Ухвала

від 03.05.2023 по справі 914/3992/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

03.05.2023 Справа№ 914/3992/21

м. Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Ростислава Матвіїва за участю секретаря судового засідання Дарії Зубкович, розглянувши матеріали заяви Товариства з розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Західземлепроект Плюс» про заміну боржника

у справі № 914/3992/21

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Західземлепроект Плюс», м. Львів,

до відповідача: Буської міської ради, Львівська область, м. Буськ,

предмет позову: стягнення 39 841,20 грн,

підстава позову: порушення умов договору № 23 від 17.04.2020,

за участю представників:

позивача: не з`явився,

відповідача: не з`явився,

встановив:

у провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Західземлепроект Плюс» до Буської міської ради про стягнення 39 841,20 грн.

21.04.2023 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Західземлепроект Плюс» про заміну боржника у справі № 914/3992/21. Ухвалою суду від 24.04.2023 заву призначено до розгляду в судове засідання на 03.05.2023, копію якої надіслано сторонам.

У судове засідання 03.05.2023 учасники справи явку представників не забезпечили, причин неявки не повідомили, про дату та час судового засідання повідомлялись належним чином у спосіб надіслання на електронні адреси сторін ухвали суду на повідомлені суду адреси.

Відповідно до ч. 3 ст. 334 Господарського процесуального кодексу України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

У прохальній частині заяви позивач заявив клопотання про розгляд заяви без участі його представника. Явка представників учасників справи обов`язковою не визнавалась. Враховуючи зазначене, суд не вбачає перешкод для розгляду заяви про заміну сторони виконавчого провадження в даному судовому засіданні.

ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ ЗАЯВНИКА

Заявник зазначає, що юридична особа Буська міська рада (код за ЄДРПОУ 26307575) не є розпорядником бюджетних коштів та будь-яких рахунків, відкритих в органах казначейської служби та банківських установах, не має. Виконавчий комітет Буської міської ради (код ЄДРПОУ 04056138) є головним розпорядником коштів бюджету територіальної громади. Для виконання повноважень, покладених на виконавчий комітет, та обліку коштів загального і спеціального фондів бюджету виконавчому комітету в Державній казначейській службі України відкрито реєстраційні та спеціальні рахунки. Листом виконавчого комітету Буської міської ради від 02.09.2022 року № 1795 повідомлено казначейський орган, що наказ про примусове виконання рішення суду по даній справі буде виконано добровільно після заміни боржника у судовому рішенні.

Згідно зі статтею 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Відповідно до пункту 18 статті 2 Бюджетного кодексу України головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень, водночас у пункті 12 цієї ж статті визначено, що бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок, відповідно, державного бюджету чи місцевого бюджету. У разі визначення рішенням відповідної місцевої ради виконавчого комітету головним розпорядником бюджетних коштів з метою здійснення загальнодержавних функцій управління у межах встановлених йому бюджетних повноважень він має бути створений у статусі юридичної особи відповідно до норм чинного законодавства.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 22 Кодексу головними розпорядниками бюджетних коштів за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, можуть бути виключно місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.

Позивач переконаний, що Виконавчий комітет Буської міської ради є процесуальним правонаступником міської ради, про що зазначено у судових рішеннях № 914/3989/21, № 914/3984/21, № 914/3990/21, № 914/3980/21, № 914/3987/21, № 914/3982/21.

Тому позивач просить суд замінити боржника у справі № 914/3992/21 Буську міську раду (ідентифікаційний код 26307575) на Виконавчий комітет Буської міської ради Львівської області (80500, Львівська область, м. Буськ, площа 900-річчя Буська, буд. 1, ідентифікаційний код 04056138).

ПОЗИЦІЯ СУДУ

Розглянувши подану заяву, суд доходить висновку про відсутність підстав для її задоволення та зазначає таке.

