Ухвала

від 05.06.2024 по справі 761/15830/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/824/899/2024 Категорія: ч. 4 ст. 185 КК України

ЄУН: 761/15830/20 Суддя у І інстанції: ОСОБА_1

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

5 червня 2024 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3

ОСОБА_4

за участю секретаря ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали об`єднаного кримінального провадження № 12020100100004268, внесеному до ЄРДР 25 травня 2020 року, та № 12022100100001265, внесеному до ЄРДР 29 травня 2022 року, щодо ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України, за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 28 вересня 2023 року, яким

ОСОБА_6 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Конотоп Сумської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , без постійного місця проживання, раніше судимого:

- 4 вересня 2009 року вироком Конотопського районного суду Сумської області за ч. 2 ст. 187, ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки;

- 23 грудня 2011 року вироком Конотопського районного суду Сумської області за ч. 2 ст. 309, ч 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки (один) 1 місяць;

- 18 лютого 2015 року вироком Конотопського районного суду Сумської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185 ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ст. 395, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 6 (шість) місяців;

- 25 листопада 2019 року вироком Оболонського районного суду міста Києва за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 1 (один) місяць,

- 30 квітня 2021 року вироком Шевченківського районного суду міста Києва за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до 1 (одного) року позбавлення волі,

- 10 червня 2021 року вироком Святошинським районного суду міста Києва за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 1 (одного) року позбавлення волі,

- 15 червня 2021року вироком Голосіївського районного суду міста Києва за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70, ст. 72 КК України до 1 (одного) року позбавлення волі,

визнаний винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України, та призначено покарання: за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі; за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 6 (шести) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_6 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років.

за участю сторін апеляційного провадження:

прокурора ОСОБА_7

захисника ОСОБА_8

обвинуваченого ОСОБА_9

В С Т А Н О В И Л А :

Вироком суду ОСОБА_6 визнаний винуватим в тому, що 25 травня 2020 року, приблизно об 11.25 год., перебуваючи за адресою: місто Київ, вул. Павлівська, 23, у приміщенні магазину «Дари Моря», у нього виник злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_6 25 травня 2020 року, приблизно об 11.25 год., перебуваючи у приміщенні магазину «Дари Моря», розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , впевнившись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, та вони несуть таємний для оточуючих характер, видаючи себе за добросовісного покупця, шляхом вільного доступу взяв з торгівельного прилавку одну палку ковбаси «Віденська c/в в/г Укрпромпостач-95» вагою, 0,388 кг., вартістю 112, 16 грн. (без урахування ПДВ), одну палку ковбаси «Президентська с/в «Наші ковбаси» Алан ваг.» вагою 0,374 кг., вартістю 112, 57 грн. (без урахування ПДВ), одну палку ковбаси «Президентська с/в «Наші ковбаси» Алан ваг.», вагою 0,378 кг., вартістю 112 78 грн. та одну палку ковбаси «Президентська с/в «Наші ковбаси» Алан ваг.», вагою 0,370 кг., вартістю 111, 37 грн., яка належать ПП «ДІВІАЛ-2000», (код ЄДРПОУ 30187680) та, поклавши викрадене майно до внутрішньої кишені куртки, в яку був одягнений, направився до виходу з торгової зали магазину «Дари Моря».

Виконавши всі дії, які ОСОБА_6 вважав необхідними для доведення злочину до кінця, пройшовши лінії кас разом з викраденим майном, не сплативши за товар, вийшов за межі антикражних рамок, однак свій злочинний умисел до кінця не довів з причин, які не залежали від його волі, оскільки був затриманий працівниками охорони магазину «Дари Моря».

А всього, ОСОБА_6 вчинив закінчений замах на повторне таємне викрадення чужого майна на загальну суму 449,88 грн., що належить ПП «ДІВІАЛ-2000», (код ЄДРПОУ 30187680).

Крім того, ОСОБА_6 28 травня 2022 року, маючи протиправний умисел на таємне, повторне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, який діє на території України відповідно до Указу Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022, прибув за адресою: АДРЕСА_3 , магазину одягу «ІНФОРМАЦІЯ_2» (ПП « ТІС Груп» ЄДРПОУ 34494209), де приблизно о 23 год. підійшов до метало-пластикової двері магазину одягу «ІНФОРМАЦІЯ_2» (ПП «ТІС Груп» ЕДРПОУ 34494209), що розташований за адресо: АДРЕСА_3 , з метою здійснити таємне, поєднане із проникненням в інше приміщення, повторне викрадення чужого майна із даного магазину.

