Рішення

від 08.05.2023 по справі 950/152/23

ЛЕБЕДИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 950/152/23

Провадження № 2/950/161/23

ЛЕБЕДИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2023 року м. Лебедин

Лебединський районний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Косолапа В.М.,

за участі секретаря судового засідання Лєсної Н.В.,

позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 ,

третіх осіб ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

представника відповідача ОСОБА_5 ,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лебедині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Лебединської міської ради, підприємства Сумської облспоживспілки «Лебединський ринок», треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсним державного акту, скасування записів про право постійного користування та державну реєстрацію земельних ділянок,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Лебединської міської ради, підприємства Сумської облспоживспілки «Лебединський ринок», треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , у якому просить: - визнати недійсним державний акт на право постійного користування землею серії І-СМ № 002710, виданий 06.02.1996; - скасувати запис про право постійного користування земельною ділянкою № 47165468 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права на земельну ділянку площею 0,44 га, кадастровий номер 5910500000:01:020:0163 та запис про право постійного користування земельною ділянкою № 47165263 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права на земельну ділянку площею 0,53 га, кадастровий номер 5910500000:01:020:0162; - скасувати запис в Державному земельному кадастрі про державну реєстрацію від 13.02.2019 за підприємством Сумської облспоживспілки «Лебединський ринок» щодо земельної ділянки площею 0,44 га, кадастровий номер 5910500000:01:020:0163, місце розташування АДРЕСА_1 , а також земельної ділянки площею 0,53 га, кадастровий номер 5910500000:01:020:0162, місце розташування АДРЕСА_2 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення виконавчого комітету Лебединської міської ради народних депутатів від 21.06.1995 № 199 було затверджено проект відведення земельної ділянки із земель міськземфонду для промислових потреб. Таким рішенням Лебединському ринку було надано у постійне користування земельну ділянку площею 0,96 га з цільовим призначенням для промислових потреб.

06.02.1996 Лебединському ринку було видано державний акт на право постійного користування землею Серії І-СМ № 002710. Відповідно до указаного акту, землю надано у постійне користування на підставі рішення Лебединської міської ради від 21.06.1995 № 198. 06.02.1996 державний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 9.

Позивач вважає, що державний акт Серії І-СМ № 002710, виданий 06.02.1996, не відповідає рішенню виконавчого комітету міської ради. Так, державний акт видано на підставі рішення від 21.06.1995 № 198, а не № 199. Позивач указує на те, що на підставі рішення виконавчого комітету Лебединської міської ради народних депутатів від 21.06.1995 № 199 державний акт Лебединському ринку не видавався та не реєструвався.

У Книзі записів державних актів на право постійного користування землею спірний державний акт Серії І-СМ № 002710 від 06.02.1996 зареєстровано за № 9, при цьому в графі № 6 цільове призначення указано «для розміщення ринку» замість «для промислових потреб»; не зазначено номер державного акту; у графі № 8 вказано, що надано 0,97 га, а не 0,96 га як передбачено рішенням ради від 21.06.1995 № 199; у графі № 17 мова іде про рішення № 198, хоча підставою його видачі є рішення № 199.

Зазначені обставини, на думку позивача, свідчать про повну невідповідність державного акту рішенню виконавчого комітету Лебединської міської ради народних депутатів, а отже і незаконність користування відповідачем земельною ділянкою.

Також ОСОБА_1 указує на те, що у її власності перебуває магазин на земельній ділянці з кадастровим номером 5910500000:01:020:0112, який межує з Лебединським ринком. Її право користування належною їй земельною ділянкою порушується внаслідок видання вищевказаного державного акту, на підставі якого зареєстровано дві земельні ділянки, оскільки під`їзд та прохід до земельної ділянки може здійснюватися лише через територію Лебединського ринку (земельна ділянка з кадастровим номером 5910500000:01:020:0162).

Позивач також посилається на те, що підставою для державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою площею 0,44 га, кадастровий номер 5910500000:01:020:0163 та земельною ділянкою площею 0,53 га, кадастровий номер 5910500000:01:020:0162 є державний акт І-СМ № 002710 від 06.02.1996. Відповідно до інформації з Державного земельного кадастру, цільове призначення земельних ділянок «для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку». Тобто цільове призначення згідно Державного земельного кадастру відрізняється від цільового призначення, з яким було затверджено проект відведення земельної ділянки «для промислових потреб».

