Ухвала

від 15.05.2023 по справі 693/1120/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

15 травня 2023 року

м. Київ

справа № 693/1120/21

провадження № 61-4576ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Тітова М. Ю. розглянув касаційну скаргутовариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Корвет» на рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 30 листопада 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 07 березня 2023 року в справі за позовомОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Корвет» про витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування державної реєстрації права оренди,

встановив:

30 березня 2023 року представник заявника товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Корвет» (далі - ТОВ «Агрофірма «Корвет») - адвокат Богун В. В. засобами поштового зв'язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 30 листопада 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 07 березня 2023 року у вказаній справі.

Ухвалою Верховного Суду від 14 квітня 2023 року касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків. Заявнику слід було надати інформацію про ціну позову в частині вимог майнового характеру, самостійно визначити розмір судового збору за подання касаційної скарги в цій частині підтвердивши його належними доказами, та сплатити (доплатити) судовий збір в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви з урахуванням вартості майна, витребувати яке з чужого незаконного володіння просила позивач.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 14 квітня 2023 року представник заявника надіслав до Верховного Суду документ про доплату судового збору в розмірі 5 422, 94 грн. Адвокат Богун В. В. вказав, що розмір судового збору визначений, виходячи з нормативної грошової оцінки спірних земельних ділянок, яка становить 271 147, 30 грн. На підтвердження указаного долучає інформаційні витяги з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, у яких зазначені відомості про нормативну грошову оцінку земельних ділянок.

Проте недоліки касаційної скарги, викладені в ухвалі Верховного Суду від 14 квітня 2023 року, заявником усунуті не були з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору, є звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

За приписами статті 5 Закону України «Про оцінку земель» грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку може бути нормативною і експертною. Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об'єкта оцінки. Натомість нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом) як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Аналіз вказаних законодавчих норм дає підстави для висновку, що надані представником заявника інформаційні витяги з Державного земельного кадастру щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок не є належними доказами на підтвердження вартості спірного нерухомого майна.

Натомість належними доказами на підтвердження вартості земельних ділянок, із якої необхідно визначити ціну позову та відповідно розмір судового збору, є, зокрема, звіт про оцінку майна з висновком про його вартість, дані загальнодоступних джерел стосовно ринкової вартості аналогічного майна в районі місцезнаходження спірного майна тощо.

З огляду на невизначення заявником вартості спірного нерухомого майна суд позбавлений можливості перевірити правильність сплаченого судового збору за подання касаційної скарги в частині вимог майнового характеру.

Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що розмір судового збору за подання касаційної скарги становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Як вже зазначалось Верховним Судом в ухвалі від 14 квітня 2023 року, аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів не дозволяє встановити ціну позову в частині оскарження вимог майнового характеру про витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння.

Отже, заявнику необхідно зазначити інформацію про ціну позову, виходячи з вартості спірного нерухомого майна, надати належні докази на підтвердження такої вартості, з урахуванням наведеного самостійно визначити розмір судового збору в частині оскарження вимог майнового характеру та доплатити різницю судового збору, визначену відповідно до вимог закону (200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви).

Верховний Суд звертає увагу заявника на те, що згідно з вимогами Закону України «Про судовий збір» розрахунок розміру судового збору за подання касаційної скарги слід здійснювати, виходячи зі ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не з тієї суми, яка фактично була сплачена позивачем.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перерахований або внесений до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055).

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати оригінал квитанції (платіжного доручення), що підтверджує його сплату.

Згідно з частиною другою статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Ураховуючи викладене, суд вважає за необхідне продовжити строк для усунення недоліків касаційної скарги.

Керуючись статтями 127, 393 ЦПК України,

ухвалив:

Продовжити товариству з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Корвет» строк для усунення недоліків касаційної скарги на рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 30 листопада 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 07 березня 2023 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М. Ю. Тітов