Рішення

від 03.05.2023 по справі 915/444/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2023 року Справа № 915/444/22

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

за участю секретаря судового засідання Савки К.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «НАСІННЄВА БАЗА» (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, буд. 31/Б, кв. 67; адреса для листування: 55210, Миколаївська обл., м. Первомайськ, вул. Гетьмана Мазепи, буд. 116, кв. 29; адреса електронної пошти: vmskakun@gmail.com, ІНФОРМАЦІЯ_1; ідентифікаційний код 37708373)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВК-АГРО» (12122, Житомирська обл., Хорошівський р-н, с. Рижани, вул. Заводська, буд. 1; адреса електронної пошти представника: ІНФОРМАЦІЯ_2; ідентифікаційний код 35622584)

про: стягнення 277 569,78 грн,

та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВК-АГРО» (12122, Житомирська обл., Хорошівський р-н, с. Рижани, вул. Заводська, буд. 1; адреса електронної пошти представника: ІНФОРМАЦІЯ_2; ідентифікаційний код 35622584)

до відповідача за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «НАСІННЄВА БАЗА» (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, буд. 31/Б, кв. 67; адреса для листування: 55210, Миколаївська обл., м. Первомайськ, вул. Гетьмана Мазепи, буд. 116, кв.29; адреса електронної пошти: vmskakun@gmail.com, ІНФОРМАЦІЯ_1; ідентифікаційний код 37708373)

про: визнання недійсним договору,

за участю представників учасників справи:

від позивача за первісним позовом/відповідача за зустрічним позовом: не з`явився,

від відповідача за первісним позовом/позивача за зустрічним позовом: Максимов В.В., адвокат за ордером,

Суть спору:

20.10.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «НАСІННЄВА БАЗА» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 12.10.2022 (вх.№4584/22), в якій просить суд:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

2. Розгляд всієї справи проводити у порядку загального позовного провадження.

3. Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТВК-АГРО» (місцезнаходження: 12122, Житомирська обл., Хорошівський р-н, с. Рижани, вул. Заводська, 1, Ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 35622584) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НАСІННЄВА БАЗА» (місцезнаходження: 54001. Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Адміральська, буд. 31/Б, квартира 67, Ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 37708373) грошові кошти в загальній сумі 277 569 (двісті сімдесят сім тисяч п`ятсот шістдесят дев`ять) гривень 78 коп., із яких 200 637 (двісті тисяч шістсот тридцять сім) гривень 56 коп. основний борг. 2 820 (дві тисячі вісімсот двадцять) гривень 98 коп. 3% річних, 33 413 (тридцять три тисячі чотириста тринадцять) гривень 24 коп. пеня та 40 698 (сорок тисяч шістсот дев`яносто вісім) гривень 00 коп. штраф.

4. Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТВК-АГРО» (місцезнаходження: 12122, Житомирська обл., Хорошівський р-н, с. Рижани, вул. Заводська, 1, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 35622584) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НАСІННЄВА БАЗА» (місцезнаходження: 54001, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Адміральська, буд. 31/Б, квартира 67, Ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 37708373) судовий збір у розмірі 4 163 (чотири тисячі сто шістдесят три) гривні 55 коп., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 коп., та інших витрат пов`язаних з підготовкою до розгляду справи.

Позовні вимоги заявлено на підставі: умов розділу 5, п. 6.5, п. 6.7 Договору поставки №23/04/2021/1 від 23.04.2021, Додатку № 1 від 23.04.2021, рахунку-фактури № СФ-0000023 від 23.04.2021, видаткової накладної № РН-0000022 від 23.04.2021 на суму 223 440,00 грн, Додатку № 2 від 14.06.2021, рахунку-фактури № СФ-0000029 від 14.06.2021, видаткової накладної № РН-0000029 від 18.06.2021 на суму 47 880,00 грн; банківських виписок; застосування норм статей 253, 509, 530, 549, 610, 625, 626, 629, 662-655, 692, 712 Цивільного кодексу України, статей 175, 222, 232 Господарського кодексу України; та мотивовані тим, що станом на 12.10.2022 відповідачем грошові зобов`язання за Додатком № 1 виконані лише частково на загальну суму 62 860,00 грн, що підтверджується банківською випискою за 28.04.2021 + переплатою на суму 24 920,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 25.10.2022 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/444/22 за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 22 листопада 2022 року об 11:00; встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

11.11.2022 на офіційну електронну пошту суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВК-АГРО» надійшло клопотання б/н від 10.11.2022 (вх. № 5304/22), з урахуванням якого заявник просить суд:

1. Направити ухвалу від 25.10.2022 року по справі №915/444/22 на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_2 для виконання вимог ст. 165 ГПК України.

2. Надати адвокату Максимову В.В. (представнику Відповідача) можливість участі у судовому засіданні призначеному на 22.11.2022 року о 11.00 год. по справі №906/376/22 в режимі відеоконференцзв`язку поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

3. Надати адвокату Максимову В.В. доступ до електронної справи №915/444/22 в Кабінеті Користувача системи «Електронний суд».

4. Позовну заяву ТОВ «Насіннєва база» до ТОВ «ТВК-АГРО» щодо стягнення 277 569, 78 грн. за договором поставки № 23/04/2021/1 від 23.04.2021 з додатками направити за підсудністю до Господарського суду Житомирської області.

У зв`язку з тим, що головуючий у даній справі суддя - Смородінова О.Г. в період з 21.11.2022 по 12.12.2022 перебувала у відпустці (наказ господарського суду № 277-б від 02.11.2022), ухвалою суду від 18.11.2022 підготовче засідання у даній справі було призначено на 20 грудня 2022 року об 11:00.