У додаткових поясненнях представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,0391 га за адресою АДРЕСА_3 , яка розташована поряд із спірною земельною ділянкою, яка незаконно вибула із користування власника та була безпідставно надана у постійне користування відповідачу. ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 0,0055 га за адресою АДРЕСА_4 , яка розташована поряд із спірною земельною ділянкою, яка очевидно незаконно вибула із користування міської ради та була безпідставно надана у постійне користування відповідачу.

Землекористувач перешкоджає реалізації прав власників земельних ділянок шляхом встановлення шлагбауму, що перешкоджає в`їзду на належні їм земельні ділянки, здійснення не допуску до належних землевласникам ділянок, породження конфліктів. Державні акти є документами, що посвідчують право власності і видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади. У спірному державному акті як правову підставу зазначено цілком невідоме рішення виконкому, якого не існує. Технічна помилка може бути допущена при зазначенні площі землі, але не у посиланні на правову підставу виникнення права користування.

Лебединська міська рада подала до суду відзив у якому, посилаючись на рішення Конституційного Суду від 22.09.2005 № 5-рп/2005, зазначила, що громадяни та юридичні особи не можуть втрачати раніше наданого їм права користування земельною ділянкою. Відповідно до наказу Держкомзему України від 22.06.2009 № 325, виправлення орфографічних або технічних помилок у бланку та державному акті не допускається, а в разі виявлення помилок, землекористувач звертається до відповідного територіального органу Держкомзему із заявою про видачу нового державного акта. Оскільки відділи Держкомзему на даний час втратили свої повноваження щодо видачі, посвідчення та виправлення помилок у державних актах, виправити помилки у спірному державному акті неможливо.

Щодо цільового призначення земельних ділянок 5910500000:01:020:0163 та 5910500000:01:020:0162 міська рада зазначила, що рішенням виконавчого комітету Лебединської міської ради народних депутатів від 21.06.1995 № 199 Лебединському ринку передано земельну ділянку з цільовим призначенням «для промислових потреб». Державна реєстрація таких земельних ділянок відбулася 13.02.2019 за цільовим призначенням 03.01 для будівництва та обслуговування ринкової інфраструктури на підставі наказу Держкомзему від 23.07.2010 № 548. Як із зазначено вище, на даний час отримати новий державний акт зі зміненим цільовим призначенням неможливо.

Представник підприємства Сумської облспоживспілки «Лебединський ринок» подала до суду відзив у якому проти позовних вимог заперечувала, зазначила, що позивачем не доведено, яким чином викладені у позовній заяві обставини порушують її права. Твердження позивача стосовно того, що Лебединська міська рада ніколи не приймала рішення про розпорядження спірними земельними ділянками не відповідає фактичним обставинам, оскільки рішення прийнято виконавчим комітетом Лебединської міської ради, якому рада делегувала відповідні повноваження. Акт встановлення та узгодження зовнішніх меж земельної ділянки в натурі складено і підписано відповідними представниками відповідача 2 та міської ради 22.05.1995, ділянки винесені в натурі з відповідними координатами на місцевості у загальній площі 9652,06 кв. м, що в округленні складає 0,97 га.

Діюче на момент видачі державного акту законодавство не встановлювало окремої категорії земель як земельні ділянки для розміщення ринків, а вочевидь охоплювало єдиним поняттям для розташування «інших підприємств», до яких віднесено і ринки.

Невірне зазначення номеру рішення виконкому № 198 замість № 199 очевидно свідчить про допущену технічну помилку і не впливає на суть прийнятого рішення. Зазначена обставина також не впливає на обсяг прав позивача відносно її нерухомого майна, а отже не підтверджує факту наявності порушеного права. У підсумку представник відповідача вказала на недоведеність позивачем факту порушення її прав, які б підлягали судовому захисту, при цьому зазначила про застосування строку позовної давності, який позивач пропустила.