Згідно зі статтею 334 Господарського процесуального кодексу України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.04.2022 судом постановлено рішення про стягнення з Буської міської ради (80500, Львівська обл., Золочівський р-н, місто Буськ, пл. 900-річчя Буська, будинок 1, ідентифікаційний код юридичної особи 26307575) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Західземлепроект Плюс» (79041, Львівська область, місто Львів, вулиця Героїв УПА, будинок 73, ідентифікаційний код юридичної особи 41027977) 39 841,20 грн. заборгованості та 2 270,00 грн. в рахунок відшкодування витрат на оплату судового збору.

10.05.2022 на виконання рішення суду видано наказ.

Із долучених до заяви про заміну боржника документів вбачається, що Управління Державної казначейської служби України у Буському районі Львівській області, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Західземлепроект Плюс» від 25.07.2022 про примусове виконання наказів Господарського суду Львівської області, боржником за якими є Буська міська рада, повернуло накази стягувачу на підставі пп. 1 п. 9 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, оскільки визначений у виконавчих документах боржник не має відкритих рахунків в органі Казначейства. Одночасно стягувача поінформовано, що у разі заміни боржника у виконавчих документа такі можуть бути пред`явлені для примусового виконання до управління Казначейства в межах вставленого строку пред`явлення виконавчих документів до виконання.

Із вказаного листа вбачається, що в управлінні Казначейства не перебуває на розрахунково-касовому обслуговуванні та не має відкритих рахунків зазначений у виконавчих документах боржник - Буська міська рада (ЄДРПОУ 26307575), проте має відкриті рахунки Виконавчий комітет Буської міської ради (ЄДРПОУ 04056138), який є її виконавчим органом.

Управління Казначейства з метою здійснення виконання зазначених у додатку 1 виконавчих документів звернулось до Буської міської ради листом від 05.08.2022 № 02-16-08/580 щодо вжиття боржником заходів щодо виконання судових рішень по справах згідно вищевказаного додатку листом від 02.09.2022 боржник повідомив, що виконання наказів про примусове виконання рішень Господарського суду Львівської області (згідно з додатком), буде виконано добровільно Виконавчим комітетом Буської міської ради після заміни боржника у судовому рішенні.

Відповідно до листа Виконавчого комітету Буської міської ради від 01.09.2022, адресованого позивачу, повідомлено, що Виконавчий комітет Буської міської ради має відкриті рахунки в Державній казначейській службі України м. Києва.

Так, відповідно до ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до п. 1 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 3 серпня 2011 № 845, такий Порядок визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.

Відповідно до п. 3 Порядку рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Проте, п. 9 вказаного Порядку передбачено, орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли боржник не має відкритих рахунків в органі Казначейства або в органі Казначейства відкрито боржнику лише рахунок із спеціальним режимом використання, крім випадків виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган згідно із Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Суд враховує, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

У рішенні у справі «Янголенко проти України» від 10.12.2009 Європейський суд з прав людини зазначив, що провадження у суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадією загального провадження. Таким чином, виконавче провадження не має бути відокремлене від судового, і ці обидва провадження мають розглядатись як цілісний процес.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у Законі України «Про виконавче провадження» органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону «Про виконавче провадження»).

Питання процесуального правонаступництва регламентовані частиною першою статті 52 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Правонаступництво - це перехід суб`єктивного права від однієї особи до іншої. Правонаступництво прав та обов`язків юридичної особи може мати місце у разі коли до правонаступника переходить певне право кредитора чи обов`язок боржника.

Для процесуального правонаступництва юридичної особи, яка є стороною чи третьою особою у судовому процесі, необхідне встановлення або правонаступника такої юридичної особи внаслідок її припинення шляхом реорганізації, або правонаступника окремих її прав чи обов`язків внаслідок заміни сторони у відповідному зобов`язанні. В обох випадках для встановлення процесуального правонаступництва юридичної особи суд має визначити підстави такого правонаступництва, а також обсяг прав та обов`язків, який перейшов до правонаступника у спірних правовідносинах.

Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни боржника внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акту цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв`язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

Отже, процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.08.2020 у справі № 917/1339/16.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 01 березня 2021 року, справа № 201/16014/13-ц, ствердив, що підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва на стадії виконання рішення суду, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Таким чином, при вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні необхідно встановити факт вибуття сторони виконавчого провадження та переходу до особи матеріальних прав і обов`язків вибулої сторони.

Відповідно до ч. 1, ч. 9 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування» органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. Сільські, селищні, міські, районні у містах, районні, обласні ради мають печатки із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, рахунки в установах банків України.

Враховуючи наведені вище обставини, вбачається, що Буська міська рада жодним чином не вибула зі спірних правовідносин з позивачем, не припинила свого існування, перехід її прав та обов`язків до іншої особи не підтверджується жодними доказами. Внутрішні організаційно-розпорядчі відносини органу місцевого самоврядування як представницького органу зі своїм виконавчим органом стосуються розподілу повноважень, прав та обов`язків, але не замінюють орган місцевого самоврядування у відносинах, що були предметом спору в господарській справі. Тому підстав для заміни боржника на даний час немає.

Також суд звертає увагу, що процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб`єктивного права та (або) обов`язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. Тому незалежно від підстав матеріального правонаступництва процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні. Більше того, суд зауважує, що ст. 334 Господарського процесуального кодексу України, яка регламентує заміну сторони виконавчого провадження, не передбачено можливості заміни боржника у справі, а допускається заміна сторони виконавчого провадження або сторони у виконавчому листі. Висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.11.2022 у справі № 522/22205/17.

Посилання заявника на ухвали в господарських справах № 914/3989/21, № 914/3984/21, № 914/3990/21, № 914/3980/21, № 914/3987/21, № 914/3982/21 та, зокрема, № 914/3552/21, не встановлюють фактів преюдиційного характеру. Так, відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Проте, правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду. Крім цього, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України), а не висновки в конкретній справі суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

Крім цього, суд звертає увагу стягувача, що Інструкція з організації примусового виконання рішень, а саме п. 4 розділу I «Загальні положення», затверджена наказом Міністерства юстиції України 02 квітня 2012 року № 512/5, передбачає, що Відділу примусового виконання рішень управлінь забезпечення примусового виконання рішень міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України підвідомчі рішення, за якими боржниками є територіальні органи центральних органів виконавчої влади та їх структурні підрозділи, місцеві суди, міські, районні або селищні ради чи районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, окружні прокуратури, інші територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи; сума зобов`язання становить від двадцяти п`яти до п`ятдесяти мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті. Вказана норма не передбачає обов`язкової сукупності таких умов, а викладена таким чином, що містить перелік рішень, виконання яких підвідомче відповідному Відділу.

Крім цього, суд звертає увагу, що заявник просить «замінити боржника по справі». Так, заміна учасника справи регламентується ст. 52 Господарського процесуального кодексу України «Процесуальне правонаступництво», відповідно до якої у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Проте, на стадії контролю за виконанням рішення суду Господарський процесуальний кодекс України передбачає спеціальний порядок, передбачений ст. 334 «Заміна сторони виконавчого провадження». Так, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Велика Палата Верховного Суду 8 лютого 2022 р. N 2-7763/10; N 14-197цс21 звертає увагу, що на стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження.

Натомість у справі № 914/3992/21 позивач не підтверджує факту відкритого виконавчого провадження по виконанню наказу від 10.05.2022, як і не заявляє вимог замінити сторону виконавчого листа до відкриття виконавчого провадження.

Враховуючи встановлені обставини, суд резюмує, що підстав для задоволення заяви позивача про заміну боржника у справі № 94/3992/21 немає.

Керуючись ст. ст. 234, 334 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Львівської області

ухвалив:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Західземлепроект Плюс» про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 914/3992/21 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Ухвала підлягає оскарженню в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 12.05.2023.

Суддя Матвіїв Р.І.