28.11.2022 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВК-АГРО» надійшла зустрічна позовна заява б/н від 25.11.2022 (вх. № 5825/22) (з додатками), з урахування якої товариство просить суд:

1. Поновити строк для подання зустрічного позову у справі №915/444/22.

2. Прийняти дану зустрічну позовну заяву до розгляду та об`єднати її із позовною заявою у справі №915/444/22, та розглянути за правилами загального позовного провадження.

4. Визнати недійсним Договір поставки № 23/04/2021/1 від 23.04.2021р.

5. Судові витрати (оплата судового збору) покласти на первісного Позивача.

Позовні вимоги у зустрічному позові заявлені на підставі: протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРІС ПОЛІССЯ» № 17/05/22 від 17.05.2022; положень розділу 10 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВК-АГРО»; застосування норм статей 92, 241 Цивільного кодексу України; та мотивовані відсутністю у керівника (директора) первісного відповідача повноважень на укладання договору поставки № 23/04/2021/1 від 23.04.2021. Сума за договором поставки значно перевищує встановлене у статуті обмеження в 50 000,00 грн для вчинення правочинів.

Також, 28.11.2022 на офіційну електронну пошту суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВК-АГРО» надійшов відзив б/н від 25.11.2022 (вх. № 5812/22) на первісний позов, у якому товариство заперечує проти позовних вимог та просить суд:

1. Поновити строк для подання Відповідачем відзиву по справі № 906/331/22.

2. Прийняти до провадження та розглянути Відзив Відповідача по справі № 906/331/22.

3. Відмовити Позивачу у позовних вимогах у повному обсязі.

4. Судові витрати покласти на Позивача.

5. Позовну заяву ТОВ «Насіннєва база» до ТОВ «ТВК-АГРО» щодо стягнення 277 569,78 грн за договором поставки № 23/04/2021/1 від 23.04.2021 з додатками направити за підсудністю до Господарського суду Житомирської області.

У відзиві товариство, посилаючись на протокол загальних зборів № 17/05/22 від 17.05.2022, акт звірки взаєморозрахунків, за яким борг за Договором поставки № 23/04/2021/1 від 23.04.2021 відсутній, просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

15.12.2022 на офіційну електронну адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «НАСІННЄВА БАЗА» надійшла заява б/н від 12.12.2022 (вх. № 6388/22) про ознайомлення з матеріалами справи, з його подальшою реалізацією 20.12.2022.

15.12.2022 на офіційну електронну адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВК-АГРО» надійшло клопотання б/н від 14.12.2022 (вх. 6416/22) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, на яке суд відреагував відповідною ухвалою від 19.12.2022, відмовивши в його задоволенні, у зв`язку з недотриманням заявником вимог ч. 2 ст. 197 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою суду від 19.12.2022 було прийнято зустрічну позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/444/22 за зустрічним позовом; об`єднано зустрічний позов в одне провадження зі справою № 915/444/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НАСІННЄВА БАЗА» Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВК-АГРО» про стягнення 277 569,78 грн; розгляд зустрічної позовної заяви постановлено здійснювати одночасно із первісним позовом; встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті зустрічного позову.

20.12.2022 на офіційну електронну адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВК-АГРО» надійшло клопотання б/н від 19.12.2022 (вх. 6540/22) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (повторно, з урахуванням клопотання від 15.12.2022).

Суд зауважує, що недоліків клопотання б/н від 14.12.2022 (вх. 6416/22), визначених ухвалою суду від 19.12.2022, товариством виправлено не було.

Ухвалою суду від 20.12.2022 було продовжено строк проведення підготовчого провадження у даній справі на 30 днів; відкладено підготовче засідання на 24 січня 2023 року о 10:20.

11.01.2023 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «НАСІННЄВА БАЗА» надійшов відзив б/н від 03.01.2023 (вх. № 332/23) на зустрічну позовну заяву, в якому товариство просить суд у задоволенні зустрічного позову відмовити в повному обсязі.

У відзиві на зустрічний позов товариство посилається на норми статей 30, 44, 46 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та мотивує свої заперечення тим, що відповідач у зустрічному позові не довів порушення його прав та законних інтересів безпосередньо оспорюваним договором, крім того не довів, що в результаті визнання спірного правочину недійсним його майнові права будуть захищені та відновлені.

Також, відповідач за зустрічним позовом вважає, що в діях сторін відсутні ознаки того, що вони не мали реального наміру укладати та виконувати спірний договір

Крім того, 11.01.2023 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «НАСІННЄВА БАЗА» надійшли письмові пояснення б/н від 03.01.2023 (вх. № 331/23) щодо клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВК-АГРО» про передачу справи за підсудністю до Господарського суду Житомирської області, у якому заявник просить суд відмовити у задоволенні відповідного клопотання.

20.01.2023 на офіційну електронну пошту суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВК-АГРО» надійшла заява б/н від 19.01.2023 (вх. № 706/23) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, на яку суд відреагував відповідною ухвалою від 23.01.2023.

Ухвалою суду від 24.01.2023 було відмовлено в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВК-АГРО» про передачу справи № 915/444/22 за підсудністю до Господарського суду Житомирської області; відзив Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВК-АГРО» б/н від 25.11.2022 (вх. № 5812/22) у справі № 915/444/22 залишено без розгляду; закрито підготовче провадження у справі № 915/444/22; призначено справу до судового розгляду по суті на 21 лютого 2023 року об 11:00.