Реалізуючи свій прямий умисел, направлений на таємне, поєднане із проникненням в інше приміщення, повторне викрадення чужого майна, ОСОБА_6 28 травня 2022 року, приблизно о 23.05 год., переслідуючи корисливий мотив своїх дій, переконавшись, що ніхто із сторонніх осіб за його діями не спостерігає, користуючись тим, що у даному магазині та біля нього відсутні перехожі люди та працівники магазину, розбив своєю ногою скляну вставку метало-пластикової двері, проник до приміщення магазину одягу «ІНФОРМАЦІЯ_2» (ПП «ТІС Груп» ЄДРПОУ 34494209), що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , після чого підійшов до стелажів, на яких на вішаках розташований одяг, та з метою обернення на свою користь та особистого збагачення взяв звідти:

1) Чотири пари коротких шкарпеток, чорного кольору, розміру 38-40 (артикул 6006.1), вартість одної пари 48 гривень, загальною вартістю 192 гривні;

2) Чотири жіночі сукні, чорного кольору, розмірів XS, S, L, XL (артикул 2050-86), вартість одної сукні 640 гривень, загальною вартістю 2560 гривень;

3) Дві жіночі сукні, чорного кольору, розмірів XS, XL ( артикул 2050-03.1), вартість одної сукні 460 гривень, загальною вартістю 920 гривень;

4) Троє штанів жіночих МОККО, розмірів XL, S, XL (артикул 2040-35), вартість одних 610 гривень, загальною вартістю 1830 гривень;

5) Чотири одиниці легінсів зі штрипками МОККО, розмірів XL, S, XS, M (артикул 2040-67), вартість одних 460 гривень, загальною вартістю 1840 гривень;

6) Дві футболки поло жіночі, червоного кольору, розмірів L, М (артикул 2012-42), вартість одної 460 гривень, загальною вартістю 920 гривень;

7) Бомбер жіночий, чорного кольору, розміру S (артикул 2024-17), вартістю 990 гривень;

8) Штани жіночі, чорного кольору, розмір L (артикул 2040- 69), вартістю 620 гривень;

9) Три футболки жіночі, чорного кольору, розмірів XS, S, М (артикул 2012-11.5), вартість одної 272 гривні, загальною вартістю 816 гривень;

10) Штани жіночі, чорного кольору, розміру X$ (артикул 2040-68), вартістю 504 гривні;

11) 16 плечіків для одягу матеріальної цінності для потерпілого не представляють, які належить ПП «ТІС Груп» ЄДРПОУ 34494209, загальною вартістю 11192 гривні.

Після чого ОСОБА_6 вийшов з приміщення магазину одягу «ІНФОРМАЦІЯ_2» (ПП «ПІС Груп» ЄДРПОУ 34494209), що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , та з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Цим же вироком вирішено питання цивільних позовів, процесуальних витрат та доля речових доказів.

Не погоджуючись з вироком суду, обвинувачений ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить виправдати його за ч. 4 ст. 185 КК України; за ч. 2 ст. 185 КК України пом`якшити покарання, оскільки він визнав вину та відшкодував збитки.

Обвинувачений зазначає, що за ч. 4 ст. 185 КК України він своєї вини не визнав, оскільки злочин не скоював. Так, на відео, де слідча проводить огляд місця події, слідча перед дверима на підвіконні збирає речі в пакет для речових доказів, а на наступному відео зафіксовано силует людини, яка вибиває двері та через декілька хвилин виходить з магазину з речами та не зупиняється та нічого нікуди не кладе, тобто, є не зрозумілим, звідки речі там опинилися.

Окрім того, на відео з оглядом місця події слідча ні слова не сказала про те, що будуть знімати відбитки пальців, а потім через деякий час у справі з`явилися його відбитки. При цьому, з відео не вбачається, що на місці скоєння злочину працювали експерти.

Обвинувачений також вказує, що вже в процесі судового розслідування було долучено його відбитки та показання 5-ох свідків. Лише один свідок з`явився до суду, який його не впізнав, інших 4-ох свідків викликати не стали. Окрім того, апелянт звертає увагу, що на відеозаписі, де проводять його затримання, він заявляв, що його пограбували співробітники поліції та забрали у нього мобільний телефон та документи. На зазначене ніхто не звернув увагу, описують речі, які лежали поряд з ним, вже після чого в одного з поліцейських знайшли його мобільний телефон та документи.