На вказаний відзив представник позивача подав відповідь у якій вказав, що представником підприємства Сумської облспоживспілки «Лебединський ринок» не спростовано, оскільки технічна помилка більше ніж одна у державному акті та в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею (запис № 9 графа № 17). Вважає такий факт не спростованим відповідачем. Також вказав на те, що виявивши технічну помилку, підприємство Сумської облспоживспілки «Лебединський ринок» не звернулось до органу, який видав документ з вимогою про виправлення описки.

Також указує на те, що земельна ділянка згідно відомостей Державного земельного кадастру відноситься до земель житлової та громадської забудови, що відповідно до ст. 4, 84 Земельного кодексу України 1992 року відноситься до складу земель міської забудови, а рішенням виконкому від 21.06.1995 № 199 затверджено проект відведення земельних ділянок із земель міськземфонду для промислових потреб.

Порушення прав третіх осіб пояснив тим, що підприємство Сумської облспоживспілки «Лебединський ринок» незаконно передало права на спірну земельну ділянку та споруди на ній Споживчому товариству «Слобожани», яке передає в оренду торгівельні приміщення для здійснення підприємницької діяльності.

Представник підприємства Сумської облспоживспілки «Лебединський ринок» подала заперечення на відповідь на відзив у якому вказала, що у користуванні відповідача перебувають земельні ділянки 5910500000:01:020:0163 площею 0,53 га та 5910500000:01:020:0162 площею 0,44 га, разом 0,97 га. Зазначена земельна ділянка по Інтернаціональній площі була надана для розміщення Колгоспного ринку у 1954 році, що підтверджується рішенням від 10.05.1954 № 12. На підставі рішення виконавчого комітету Лебединської міської ради від 25.01.1995 № 4 ухвалено провести інвентаризацію земель всіх категорій і закріплення на місцевості як фізичної так і юридичної меж землекористувачів і землевласників. Оскільки на дату прийняття рішення Колгоспний ринок уже був визначений користувачем земельної ділянки, Технічний паспорт по становленню зовнішніх меж землекористування Лебединського ринку мав бути виготовлений експедицією № 4 Українського аерогеодезичного підприємства Головного управління геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України. За результатами технічного паспорту, 22.05.1995 установлено та узгоджено зовнішні межі земельних ділянок в натурі з планом розміщення земельних ділянок, схемою кутів прив`язок межі землекористування та плану меж землекористування обох земельних ділянок. Вказаний технічний паспорт містить в собі таблиці координат вершин, довжин та дирекційних кутів ліній межі земельної ділянки з відповідним описом меж.

У подальшому такий технічний паспорт став підставою для відведення у постійне користування земельної ділянки та оформлення спірного державного акту. При цьому при його оформленні допущено технічну описку та зазначено неправильний номер рішення № 198.

Згідно з ч. 2, 3 Прикінцевих і Перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр» земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. За таких обставин відповідач вважає доводи ОСОБА_1 стосовно відсутності дозволу Лебединської міської ради на розроблення технічної документації як підставу недійсності спірного державного акту необґрунтованими.

Треті особи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 правом на подання письмових пояснень щодо суті спору не скористалися, відповідних доказів не надавали.

Ухвалою від 06.02.2023 судом відкрито провадження, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження. Ухвалою від 10.04.2023 закрито підготовче провадження, призначено судовий розгляд справи.

У судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі. Вважали, що обраний позивачем спосіб захисту її прав є найбільш дієвим та таким, що забезпечить відновлення її порушених прав. Щодо земельної ділянки площею 0,44 га, кадастровий номер 5910500000:01:020:0163, зазначили, що її державна реєстрація та реєстрація речового права відповідача відносно неї також підлягає скасуванню з огляду на те, що спірним державним актом надано у постійне користування саме дві земельні ділянки.

Третя особа ОСОБА_4 у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 підтримала.

ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги також підтримав, зазначив, що у його власності перебуває земельна ділянка поруч із земельною ділянкою 5910500000:01:020:0163 площею 0,53 га. Зазначив, що державна реєстрація спірних земельних ділянок має бути скасована, оскільки користування нею здійснюється неефективно. Міська рада самоусунулась від вирішення питання щодо долі ринку.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечувала, зазначила, що позивачем не доведено в чому полягає порушення її прав. Також вказала на те, що як позивач так і треті особа набули права власності значно пізніше ніж видано державний акт. Вказане підтверджується тим, що у наданих ними державних актах на право власності на земельні ділянки в описі меж уже є посилання на суміжні земельні ділянки, якими користується Лебединський ринок. Щодо посилання у державному акті на невірний номер рішення міської ради, вважає це помилкою. Також просила відшкодувати витрати на правничу допомогу, понесені відповідачем.

Лебединська міська рада у своєму відзиві справу просила розглядати без її участі.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали, встановивши фактичні обставини та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Так, рішенням виконавчого комітету Лебединської міської ради народних депутатів від 21.06.1995 № 199, у відповідності до рішення 15 сесії міської Ради народних депутатів двадцять першого скликання від 03.12.1992 «Про делегування повноважень з питань розпорядження землею виконавчому комітету міської Ради народних депутатів» затверджено проекти відведення земельних ділянок із земель міськземфонду, в тому числі для промислових потреб згідно додатку № 1 (а.с. 21).

Згідно з п. 9 додатку № 1 до вищевказаного рішення, Лебединському ринку (м. Лебедин, пл. Інтернаціональна, 3) надано у постійне користування земельну ділянку по АДРЕСА_5 площею 0,96 га (а.с. 22).

06.02.1996 Лебединському ринку видано державний акт Серії І-СМ № 002710 на право постійного користування землею площею 0,97 га. Підстава для видачі державного акту зазначена рішення Лебединської міської Ради народних депутатів від 21.06.1995 № 198. Акт зареєстровано у Книзі записів (реєстрації) державних актів на право постійного користування землею за № 9.

Відповідно до плану зовнішніх меж землекористування у постійне користування передано дві земельні ділянки площею 0,53 га (речовий ринок) та 0,44 га (ринок продовольчих товарів) (а.с. 9-13).

Згідно з копією Книги записів (реєстрації) державних актів на право постійного користування землею на території Лебединської міської ради, державний акт Серії І-СМ, виданий Лебединському ринку, зареєстрований 06.02.1996 за № 9, передана земельна ділянка 0,97 га за адресою АДРЕСА_5 ; цільове призначення для розміщення ринку. Підстава для видачі державного акту зазначена рішення Лебединської міської ради від 21.06.1995 № 198 (а.с. 18-20).

Відповідно до копії витягу із Державного земельного кадастру від 06.07.2022, земельна ділянка площею 0,44 га, кадастровий номер 5910500000:01:020:0163 (місце розташування АДРЕСА_1 ) зареєстрована 13.02.2019. Цільове призначення земельної ділянки: 03.10 для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку.

Категорія земель: землі житлової та громадської забудови. Вид використання земельної ділянки: для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку (а.с. 29-32).

Згідно з копією витягу із Державного земельного кадастру, земельна ділянка площею 0,53 га, кадастровий номер 5910500000:01:020:0162 (місце розташування АДРЕСА_2 ) зареєстрована 13.02.2019. Цільове призначення земельної ділянки: 03.10 для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку.

Категорія земель: землі житлової та громадської забудови. Вид використання земельної ділянки: для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку (а.с. 33-36).

Крім того, відповідно до копії витягу із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 22.06.2022 на підставі рішення державного реєстратора від 27.06.2022 № 63985840 за підприємством Сумської облспоживспілки «Лебединський ринок» зареєстровано право постійного користування земельною ділянкою площею 0,44 га, кадастровий номер 5910500000:01:020:0163 (а.с. 27).

Також, 22.06.2022 на підставі рішення державного реєстратора від 27.06.2022 № 63985605 за підприємством Сумської облспоживспілки «Лебединський ринок» зареєстровано право постійного користування земельною ділянкою площею 0,53 га, кадастровий номер 5910500000:01:020:0163 (а.с. 28).