27.01.2023 на офіційну електронну пошту суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВК-АГРО» надійшов відзив б/н від 26.01.2023 (вх. № 1015/23) (повторно, з врахуванням відзиву вх. № 5812/22 від 28.11.2022), у якому товариство заперечує проти позовних вимог та просить суд:

1. Поновити строк для подання Відповідачем відзиву по справі № 915/444/22.

2. Прийняти до провадження та розглянути Відзив Відповідача по справі № 915/444/22 вх. № 5812/22 від 28.11.2022.

3. Відмовити Позивачу у позовних вимогах у повному обсязі.

4. Судові витрати покласти на Позивача.

Ухвалою суду від 30.01.2023 відзив Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВК-АГРО» б/н від 25.11.2022 (вх. № 5812/22) у справі № 915/444/22 було прийнято до розгляду; запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю «НАСІННЄВА БАЗА» в 5-денний строк від дня отримання даної ухвали оформити та направити суду та Товариству з обмеженою відповідальністю «ТВК-АГРО» відповідь на відзив з дотриманням правил, встановлених статтею 166, частинами 3-6 статті 165 ГПК України.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого у даній справі судді Смородінової О.Г. у період з 20.02.2023 по 01.03.2023, ухвалою суду від 02.03.2023 розгляд справи № 915/444/22 по суті було призначено на 21 березня 2023 року об 11:00.

13.03.2023 на офіційну електронну адресу суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВК-АГРО» - адвоката Максимова В.В. надійшла заява б/н від 07.03.2023 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, на яке суд відреагував відповідною ухвалою від 14.03.2023.

15.03.2023 на офіційну електронну адресу суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВК-АГРО» - адвоката Максимова В.В. надійшла заява б/н від 14.03.2023 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, на яке суд відреагував відповідною ухвалою від 16.03.2023.

В засіданні 21.03.2023, проведеному за участю представників обох сторін, було розпочато розгляд справи по суті. Суд заслухав вступні слова представників сторін та, за результатами проведеного засідання, оголосив перерву до 18 квітня 2023 року об 11:20.

В засіданні 18.04.2023, проведеному за участю представників обох сторін, було продовжено розгляд по суті справи № 915/444/22, досліджено в порядку, встановленому в підготовчому засіданні, докази, якими обґрунтовуються обставини справи, на які учасники справи посилалися, в обґрунтування своїх вимог і заперечень. За результатами проведеного засідання судом було оголошено перерву до 03 травня 2023 року об 11:00.

03.05.2023 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «НАСІННЄВА БАЗА» надійшла заява б/н від 03.05.2023 (вх. № 5559/23) про розгляд справи за відсутності представників позивача.

В судове засідання 03.05.2023 з`явився повноважний представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВК-АГРО», якого суд заслухав. Товариство з обмеженою відповідальністю «НАСІННЄВА БАЗА» свого представника в судове засідання не направило, при цьому, як було наведено вище, просило суд розгляд справи проводити за відсутності свого представника.

В засіданні 03.05.2023 суд заслухав заключне слово представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВК-АГРО» та вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення рішення.

Відповідно до змісту статей 195, 240 ГПК України, 03.05.2023 за результатами розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження, суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, заслухавши в судових засіданнях представників сторін, суд -

В С Т А Н О В И В:

23 квітня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТВК-АГРО», як покупцем, в особі директора Сьоми Валерія Миколайовича, який діяв на підставі Статуту, та Товариством з обмеженою відповідальністю «НАСІННЄВА БАЗА», як постачальником, в особі директора Скакун Оксани Олександрівни, що діяла на підставі Статуту, був укладений Договір поставки № 23/04/2021/1 (далі - Договір), відповідно до предмету якого постачальник зобов`язався продати та поставити, а покупець зобов`язався прийняти й оплатити товар, перелік, кількість та інші характеристики якого узгоджені сторонами в Додатку № 1 та іншими відповідними додатками до цього Договору, надалі іменоване Товар (п. 1.1). Строки постачання товару визначаються сторонами в Додатку № 1 та іншими відповідними додатками до цього Договору (п. 1.2). Додаток № 1 та інші додатки до договору є його невід`ємною частиною (п. 1.3).

За умовами наведеного Договору:

- Поставка товару за цим Договором здійснюється за рахунок Постачальником автомобільним транспортом на умовах DDP, відповідно до Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів «Інкотермс» у редакції Міжнародної Торговельної палати 2010 року (п.3.1);

- приймання Товару за кількістю та якістю - згідно видаткових накладних. Приймання товару за кількістю згідно видаткових накладних здійснюється безпосередньо в момент передачі товару. Видаткові накладні повинні бути підписані уповноваженими особами обох сторін та скріплені круглили печатками сторін (п. 3.6);

- покупець зобов`язується оплатити постачальнику товар у строки та в розмірах. що визначені в Додатку № 1 та іншими відповідними додатками, а також зобов`язаний сплатити суму індексації ціни товару в порядку, визначеному цим договором. Якщо в договорі не вказано дату (строк) оплати товару, то такий товар оплачується покупцем у день його отримання від постачальника. Ця умова також діє, якщо між сторонами фактично відбулась поставка товару по накладній, але на такий товар не був підписаний відповідний додаток (п. 5.2);

- ціна товару, що вказана в Додатку № 1 та іншими відповідними додатками визначена на дату складання договору. Якщо товар буде оплачуватися покупцем не в день складання додатків, то всі платежі покупця постачальнику за товару підлягають індексації (п. 5.5);

