Ухвала

від 28.10.2024 по справі 953/846/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №: 953/846/23 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження №: 11-сс/818/1272/24 Головуючий апеляційної інстанції: ОСОБА_2

Категорія: арешт майна

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28жовтня 2024року колегіясуддів судовоїпалати зрозгляду кримінальнихсправ Харківськогоапеляційного судуу складі:головуючого судді ОСОБА_2 ,суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,при секретареві ОСОБА_5 ,з участюпрокурора ОСОБА_6 ,з участюособи,що претендуєна власністьмайна ОСОБА_7 ,який взявзахист своїхінтересів насебе,за умови,що заявпро відкладеннярозгляду справині відкого ненадходило,розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Харковісправу заапеляційною скаргоювласника майна ОСОБА_7 на ухвалу Київського районного суду м.Харкова від 11 10 2024 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Вказаною ухвалою слідчого судді задоволено клопотання прокурора у кримінальному провадженні прокурора Вовчанського відділу Чугуївської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_6 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№12023220000000033 від 10 01 2023 за ознаками кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.3 ст.28 ч.1 ст.204, ч.3 ст.28 ч.2 ст.204, ч.2 ст.199 КК України, та серед іншого майна, докладно переліченогов ухваліслідчого судді, було накладено арешт на майно, вилучене в ході обшуку 27 09 2024за адресою: АДРЕСА_1 ,яке належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,шляхом встановлення заборони права на відчуження, розпорядження та/або користування вказаним майном, зокрема, на: мобільний телефон марки «SAMSUNG GALAXY A51» з імей номером № НОМЕР_1 ; грошові кошти в сумі 1183 (тисяча сто вісімдесят три) долари США та 290500 (двісті дев`яносто тисяч п`ятсот) гривень, -до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.

Визначено місцем зберігання арештованих грошових коштів відповідну банківську установу з якою укладено договір.

Визначено місцем зберігання іншого арештованого майна (в тому числі мобільного телефону): камеру схову речових доказів СУ ГУНП в Харківській області за адресою: м.Харків, вул.Весніна, 14.

Зобов`язано слідчого за участю спеціаліста у строк 2 тижні зняти інформацію з мобільних телефонів, ноутбуку, електронних носіїв, які були вилучені 27 09 2024 в ході проведення обшуків по кримінальному провадженню за №12023220000000033 від 10 01 2023, після чого передати їх на відповідальне зберігання власникам вказаного майна, попередивши їх про кримінальну відповідальність за ст.388 КК України про необхідність збереження арештованого майна.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

Не погодившись зі вказаним рішенням суду першої інстанції, власник майна ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати в частині накладення арешту на майно, вилучене у нього під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , та ухвалити нову, повернути йому мобільний телефон марки «SAMSUNG GALAXY A51», IMEI № НОМЕР_1 ; грошові кошти в сумі 1183 (одна тисяча сто вісімдесят три) долари США та 290500 (двісті дев`яносто тисяч п`ятсот) гривень, тим самим відмовити у задоволення клопотання прокурора про арешт вказаного майна.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог вказує, що нещодавно поховав дружину, яка померла 19 березня 2024 року. Після її смерті стан його здоров`я погіршився. На сороковини її смерті до нього приїхала донька ОСОБА_8 , яка працює за кордоном. Вона привезла йому грошові кошти для лікування, які в подальшому були вилучені у нього при обшуку 27 09 2024 року.

Пояснює, що надав суду медичну документацію на підтвердження стану його здоров`я і регулярного проходження стаціонарного лікування, а також те, що йому терміново потрібно робити операцію, яка коштує близько 100 000 грн., необхідно відновлювати частково зруйнований після прильоту КАБу будинок, господарські споруди. Саме тому він попросив доньку допомогти і вона надала йому грошові кошти.

Просить врахувати, що надав суду докази працевлаштування доньки і отримання нею доходу, який підтвердив її можливість надати йому грошові кошти в сумі 1183 доларів США та грошові кошти в сумі 290 500 гривень.

