Ухвала

від 15.05.2023 по справі 640/35633/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 травня 2023 року

м. Київ

справа № 640/35633/21

адміністративне провадження № К/990/15202/23

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Усенко Є.А., розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС (далі - ГУ ДПС), на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.03.2023 у справі № 640/35633/21 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНА ФІРМА СМАРТ" до ГУ ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

Окружний окружний адміністративний суд рішенням від 08.11.2022 у задоволенні позову ТОВ "ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНА ФІРМА СМАРТ" (далі також Товариство) відмовив.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 16.03.2023 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.11.2022 скасував; визнав протиправним та скасував податкове повідомлення - рішення № 00595470704 від 06.08.2021, яким зменшено задекларовану позивачем суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2021 року на 29 000 000,00 грн; здійснив розподіл судових витрат.

27.04.2023 відповідач подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.03.2023, в якій підставою касаційного оскарження зазначив пункт 4 частини четвертої статті 328, статтю 353 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) з одночасним наведенням доводу про неврахування судом апеляційної інстанції висновку Верховного Суду в постановах від 26.05.2022 (справа № 120/3920/20-а), від 15.08.2019 (справа №1340/4630/18), від 03.07.2019 (справа №527/451/17), від 24.10.2018 (справа №731/216/17) та ненадання належної оцінки уточнюючому розрахунку №9154917766 до податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2021 року, який Товариство подало 11.06.2021, а також пояснень відповідача щодо податкового повідомлення-рішення як заключного етапу перевірки безвідносно до подання платником податків, стосовно якого проведено перевірку, уточнюючих розрахунків до податкової звітності, яка була предметом перевірки.

Висновок Верховного Суду, на який посилається ГУ ДПС в зазначених вище постановах, полягає в тому, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення. Якщо позивач не довів факту порушення особисто своїх прав чи інтересів, то навіть у разі, якщо дії суб`єкта владних повноважень були б протиправними, підстави для задоволення позову були б відсутні. Звернення до суду є способом захисту порушених суб`єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.

Наведені відповідачем у касаційній скарзі доводи фактично стосуються підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 4 частини четвертої статті 328 КАС.

Відповідно до абзацу першого пункту 4 частини другої статті 330 КАС у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац другий цього пункту).

Згідно з пунктами 1,4 частини четвертої статті 328 КАС підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (пункт 1); якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу (пункт 4).

Нормами частин другої, третьої статті 353 КАС визначені порушення норм процесуального права, що є підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій з направленням справи на новий розгляд, у разі, якщо це унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи (норми пунктів 1-4 частини другої) або безвідносно до цього (пункти 1-7 частини третьої).

Враховуючи, що нормами частин другої, третьої статті 353 КАС встановлені різні підстави скасування судового рішення, в разі коли судове рішення оскаржується з підстави касаційного оскарження, яка передбачена пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС, касаційна скарга буде відповідати вимогам абзацу першого пункту 4 частини другої статті 330 КАС, якщо в ній буде зазначено, яка норма процесуального права порушена судами першої та (або) апеляційної інстанцій, а також відповідний пункт частини другої та (або) третьої статті 353 КАС.

Крім того, вимога абзацу першого пункту 4 частини другої статті 330 КАС презюмує, що підстава касаційного оскарження зазначається в касаційній скарзі у відповідності з підставою задоволення судом позову або відмовою в позові в судовому рішенні, що оскаржується.

Суд апеляційної інстанції, задовольняючи позов, встановив, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНА ФІРМА СМАРТ" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за березень 2021 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 20.04.2021 №9091223425 суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку. Перевіркою встановлено, що на порушення пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК) ТОВ "ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНА ФІРМА СМАРТ" завищено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за березень 2021 року на 29 000 000,00 грн.

Після закінчення перевірки, але до прийняття спірного податкового повідомлення-рішення ТОВ "ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНА ФІРМА СМАРТ" подало уточнюючий розрахунок суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість за березень 2021 року (вх. від 11.06.2021 №9154917766), згідно з яким самостійно зменшило суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за березень 2021 року на 29 000 000,00 грн, тобто у повному обсязі заявленої суми до бюджетного відшкодування. Судом апеляційної інстанції встановлено, що станом на час реєстрації акта перевірки №46830/26-15-07-0-02/40990824 від 15.06.2021 в інтегрованій картці платника ТОВ "ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНА ФІРМА" відсутня переплата податку на додану вартість у розмірі 29000000,00 грн. Ця обставина була однією з підстав для задоволення позову Товариства.

ГУ ДПС у касаційній скарзі не зазначає, в чому полягає неврахування судом апеляційної інстанції наведеного вище висновку Верховного Суду, які норми процесуального права порушені судом апеляційної інстанції і що це унеможливило встановлення обставин, що мають значення для вирішення справи. Довід ГУ ДПС щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС, полягає в оспорюванні правильності оцінки судом апеляційної інстанції доказу у справі (уточнюючого розрахунку до податкової декларації за березень 2021 року), а не у виконанні апеляційним судом вимог норм процесуального права щодо оцінки судом всіх доказів у справі в сукупності.

Фактично наведені відповідачем у касаційній скарзі доводи щодо підстав касаційного оскарження стосуються оцінки судом апеляційної інстанцій доказів у справі, зокрема щодо реальності господарських операцій позивача з ТОВ "ТФ РОЗВИТОК" за договором поставки №ТФ01-01/20 від 01.09.2020.

Разом з тим, відповідно до частини першої статті 341 КАС переоцінка доказів знаходиться поза межами касаційного перегляду справи.

Підсумовуючи наведене вище, відповідачем не зазначено підстави касаційного оскарження, як того вимагає норма абзацу першого пункту 4 частини другої статті 330 КАС. Ця норма, безумовно, презюмує не тільки формальне зазначення у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження відповідно до частини четвертої статті 328 КАС, а й фактичне викладення підстави касаційного оскарження, яка відповідає нормі частини четвертої статті 328 КАС. Таке тлумачення норми абзацу першого пункту 4 частини другої статті 330 КАС підтверджується положеннями частини другої статті 328 КАС щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у випадках, передбачених КАС.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Враховуючи наведене вище, касаційна скарга ГУ ДПС підлягає поверненню як така, що не містить підстави касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції у справі № 640/35633/21.

Керуючись пунктом 4 частини другої статті 330, пунктом 4 частини п`ятої статті 332, статтею 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС, на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.03.2023 повернути.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяЄ.А. Усенко