Згідно з копією протоколу засідання виконавчого комітету Лебединської міської ради депутатів трудящих Лебединського району Сумської області УРСР від 10.05.1954 вирішено закріпити за Колгоспним ринком земельну ділянку по Інтернаціональній площі, де розміщений продовольчий ринок площею 5399 кв. м та ринок для продажу сільськогосподарської продукції з возів та автомашин (а.с. 215-216).

Згідно з Технічним паспортом 1995 року по встановленню зовнішніх меж землекористування Лебединський ринок, складений експедицією № 4 Українського аерогеодезичного підприємства Головного управління геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України, площа Речового ринку 5295,56 кв. м, площа Продовольчого ринку 4356,50 кв. м, загальна площа 9652,06 кв. м (а.с. 210-216).

При цьому, рішенням виконавчого комітету Лебединської міської ради народних депутатів від 20.01.1993 № 8 затверджено статут Лебединського колгоспного ринку (а.с. 37).

Згідно з п. 1.1, 1.2 Статуту, госпрозрахунковий колгоспний ринок є кооперативним підприємством. Ринок у своїй діяльності керується діючим законодавством України, постановами, розпорядженнями Укоопспілки, інструкціями і вказівками, а також цим статутом (а.с. 39).

19.06.1998 на підставі вищевказаного рішення проведено державну реєстрацію СП «Лебединський ринок» (а.с. 46).

Постановою правління Сумської обласної спілки споживчих товариств Укоопспілки від 24.02.2003 № 55 СП «Лебединський ринок» реорганізовано шляхом його приєднання до облспоживспілки (а.с. 50). Постановою правління Сумської обласної спілки споживчих товариств Укоопспілки від 24.03.2003 № 96 створено підприємство облспоживспілки Лебединський ринок з виділенням з облспоживспілки з передачею йому основних засобів реорганізованого спільного підприємства Лебединський ринок (а.с. 51).

Таким чином Лебединський ринок є користувачем земельних ділянок з 1954 року.

При цьому як свідчить спірний державний акт, на підставі рішення від 21.06.1995, Лебединському ринку передано дві земельні ділянки (яким у подальшому присвоєно кадастрові номери 5910500000:01:020:0162 та 5910500000:01:020:0163).

Звернувшись до суду ОСОБА_1 вказує на те, що спірний державний акт не відповідає рішенню, на підставі якого його видано, а також порушує її права як власника суміжної земельної ділянки. Також указувала на те, що підприємство Сумської облспоживспілки «Лебединський ринок» неправомірно користується спірними земельними ділянками.

Так, відповідно до ст. 3 Земельного кодексу України (від 18.12.1990, в редакції чинній на момент видання спірного державного акту) власність на землю в Україні має такі форми: державну, колективну, приватну. Усі форми власності є рівноправними.

Розпоряджаються землею Ради народних депутатів, які в межах своєї компетенції передають землі у власність або надають у користування та вилучають їх.

Повноваження щодо передачі, надання та вилучення земельних ділянок місцеві Ради народних депутатів можуть передавати відповідно органам державної виконавчої влади або виконавчим органам місцевого самоврядування.

Згідно з положеннями п. 1 ст. 9 Земельного кодексу України від 18.12.1990, до відання сільських, селищних і міських районного підпорядкування Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території, серед іншого, належить передача земельних ділянок у власність, надання їх у користування, в тому числі на умовах оренди, у порядку, встановленому статтями 17 і 19 цього Кодексу;

Відповідно до ст. 7 Земельного кодексу України від 18.12.1990 користування землею може бути постійним або тимчасовим. Постійним визнається землекористування без заздалегідь установленого строку.

Згідно з ч. 5 ст. 7 Земельного кодексу України у постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності: громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства; сільськогосподарським підприємствам і організаціям; громадським об`єднанням; релігійним організаціям; промисловим, транспортним та іншим несільськогосподарським підприємствам, установам і організаціям; організаціям, зазначеним у статті 70 цього Кодексу для потреб оборони; для ведення лісового господарства спеціалізованим підприємствам; житловим, житлово-будівельним, гаражно-будівельним і дачно-будівельним кооперативам; спільним підприємствам, міжнародним об`єднанням і організаціям з участю українських, іноземних юридичних і фізичних осіб, підприємствам, що повністю належать іноземним інвесторам.