- проіндексована сума платежу визначається таким чином: ПСП = (К2/К1) х СП, де ПСП - проіндексована сума платежу, яка підлягає сплаті покупцем постачальнику; СП - сума платежу за товар; К2 - середній курс продажу банками доларів США за гривні на готівковому валютному ринку, зафіксований на момент закриття торгів у найближчий попередній до дати платежу день, який визначається з урахуванням пункту 5.5.2 даного Договору; К1 - курс гривні до долару США на дату складання додатку, за яким визначалась ціна товару в ній (вказується в додатку). Якщо показник К1 не вказаний у додатку, то він дорівнює офіційному курсу гривні до долару США, встановленого Національним банком України на дату складання додатку (п. 5.5.1);

- оплати, передбачені даним Договором покупець сплачує продавцю протягом терміну вказаному в Додатку № 1 та іншими Додатками (п. 5.7);

- фактичною датою виконання грошових зобов`язань покупця перед постачальником є дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок продавця (п. 5.9);

- у випадку прострочення оплати або неповної оплати товару в строки, зазначені у договорі, покупець зобов`язується на вимогу постачальника сплатити пеню в розмірі подвійної ставки НБУ, що діяла на період прострочення платежу від вартості неоплаченого або частково неоплаченого товару за кожен день прострочення оплати (п. 6.4);

- за прострочення понад 20 (двадцяти) календарних днів покупець додатково сплачує постачальнику штраф у розмірі 30% від простроченої суми (п. 6.5);

- нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов`язань за цим договором не обмежується шістьома місяцями, а здійснюється до моменту їх фактичного виконання (виключення з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України), а строк позовної давності до вимог про стягнення штрафних санкцій (неустойки) за такими зобов`язаннями сторонами згідно із ст. 259 Цивільного кодексу України збільшується до трьох років (п. 6.7);

- цей договір набуває чинності в день його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2020 p., а якщо на момент закінчення строку дії договору сторонами не виконані будь-які взаємні зобов`язання, передбачені даним договором, договір продовжує діяти до здійснення остаточних розрахунків та виконання взаємних обов`язків сторін (п. 9.1);

- місцем виконання грошових зобов`язань визначити юридичну адресу постачальника: 54001, Миколаївська обл., місто Миколаїв, вул. Адміральська, буд. 31-Б, кв. 67 (п. 9.2);

- підписанням даною договору, представник покупця підтверджує, то він не має будь-яких обмежень, щодо вчинення даного Договору з урахуванням ціни та номенклатури товару, які визначені в Додатку № 1 до Даного Договору (п. 9.3);

Пунктом 1 Додатку № 1 від 23.04.2021 до вищенаведеного Договору сторони погодили наступний перелік товару, який підлягає продажу та поставці продавцем покупцю: насіння соняшника КАРДИНАЛ (фр. ГРАНД) в кількості 140 п/о на суму 223 440,00 грн.

Умовами п.п. 2-4 Додатку № 1 від 23.04.2021 передбачено таке:

- постачальник повинен здійснити поставку товару до 30 квітня 2021 року (п. 2);

- покупець повинен здійснити повну оплату товару у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника в наступному поряду: - 55 680,00 грн з ПДВ до 30.04.2021; - 55 860,00 грн з ПДВ до 31.08.2021; - 111 720,00 грн з ПДВ до 31 січня 2022 (п. 3);

- курс гривні до долару США на момент укладення даного додатку становить 28,06 грн (п. 4).

Пунктом 1 Додатку № 2 від 14.06.2021 до вищенаведеного Договору сторони погодили наступний перелік товару, який підлягає продажу та поставці продавцем покупцю: насіння соняшника КАРДИНАЛ (фр. ГРАНД) в кількості 30 п/о на суму 47 880,00 грн.

Умовами п.п. 2-4 Додатку № 2 від 14.06.2021 передбачено таке:

- постачальник повинен здійснити поставку товару до 30 червня 2021 року (п. 2);

- покупець повинен здійснити повну оплату товару у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника в наступному поряду: - 11 970,00 грн з ПДВ до 30.06.2021; - 11 970,00 грн з ПДВ до 31.08.2021; - 23 940,00 грн з ПДВ до 31 січня 2022 (п. 3);

- курс гривні до долару США на момент укладення даного додатку становить 27,04 грн (п. 4).

Вищенаведений Договір з Додатком № 1 від 23.04.2021 та Додатком № 2 від 14.06.2021 до нього від постачальника підписано директором товариства Скакун О.О., від покупця - директором товариства Сьомою В.М., та скріплено мокрими печатками сторін.

Матеріали справи свідчать про те, що саме на виконання умов вищенаведеного Договору поставки Товариство з обмеженою відповідальністю «НАСІННЄВА БАЗА» виставило Товариству з обмеженою відповідальністю «ТВК-АГРО» рахунок-фактуру № СФ-0000023 від 23.04.2021 на суму 223 440,00 грн (з ПДВ) та рахунок-фактуру № СФ-0000029 від 14.06.2021 на суму 47 888,00 грн (з ПДВ).

Зі свого боку Товариство з обмеженою відповідальністю «НАСІННЄВА БАЗА» передало Товариству з обмеженою відповідальністю «ТВК-АГРО», а останнє прийняло у власність без зауважень та заперечень товар за Договором поставки № 23/04/2021/1 від 23.04.2021 - насіння соняшника КАРДИНАЛ (фр. ГРАНД):

- за видатковою накладною № РН-0000022 від 23.04.2021 на загальну суму 223 440,00 грн (з ПДВ);

- за видатковою накладною № РН-0000029 від 18.06.2021 на загальну суму 47 880,00 грн (з ПДВ).