Наголошує, що в ухвалі слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 26 вересня 2024 року право на проведення обшуку та вилучення речей і документів за адресою: АДРЕСА_1 , надано слідчому СУ ГУНП в Харківській області майору поліції ОСОБА_9 , чиє клопотання і було задоволено ухвалою суду. Водночас із протоколу обшуку від 27 вересня 2024 року вбачається, що обшук за вказаною адресою проводився іншою особою, а саме старшим слідчим відділу СУ ГУНП в Харківській області капітаном поліції ОСОБА_10 . Апелянт вважає, що такі дії є порушенням вимог ч.2 ст.234 КПК України, оскільки обшук проводиться виключно в рамках ухвали слідчого судді, а тому вилучене в результаті незаконного обшуку майно підлягає поверненню.

Крім того, звертає увагу на те, що із протоколу обшуку за вказаною адресою, а також з ухвали слідчого судді від 11 10 2024 року не вбачається спосіб ідентифікування вилучених при обшуку грошових коштів; не зазначені докази важливості вилучених у нього речей та грошових коштів для цього кримінального провадження.

До того ж апелянт вважає, що зазначене майно не має жодного відношення до кримінального провадження №12023220000000033 від 10 01 2023 року, адже в ухвалі слідчого судді відсутнє підтвердження, що воно було знаряддям вчинення кримінального правопорушення.

Позиції учасників апеляційного провадження.

В судове засідання суду апеляційної інстанції з`явився власник майна ОСОБА_7 , який взявзахист своїхінтересів насебе тане заперечувавпроти розглядусправи завідсутності йогопредставника. Він підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити. Пояснив, що вказані грошові кошти йому привезла донька, яка працює за кордоном, для закриття його потреб. Просив повернути йому вказане майно, адже ці грошові кошти йому потрібно буде віддати доньці.

Під час судового засідання ОСОБА_7 заявив клопотання про долучення до справи доказів, які, на думку апелянта, підтверджують те, що вказані грошові кошти йому надала саме донька.

Для повного, всебічного й об`єктивногодослідження всіх обставин справи клопотання було задоволено і, після огляду прокурором, яка не заперечувала проти задоволення заявленого клопотання, долучено до матеріалів справи вказані документи на 4 (чотирьох) аркушах.

Крім того, в судовому засідання була присутня прокурор ОСОБА_6 , яка заперечила проти задоволення апеляційної скарги власника майна з огляду на те, що відсутнє підтвердження того, що ці кошти ОСОБА_7 привезла саме донька. Прокурор наголосила, що ОСОБА_7 під час надання пояснень декілька разів змінював позицію щодо потреб, на які їх йому треба витратити, а також спочатку сказав, що збирав грошові кошти, щоб повернути доньці, а потім на запитання судді відповів, що це ті самі купюри, що були привезені йому донькою. На думку прокурора, це дає підстави сумніватися в достовірності свідчень ОСОБА_7 . Також прокурор зазначила, що вказане майно було визнано речовими доказами та наразі здійснюється досудове розслідування під час якого буде з`ясовано чи дійсно ці кошти мають походження від здійснення незаконної діяльності.

Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Заслухавши суддю доповідача, думку прокурора, доводи власника майна, дослідивши представлені матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ГУ НП в Харківській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№12023220000000033 від 10 01 2023 за ознаками кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.3 ст.28 ч.1 ст.204, ч.3 ст.28 ч.2 ст.204, ч.2 ст.199 КК України.