Відповідно до ст. 22 Земельного кодексу України від 18.12.1990 право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян.

Форми державних актів затверджуються Верховною Радою України (ст. 23 Земельного кодексу України від 18.12.1990).

Як встановлено судом, спірний державний акт Серії І-СМ № 002710 від 06.02.1996 видано Лебединською міською радою на підставі відповідного рішення в межах своїх повноважень на підставі чинних на той час положень Земельного кодексу України.

Як на підставу недійсності спірного державного акту позивач указує на те, що площа наданої у постійне користування земельної ділянки становить не 0,96 га як зазначено у додатку № 1 до рішення виконавчого комітету Лебединської міської ради народних депутатів від 21.06.1995 № 199, а 0,97 га. Також вказує на те, що державний акт видано не на підставі рішення виконавчого комітету Лебединської міської ради народних депутатів від 21.06.1995 № 199, а як зазначено без посередньо у державному акті на підставі рішення № 198, якого не існує.

Аналізуючи наведені доводи позивача у сукупності з наданими доказами, суд вважає зазначення у спірному державному акті посилання на рішення виконавчого комітету Лебединської міської ради народних депутатів від 21.06.1995 № 198, а не № 199 технічною опискою.

При цьому обґрунтованих доводів, належних та допустимих доказів на підтвердження зворотного позивачем надано не було, оскільки розбіжність становить лише одна цифра в номері рішення. Вказане ґрунтується на тому, що рішенням виконавчого комітету Лебединської міської ради народних депутатів від 21.06.1995 № 199 передано у постійне користування саме Лебединському ринку, саме земельну ділянку площею 0,96 га. План зовнішніх меж містить посилання саме на дві земельні ділянки Речового ринку, площею 0,53 га та Ринку продовольчих товарів, площею 0,44 га.

Також суд звертає увагу на копію Книги записів (реєстрації) державних актів на право постійного користування землею на території Лебединської міської Ради народних депутатів, яка містить запис № 11 про реєстрацію державного акту від 07.02.1996 І-СМ № 002708 про передачу ТОВ «Омега» у постійне користування земельної ділянки площею 0,07 га, а саме вказано дату та номер рішення ради 21.06.1995 № 198 (а.с. 19-20).

За таких обставин суд доходить висновку, що спірним державним актом Лебединському ринку передано саме земельні ділянки, відомості про які відображено у такому акті на підставі рішення виконавчого комітету Лебединської міської ради народних депутатів від 21.06.1995 № 199. Доказів наявності рішення виконавчого комітету Лебединської міської ради народних депутатів від 21.06.1995 № 198, яким би Лебединському ринку у постійне користування надавалася б інша земельна ділянка, позивачем надано не було.

Щодо невідповідності площі земельної ділянки, переданої у постійне користування, суд вказує на те, що дійсно, рішенням від 21.06.1995 № 199 передано у постійне користування 0,96 га, а в державному акті указано 0,97 га.

Суд вважає, що вказана розбіжність є наслідком неоднакового підходу до відображення площі земельної ділянки шляхом заокруглення цифр після коми. Такий висновок ґрунтується на аналізі Технічного паспорта від 1995 року по встановленню зовнішніх меж землекористування Лебединський ринок, складений експедицією № 4 Українського аерогеодезичного підприємства Головного управління геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України, відповідно до якого площа Речового ринку складає 5295,56 кв. м, а площа Продовольчого ринку 4356,50 кв. м.

Загальна площа указана 9652,06 кв. м, тобто 0,965206 га, що після заокруглення становить 0,97 га. Аналогічні відомості відображено безпосередньо у державному акті, де площі земельних ділянок зазначені 0,44 га та 0,53 га, що в сумі становить 0,97 га. Аналогічні відомості відображені у Державному земельному кадастрі.

Суд вказує на те, що з огляду на встановлені обставини та досліджені на їх підтвердження докази, зазначена обставина не є підставою недійсності спірного державного акту.

Щодо недійсності державного акту з підстав невірного цільового призначення земельної ділянки, суд зазначає наступне.

Рішенням виконавчого комітету Лебединської міської ради народних депутатів від 21.06.1995 № 199 Лебединському ринку передано земельну ділянку для промислових потреб.