Судом взято до уваги, що наведені видаткові накладні підписані обома сторонами та містять відбитки печаток обох товариств.

З матеріалів справи також вбачається таке:

- 28.04.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «ТВК-АГРО» здійснило оплату за насіння соняшника Кардинал (фр. Гранд) зг. Договору № 23/04/2021 від 23.04.2021, рах.№СФ-0000023 від 23.04.2021 від 23.04.2021 на суму 62 860,00 грн;

- 08.07.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «ТВК-АГРО» здійснило оплату за насіння соняшника Кардинал (фр. Гранд) зг. рах. № СФ-0000029 від 14.06.2021 на суму 11 970,00 грн;

- 22.10.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «ТВК-АГРО» здійснило оплату за насіння соняшника Кардинал (фр. Гранд) зг. рах. № СФ-0000029 від 14.06.2021 на суму 60 830,00 грн.

Крім того, матеріали справи містять протокол № 17/05/22 від 17.05.2022 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРІС ПОЛІССЯ», яким визнано умови Договору поставки № 23/04/2021/1 від 23.04.2021 між ТОВ «ТВК-АГРО» та ТОВ «НАСІННЄВА БАЗА» недопустимими, а сам договір таким, що укладений з порушенням вимог розділу 10, п. 10.4, п.п. «л» Статуту ТОВ «ТВ-АГРО» та відмовлено у його погодженні.

Предметом первісного позову виступають майнові вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар, а також процентів річних та пені, внаслідок порушення відповідачем грошового зобов`язання за укладеним між сторонами Договором поставки № 23/04/2021/1 від 23.04.2021.

Предметом зустрічного позову виступає немайнова вимога позивача щодо визнання недійсним укладеного між сторонами цього ж Договору поставки № 23/04/2021/1 від 23.04.2021.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Таким чином, до предмета доказування у даній справі належить встановлення обставин укладання та відповідності умов спірного Договору приписам чинного законодавства, а також обставин порушення відповідачем грошового зобов`язання за укладеним між сторонами Договором.

Товариство з обмеженою відповідальністю «НАСІННЄВА БАЗА» на підтвердження власної правової позиції щодо суті спору надало суду такі докази:

- оригінал Договору поставки № 23/04/2021/1 від 23.04.2021 з додатками до нього (Додаток № 1 від 23.04.2021 та Додаток № 2 від 14.06.2021);

- копії рахунків-фактур (№ СФ-0000023 від 23.04.2021 та № СФ-0000029 від 14.06.2021);

- копії видаткових накладних (№ РН-0000022 від 23.04.2021 та № РН-0000029 від 18.06.2021);

- копії банківських виписок;

- роздруківка відомостей з вебсторінки www.udinform.com станом на 11.10.2022.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТВК-АГРО» на підтвердження власної правової позиції щодо суті спору надало суду такі докази:

- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВК-АГРО»;

- копія Статуту з обмеженою відповідальністю «ТВК-АГРО»;

- копія Договору поставки № 23/04/2021/1 від 23.04.2021 з Додатком № 2 від 14.06.2021 до нього;

- копія Протоколу № 17/05/22 від 17.05.2022 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРІС ПОЛІССЯ».

При цьому, суд зауважує, що Акт звірки взаєморозрахунків, на який як у відзиві на первісний позов, так і в зустрічній позовній заяві посилалося Товариство з обмеженою відповідальністю «ТВК-АГРО», в матеріалах справи відсутній.

Статтями 73, 74 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд встановив таке.

З урахуванням характеру спірних правовідносин між сторонами, з огляду на сутність та специфіку заявлених позовних вимог за первісним та за зустрічним позовом, та оскільки у даній справі задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову, суд вважає за доцільне спочатку розглянути позовні вимоги саме за зустрічним позовом - щодо недійсності спірного договору.

Так, позивач за зустрічним позовом посилається на відсутність у керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВК-АГРО» повноважень на укладання договору поставки № 23/04/2021/1 від 23.04.2021, оскільки сума за договором поставки значно перевищує встановлене у статуті обмеження в 50 000,00 грн для вчинення правочинів.

Судом встановлено, що згідно із положеннями Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВК-АГРО», затвердженого Зборами учасників товариства (протокол №01-21/04/2017 від 21.04.2017):

- учасниками Товариства є: Юридична особа-резидент України, Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРІС ПОЛІССЯ», Ідентифікаційний код 38580846, місцезнаходження: 12101, Житомирська обл., Хорошівський район, селище міського типу Хорошів, вул. Житня, будинок 17 (п. 3.1);

- Товариство має право: укладати в Україні та за її межами цивільно-правові угоди (договори), вчиняти інші юридичні акти (правочини) з українськими та іноземними юридичними особами (п. 6.1.1);

- вищим органом Товариства є Загальні збори учасників (надалі - Загальні збори), які складаються із учасників Товариства або призначених ними представників (п. 10.1);

- до виключної компетенції Загальних зборів учасників Товариства належить, зокрема: надання згоди на укладення договорів (правочинів) Директором Товариства на суму, що дорівнює/перевищує 50 000,00 грн або її еквіваленту і іноземній валюті за курсом НБУ на день вчинення правочину та укладання двох або більше правочинів, з одним і тим же контрагентом протягом 1 календарного місяця поспіль, сума яких дорівнює/перевищує 50 000,00 грн (пп. «л» п. 10.4);

- у Товаристві утворюється виконавчий орган - Директор (п. 16.1);

- Директор вирішує усі питання діяльності Товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників. Загальні збори учасників Товариства можуть винести рішення про передачу частини своїх повноважень до компетенції Директора (п. 16.2).

