Ухвала

від 30.06.2023 по справі 914/3992/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

30.06.2023 Справа№ 914/3992/21

м. Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Ростислава Матвіїва, розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Західземлепроект Плюс» від 08.03.2023 (вх. № 2517/23 від 28.06.2023) про заміну сторони виконавчого провадження

у справі № 914/3992/21

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Західземлепроект Плюс», м. Львів,

до відповідача: Буської міської ради, Львівська область, м. Буськ,

предмет позову: стягнення 39 841,20 грн,

підстава позову: порушення умов договору № 23 від 17.04.2020,

встановив

у провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Західземлепроект Плюс» до Буської міської ради про стягнення 39 841,20 грн, за результатами розгляду якої 13.04.2022 задоволено позовні вимоги: стягнуто з Буської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Західземлепроект Плюс» 39 841,20 грн. заборгованості та 2 270,00 грн. в рахунок відшкодування витрат на оплату судового збору.

28.06.2023 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Західземлепроект Плюс», датована 08.03.2023, про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 914/3992/21.

Суд зауважує, що подана заява є дев`ятою заявою позивача з одними і тими ж вимогами. Так, 20.10.2022 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Західземлепроект Плюс» вх.3315/22 повернути без розгляду,

16.11.2022, 30.12.2022 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Західземлепроект Плюс» про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 914/3992/21 відмовлено,

23.01.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Західземлепроект Плюс» від 11.01.2023 (вх. № 161/23 від 16.01.2023) повернуто заявнику без розгляду,

13.02.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Західземлепроект Плюс» від 25.10.2023 (вх. № 538/23 від 08.02.2023) повернуто заявнику без розгляду,

15.03.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Західземлепроект Плюс» від 08.03.2023 (вх. № 1002/23 від 13.03.2023) повернуто заявнику без розгляду,

03.05.2023 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Західземлепроект Плюс» про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 914/3992/21 відмовлено,

01.06.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Західземлепроект Плюс» про заміну боржника виконавчого провадження та видачу нового виконавчого листа у справі № 914/3992/21 (вх. № 2109/23 від 29.05.2023) повернуто без розгляду, а дії позивача по поданню повторно заяви,яка уже розглянута, визнано зловживанням процесуальними правами.

Суд неодноразово звертав позивачу увагу на допущені ним недоліки стосовно доказів надсилання заяви, яка подається до суду, іншим учасникам справи, яким є Буська міська рада, проте, позивач повторно не виконує вимоги ст. 170 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, що позивач подає на розгляд суду повторно заяву, датовану 08.03.2023 (стосовно якої ухвалою суду від 01.06.2023 констатовано, що таку вже суд вирішував), позивач повторно долучає неактуальні докази надіслання такої заяви відповідачу та виконавчому комітету Буської міської ради: ксерокопії фіскальних чеків, описів вкладення в цінний лист і поштових накладних, з відбитком поштового штампа з датою 09.03.2023 і 18.04.2023, тоді як опис вкладення в цінний лист до суду проштампований 23.06.2023.

Крім цього, позивачем у жодний спосіб не доповнюються та не змінюються підстави заяви порівняно з попередніми заявами та абсолютно не враховуються, а ігноруються, викладені в ухвалах суду, зокрема, в ухвалі від 03.05.2023, підстави для відмови в задоволенні заяви, роз`яснення та рекомендації, зазначені в судовому рішенні.

Така поведінка позивача свідчить про відсутність дійсного наміру сторони вирішити спірну ситуацію, якщо така існує, та водночас спрямовується на вирішення судом клопотання, яке вже вирішувалось, з наміром отримати інше судове рішення за заявою з тих самих підстав і з тими самими вимогами, які вже розглянуті, або розгляд заяви іншим складом суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

На приписи вказаної статті суд також уже звертав увагу позивача у цій справі, зокрема, в ухвалі від 13.02.2023.

Аналізуючи встановлені обставини, суд доходить висновку, що повторне подання заяви про заміну сторони виконавчого провадження від 08.03.2023 з тих самих підстав, з тими самими вимогами, з тими самими недоліками, стосовно яких суд уже постановляв неодноразово ухвали, є зловживанням процесуальними правами Товариства з обмеженою відповідальністю «Західземлепроект Плюс». Тому суд залишає без розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Західземлепроект Плюс» від 08.03.2023 (вх. № 2517/23 від 28.06.2023) про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 914/3992/21.

Враховуючи встановлений ст. 43 Господарського процесуального кодексу України обов`язок суду застосування заходів процесуального примусу, враховуючи повторне встановлення факту зловживання позивачем процесуальними правами у цій справі, суд застосовує приписи ст. ст. 131, 135 Господарського процесуального кодексу України.

Так, відповідно до ст. 131 Господарського процесуального кодексу України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.

Відповідно до ч. 1 ст. 135 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках зловживання процесуальними правами. А відповідно до ч. 2 вказаної статті у випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд, з урахуванням конкретних обставин, стягує в дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від п`яти до п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи встановлене вище, зокрема, повторне визнання дії позивача зловживанням процесуальними правами, систематичне подання позивачем заяв з тими самими вимогами без врахування висновків суду, викладених в попередніх ухвалах, суд зазначає, що необхідним і достатнім заходом процесуального примусу є застосування штрафу в визначеному частиною 1 статті 135 Господарського процесуального кодексу України розмірі, а саме в розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що дорівнює 5 368,00 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 43, 131, 135, 170, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Західземлепроект Плюс» від 08.03.2023 (вх. № 2517/23 від 28.06.2023) залишити без розгляду.

2. Застосувати до Товариства з обмеженою відповідальністю «Західземлепроект Плюс» (79041, м. Львів, вулиця Героїв УПА, будинок 73; ідентифікаційний код юридичної особи 41027977) захід процесуального примусу у вигляді штрафу в розмірі двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Західземлепроект Плюс» (79041, м. Львів, вулиця Героїв УПА, будинок 73; ідентифікаційний код юридичної особи 41027977) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Печерс.р-н/21081100, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA118999980313090106000026007, код класифікації доходів бюджету 21081100) штраф у розмірі 5 368,00 грн.

4. Стягувачем за цією ухвалою є Державна судова адміністрація України (01601, місто Київ, вулиця Липська, 18/5; ідентифікаційний код 26255795).

5. Боржником за цією ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю «Західземлепроект Плюс» (79041, м. Львів, вулиця Героїв УПА, будинок 73; ідентифікаційний код юридичної особи 41027977).

6. Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох місяців з наступного дня після її постановлення - з 01.07.2023.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та підлягає оскарженню у порядку, встановленому ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Матвіїв Р.І.