Ухвала

від 11.05.2023 по справі 953/846/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 953/846/23 Головуючий 1ї інстанції: ОСОБА_1

Апеляційне провадження № 11-сс/818/459/23 Доповідач - ОСОБА_2

Категорія арешт майна

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:

головуючого ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретаря судового засідання ОСОБА_5

представника власника майна ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харків апеляційні скарги представника власників майна ОСОБА_7 , ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 15 березня 2023 року, якою задоволено клопотання прокурора Харківської обласної прокуратури ОСОБА_9 у кримінальному провадженні № 12023220000000033 від 10 січня 2023 року, за ознаками за ознаками кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.3 ст.28 ч.1 ст.204, ч.3 ст.28 ч.2 ст.204 КК України про арешт майна, -

У С Т А Н О В И Л А:

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини.

СУ ГУ НП в Харківській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12023220000000033 від 10.01.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28 ч.1 ст.204, ч.3 ст.28 ч.2 ст.204 КК України. Дане кримінальне провадження виділено в окреме провадження постановою прокурора з кримінального провадження № 12021220000001715 від 10.11.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.28 ч.2 ст.204, ч.3 ст.28 ч.1 ст.204 КК України.

В ході досудового розслідування кримінального провадження № 12021220000001715 від 10.11.2021 органом досудового розслідування отримані відомості про інших осіб, щодо яких є підстави вважати, що вони здійснюють незаконне виготовлення тютюнових виробів, незаконне придбання з метою збуту, транспортування з метою збуту, зберігання з метою збуту, збут незаконно виготовлених тютюнових виробів, тютюну, а саме в ході виконання доручення співробітникам УСР в Харківській області ДСР НПУ отримані відомості про те, що група осіб організувала мережу збуту незаконно виготовлених тютюнових виробів.

16.02.2023 року на підставі ухвал слідчого судді Київського районного суду м. Харкова проведено обшуки в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованому в нежитлових приміщеннях за адресою: АДРЕСА_2 , в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_3 », розташованому в нежитлових приміщеннях за адресою: АДРЕСА_3 , в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_4 », розташованому в нежитлових приміщеннях за адресою: АДРЕСА_4 , в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_3 », розташованому в нежитлових приміщеннях за адресою: АДРЕСА_5 , в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_5 », розташованому в нежитлових приміщеннях за адресою: АДРЕСА_4 , в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_6 », розташованому в нежитловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_6 , в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_7 », розташованому в нежитлових приміщеннях за адресою: АДРЕСА_7 , та вилучено майно, відповідно до протоколів огляду.

13.03.2023 року прокурор звернувся до суду з клопотанням про арешт майна, яке було виявлено та вилучено в ході проведення обшуків на підставі ухвал слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 07.02.2023 року та 09.02.2023 року.

В обґрунтування клопотання прокурор посилався на те, що на вилучених пачках тютюнових виробів відсутні марки акцизного податку, містяться медичні попередження не українською мовою та не міститься інформація про максимальну роздрібну ціну відповідного тютюнового виробу, що не відповідає вимогам законодавства України та може свідчити про їх незаконне виготовлення, зберігання, збут та транспортування з метою збуту. Ніхто з власників не зміг пояснити походження тютюнових виробів.

Враховуючи результати проведення обшуків у органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що вилучені грошові кошти отриманні від незаконного виготовлення, придбання, зберігання та транспортування з метою збуту, а також збуту незаконно виготовлених тютюнових виробів, тобто набуті кримінально протиправним шляхом та призначались для подальшого проведення злочинної діяльності. Отже, вище перелічене майно відповідно до ст. 98 КПК України має значення речових доказів у даному кримінальному провадженні, а тому на нього необхідно накласти арешт.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 15 березня 2023 року клопотання про арешт майна задоволено.

Суд вирішив накласти арешт на майно, відповідно до переліку зазначеному в резолютивній частині клопотання прокурора та яке належить:

- ОСОБА_13 та було вилучене в ході обшуку 16.02.2023 року в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 ;

- ОСОБА_8 , яке було вилучене 16.02.2023 року в ході обшуку в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованому в нежитлових приміщеннях за адресою: АДРЕСА_2 ;

- ОСОБА_14 , яке було вилучене в ході обшуку 16.02.2023 року в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_4 », розташованому в нежитлових приміщеннях за адресою: АДРЕСА_4 ;

