Ухвала

від 08.05.2023 по справі 761/15830/20

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/15830/20

Провадження № 1-кп/761/1389/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2023 року місто Київ

Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Шевченківського районного суду міста Києва кримінальне провадження відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Конотоп Сумської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

за обвинуваченням, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

представника потерпілого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

установив:

До Шевченківського районного суду міста Києва 01.06.2020 надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020100100004268, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.05.2020, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи № 761/15830/20 між суддями від 27.12.2022 визначено головуючого суддю Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 .

У судовому засіданні прокурор просив продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, посилаючись на наявність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Зазначив, що більш м`які запобіжні заходи не можуть бути обрані, оскільки не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Захисник ОСОБА_6 заперечувала щодо задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 та просила обрати більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою, а саме обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав думку захисника, заперечував проти клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши позиції учасників судового процесу щодо клопотання про продовження запобіжного заходу, дослідивши додані матеріали, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою .

Вирішуючи питання щодо клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 , суд приходить до такого висновку.

Виходячи із загальних визначень вказаних понять, слід відмітити, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» («Klishyn v. Ukraine» № 306/1/04 від 23.02.2012) наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Так, в обґрунтування наявності ризику переховування обвинуваченого від суду, прокурор наводить наступні доводи: тяжкість, як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років.

Враховуючи тяжкість інкримінованого злочину, а також дані про особу обвинуваченого, в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність прокурором у клопотанні ризику можливості обвинуваченим переховуватися від суду.

Суд також враховує правову позицію ЄСПЛ у рішенні у справі «Тодоров проти України» («Todorov v. Ukraine» № 16717/05 від 12.04.2012), відповідно до якої «для продовження тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому лише тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом досить тривалого строку».

Так, прокурор вказує на існування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення обвинуваченим ОСОБА_3 , оскільки він безробітній, суспільно корисною працею не займається, а отже не має постійного джерела доходу, неодноразово вчиняв аналогічні кримінальні правопорушення, на шлях виправлення не став.

Суд приходить до переконання про існування на даний час ризику того, що ОСОБА_3 може вчинити інше кримінальне правопорушення, у зв`язку з тим, що останній офіційно не працює, суспільно корисною працею не займається, а отже не має постійного джерела доходу.

Вирішуючи питання доцільності подальшого застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , суд вважає за необхідне продовжити його дію. При цьому судом враховується, що останній обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке, у разі визнання його вини, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років. Враховуються зокрема й ті обставини, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину проти власності повторно, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічних корисливих злочинів. Крім того, як вбачається з обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, докази обґрунтованості обвинувачення ОСОБА_3 є вагомими, більш детальну оцінку яким суд надасть під час перебування в нарадчій кімнаті при прийнятті остаточного рішення у даному кримінальному провадженні.

Слід зазначити, що судом не встановлено обставин, що за станом здоров`я обвинувачений не може утримуватися в умовах слідчого ізолятору.

Суд вважає необхідним, керуючись ч. 3 ст. 183 КПК України, а також виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання переховуватися, визначити обвинуваченому ОСОБА_3 , розмір застави, у співвідношенні з існуючими ризиками та даними про особу обвинуваченого, у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, враховуючи, що зазначений розмір застави буде належною гарантією того, що у разі сплати його, ОСОБА_3 вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу.

Такий розмір застави є справедливим, здатний забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права обвинуваченого, та підстав вважати його завідомо непомірним для ОСОБА_3 суддя не вбачає.

У той же час, суд вважає за необхідне покласти на ОСОБА_3 , у разі внесення застави, обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, терміном на 2 (два) місяці з моменту внесення застави у розмірі, визначеному судом.

Керуючись статтями 2, 7, 177, 178, 186, 331, 369, 372, 392, 532 Кримінального процесуального кодексу України, суд

постановив:

Клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном на 60 (шістдесят) днів, тобто до 06 липня 2023 року включно.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 53 680 (п`ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншими фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави: (код ЄДРПОУ - 26268059, банк - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок UA128201720355259002001012089, отримувач - ТУДСАУ в місті Києві, призначення платежу - застава за обвинуваченого).

Обвинувачений або заставодавець має право в будь-який момент внести заставу в розмірі, зазначеному в ухвалі про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом терміну дії ухвали.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 , у разі внесення застави, такі обов`язки:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- не відлучатися за межі міста Києва, де він проживає, без дозволу прокурора, суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- здати до зберігання відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_3 , що в разі внесення застави у встановленому в даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі Київського СІЗО або уповноваженій особі установи, де останній буде утримуватись під вартою. Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена посадова особа Київського СІЗО або іншої установи, де обвинувачений утримується під вартою, негайно повинна здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого з-під варти і повідомити усно і письмово прокурора та суддю Шевченківського районного суду міста Києва.

Визначити строк дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_3 , ухвалою судді обов`язків терміном на 2 (два) місяці з моменту внесення застави у розмірі, визначеному судом.

У разі внесення застави, і з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти у зв`язку з внесенням застави, встановленої в даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із продовженням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин або не повідомить про причини неявки, застава звертається в дохід держави, зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовується в порядку, встановленому законом для використання судового збору.

На ухвалу судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, обвинуваченим, його захисником протягом п`яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга.

Суддя ОСОБА_1