З огляду на викладене вище, суд вважає за необхідне зазначити таке.

За змістом ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, необхідно встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

За змістом ст.ст. 2, 80, 91, 92 ЦК України юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю (статті). При цьому, особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Юридична особа вчиняє правочини через свої органи, що з огляду на приписи статті 237 ЦК України утворює правовідношення представництва, в якому орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана або має право вчинити правочин від імені цієї юридичної особи, в тому числі вступаючи в правовідносини з третіми особами.

Згідно з ч. 3 ст. 92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Водночас, питання визначення обсягу повноважень виконавчого органу юридичної особи та добросовісність його дій є внутрішніми взаємовідносинами юридичної особи та її органу, тому сам лише факт учинення виконавчим органом юридичної особи протиправних, недобросовісних дій, перевищення ним своїх повноважень не може слугувати єдиною підставою для визнання недійсними договорів, укладених цим органом від імені юридичної особи з третіми особами.

Відповідно до ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину.

При оцінці обставин, що свідчать про схвалення правочину особою, яку представляла інша особа, необхідно брати до уваги, що незалежно від форми схвалення воно повинно виходити від органу або особи, уповноваженої відповідно до закону, установчих документів або договору вчиняти такі правочини або здійснювати дії, які можуть розглядатися як схвалення.

Отже, позов про визнання недійсним відповідного правочину може бути задоволений у разі доведеності юридичною особою (позивачем) у господарському суді тієї обставини, що її контрагент знав або повинен був знати про наявні обмеження повноважень представника цієї юридичної особи, але, незважаючи на це, вчинив з ним оспорюваний правочин, що не отримав наступного схвалення особи, яку представляють.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 16.02.2023 у справі № 915/2958/20.

При цьому, суд зауважує, що наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним. Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів тощо). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.04.2019 у справі №904/2178/18).

Крім того, наступне схваленням правочину може відбутися також і в формі мовчазної згоди, і у вигляді певних поведінкових актів (так званих конклюдентних дій) особи - сторони правочину (наприклад, здійснення чи прийняття оплати за товар за договором купівлі-продажу). Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.09.2018 у справі №910/18812/17, від 08.07.2019 №910/19776/17;

Вищенаведені обставини справи вказують на те, що покупець фактично отримав товар від продавця в квітні та в червні 2021 року в обсязі, передбаченому Додатками до Договору, без зауважень, надалі 27.04.2021, 08.07.2021 та 22.10.2021 здійснював оплати, посилаючись на виставлені продавцем рахунки-фактури, будь-яких письмових претензій або вимог відносно проведених господарських операцій у покупця до продавця матеріали судової справи не містять.

Разом із тим, як вже вище було зазначено, 17.05.2022 учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВК-АГРО» - Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРІС ПОЛІССЯ» було оформлено протокол № 17/05/22 від 17.05.2022 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРІС ПОЛІССЯ», за результатами проведення яких цим учасником фактично було вирішено визнати умови Договору поставки № 23/04/2021/1 від 23.04.2021 між ТОВ «ТВК-АГРО» та ТОВ «НАСІННЄВА БАЗА» недопустимими, а сам договір таким, що укладений з порушенням вимог розділу 10, п. 10.4, п.п. «л» Статуту ТОВ «ТВ-АГРО» та відмовити у його погодженні.

Суд вважає слушними посилання відповідача за зустрічним позовом на те, що Протокол № 17/05/22 від 17.05.2022 загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРІС ПОЛІССЯ» є рішенням учасників саме Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРІС ПОЛІССЯ», натомість рішення щодо погодження (не погодження) та/або схвалення (не схвалення) значних правочинів Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВК-АГРО» в світлі обставин даної справи, мають прийматись вищим органом управління виключно Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВК-АГРО» та відображатись у відповідному рішенні (протоколі) саме учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВК-АГРО».

Суд також погоджується з доводами відповідача за зустрічним позовом про те, що за наявності вищевказаного протоколу, який позивач за зустрічним позовом вважає доказом непогодження оспорюваного договору, у спірних правовідносинах мала місце суперечлива поведінка Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВК-АГРО», оскільки з 17.05.2022 позивачем за зустрічним позовом не вживалися жодні заходи щодо врегулювання спірної ситуації з Товариством з обмеженою відповідальністю «НАСІННЄВА БАЗА», зокрема:

- ТОВ «ТВК АГРО» не повідомило постачальника про відповідне рішення і не звернулося до постачальника з метою врегулювання ситуації, тоді як діючи добросовісно і розумно мало би направити ТОВ «НАСІННЄВА БАЗА» повідомлення про відповідне рішення, повернути постачальнику залишки отриманого товару (за наявності), направити постачальнику вимогу про повернення коштів, отриманих за недійсним договором;

- ТОВ «ТВК АГРО» не звернулося з позовом до суду про визнання недійсним Договору та застосування наслідків недійсності;

- ТОВ «ТВК АГРО» не зверталося до свого директора, який порушив приписи Статуту і уклав спірний значний правочин без його погодження з вищим органом управління, з позовом про стягнення будь-яких збитків, завданих цим правочином;

- заявляючи зустрічний позов про визнання Договору недійсним, ТОВ «ТВК-АГРО» не просило суд застосувати наслідки недійсності правочину, не стверджувало про наявність в нього товару та намір повернути його ТОВ «НАСІННЄВА БАЗА», що є додатковим свідченням іншої мети цього позову - не оплачувати борг перед постачальником.