- ОСОБА_15 , яке було вилучене в ході обшуку 16.02.2023 року в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_3 », розташованому в нежитлових приміщеннях за адресою: АДРЕСА_5 ;

- Газо ОСОБА_16 , яке було вилучене в ході обшуку 16.02.2023 року в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_6 », розташованому в нежитловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_6 ;

- ОСОБА_17 , яке було вилучене в ході обшуку 16.02.2023 року в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_7 », розташованому в нежитлових приміщеннях за адресою: АДРЕСА_7 ;

- ОСОБА_18 , яке було вилучене в ході обшуку 16.02.2023 року в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_3 », розташованому в нежитлових приміщеннях за адресою: АДРЕСА_3

- накладено арешт на майно, вилучене в ході обшуку 16.02.2023 року в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_5 », розташованому в нежитлових приміщеннях за адресою: АДРЕСА_4

Визначено спосіб накладення арешту на майно шляхом заборони його відчуження, розпорядження та користування ним до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.

Визначено місцем зберігання арештованого майна- тютюнових виробів- приміщення ТОВ «Юнайтед Алко» (код ЄРДПОУ 39496546) за адресою: Харківська область, смт. Васищево, вул. Промислова 9А.

Визначено місцем зберігання вилучених грошових коштів - банківську установу із якою укладено відповідну угоду ГУНП в Харківській області.

Визначено місцем зберігання арештованого майна (чорнові записи, мобільні телефони, документи, електронні носії інформації, та інше) - камеру схову речових доказів СУ ГУНП в Харківській області за адресою: м. Харків, вул. Весніна, 14.

Зобов`язано слідчого за участю спеціаліста у строк 2 місяці зняти інформацію з мобільних телефонів, та комп`ютерної техніки та пристроїв, які були вилучені 16.02.2023 року в ході проведення обшуків у кримінальному провадженню за № 12023220000000033 від 10.01.2023 року, після чого передати їх на відповідальне зберігання власникам вказаного майна, попередивши їх про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України про необхідність збереження арештованого майна.

Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.

В апеляційних скаргах представник власників майна ОСОБА_6 просить ухвалу слідчого судді скасувати та відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна

В обґрунтування апеляційної скарги адвокат зазначає, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021220000001715 від 10.11.2021 року завершився ще 12.10.2022 року, а саме через 2 місяці після повідомлення про підозру ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , матеріали провадження не містять доказів того, що строки досудового розслідування було продовжено, а тому, на переконання апелянта, проведені обшуки у кримінальному провадженні № 12023220000000033 від 10.01.2023 року були незаконними.

Зазначає, що прокурором не доведено, що вилучені грошові кошти в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_5 », розташованому в нежитлових приміщеннях за адресою: АДРЕСА_4 та які належать ФОП ОСОБА_7 мають значення для досудового розслідування. Грошові кошти не є речами, що вилучені з обігу та не мають значення для досудового розслідування, оскільки відсутні докази їх отримання саме внаслідок вчинення кримінального правопорушення, вилучені кошти не містять на собі слідів злочину.

Вказує, що під час проведення обшуку в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованому в нежитлових приміщеннях за адресою: АДРЕСА_2 були вилучені ряд документів, що не мають значення для кримінального провадження за ст.204 КК України, такі як оригінал чекової книжки по ФОП ОСОБА_19 , акти обстеження, копії сертифікату та свідоцтва ФОП ОСОБА_20 , акт про підключення до системи обслуговування приват НОМЕР_1 в копії на ім`я ОСОБА_21 , довідка на ім`я ОСОБА_21 щодо відкриття рахунку у банку на 1 арк., договори оренди та суборенди приміщення та акти приймання передачі приміщення в оригіналі, виписки з реєстру в копії щодо ФОП ОСОБА_21 , журнал перевірки знань пожежної безпеки ФОП ОСОБА_22 , щоденний товарний звіт з підприємницької діяльності «ФОТО», тижневий товарний звіт по підприємницькій діяльності «Фото» тощо. Також, грошові кошти в розмірі 24 400 грн., які були вилучені поряд із записом «для передачі ТОВ «ЮГ-Контракт»\» не мають значення для досудового розслідування, оскільки зазначене ТОВ займається продажем мобільних телефонів та їх комплектуючих, фотоапаратів та ці кошти повинні були бути сплачені. Крім того, вилучені вінчестери не мають жодного відношення до кримінального провадження та їх вилучення фактично паралізувало роботу фотосалону ФОП ОСОБА_19 , який був розміщений в одному приміщенні в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 »

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження представник власників майна посилається на те, що подав апеляційну скаргу 21.03.2023 року, так як 15.03.2023 року в судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину судового рішення, а повний текст ним було отримано 17.03.2023 року, а тому вважає, що строк на апеляційне оскарження було пропущено з поважних причин.