Відповідно до ст. 2 Земельного кодексу України від 18.12.1990 відповідно до цільового призначення всі землі України поділяються на: 1) землі сільськогосподарського призначення; 2) землі населених пунктів (міст, селищ міського типу і сільських населених пунктів); 3) землі промисловості, транспорту, зв`язку, оборони та іншого призначення; 4) землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; 5) землі лісового фонду; 6) землі водного фонду; 7) землі запасу.

Віднесення земель до категорій провадиться відповідно до їх цільового призначення.

Згідно з ч. 1 ст. 68 Земельного кодексу України від 18.12.1990 землями промисловості визнаються землі, надані для розміщення і експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель і споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під`їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будинків, інших споруд.

Як уже було зазначено вище, відповідно до статуту госпрозрахунковий колгоспний ринок є кооперативним підприємством, а тому відповідно земельна ділянка могла бути передана йому для промислових потреб.

З 01.01.2002 набрав чинності Земельний кодекс України від 25.10.2001.

Згідно зч.1ст.19Земельного кодексуУкраїни земліУкраїни заосновним цільовимпризначенням поділяютьсяна такікатегорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.

Згідно з відомостями із Державного земельного кадастру, земельна ділянка площею 0,44 га, кадастровий номер 5910500000:01:020:0163 та земельна ділянка площею 0,53 га, кадастровий номер 5910500000:01:020:0162 мають цільове призначення: для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку.

Відповідно до ст. 38 Земельного кодексу України, чинного на момент реєстрації земельних ділянок, до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування.

Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548 затверджено Класифікацію видів цільового призначення земель.

Згідно з п. 1.4 Класифікації (чинної на момент реєстрації земельних ділянок в Державному земельному кадастрі), КВЦПЗ визначає поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, типами забудови, типами особливо цінних об`єктів.

Так, код 03.10 відноситься до категорії землі житлової та громадської забудови землі громадської забудови «Для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку)».

Таким чином, на момент видання спірного державного акту, визначення цільового призначення земельних ділянок відбувалось згідно із чинним на той час Земельним кодексом України 1990 року. У подальшому, з прийняттям нового Земельного кодексу України уведено більш широкі критерії віднесення земельних ділянок до того чи іншого виду користування та відповідної категорії.

При цьому на даний час використання земельної ділянки № 5910500000:01:020:0163 та № 5910500000:01:020:0162, здійснюється відповідно до її цільового використання та фактично використовується для розміщення ринку.

Тобто з моменту передання Лебединському ринку по державному акту у постійне користування земельної ділянки, вона використовується в межах категорії, передбаченої чинними на час її реєстрації положеннями Земельного кодексу.

За таких обставин, державний акт Серії І-СМ № 002710 від 06.02.1996 не може бути визнаний недійсним з підстав неналежного цільового призначення земельної ділянки.

Щодо порушення права ОСОБА_1 , за захистом яким остання звернулась до суду.

Так, позивач стверджує, що спірним державним актом порушуються її права, як власника суміжної по відношенню до земельної ділянки № 5910500000:01:020:0162, земельної ділянки № 5910500000:01:020:0112.

Реалізуючи право на судовий захист, особа, звертаючись до суду, повинна вказати суб`єктивне бачення порушеного права чи охоронюваного інтересу та спосіб його захисту. Вирішуючи спір, суд зобов`язаний надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Однак, доказів порушення прав ОСОБА_1 спірним державним актом та на підтвердження обставин, викладених у позовній заяві суду надано не було.

Так, за клопотанням представника позивача судом було допитано в якості свідка ОСОБА_6 , який повідомив про конфлікти, які виникають у підприємців, які здійснюють свою діяльність на території промислового ринку з керівництвом землекористувача такої ділянки. При цьому з приводу порушення прав ОСОБА_1 він повідомив, що чув як певні особи мали намір встановити стовпчики навпроти магазину ОСОБА_1 та при цьому підтвердив, що по цей день такі стовпчики установлені не були.

Таким чином показання свідка не підтверджують факту порушення прав позивача.