Свою позицію щодо оспорювання укладеного 23.04.2021 Договору поставки № 23/04/2021/1 Товариство з обмеженою відповідальністю «ТВК-АГРО» висловило лише у вигляді подання 28.11.2022 зустрічного позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НАСІННЄВА БАЗА» про стягнення грошового боргу з покупця.

Отже, з наведеного слід дійти висновку про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ТВК-АГРО» схвалило оскаржуваний правочин, а тому таке схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником (директором), унеможливлює визнання такого правочину недійсним. Судом враховано, що доказами такого схвалення є, зокрема прийняття товару за видатковими накладними та подальша відсутність будь-яких звернень до постачальника щодо повернення вказаного товару, а також те, що покупець у квітні, липні та жовтні 2021 року здійснював часткову оплату за поставлений товар, що вбачається з наданих постачальником банківських виписок. Суд також бере до уваги те, що вказаних банківських виписок слідує, що (відправником) платником є ТОВ «ТВК-АГРО», інформації про інших осіб виписки не містять, а, отже, встановити ким саме з робітників товариства робилась оплата неможливо.

При цьому, суд наголошує, що оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «ТВК-АГРО» своїми подальшими діями схвалило оспорюваний правочин, то наявність даного спору про визнання його недійсним фактично свідчить про те, що позивач за зустрічним позовом діє всупереч своїй попередній поведінці.

Водночас, доктрина «venire contra factum proprium» (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). Так, як вбачається зі змісту постанови Верховного суду від 30.11.2022 у справі №925/2/22, предметом розгляду якої було питання визнання договору недійсним, Суд відзначив, зокрема і те, що в основі доктрини «venire contra factum proprium» знаходиться принцип добросовісності. Наприклад, у статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Таким чином, аналізуючи у сукупності аргументи та мотивації сторін, беручи до уваги обставини спірних відносин та надані докази, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги за зустрічним позовом є необґрунтованими, безпідставними, недоведеними та такими, що задоволенню не підлягають.

Розглянувши вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «НАСІННЄВА БАЗА» за первісним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВК-АГРО» заборгованості за поставлений товар, а також процентів річних та пені, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Спір між сторонами у даній справі виник у зв`язку з укладанням та виконанням Договору поставки № 23/04/2021/1 від 23.04.2021.

Вказаний договір за своєю правовою природою є договором поставки, а, отже спірні правовідносини між сторонами регулюються положеннями чинного законодавства про поставку.

Так, згідно з приписами ч. ч. 1 та 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За умовами ч. 1 ст. 662 та ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Згідно з ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Як уже було наведено вище, Товариством з обмеженою відповідальністю «НАСІННЄВА БАЗА», як постачальником, було поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю «ТВК-АГРО», як покупцю, товар на загальну суму 271 320,00 грн (відповідно до Додатку № 1 від 23.04.2021 та Додатку № 2 від 14.06.2021 за видатковими накладними № РН-0000022 від 23.04.2021 на суму 223 440,00 грн та № РН-0000029 від 18.06.2021 на суму 47 880,00 грн, які підписані обома сторонами та містять відбитки печаток обох товариств).

В свою чергу відповідач за первісним позовом за поставлений товар розрахувався лише частково.

Так, постачальник, Товариство з обмеженою відповідальністю «НАСІННЄВА БАЗА», зазначає, що станом на 12.10.2022 зобов`язання за Додатком № 2 від 14.06.2021 покупцем, Товариством з обмеженою відповідальністю «ТВК-АГРО», оплачені повністю (11 970,00 грн + 60 830,00 грн) з переплатою у 24 920,00 грн (72 800,00 грн - 47 880,00 грн).

Відтак вказану суму переплати продавець зарахував в рахунок погашення заборгованості за Додатком № 1 від 23.04.2021.

За такого, позивач за первісним позовом стверджує, що заборгованість за поставлений товар за Додатком № 1 від 23.04.2021 відповідачем у повному обсязі не погашена та становить 135 660,00 грн (233 440,00 грн - 62 860,00 грн - 24 920,00 грн), а з урахуванням індексації, яка передбачена умовами пунктів 5.5.1-5.5.5 Договору борг складає 200 637,56 грн, виходячи з такого розрахунку:

(41,50/28,06) х 135 660,00 грн = 200 637,56 грн, де:

- 41,50 - середній курс продажу банками доларів США за гривні на готівковому валютному ринку, зафіксований на момент закриття торгів у найближчий попередній до дати платежу день, інформацію про який сторони одержують із вебсторінки www.udinform.com (показник середнього курсу продажу доларів США за гривні в розділі готівковий ринок в огляді фінансового дня);

- 28,06 - курс гривні до долару США на момент укладення Додатку № 1 до Договору поставки;

- 135 660,00 - сума заборгованості за товар;

- 200 637,56 грн - проіндексована сума платежу.

Свого контррозрахунку оплат за поставлений товар відповідач суду не надав, наведені позивачем дані не заперечив.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. За змістом частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

За таких обставин обов`язок доведення факту повного та своєчасного виконання зобов`язань за договором поставки в частині оплати поставленого товару закон покладає на покупця.