Представник власників майна - адвокат ОСОБА_6 , в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор до початку судового розгляду подав до апеляційного суду заяву в якій просить провести судовий розгляд без його участі та просить відмовити у задоволені апеляційної скарги.

Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 405, ч.2 ст. 422 КПК України, колегія суддів вважає за можливим проведення апеляційного перегляду ухвали слідчого судді за відсутності прокурора у кримінальному провадженні, оскільки неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.

Заслухавши доповідь судді, доводи представника власників майна на підтримання вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Мотиви суду

Враховуючи, що доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження про поважність причин пропуску строку не спростовуються матеріалами справи, клопотання підлягає задоволенню.

Згідно положень ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року у справі "Смирнов проти Росії" було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Також, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України" судом наголошено на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див.також рішення у справі "Іатрідіс проти Греції"). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див.рішення у справі "Лемуан проти Франції", від 22 вересня 1994 року та "Кушоглу проти Болгарії" від 10 травня 2007 року).

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (Рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льон рот проти Швеції"). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див. Рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства").

Відповідно до ч.11 ст.170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до положень ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, а тому колегією суддів перевіряється ухвала слідчого судді лише щодо обґрунтованості арешту майна ОСОБА_7 , ОСОБА_8 . В іншій частині ухвала слідчого судді не переглядається, оскільки іншими власниками майна апеляційні скарги не подавались.

З матеріалів провадження вбачається, що ГУ НП в Харківській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023220000000033 від 10.01.2023 за ознаками кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.3 ст.28 ч.1 ст.204, ч.3 ст.28 ч.2 ст.204 КК України.

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 07.02.2023 року надано дозвіл на проведення обшуку в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » розташованому в нежитлових приміщеннях за адресою: АДРЕСА_2 , які належать ТОВ «АЛЬФА-244», код ЄДРПОУ: 43680258, ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 та використовуються для збуту, зберігання з метою збуту незаконно виготовлених тютюнових виробів, з метою відшукання та вилучення незаконно виготовлених тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну, комп`ютерної техніки, електронних носіїв інформації (карти пам`яті, USB флеш накопичувачі, інше), мобільних телефонів, планшетів, чорнових записів, документів, які містять в собі відомості про обставини незаконного виготовлення, придбання з метою збуту, зберігання з цією метою, а також збут, транспортування незаконно виготовлених тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну, незаконно виготовлених тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну та грошових коштів здобутих у результаті вчинення даного кримінального правопорушення.

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 07.02.2023 року надано дозвіл на проведення обшуку в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_5 », розташованому в нежитлових приміщеннях за адресою: АДРЕСА_4 , які належать ОСОБА_26 , Товариству з обмеженою відповідальністю "АУДИТ-СИНТЕЗ ПЛЮС", код ЄДРПОУ: 42212279, ОСОБА_27 , Харківській міській раді Харківської області, код ЄДРПОУ: 04059243, ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ТОВ "МАРШАЛ М", код ЄДРПОУ: 40224229, ТОВ «АСГАРД ЮНІОН» код ЄДРПОУ: 43484730 та використовуються для збуту, зберігання з метою збуту незаконно виготовлених тютюнових виробів, з метою відшукання та вилучення незаконно виготовлених тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну, комп`ютерної техніки, електронних носіїв інформації (карти пам`яті, USB флеш накопичувачі, інше), мобільних телефонів, планшетів, чорнових записів, документів, які містять в собі відомості про обставини незаконного виготовлення, придбання з метою збуту, зберігання з цією метою, а також збут, транспортування незаконно виготовлених тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну, незаконно виготовлених тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну та грошових коштів здобутих у результаті вчинення даного кримінального правопорушення.

16.02.2023 року на підставі ухвал слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 07.02.2023 року слідчим було проведено обшуки, та вилучено майно, яке зазначене в протоколах обшуку.

17.02.2023 року постановою слідчого вищевказані предмети визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 12023220000000033 від 10.01.2023 року.

Задовольняючи клопотання про арешт майна, слідчий суддя врахував обставини, зазначені у клопотанні та правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні та в межах якого подано клопотання, виходив з того, що органом досудового розслідування доведено, що вилучене майномістить відомості, які мають значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України та може бути використаним як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді з огляду на наступне.

