Ухвала

від 07.04.2023 по справі 754/15681/20

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №754/15681/20 2-з/760/158/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2023 року м. Київ

Суддя Солом`янського районного суду міста Києва Ішуніна Л. М., за участю секретаря судового засідання Отруби В. В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна,

В С Т А Н О В И В:

До Солом`янського районного суду міста Києва надійшли за підсудністю матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна.

03 квітня 2023 року позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій вона просить накласти арешт на: гаражний бокс блок НОМЕР_1 , що знаходиться в Обслуговуючому кооперативі «Ветеранів» по вул. Козелецька, 2а у місті Києві, загальна площа 44,8 кв.м; гаражний бокс № НОМЕР_2 , що знаходиться в Обслуговуючому кооперативі «Ветеранів» по вул. Козелецька, 2а у місті Києві, загальна площа 45,1 кв.м; двоповерховий гараж НОМЕР_3 , блока «А», що знаходиться в Обслуговуючому кооперативі «Ветеранів» по АДРЕСА_1 , загальна площа 201,2 кв.; заборонити відповідачу вчиняти дії щодо добудови, перебудови, реконструкції, ремонту (крім аварійного) зазначеного майна.

Заява мотивована тим, що позивачем подано до суду позов, предметом якого є поділ спільного майна подружжя, зокрема: гаражного боксу блок НОМЕР_1 , що знаходиться в Обслуговуючому кооперативі «Ветеранів» по АДРЕСА_1 , загальна площа 44,8 кв.м; гаражного боксу № НОМЕР_2 , що знаходиться в Обслуговуючому кооперативі «Ветеранів» по АДРЕСА_1 , загальна площа 45,1 кв.м, однак відповідач вчиняє дії спрямовані на унеможливлення поділу спільного майна подружжя. Так, 08 лютого 2023 року в судовому засідання останній повідомив, що відносно гаражів, які є предметом поділу, були здійснені перебудови. Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав за відповідачем зареєстровано двоповерховий гараж загальною площею 201,2 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі довідки та технічного паспорту, що може свідчити про те, що зазначений об`єкт з`явився в результаті добудови гаражів, які є предметом поділу, а останні, у свою чергу, припинили фізично існувати, тому у разі здійснення судом поділу такого майна, виконати таке рішення стане неможливим.

Враховуючи вищевикладені обставини, заявник звернулася до суду з заявою про забезпечення позову.

Сторони в судове засідання не з`явились, оскільки не повідомлялись про час та місце розгляду справи у відповідності до вимог частини першої статті 153 ЦПК України, що не є перешкодою для розгляду даної заяви.

Суд, вивчивши матеріали заяви про забезпечення позову приходить до наступного висновку.

Відповідно до статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Частинами першою та другою статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 150 цього Кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, за змістом наведених вище приписів умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» визначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Тобто, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Мета забезпечення позову - це хоч і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати або знецінити, якщо такі дії відповідача можуть призвести у майбутньому до того, що виконання рішення суду про присудження може бути утрудненим або взагалі неможливим.

Як неодноразово зазначав Верховний Суд у своїх судових рішеннях (від 10 березня 2020 року у справі № 750/12430/19, від 28 травня 2020 року у справі № 211/374/20, від 30 листопада 2020 року у справі № 127/17451/20 та ін.) під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, ухваленого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Положеннями статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову. Одним із видів такого забезпечення є накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і находяться у нього чи в інших осіб (пункт 1 частини першої статті 150 ЦПК України).

При цьому, такий вид забезпечення позову як накладення арешту застосовується судом, як правило, у майнових спорах у тих випадках, коли спірне майно може бути відповідачем продане, розтрачене, кошти витрачені, що в майбутньому перешкоджатиме виконанню рішення або взагалі зробить його виконання неможливим. Отже, необхідними умовами для вжиття забезпечувальних заходів, зокрема арешту майна, є, насамперед, належність цього майна відповідачеві, розумна співмірність вартості арештованого майна ціні позову, обґрунтування необхідності вжиття заходів для захисту прав позивача та можливість такого заходу забезпечити реальне виконання очікуваного позивачем рішення.

Як вбачається зі змісту заяви про забезпечення позову, заявником подано позов про поділ спільного майна подружжя, а саме: гаражного боксу блок НОМЕР_1 , що знаходиться в Обслуговуючому кооперативі «Ветеранів» по вул. Козелецька, 2а у місті Києві, загальна площа 44,8 кв.м; гаражного боксу № НОМЕР_2 , що знаходиться в Обслуговуючому кооперативі «Ветеранів» по АДРЕСА_1 та статутного капіталу корпоративних прав Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Спецремонт».

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 327356069 від 29 березня 2023 року відповідачу на праві власності належать: двоповерховий гаражний бокс блок НОМЕР_1 , що знаходиться в Обслуговуючому кооперативі «Ветеранів» по вул. Козелецька, 2а у місті Києві, загальна площа 44,8 кв.м; гаражний бокс № НОМЕР_2 , що знаходиться в Обслуговуючому кооперативі «Ветеранів» по вул. Козелецька, 2а, у місті Києві, загальна площа 45,1 кв.м, а також двоповерховий гараж НОМЕР_3 , блока «А», що знаходиться в Обслуговуючому кооперативі «Ветеранів» по АДРЕСА_1 , загальна площа 201,2 кв. м.

Ураховуючи вищевикладене, наведені у заяві про забезпечення позову факти та обґрунтування, а також те, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а також принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із позовними вимогами, з якими заявник звернувся до суду, суд вважає за необхідне частково задовольнити заяву про забезпечення позову та накласти арешт на гаражний бокс блок НОМЕР_1 та гаражний бокс № НОМЕР_2 .

До такого висновку суд приходить, виходячи із того, що вимоги, які містяться в заяві про забезпечення позову шляхом накладення арешту є обґрунтованими, законними та співмірними із викладеними позовними вимогами, які заявник заявляє у позовній заяві, та з урахуванням того, що спір виник саме стосовно вказаного майна, а невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог, при цьому заходи забезпечення позову застосовуються судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Що стосується накладення арешту на двоповерховий гараж НОМЕР_2», то суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні заяви в цій частині, оскільки вказаний гараж не є предметом позову та не входить до складу спільного майна подружжя, яке підлягає поділу.

Крім того, заява про забезпечення позову в частині заборони відповідачу вчиняти дії щодо добудови, перебудови, реконструкції, ремонту (крім аварійного) спірного майна не підлягає задоволенню, оскільки заявником не доведено, що відповідачем вчиняються дії щодо добудови гаражів, які є предметом поділу майна. Побудова нового гаражного боксу, який не є предметом поділу майна, не є такими діями.

Судом враховується, що у відповідності до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню..

Керуючись статтями 149-154, 157 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити частково.

Накласти арешт на:

- гаражний бокс блок НОМЕР_1 , що знаходиться в Обслуговуючому кооперативі «Ветеранів» по вул. Козелецька, 2а у місті Києві, загальна площа 44,8 кв.м;

- гаражний бокс № НОМЕР_2 , що знаходиться в Обслуговуючому кооперативі «Ветеранів» по вул. Козелецька, 2а, у місті Києві, загальна площа 45,1 кв.м.

В іншій частині заяви відмовити.

Зазначити дані заявника (позивача) - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Зазначити дані відповідача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 .

Направити дану ухвалу всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову (які ідентифіковані судом) для вжиття відповідних заходів.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Строк пред`явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову три роки.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Л. М. Ішуніна