За даними досудового розслідування,27 09 2024 на підставі ухвал слідчого судді Київського районного суду м.Харкова слідчими було проведено обшуки та вилучено майно, яке зазначене в протоколах обшуку та в прохальній частині клопотання прокурора про арешт майна. Слідчим на підставі ст.233 КПК України27 09 2024 у період часу з 12 год. 39 хв. до 16 год. 43 хв. проведено обшукв нежитловому приміщенні, розташованому між торговими приміщеннями «SUPRA комбікорм» та «АЛКО ОПТ» за адресою: АДРЕСА_2 , яке використовує ОСОБА_11 , та вилучено майно, яке зазначене в протоколі обшуку, та в прохальній частині клопотання прокурора про арешт майна. Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 30 09 2024надано дозвіл на проведення обшуку в нежитловому приміщенні, розташованому між торговими приміщеннями «SUPRA комбікорм» та «АЛКО ОПТ» за адресою: АДРЕСА_2 , яке використовує ОСОБА_11 та власниками якого є: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО «МОРОЗОВА БАЗА», код ЄДРПОУ: 42197811, ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "КОН+", код ЄДРПОУ: 41879637, ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "КВО+", код ЄДРПОУ: 41879773, Територіальна громада, Харківська міська рада Харківської області, код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , Приватна промислово-торговельна фірма « ІНФОРМАЦІЯ_2 », код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , який фактично проведений 27 09 2024 в період часу з 12 год. 39 хв. до 16 год. 43 хв., під час якого вилучено: сигарети в пачках без марок акцизного податку та написів українською мовою: MAC 1950, MARLBORO 778, KENT 770, MARSHALL 680, LUCKY STRIKE 740, BRUT 220, WINSTON 100, PALERMO 90, MARVEL 368, MAC 250, DESERT 20, ПРИМА 374, ROYAL 495, TWO CAP 129, AMERICAN NAVY BLUE 508, FARAX 484, ROYAL 232, MELBERA 4, КОЗАЦЬКА ЛЮЛЬКА 24, без маркувань 531 зіп пакет; ТВЕН ELFBAR без марок акцизного податку та написів українською мовою 120 шт.; рідини з запахом спирту без марок акцизного податку в картонному пакуванні типу bag-in-box: без маркування 131 шт., CHIVAS 9 шт., JAMESON 11 шт., BACARDI 8 шт., FINLANDIA 32 шт., BEFEATER 9 шт., HENESSY 9 шт., JACK DANIELS 4 шт., CAPTAIN MORGAN 9 шт., MARTEL 3 шт., AZNAURI 6 шт. 26 полімерних пляшок об`ємом 5 л з прозорою рідиною з запахом спирту; 1 полімерної пляшки об`ємом 5 л з коричневою рідиною з запахом спирту.

28 09 2024 постановою слідчого вищевказані предмети визнані речовими доказами у кримінальному провадженні №12023220000000033 від 10 01 2023.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором.

В зв`язку з вищевикладеним, прокурором було підготовлено клопотання про арешт майна, яке 28 09 2024 направлено на адресу Київського районного суду м.Харкова для подальшого розгляду, однак ухвалою слідчого судді від 30 09 2024 клопотання було повернуто прокурору та встановлено строк в 72 год. для усунення недоліків, яке була отримана слідчим 07 10 2024 о 14 од. 15 хв. Після усунення недоліків прокурором повторно 09 10 2024 о 14:21 год. спрямовано клопотання про арешт майна.

Так, 09 жовтня 2024 року о 14 год. 21 хв. до Київського районного суду м.Харкова надійшло вказане клопотання прокурора ОСОБА_6 , в якому вона просить накласти арешт у вигляді заборони права на відчуження, розпорядження та/або користування,зокрема, на мобільний телефон марки «SAMSUNG GALAXY A51» з імей номером № НОМЕР_1 ; грошові кошти в сумі 1183 (тисяча сто вісімдесят три) долари США та 290500 (двісті дев`яносто тисяч п`ятсот) гривень.

Прокурор у поданому клопотанні зазначає, що у даному випадку арешт майна накладається з метою збереження речових доказів, як це передбачено п.1 ч.2 ст.170 КПК України, оскільки вилучені речі і документи є речовими доказами у кримінальному провадженні. Вони містять відомості, які будуть використані як доказ фактів та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а саме: щодо здійснення господарської діяльності певними особами з реалізації незаконно виготовлених підакцизних товарів, їх зберігання, збут та транспортування з метою збуту тощо. На вищевказаних підакцизних товарах відсутні марки акцизного податку, інформація про максимальну роздрібну ціну відповідного виробу, медичні попередження зазначені не українською мовою, що не відповідає вимогам законодавства України та може свідчити про їх незаконне виготовлення, зберігання, збут та транспортування з метою збуту. Ніхто з власників не зміг пояснити походження вказаного майна. Крім цього, у органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що вилучені грошові кошти отриманні від незаконного виготовлення, придбання, зберігання та транспортування з метою збуту, а також збуту незаконно виготовлених тютюнових виробів, тобтонабуті кримінально протиправним шляхомта призначались для подальшого проведення злочинної діяльності. У зв`язку з цим під час досудового розслідування з використанням вилучених речей і документів необхідно провести ряд експертиз, об`єктом дослідження яких будуть вилучені тютюнові вироби, документація, чорнові записи, мобільні телефони, електронні носії інформації, а в разі відмови у накладенні арешту є підстави вважати, що власником майна вилучені речові докази будуть приховані або знищені, що унеможливить проведення вказаних слідчих дій.