Враховуючи зазначене, обвинувачений вважає, що справа проти нього є сфабрикованою.

Потерпілі, належним чином повідомлені про день, час та місце апеляційного розгляду, до суду апеляційної інстанції не з`явились, будь-яких заяв та клопотань не подавали.

Враховуючи позицію учасників апеляційного розгляду, положення ч. 4 ст. 405 КПК України, колегія суддів вважає можливим проведення апеляційного розгляду за відсутності потерпілих.

Заслухавши доповідь судді, позицію обвинуваченого та захисника на підтримку доводів апеляційної скарги, прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи вирок суду законним та обґрунтованим, дослідивши наявні у справі докази, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить такого висновку.

Перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено, що суд першої інстанції, з дотриманням положень ст. 337 КПК України, заслухавши показання обвинуваченого, свідків, забезпечивши сторонам усі можливості для реалізації їхніх прав у судовому засіданні в рамках кримінального процесуального закону, дослідив надані сторонами докази, повно, всебічно та неупереджено дослідив всі обставини даного кримінального провадження, об`єктивно та за своїм внутрішнім переконанням оцінив кожний поданий сторонами доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, детально навів досліджені докази у вироку, дав їм належну оцінку та дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень за обставин, викладених в оскаржуваному вироку, і з таким висновком місцевого суду погоджується й колегія суддів.

Так, перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_6 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, та не оспорює вказані обставини та кваліфікацію його дій за даним епізодом як в апеляційній скарзі, так і під час апеляційного розгляду.

При цьому винуватість у вчиненні кримінального правопорушення 28 травня 2022 року ОСОБА_6 не визнав та під час судового розгляду показав, що в магазин він не проникав, речі не крав, його затримали працівники поліції, які підкинули йому жіночі речі. Він тоді був один. Понятих при цьому не було. Відбитки його у справі з`явились тільки через чотири місяці. Його завезли в райвідділ і сказали сидіти там. Він не киянин, тому, де відбувались ці події, не може сказати. Чи брали у нього біологічні зразки, не пам`ятає. З матеріалами справи він ознайомлювався, але з відеозаписами його не знайомили. Окрім того, його били, проте, чи звертався він за медичною допомогою чи до правоохоронних органів, не пам`ятає.

Судом досліджені:

- протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 29 травня 2022 року, відповідно до якого 28 травня 2022 року о 23.15 год. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , викрав речі з магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 т.1);

- протокол огляду місця події від 29 травня 2022 року з фототаблицею до нього та відеозаписом, об`єктом якого є приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який розташований за адресою: АДРЕСА_3 , де була вибита скляна вставка метало-пластикової двері до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2» та виявлено і вилучено два сліди папілярних узорів з дверної ручки вхідних дверей, два сліди папілярних узорів зі скла, 3 сукні, 3 пари носків та дві пластикових плечика (ас.166-171 т.1);

- протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 29 травня 2022 року, та відеозапис до нього, відповідно до якого під час затримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявлено та вилучено поруч з останнім на бордюрі речі, у тому числі, чорну жіночу сукню, шкарпетки короткі чорні, футболку жіночу чорну, штани жіночі, чорну жіночу сукню, легінси зі штрипками, футболку жіночу чорну, чорну жіночу сукню, легінси зі штрипками, футболка поло червона, штани жіночі чорні, штани жіночі чорні, футболку жіночу чорну, два пластикові плечики (вішаки), бомбер жіночий чорний, штани жіночі, легінси зі штрипками, футболка поло червона, штани жіночі, легінси зі штрипками, дві пластикові плечики, сім пластикових плечиків (ас. 209-214 т.1);

- протокол отримання зразків для експертизи від 29 травня 2022 року, відповідно до якого у ОСОБА_6 , за участю його захисника, відібрано біологічні зразки, а саме відбитки пальців та рук для проведення експертизи та дактилокарта (ас. 175, 188 т.1);

- протокол від 1 червня 2022 року про перегляд відеозаписів з камер відеоспостереження, які розташовані на фасаді будинку АДРЕСА_5 », та диск з відеозаписом, згідно з даними яких: 1) зображено АДРЕСА_3 , якою рухається ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який заглядає у вітрини магазинів та смикає за ручки дверей до магазинів; 2) зображено, як ОСОБА_6 зупиняється навпроти магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2» за адресою: АДРЕСА_3 ; 3) зображено, як ОСОБА_6 вибиває ногою вхідні двері до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_3 , та заходить в середину магазину; 4) зображено, як ОСОБА_6 викрадає одяг з магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_3 , (ас. 203-209 т.1);

