараховану заробітну плату за січень 2023 року та компенсацію за 4 дні невикористаної щорічної відпустки у загальній сумі 839 грн. 40 коп., що підтверджується його підписом у відомості № 8 про виплату готівки за вказану дату (а.с.22, перший аркуш та зворот).

Нарахування заробітну плату за січень 2023 року та компенсацію за 4 дні невикористаної щорічної відпустки у загальній сумі 839 грн. 40 коп. підтверджується розрахунковим листом за січень 2023 року на ім`я ОСОБА_1 (а.с.23).

Вказаний розмір не заперечується позивачем, про що він зазначив у відповіді на відзив, прохаючи стягнути вказану суму із відповідача.

Відповідно дост. 115 КЗпП Українизаробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно дост.116КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно дост.117 КЗпП Українив разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що передбачений ч. 1 ст.117 КЗпП Україниобов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені вст. 116КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Враховуючи, що ТОВ «ТД «СНЕКТОРГГРУП» виконало всі обов`язки перед ОСОБА_1 , а саме виплатило заробітну плату за січень 2023 року та компенсацію за 4 дні невикористаної щорічної відпустки у загальній сумі 839 грн. 40 коп., що підтверджено належними та допустимими доказами у справі, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення розрахунку заробітної плати та компенсації за невикористану частину основної щорічної відпустки.

Оскільки судом відмовлено у задоволенні позову в частині стягнення розрахунку при звільненні, підстави для стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнення відсутні. Отже, позовні вимоги в цій частині є безпідставні та задоволенню не підлягають.

Доводи позивача, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факт виплати йому розрахунку є неспроможними, з огляду на таке.

Ненадання ТОВ «ТД «СНЕКТОРГГРУП» записів із камер відео спостереження не спростовує факти повного розрахунку із ОСОБА_1 при його звільнені. При цьому доказів, що таке відео спостереження велося та не надано відповідачем умисно, позивачем не надано.

Також не спростовують факту виплати ОСОБА_1 розрахунку при звільненні ненадання доказів наявності готівкових коштів у касі підприємства, ненадання оригіналу заявки на видачу готівкових коштів, оскільки факт виплати коштів у сумі 839 грн. 40 коп. є таким, що відбувся.

Одержання готівки ОСОБА_1 підтверджується його власним підписом у відомості № 8 від 13.01.2023 року про виплату готівки. Заперечення позивача, що у відомості стоїть не його підпис, не спростовано належними та допустимим доказами, клопотань про призначення почеркознавчої експертизи останнім не заявлено.

Також суд зазначає, що невідповідність відомості № 8 від 13.01.2023 року про отримання 839 грн. 40 коп. вимогам «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженому постановою Правління НБУ від 29 грудня 2017 року № 148, не свідчить про не проведення розрахунок при звільненні із ОСОБА_1 .

Питання про розподіл судових витрат у вигляді судового збору у сумі 2147 грн. 20 коп. суд вирішує відповідно до вимог п.2 ч.2, ч.6 ст.141 ЦПК Українита відносить їх на рахунок держави, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.9 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Питання про стягнення витрат на правову допомогу не вирішувалося, оскільки позивач такої вимоги не заявляв, а відповідач подав заяву про намір подати заяву про стягнення цих витрат протягом 5 днів після ухвалення рішення у справі (а.с.17).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4,12,81,141,258,259,263-265,268,354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «СНЕКТОРГГРУП» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відмовити.

Судовий збір у сумі 2147 грн. 20 коп. віднести на рахунок держави.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м. Полтави шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358цього Кодексу.

Позивач ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання як ВПО за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Відповідач Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «СНЕКТОРГГРУП», місцезнаходження: 38500 Полтавська область, смт Диканька, вул. Лісна, 9, код ЄДРПОУ 36931239.

Суддя Л.І.Савченко