Задовольняючи клопотання прокурора слідчий суддя дійшов висновку, що прокурор довів наявність достатніх підстав вважати, що вказані речі та майно є речовими доказами та зберегли на собі сліди вчинення злочинів, які необхідно вивчити, зокрема, шляхом проведення експертиз, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, висновки яких можуть бути використані як докази в кримінальному провадженні.

Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді, з огляду на наступне.

Так, відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно з ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 3 статті 170 КПК України регламентовано, що у випадку, передбаченому п.1 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані, лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Абзацом 2 частини 10статті 170 КПК Українивстановлено, що не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що у слідчого судді були достатні підстави вважати, що вищевказане майно може відповідати критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.

Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод регламентовано, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Колегія суддів вважає, що у даному кримінальному провадженні потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна ОСОБА_7 для можливого використання, як доказів у кримінальному провадженні №12023220000000033 від 10 01 2023.

Підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження колегія суддів не вбачає.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна особою, яка є власником майна ОСОБА_7 не надано та колегією суддів не встановлено.

Метою накладення арешту у поданому клопотанні орган досудового розслідування зазначив забезпечення збереження речових доказів як це передбачено п.1 ч.2 ст.170 КПК України.

Як регламентовано статтею 100 КПК України на речові докази може бути накладено арешт в порядкуст.ст.170-174КПК України та згідно з ч.2, 3ст.170 КПК Українислідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним ч.1ст.98 КПК України.

Отже, з огляду на положення ч.2, 3ст.170КПК України майно, яке відповідає критеріям, визначеним уст.98 КПК України,повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Крім того, арешт майна з підстав, передбачених ч.2,3ст.170 КПК України, посуті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

При цьому колегія суддів наголошує, що вказаний захід є тимчасовим, а тому у подальшому його власник чи володілець має право звернутися із клопотанням про скасування даного арешту і вилучене майно йому буде повернуто згідно положеньст.174 КПК України.

В своїй апеляційній скарзі власник майна наголошує на тому, що органами прокуратури та слідства не було вжито дій для ідентифікування вилучених при обшуку грошових коштів.

Проте колегія суддів констатує, що вказані доводи апелянта не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами кримінального провадження, зокрема, як вбачається з протоколу обшуку від 27 09 2024 року, проведеного за місцем мешкання ОСОБА_7 , було вилучено, серед іншого, грошові кошти. Більш того, вказаний протокол обшуку містить перелік майна із зазначенням кількості вилученого.

В той же час колегія суддів констатує, що під час проведення обшуку, будь-яких зауважень щодо його процедури, від ОСОБА_7 не надходило.

Доводи, які полягають в тому, що ні в протоколі обшуку, ні в ухвалі слідчого судді від 11 10 2024 року не зазначені докази важливості вилучених у ОСОБА_7 речей та грошових коштів для цього кримінального провадження, не беруться до уваги апеляційним судом, оскільки прокурором у клопотанні було зазначено, а слідчим суддею відображено в ухвалі, що у даному випадку арешт майна накладається з метою збереження речових доказів, як це передбачено п.1 ч.2 ст.170 КПК України, оскільки вилучені речі і документи є речовими доказами у кримінальному провадженні. Крім цього, у органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що вилучені грошові кошти отриманні від незаконного виготовлення, придбання, зберігання та транспортування з метою збуту, а також збуту незаконно виготовлених тютюнових виробів, тобтонабуті кримінально протиправним шляхомта призначались для подальшого проведення злочинної діяльності. У зв`язку з цим під час досудового розслідування з використанням вилучених речей і документів необхідно провести ряд експертиз, об`єктом дослідження яких будуть вилучені тютюнові вироби, документація, чорнові записи, мобільні телефони, електронні носії інформації, а в разі відмови у накладенні арешту є підстави вважати, що власником майна вилучені речові докази будуть приховані або знищені, що унеможливить проведення вказаних слідчих дій.