- висновок експерта № СЕ-19/111-22/18055-Д від 2 червня 2022 року, відповідно до якого сліди пальців рук з найбільшими розмірами по осях 12?21 мм, 11х21 мм, 14?27 мм, слід фрагменту долоні руки з найбільшими розмірами по осях 41х29 мм, які виявлено та вилучено 29 травня 2022 року, за адресою: АДРЕСА_3 , з уламків скла розбитих метало-пластикових вхідних дверей - придатні для ідентифікації по ним особи (осіб). Слід пальця руки найбільшими розмірами по осях 12х21 мм залишений середнім пальцем лівої руки, слід пальця руки найбільшими розмірами по осях 11x21 мм залишений вказівним пальцем правої руки, слід пальця руки з найбільшими розмірами по осях 14?27 мм залишений середнім пальцем лівої руки, слід фрагменту долоні з найбільшими розмірами по осях 41х29 мм залишений долонею лівої руки гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дактилокарта якого надана на дослідження (ас. 179-188 т.1);

- акт оцінки збитків, які завдані суб`єкту господарювання ПП «ТІС ГРУПП» від 29 травня 2022 року, відповідно до якого загальний розмір майнової шкоди 17092, 00 грн. (ас. 193 т.1).

Водночас, судом не взято до уваги показання свідка ОСОБА_10 , оскільки останній повідомив, що обвинуваченого ОСОБА_6 та обставини, зазначені в обвинувальному акті, не пам`ятає у зв`язку зі спливом часу.

Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що «поза розумним сумнівом» є доведеним пред`явлене ОСОБА_6 обвинувачення та кваліфікував дії останнього за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, поєднаного з проникненням в інше приміщення, в умовах воєнного стану, з чим погоджується й колегія суддів.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що згідно з даними відеозаписів як події вчинення кримінального правопорушення, так і затримання обвинуваченого, на них зафіксований один і той же чоловік, в одному й тому ж одязі.

Перевіряючи доводи сторони захисту, які є аналогічними під час апеляційного розгляду, колегія суддів враховує, що суд першої інстанції дійшов висновку, що жодної із передбачених законом обставин для визнання зазначених доказів недопустимими не встановлено, як і порушень фундаментальних прав і свобод обвинуваченого ОСОБА_6 , гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, при проведенні досудового розслідування та збиранні і оформленні доказів стороною обвинувачення.

Так, судом перевірялись доводи захисника про не забезпечення права на захист під час затримання обвинуваченого, і, з урахуванням правової позиції, викладеної у постанові Касаційного кримінального Суду Верховного Суду від 8 грудня 2022 року у справі № 686/23029/18, місцевий суд дійшов висновку, що вони є безпідставними, оскільки затримання особи безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення є подією, несподіваною для його учасників, а тому здійснюється без ухвали слідчого судді. При цьому відсутність захисника під час затримання особи у випадку, передбаченому ст. 208 КПК України, не може вважатися порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Також судом перевірялись доводи обвинуваченого про вчинення стосовно нього неправомірних дій з боку працівників поліції під час затримання та досудового розслідування, проте, суд акцентував увагу, що такі доводи з`явились в ОСОБА_6 лише під час судового розгляду, а саме на стадії його допиту, натомість, в ході досудового розслідування та під час неодноразових судових засідань ОСОБА_6 таких скарг не висловлював, а в іншій частині суд визнав позицію обвинуваченого ОСОБА_6 такою, що спрямована на уникнення від відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки під час апеляційного розгляду обвинувачений не зміг вказати де, коли, ким та які незаконні методи до нього застосовувались.

Колегія суддів вважає безпідставними й доводи обвинуваченого про те, що через деякий час у справі з`явилися його відбитки, які на місці злочину не були виявлені, оскільки вказані доводи спростовуються як даними протоколу огляду місця події, так і протоколу відібрання біологічних зразків.

