Постанова

від 29.11.2023 по справі 554/1142/23

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/1142/23 Номер провадження 22-ц/814/3679/23Головуючий у 1-й інстанції Савченко Л.І. Доповідач ап. інст. Триголов В. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючий суддя: Триголов В.М.

Судді: Дорош А.І., Лобов О.А.

Секретар: Кириченко В.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Октябрського районного суду міста Полтави від 10 травня 2023 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «СНЕКТОРГГРУП» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ТОВ «ТД «СНЕКТОРГГРУП», в якому просив стягнути із відповідача на його користь розрахунок -заробітну плату за січень 2023 року та компенсацію за 4 дні невикористаної щорічної відпустки, середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні з 13.01.2023 року по день фактичного розрахунку, але не більше шести місяців, посилаючись на те, що він працював у ТОВ «ТД «СНЕКТОРГГРУП» на посаді інженера з охорони праці з 16.11.2022 по 13.01.2023 за строковим трудовим договором. При звільненні з роботи йому не виплачено розрахунокзаробітну плату за січень 2023 року та компенсацію за 4 дні невикористаної щорічної відпустки. Під час телефонної розмови із власником ТОВ «ТД «СНЕКТОРГГРУП» ОСОБА_2 , останній запрошував його на підприємство отримати розрахунок, але він попрохав його перерахувати кошти на банківську карту «ПриватБанку» в порядку, визначеномуст. 24 Закону України «Про оплату праці».

Відповідачем ТОВ «ТД «СНЕКТОРГГРУП» подано до суду відзив, в якому товариство проти задоволення позову заперечує.

Рішенням Октябрського районного суду міста Полтави від 10 травня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «СНЕКТОРГГРУП» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненнівідмовлено.

Не погодившись із таким висновком суду , його в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_1 . Скарга мотивована тим, що суд упереджено дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог .

Надана відповідачем відомість №8 про виплату готівки не відповідає вимогам «Положення про ведення касових операцій у національні валюті в Україні» , що свідчить про не проведення розрахунку із позивачем.

Скаржник просить скасувати рішення Октябрського районного суду міста Полтави від 10 травня 2023 року , та ухвалити нове яким позов ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 було прийнято на роботу за сумісництвом на посаду інженера з охорони праці на умовах неповного робочого дня2 години робочий день за строковим трудовим договором у зв`язку з сімейними обставинами з 16 листопада 2022 року по 13 січня 2023 року, що підтверджується Наказом № 61-к/тр від 15.11.2022 про прийняття на роботу за сумісництвом ОСОБА_1 (а.с.20).

Відповідно до наказу № 2-к/тр від 13.01.2023 року ОСОБА_1 , інженера з охорони праці, 13 січня 2023 року звільнено з роботи у зв`язку із закінченням строку трудового договору, на підставі п.2ст. 36 КЗпП України. Бухгалтерії провести остаточний розрахунок ОСОБА_1 і виплатити йому компенсацію за 4 дні невикористаної щорічної основної відпустки. Письмово ознайомлено із наказом під підпис (а.с.21).

У день звільнення 13.01.2023 року ОСОБА_1 отримав нараховану заробітну плату за січень 2023 року та компенсацію за 4 дні невикористаної щорічної відпустки у загальній сумі 839 грн. 40 коп., що підтверджується його підписом у відомості № 8 про виплату готівки за вказану дату (а.с.22, перший аркуш та зворот).

Нарахування заробітної плати за січень 2023 року та компенсацію за 4 дні невикористаної щорічної відпустки у загальній сумі 839 грн. 40 коп. підтверджується розрахунковим листом за січень 2023 року на ім`я ОСОБА_1 (а.с.23).Вказаний розмір не заперечується позивачем, про що він зазначив у відповіді на відзив.

Перевіряючи висновки суду першої інстанції в межах вимог апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Частиною четвертоюстатті 43 Конституції Українипередбачено право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Згідно зістаттею 1 Закону України «Про оплату праці», частиною першоюстатті 94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Статтею 47 КЗпП Українипередбачено обов`язок власника або уповноваженого ним органу в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені встатті 116 цього Кодексу.

Згідно зістаттею 116 КЗпП Українипри звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Статтею 110 КЗпП Українивстановлено, що при кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати; сума заробітної плати, що належить до виплати.

Отже, виходячи з положеньКЗпП України,Закону України «Про оплату праці», заробітна плата працівникам виплачується за умови виконання ними своїх функціональних обов`язків на підставі укладеного трудового договору з дотриманням установленої правилами внутрішнього трудового розпорядку тривалості щоденної (щотижневої) роботи за умови провадження підприємством господарської діяльності. Нарахування та виплата заробітної плати працівникам проводиться на підставі документів з первинного обліку праці та заробітної плати: штатний розклад, розцінки та норми праці, накази та розпорядження (на виплату премій, доплат, надбавок тощо), табель обліку використаного часу, розрахункова-платіжна відомість.

Відповідно достатті 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті12, частинами першою, шостою статті81 ЦПК Україниучасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу для своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, при з`ясуванні, якими доказами кожна сторона буде обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо невизнаних обставин, суд повинен виходити з принципу змагальності цивільного процесу, за яким кожна сторона несе обов`язки щодо збирання доказів і доказування тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, якщо інше не встановлено процесуальним законом.

Згідно положень статей115,116 КЗпП України, відсутність заборгованості перед позивачем має довести саме роботодавець, але це не позбавляє позивача від обов`язку доведення наявності права на отримання певних сум.

Відповідно до частини першоїстатті 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, що мають значення для вирішення справи.

Сам по собі факт звільнення позивача не може бути підставою для задоволення позовних вимог, оскільки відповідно до частини першоїстатті 94 КЗпП Українизаробітна плата виплачується працівникові за виконану роботу, а не за факт перебування у трудових відносинах. До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 11 квітня 2019 року у справі № 408/2445/17-ц.

В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ч. 1 ст. 117 КЗпП України).

Пленум Верховного Суду України в п. 20 Постанови «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24.12.99 року N 13 постановив, що суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.

Колегія суддів ураховує, що відповідач надав до суду: Наказ №2-к/тр від 13.01.2023 про звільнення ОСОБА_3 , на якому міститься особистий підпис позивача; відомість на виплату готівки №8 від 13 січня 2023 року з вставним аркушем до нього , згідно якого ОСОБА_1 поставив свій підпис у графі «Підпис про одержання» суми виплати у розмірі 839,40 грн; розрахунковий лист за січень 2023 року , згідно якого сума, що підлягає до виплати ОСОБА_4 становить 839,40 грн, вказаний документ також містить особистий підпис позивача, що останнім не заперечується.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем доведено проведення розрахунку із позивачем .

Суд критично ставиться до посилань позивача на можливість розрахунку із ОСОБА_1 в порядку ст.ЗУ «Про оплату праці» у зв`язку із тим, що у суду першої інстанції були відсутні належні докази, які могли б підтвердити наявність особистої письмової згоди працівника ОСОБА_1 на здійснення відповідного розрахунку.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки , судом першої інстанціїзроблено обґрунтований висновок про відсутність правових підстав для його задоволення.

Відтак, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому не можуть бути підставою для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, у зв`язку із чим відхиляються апеляційним судом.

Відповідно до частини третьоїстатті 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

За таких підстав, апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Октябрського районного суду міста Полтави від 10 травня 2023 року підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.1, 375, 382 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Октябрськогорайонного судуміста Полтавивід 10травня 2023року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Головуючий суддя : В.М.Триголов

Судді: А.І.Дорош

О.А.Лобов