Зауваження апелянта стосовно того, що в ухвалі слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 26 вересня 2024 року право на проведення обшуку та вилучення речей і документів за адресою: АДРЕСА_1 , надано слідчому СУ ГУНП в Харківській області майору поліції ОСОБА_9 , чиє клопотання і було задоволено ухвалою суду, однак обшук за вказаною адресою проводився іншою особою, а саме старшим слідчим відділу СУ ГУНП в Харківській області капітаном поліції ОСОБА_10 , не мають свого підтвердження з огляду на наступне.

Так, в матеріалах справи міститься витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань в якому зазначено ПІБ слідчого (слідчих)/дізнавача, який (які) здійснює(ють) досудове розслідування, зокрема, такими особами є ОСОБА_9 і ОСОБА_10 , які в межах цього кримінального провадження мали право на проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 26 вересня 2024 року (а.с.30).

Що стосується вимоги власника майна про повернення йому грошових коштів в сумі 1183 (одна тисяча сто вісімдесят три) долари США та 290500 (двісті дев`яносто тисяч п`ятсот) гривень, слід зазначити наступне. ОСОБА_7 не представлено доказів, які б беззаперечно свідчили про те, що ці кошти були надані йому саме донькою. Крім того, апеляційний суд враховує зауваження прокурора стосовно того, що вказане майно було визнано речовими доказами та наразі здійснюється досудове розслідування під час якого буде з`ясовано чи дійсно ці кошти мають походження від здійснення незаконної діяльності. Якщо буде з`ясовано, що ці грошові кошти не мають ніякого відношення до здійснення незаконної діяльності, то вони будуть повернуті власнику на підставі положень КПК України.

Крім того, ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 11 11 2024 року було зобов`язано слідчого за участю спеціаліста у строк 2 тижні зняти інформацію з мобільних телефонів, ноутбуку, електронних носіїв, які були вилучені 27 09 2024 в ході проведення обшуків по кримінальному провадженню за №12023220000000033 від 10 01 2023, після чого передати їх на відповідальне зберігання власникам вказаного майна, попередивши їх про кримінальну відповідальність за ст.388 КК України про необхідність збереження арештованого майна.

Враховуючи це, мобільний телефон марки «SAMSUNG GALAXY A51», IMEI № НОМЕР_1 , буде передано власнику на відповідальне зберігання після проведення слідчим за участю спеціаліста необхідних досліджень.

Враховуючи, що під час обшуку 27 09 2024 року слідчим вилучене саме те майно, дозвіл на відшукання якого міститься в ухвалі слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 26 вересня 2024 року та яке визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12023220000000033 від 10 01 2023 року, то твердження апелянта про відсутність підстав для арешту вказаного майна не має правового підґрунтя.

Колегія суддів констатує, що всі інші доводи апеляційної скарги також не знайшли свого підтвердження та не спростовують висновків слідчого судді щодо необхідності накладення арешту на зазначене апелянтом майно, а ґрунтуються лише на суб`єктивних оціночних судженнях з ігноруванням об`єктивних відомостей.

Враховуючи викладене колегія суддів дійшла висновку, що слідчий суддя, задовольняючи клопотання прокурора про арешт майна, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи апеляційної скарги власника майна стосовно незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді є безпідставними і не можуть бути підставою для скасування ухвали слідчого судді.

Керуючись ч.6 ст.9, ст.7, ст.ст. 170-175, ст.ст. 392, 393, 404, 405, ч.1 ст.407, 418, 419, 423, 424-426 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Ухвалу Київського районного суду м.Харкова від 11 10 2024 року про задоволення клопотання прокурора у кримінальному провадженні№12023220000000033 від 10 01 2023 року за ознаками кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.3 ст.28 ч.1 ст.204, ч.3 ст.28 ч.2 ст.204, ч.2 ст.199 КК України, про арешт майна, докладно переліченого в ухвалі слідчого судді, шляхом заборони його відчуження, розпорядження та/або користування, - залишити без змін.

Апеляційну скаргу власника майна, - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Оскарження даної ухвали, у відповідності до ч.2 ст. 424 КПК України, в касаційному порядку не передбачено, оскільки така ухвала не перешкоджає подальшому кримінальному провадженню.

Судді

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4