Щодо доводів обвинуваченого, що з 5-ти свідків сторони обвинувачення був допитаний тільки один, а від інших прокурор відмовився, то колегія суддів звертає увагу, що згідно з положеннями ст. 22КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

З огляду на те, що прокурор скористався своїм правом та відмовився від допиту свідків сторони обвинувачення, а сторона захисту клопотань про допит вказаних свідків не заявляла, суд дослідив лише ті докази, які була запропоновані сторонами.

Щодо доводів обвинуваченого про те, що на відеозаписі, де проводять його затримання, він заявляв, що його пограбували співробітники поліції та забрали у нього мобільний телефон та документи, на що ніхто не звертає увагу, то колегія суддів наголошує, що обвинувачений був затриманий під час дії комендантської години та після вчинення кримінального правопорушення, і речі, вилучені у нього під час затримання, були відображені у протоколі затримання, що обвинувачений без будь-яких зауважень підтвердив своїм підписом.

З огляду на встановлені обставини, колегія суддів доходить висновку, що дії обвинуваченого правильно кваліфіковані:

- по епізоду від 20 травня 2020 року як закінчений замах (виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі), на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, - за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України;

- по епізоду від 28 травня 2022 року як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, поєднаного з проникненням в інше приміщення, в умовах воєнного стану, за ч. 4 ст. 185 КК України.

За таких обставин апеляційна скарга обвинуваченого, як необґрунтована, не підлягає до задоволення.

При призначенні покарання обвинуваченому суд врахував ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які згідно приписів ст. 12 КК України, відповідно є нетяжким злочином (ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України) та тяжким злочином (ч. 4 ст. 185 КК України); особу винного, який на обліку у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває, раніше неодноразово судимий, у тому числі за корисливі злочини, офіційно не працевлаштованого, за місцем проживання (хостел) характеризувався посередньо; відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; поведінку обвинуваченого ОСОБА_6 під час та після вчинення злочинних дій, те що ОСОБА_6 продовжив вчиняти корисливі злочини проти права власності, навіть після того, як вже був засуджений неодноразово за вчинення подібних кримінальних правопорушень; систематичність такої поведінки, яка значною мірою підвищує суспільну небезпечність вчинених кримінальних правопорушень, та дійшов висновку про призначення обвинуваченому покарання як за кожний злочин окремо, так і за сукупністю кримінальних правопорушень на підставі ст. 70 КК України, у виді позбавлення волі.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Разом з тим, колегія суддів вважає необхідним в порядку ст. 404 КПК України змінити вирок в частині призначеного покарання, враховуючи таке.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 70 КК України при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Згідно з ч. 4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, злочин, передбачений ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, у вчиненні якого ОСОБА_6 визнаний винуватим оскаржуваним вироком, вчинений 25 травня 2020 року.

Водночас, згідно з даними, зафіксованими у матеріалах кримінального провадження, ОСОБА_6 засуджений:

- вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 30 квітня 2021 року за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі. Строк покарання обчислюється з 15 березня 2021 року;

- вироком Святошинського районного суду м. Києва від 10 червня 2021 року за ч. 2 ст. ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст.70 КК України, з урахуванням вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 30 квітня 2021 року остаточне покарання шляхом часткового складання призначених покарань ОСОБА_6 призначене у виді 1 (одного) року 1 (одного) місяця позбавлення волі. Строк відбування покарання обраховується з 15 березня 2021 року;

- вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 15 червня 2021 року ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України та йому призначене покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК Україниза сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань призначеного за цим вироком та вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 30 квітня 2021 року остаточно призначено покарання у виді 1 (одного) року 1 (одного) місяця позбавлення волі. Початок строку відбування покарання обраховується з 15 червня 2021 року. У строк покарання остаточно призначеного за сукупністю злочинів зараховано покарання відбуте за вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 30 квітня 2021 року за правилами, передбаченими ст. 72 КК України, починаючи з 15 березня 2021 року по 14 червня 2021 року (включно).

Відповідно до даних, зафіксованих у копії довідки про звільнення, 13 травня 2022 року ОСОБА_6 звільнений по відбуттю покарання за вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 15 червня 2021 року (ас. 234 т.1).

Злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України, у вчиненні якого ОСОБА_6 визнаний винуватим оскаржуваним вироком, скоєний 28 травня 2022 року.

З огляду на встановлені обставини, колегія суддів вважає, що при призначенні обвинуваченому покарання суд першої інстанції не у повному обсязі дотримався вимог ст. 70 КК України, оскільки, встановивши, що ОСОБА_6 винен в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, не застосував положення ч. 4 ст. 70 КК України, яке підлягало застосуванню.

Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що на підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за вироками Шевченківського районного суду м. Києва від 30 квітня 2021 року за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, Святошинського районного суду м. Києва від 10 червня 2021 року за ч. 2 ст. ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, Голосіївського районного суду м. Києва від 15 червня 2021 року ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, більш суворим покаранням, призначеним за даним вироком за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, обвинуваченому слід призначити покарання у виді 2 років позбавлення волі, зарахувавши в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, покарання, відбуте повністю за попередніми вироками, - з 15 березня 2021 року по 13 травня 2022 року.

При цьому, покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 6 років позбавлення волі, з урахуванням обставин кримінального провадження, даних про особу обвинуваченого, не є занадто суворим, відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, який, звільнившись з місць позбавлення волі 13 травня 2022 року по відбуттю строку покарання, вже 28 травня 2022 року вчинив новий умисний тяжкий корисливий злочин.

Вирішуючи питання про вид та розмір остаточного покарання, яке слід призначити обвинуваченому, колегія суддів застосовує принцип, передбачений ч. 1 ст. 70 КК України, а саме принцип поглинення менш суворого покарання, призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, більш суворим, призначеним за ч. 4 ст. 185 КК України, визначивши остаточне покарання у виді 6 років позбавлення волі, з зарахуванням до строку відбуття покарання відбуте покарання за вироками Шевченківського районного суду м. Києва від 30 квітня 2021 року за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, Святошинського районного суду м. Києва від 10 червня 2021 року за ч. 2 ст. ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, Голосіївського районного суду м. Києва від 15 червня 2021 року ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, з 15 березня 2021 року до 13 травня 2022 року.

За таких обставин, вирок суду в частині призначеного обвинуваченому покарання на підставі ст. 407, ст. 409 КПК України підлягає зміні.

Керуючись ст. 376, 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 - залишити без задоволення.

В порядку ст. 404 КПК України вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 28 вересня 2023 року щодо ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України - змінити в частині призначеного покарання:

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за вироками Шевченківського районного суду м. Києва від 30 квітня 2021 року за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, Святошинського районного суду м. Києва від 10 червня 2021 року за ч. 2 ст. ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, Голосіївського районного суду м. Києва від 15 червня 2021 року ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, більш суворим покаранням, призначеним за даним вироком за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, до покарання у виді 2 років позбавлення волі, зарахувавши в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, покарання, відбуте повністю за попередніми вироками, - з 15 березня 2021 року по 13 травня 2022 року.

Згідно з ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, більш суворим, призначеним за ч. 4 ст. 185 КК України, визначити ОСОБА_6 остаточне покарання у виді 6 років позбавлення волі, з зарахуванням до строку відбуття покарання відбуте покарання за вироками Шевченківського районного суду м. Києва від 30 квітня 2021 року за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, Святошинського районного суду м. Києва від 10 червня 2021 року за ч. 2 ст. ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, Голосіївського районного суду м. Києва від 15 червня 2021 року ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, з 15 березня 2021 року до 13 травня 2022 року.

Вважати ОСОБА_6 засудженим:

- за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі;

- на підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за вироками Шевченківського районного суду м. Києва від 30 квітня 2021 року за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, Святошинського районного суду м. Києва від 10 червня 2021 року за ч. 2 ст. ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, Голосіївського районного суду м. Києва від 15 червня 2021 року ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, більш суворим покаранням, призначеним за даним вироком за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, до покарання у виді 2 років позбавлення волі, зарахувавши в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, покарання, відбуте повністю за попередніми вироками, - з 15 березня 2021 року по 13 травня 2022 року;

- за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 6 (шести) років позбавлення волі;

- згідно з ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, більш суворим, призначеним за ч. 4 ст. 185 КК України, вважати засудженим до остаточного покарання у виді 6 років позбавлення волі, з зарахуванням до строку відбуття покарання відбуте покарання за вироками Шевченківського районного суду м. Києва від 30 квітня 2021 року за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, Святошинського районного суду м. Києва від 10 червня 2021 року за ч. 2 ст. ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, Голосіївського районного суду м. Києва від 15 червня 2021 року ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, з 15 березня 2021 року до 13 травня 2022 року.

В іншій частині вирок залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення, обвинуваченим ОСОБА_6 , який утримується під вартою, - у той же строк з дня вручення копії ухвали.

Судді:

---

---

---

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4