При цьому, як свідчить копія державного акту на право власності на земельну ділянку Серії ЯД № 119573 від 10.10.2007, на підставі договору купівлі-продажу від 20.11.2003 № 5906 ОСОБА_1 набула право власності на земельну ділянку площею 0,0391 га на АДРЕСА_3 , цільове призначення «для комерційного використання». В акті безпосередньо вказано (на плані меж земельної ділянки), що межі від А до Б є землями міської ради (Лебединський ринок) (а.с. 154).

Із інформації з Державного земельного кадастру стосовно земельної ділянки з кадастровим номером № 5910500000:01:020:0112, вбачається, що технічна документація виготовлена 14.11.2006, тобто через десять років після видачі Лебединському ринку спірного державного акту.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частина друга наведеної статті визначає способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17; від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові. Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 910/1972/17, від 23.05.2019 у справі № 920/301/18, від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18, від 24.12.2019 у справі № 902/377/19.

Суд зазначає, що на момент отримання Лебединським ринком у постійне користування земельної ділянки на підставі спірного державного акту, права ОСОБА_1 жодним чином порушені не були, оскільки право власності на земельну ділянку з кадастровим номером № 5910500000:01:020:0112 позивач набула лише 10.10.2007 (більш ніж через десять років), а технічна документація на земельну ділянку була виготовлена 14.11.2006, тобто на той момент коли Лебединський ринок уже був користувачем земельних ділянок на підставі державного акту Серії І-СМ № 002710 від 06.02.1996.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність порушених прав позивача, які б підлягали судовому захисту у зв`язку із чим вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсним спірного державного акту Серії І-СМ № 002710 від 06.02.1996 та похідні вимоги про скасування реєстрації земельних ділянок та речових прав на них суд вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Суд також звертає увагу на положення ч. 1 ст. 53 ЦПК України, відповідно до якої треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін.

В межах даної справи як позивачем так і третьою особою ОСОБА_4 не було доведено яким чином рішення у справі може вплинути на права або обов`язки останньої.

При цьому третя особа ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що допущені землекористувачем порушення, порушують його права як власника суміжної земельної ділянки. Однак, ОСОБА_3 письмових пояснень щодо суті спору не подав, як і жодних доказів на підтвердження своєї позиції, самостійні вимоги щодо предмета спору не заявив, позов до Підприємства Сумської облспоживспілки «Лебединський ринок» не подав.

Суд також вказує на те, що ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку Серії СМ № 084880 від 02.12.2005, є власником земельної ділянки 5910500000:01:020:0099 площею 0,0055 га на АДРЕСА_4 , цільове призначення «для ведення особистого селянського господарства». Як і у випадку з ОСОБА_1 , в акті безпосередньо вказано (на плані меж земельної ділянки), що межі від А до Б є землями міської ради (Лебединський ринок) (а.с. 153).

Із інформації з Державного земельного кадастру стосовно земельної ділянки з кадастровим номером № 5910500000:01:020:0099, вбачається, що технічна документація виготовлена 19.02.2004, тобто через вісім років після видачі Лебединському ринку спірного державного акту (а.с. 179-181).

Також суд вважає необґрунтованими посилання ОСОБА_1 та її представника на можливість оскарження нею рішення суб`єкта владних повноважень з огляду на її статус члена територіальної громади.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Суд вказує на те, що в даному випадку ОСОБА_1 звернулась до суду за захистом свої суб`єктивних прав та законних інтересів як особа, яка стверджує про порушення її цивільних прав власника земельної ділянки, а не як представник територіальної громади в межах спору із суб`єктом владних повноважень.

Крім того про захист права територіальної громади ОСОБА_1 в позові не заявляла та не могла звернутися до суду з такими вимогами з огляду на юрисдикцію даного спору, який по своїй суті є приватно-правовим, а не спором про оскарження рішення суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Лебединської міської ради, підприємства Сумської облспоживспілки «Лебединський ринок», треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсним державного акту від 06.02.1996 серії І-СМ № 002710, скасування записів про право постійного користування та державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 5910500000:01:020:0162 та 5910500000:01:020:0163 відмовити.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 15.05.2023.

Суддя Вадим КОСОЛАП