При постановлені ухвали слідчим суддею, у відповідності до вимог КПК України, були враховані наведені в клопотанні правові підстави для арешту майна, зокрема відповідність майна критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а також доведеність мети застосування арешту майна, а саме збереження речових доказів, розумність та співрозмірність обмеження права власності, необхідність виконання завдань у даному кримінальному провадженні, а тому слідчим суддею обґрунтовано задоволено клопотання прокурора про арешт майна, з урахуванням наявних для цього підстав, передбачених ст. 170 КПК України.

Метою накладення арешту у поданому клопотанні орган досудового розслідування зазначив забезпечення збереження речових доказів.

Статтею 100 КПК України передбачено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним ч.1 ст. 98 КПК України.

Отже, з огляду на положення ч.2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст.98 КПК України повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Колегія суддів вважає, що на цьому етапі кримінального провадження достатньою мірою підтверджується наявність необхідності розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.28 ч.1 ст.204, ч.3 ст.28 ч.2 ст.204 КК України.

При накладенні арешту на вилучене майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Матеріали клопотання про арешт майна свідчать про відповідність вилученого під час обшуку майна ознакам речових доказів, оскільки вони можуть містити інформацію щодо обставин вчинення злочину, яке має значення для цього кримінального провадження і ці обставини стануть предметом перевірки під час досудового розслідування, а також необхідні для проведення експертиз.

На переконання колегії суддів, вимоги клопотання, на цьому етапі досудового розслідування, виправдовують втручання у права і інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.

Вилучене майно повинне бути досліджене під час досудового розслідування і може бути доказом по справі, зокрема для встановлення всіх фактичних обставин кримінального правопорушення, а також необхідністю отримання висновків відповідних спеціалістів на підтвердження або спростування факту, які слугуватимуть встановленню об`єктивної істини у кримінальному провадженні.

Зважаючи на вищевикладене, в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя суду першої інстанції, накладаючи арешт на вищевказане вилучене майно, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи апеляційної скарги стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати необґрунтованими.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, ані власником, ані його представниками не надано та колегією суддів не встановлено.

Розглядаючи доводи апеляційної скарги про те, що вилучені грошові кошти в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_5 », розташованому в нежитлових приміщеннях за адресою: АДРЕСА_4 та які належать ФОП ОСОБА_7 не мають значення для досудового розслідування та грошові кошти в розмірі 24 400 грн., які були вилучені під час проведення обшуку в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » поряд із записом «для передачі ТОВ «ЮГ-Контракт» не мають відношення до кримінального провадження.

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про відповідність вилучених під час обшуків грошових коштів ознакам речових доказів, оскільки вони можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі є предметами, що були об`єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом, а тому походження вказаних грошових коштів, стануть предметом перевірки під час досудового розслідування. Вилучені, під час обшуків грошові кошти підлягають дослідженню органом досудового розслідування, яким буде надано більш детальну відповідну оцінку належності цих грошових коштів, а також на даний час джерело походження грошових коштів достовірно не встановлено.

Крім того, як вбачається з матеріалів провадження досудове розслідування здійснюється за попередньою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч.3 ст.28 ч.1 ст.204, ч.3 ст.28 ч.2 ст.204 КК України, а саме незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів, тобто вилучені грошові кошти можуть мати певний зв`язок з розслідуваним кримінальним правопорушенням, а дійсні джерела походження є предметом доказування, згідно ст. 91 КПК України, виходячи з обраної кваліфікації дій.

Відомості щодо кваліфікації злочину, який внесений до ЄРДР не є остаточними, оскільки пов`язані з попередньою кваліфікацією дій, який може в подальшому уточнюватись.

Доводи апелянта про те, що під час проведення обшуку в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованому в нежитлових приміщеннях за адресою: АДРЕСА_2 були вилучені ряд документів, що не мають значення для кримінального провадження за ст.204 КК України на даний час колегія суддів відхиляє, оскільки слідчий суддя на цій стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті і не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є накладення арешту на майно.