На переконання суду, у даній справі за первісним позовом відповідач не спростував вимоги позивача, не надав суду належні докази, які свідчать про відсутність заборгованості перед кредитором за договірними зобов`язаннями.

Отже, за висновками суду в спірних правовідносинах відповідачем за первісним позовом дійсно порушено умови Договору поставки № 23/04/2021/1 від 23.04.2021 та не здійснено належним чином своїх зобов`язань по повній та своєчасній оплаті поставленого товару, що і спонукало позивача за первісним позовом звернутися до господарського суду з відповідними вимогами.

Судом перевірено розрахунок основної заборгованості та встановлено, що позивачем суму заборгованості в розмірі 200 637,56 грн зазначено правильно.

За такого, позовні вимоги за первісним позовом в цій частині є обґрунтованими, матеріалами справи підтверджені та підлягають задоволенню.

Крім того, внаслідок неналежного виконання грошового зобов`язання, позивачем за первісним позовом було нараховано відповідачу до стягнення (згідно наведених у позовній заяві розрахунків):

- 3 % річних на суму 2 820,98 грн, розраховані за період прострочення з 01.02.2022 по 11.10.2022, виходячи із суми простроченого зобов`язання 135 660,00 грн;

- пеню на суму 33 413,24 грн, розраховану за період прострочення з 01.02.2022 по 11.10.2022, виходячи із суми простроченого зобов`язання 135 660,00 грн;

- штраф на суму 40 698,00 грн на підставі п. 6.5 Договору, виходячи із суми простроченого зобов`язання 135 660,00 грн.

Щодо заявлених до стягнення 3% річних суд зазначає таке.

За приписами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проценти, що сплачуються відповідно до ст. 625 ЦК України, складають зміст додаткових вимог, оскільки законодавець опосередковано визнає їх мірами відповідальності (відповідальність за порушення грошового зобов`язання).

Сплата трьох відсотків річних від простроченої суми, не має характеру штрафних санкцій, а виступає способом захисту майнового права та інтересу кредитора та компенсації користування цими коштами.

Ст. 625 Цивільного кодексу України застосовується до всіх грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов`язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов`язання.

На підставі ст. 625 ЦК України позивач цілком правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних.

Судом перевірено розрахунок 3 % річних, наданий позивачем та встановлено, що нарахування позивача проведені правильно.

Отже, в цій частині позовні вимоги за первісним позовом є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно заявлених позивачем до стягнення сум пені та штрафу суд зазначає таке.

За приписами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Приписами ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Так, як уже було наведено вище, відповідно до п.п. 6.4, 6.5 Договору сторони погодили, що у випадку прострочення оплати або неповної оплати товару в строки, зазначені у договорі, покупець зобов`язується на вимогу постачальника сплатити пеню в розмірі подвійної ставки НБУ, що діяла на період прострочення платежу від вартості неоплаченого або частково неоплаченого товару за кожен день прострочення оплати.

За прострочення понад 20 (двадцяти) календарних днів покупець додатково сплачує постачальнику штраф у розмірі 30% від простроченої суми.

При цьому, відповідно до п. 6.7 Договору нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов`язань за цим договором не обмежується шістьома місяцями, а здійснюється до моменту їх фактичного виконання (виключення з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України), а строк позовної давності до вимог про стягнення штрафних санкцій (неустойки) за такими зобов`язаннями сторонами згідно із ст. 259 Цивільного кодексу України збільшується до трьох років.

Таким чином, на підставі вищевказаних правових норм та умов договору позивач цілком законно нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню.

Перевіривши розрахунок пені, наведений у позовній заяві, суд встановив, що відповідні нарахування позивачем здійснені правильно, а отже, в цій частині позовні вимоги є також обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Отже, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наявними в матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку про задоволення первісного позову в повному обсязі та про повну відмову в задоволенні зустрічного позову.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема відомості про розподіл судових витрат.

За правилами п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За такого, у зв`язку з задоволенням первісного позову в повному обсязі, судовий збір, сплачений за подання до господарського суду первісної позовної заяви у справі № 915/444/22 підлягає покладенню на відповідача за первісним позовом.

Крім того, у зв`язку з відмовою у задоволенні зустрічного позову, судовий збір, сплачений за подання до господарського суду зустрічної позовної заяви у справі № 915/444/22 грн підлягає покладенню на позивача за зустрічним позовом.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-78, 86, 129, 219, 220, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Первісний позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВК-АГРО» (12122, Житомирська обл., Хорошівський р-н, с. Рижани, вул. Заводська, буд. 1; ідентифікаційний код 35622584) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НАСІННЄВА БАЗА» (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, буд. 31/Б, кв. 67; ідентифікаційний код 37708373) заборгованість в сумі 200 637,56 грн, 3 % річних в сумі 2 820,98 грн, пеню в сумі 33 413,24 грн, штраф в сумі 40 698,00 грн, а також 4 163,55 грн судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. В задоволенні зустрічного позову відмовити в повному обсязі.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Сторони та інші учасники справи:

Позивач за первісним позовом / відповідач за зустрічним позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю «НАСІННЄВА БАЗА» (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, буд. 31/Б, кв. 67; ідентифікаційний код 37708373).

Відповідач за первісним позовом / позивач за зустрічним позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТВК-АГРО» (12122, Житомирська обл., Хорошівський р-н, с. Рижани, вул. Заводська, буд. 1; ідентифікаційний код 35622584).

Повне рішення складено та підписано судом 15.05.2023.

Суддя О.Г. Смородінова