Також доводи апелянта про те, що вилучені вінчестери не мають жодного відношення до кримінального провадження та їх вилучення фактично паралізувало роботу фотосалону ФОП ОСОБА_19 , який був розміщений в одному приміщенні в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » то колегія суддів вважає такі доводи необґрунтованими, оскільки слідчим суддею було враховано положення КПК України та зобов`язано слідчого за участю спеціаліста у строк 2 місяці зняти інформацію з мобільних телефонів, та комп`ютерної техніки та пристроїв, які були вилучені 16.02.2023 року в ході проведення обшуків по кримінальному провадженню за № 12023220000000033 від 10.01.2023 за ознаками кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 204, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 204 КК України, після чого передати їх на відповідальне зберігання власникам вказаного майна, попередивши їх про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України про необхідність збереження арештованого майна.

Крім того, системний аналіз статей 170, 171 КПК України вказує на те, що арешт на майно, як захід забезпечення кримінального провадження, застосовується до тимчасово вилученого майна та майна, яке виявлено слідчим або прокурором іншими заходами, ніж проведення обшуку.

Стосовно майна, яке було зазначено в ухвалі слідчого судді про дозвіл на обшук, для виявлення якого і проводиться обшук, судовий контроль обмеження права власності на це майно здійснюється під час розгляду клопотання слідчого або прокурора на дачу дозволу на проведення обшуку.

Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23.01.2020 року у справі № 457/1485/13-к, провадження № 51-4881км19, що згідно ч.5 ст.171 КПК України щодо тимчасово вилученого майна слідчим подається клопотання про його арешт або таке - повертається особі, в якої було вилучено. Щодо речей та документів, на відшукання яких надано дозвіл в ухвалі про проведення обшуку, то накладення на них арешту КПК України не передбачає.

Також, з узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» вбачається, що слідчим суддям необхідно ретельно оцінювати підстави віднесення певного майна до категорії тимчасово вилученого в розумінні ст. 167 КПК, оскільки вони залежать від процесуального порядку його одержання органом досудового розслідування. Зокрема, такий порядок регламентовано положеннями п. 6 ч. 2 ст. 235 та ст. 236 КПК, згідно з якими ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи повинна містити відомості про речі, документи або осіб, для виявлення яких проводиться обшук. Обшук на підставі ухвали слідчого судді повинен проводитися в обсязі, необхідному для досягнення мети обшуку. На підставі ч. 7 ст. 236 КПК при обшуку слідчий, прокурор має право оглядати і вилучати речі та документи, які мають значення для кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном. Таким чином, стосовно вилученого під час обшуку майна, яке не було включено до відповідного переліку, передбаченого в ухвалі слідчого судді, слідчий, прокурор повинні вносити клопотання в порядку і строки, встановлені ч.5 ст.171 КПК, а стосовно майна, яке було включене до переліку, щодо якого здійснювався обшук не зумовлює необхідності додаткового накладення арешту на таке майно в порядку ч.5 ст.171 КПК України.

Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що, оскільки, для законного утримання майна вилученого внаслідок проведення обшуку за переліком, зазначеним в ухвалі слідчого судді про дозвіл на обшук та обмеження прав власності немає потреби звертатись до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту на це майно, оскільки доля речових доказів вирішується на підставі вимог статті 100 КПК України. За таких обставин доводи апеляційних скарг є необґрунтованими.

Відповідно до вимог ч.2, ч.3 ст.100 КПК України речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Доводи апелянта про те, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021220000001715 від 10.11.2021 року завершився ще 12.10.2022 року та прокурором не було надано доказів того, що строки досудового розслідування було продовжено, а тому, на переконання апелянта, проведені обшуки у кримінальному провадженні № 12023220000000033 від 10.01.2023 року були незаконними є необґрунтованими та спростовуються інформацією наданою прокурором відповідно до якої у кримінальному провадженні № 12021220000001715 від 10.11.2021 року неодноразово ухвалами слідчих суддів продовжувались строки досудового розслідування та за результатами досудового розслідування 03.02.2023 року у кримінальному провадженні було направлено обвинувальний акт до Ленінського районного суду м.Харкова.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді не встановлено та не вбачаються такі і зі змісту апеляційних скарг.

Колегія суддів, також враховує, що цей захід забезпечення кримінального провадження є тимчасовим. Разом з цим, у подальшому власник майна має право звернутися із клопотанням про скасування цього арешту і вилучене майно йому може бути повернуто, згідно положень ст.174 КПК України.

За таких обставин, ухвала слідчого судді, відповідно до вимог ст. 370 КПК України, є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Клопотання представника власників майна-адвоката ОСОБА_6 задовольнити та поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 15 березня 2023.

Апеляційні скарги представника власників майна ОСОБА_7 , ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 15 березня 2023 року про арешт майна- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Колегія суддів:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4