Постанова

від 12.05.2023 по справі 753/16109/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 753/16109/22 головуючий у суді І інстанції Колесник О.М.

провадження № 22-ц/824/5943/2023 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

12 травня 2023року м. Київ

Київський апеляційний суд

у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Фінагеєва В.О. (суддя-доповідач), Кашперської Т.Ц., Мережко М.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 26 грудня 2022 року про повернення заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви,-

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви та просила накласти арешт на грошові кошти в межах суми грошового боргу, що підлягає стягненню в розмірі 1 257 007 грн. 42 коп., що знаходяться на банківських рахунках, що належать: Виробничому кооперативу «Олексія Лук`янова», Кредитній спілці «РОСТОВЩИК», Повному товариству Олексій Лук`янов і компанія ломбард РОСТОВЩИК.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 26 грудня 2022 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви повернуто заявнику.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції через порушення норм матеріального, процесуального права та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що позовні вимоги стосуються правовідносин, які виникли з укладення договорів банківського вкладу, а, відтак, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку та не застосував Закон України «Про захист прав споживачів», а саме норми матеріального права, викладені у ч. 3 ст. 22, відповідно до якої визначено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їхніх прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зокрема, про повернення заяви позивачеві, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного.

Постановляючи ухвалу про повернення заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що підставою звернення заявника з майбутнім позовом не є порушення відповідачем Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки заява не містить посилання на порушення прав заявника саме як споживача та способи їх захисту, передбачених саме цим Законом.

Апеляційний суд не може погодитися з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 9 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Статтею 151 ЦПК України встановлені вимоги до змісту і форми заяви про забезпечення позову.

Так, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову. До заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до ч. 5 ст. 151 ЦПК України до заяви про забезпечення позову додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Зі змісту заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви вбачається, що 02 березня 2021 року між ОСОБА_1 та Виробничим кооперативом «Олексія Лук`янова», що діє під брендом «РОСТОВЩИК», в особі Голови кооперативу Лук`янова Олексія Валерійовича, було укладено договір №ВКДВ - 0000675 про умови участі асоційованого члена в програмі розбудови мережі ломбардів «Ростовщик».

Відповідно до п. 1.1 договору асоційований член кооперативу надає право кооперативу направляти кошти, які є додатковим пайовим внеском в кооперативі, в сумі згідно придбаного пайового свідоцтва №ВК000675 від 02 березня 2021 року на реалізацію програми на термін 12 місяців.

Відповідно до свідоцтва № ВК000675 від 02 березня 2021 року вартість паю становить 65 000 грн.

Відповідно до п. 2.1.2.1 договору зазначено, що у процесі реалізації програми асоціації член кооперативу набуває права на отримання результату діяльності у вигляді регулярних грошових виплат в розмірі прогнозованого обсягу пайових виплат, що складає 34% річних від суми пайового внеску один раз в місяць.

Відповідно до п. 2.1.2.2 договору зазначено, що після закінчення строку договору вкладник набуває права на повернення коштів свого додаткового пайового внеску в грошовій формі в повному обсязі.

Відтак, зі змісту зазначеного договору вбачається, що вказаний договір відповідає умовам договору депозитного вкладу.

Відповідно до ст. 1058 Цивільного кодексу України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та держане регулювання ринків фінансових послуг» фінансова послуга - операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів. Частиною 1 статті 4 цього Закону визначено, що фінансовими послугами вважаються, зокрема: випуск платіжних документів, платіжних карток, дорожніх чеків та/або їх обслуговування, кліринг, інші форми забезпечення розрахунків; залучення фінансових активів із зобов`язанням щодо наступного їх повернення; банківські та інші фінансові послуги, що надаються відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Відповідно до роз`яснень, які містяться у ч.2 п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12 квітня 1996 року «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів», оскільки Закон не визначає певних меж своєї дії, судам слід мати на увазі, що до відносин, які ним регулюються, належать, зокрема, ті, що виникають із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян (у тому числі про надання кредитів, відкриття й ведення рахунків, проведення розрахункових операцій, приймання і зберігання цінних паперів, надання консультаційних послуг).

Таким чином, відповідно до положення ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» оформлення договорів про залучення фінансових активів (коштів) інших осіб відноситься до фінансової послуги, і позивач у спорах, які виникають із виконання таких договорів, є споживачем таких послуг.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09 листопада 2021 року у справі №320/5115/17 дійшла висновку, що розміщення грошових коштів у вигляді вкладу (депозиту) та отримання процентів за вкладом є фінансовими операціями, які здійснюються у разі укладення договору банківського вкладу, і в сукупності становлять суть фінансової послуги, яка надається банком споживачу (вкладнику).

Відтак, на відносини, які виникли між позивачем та відповідачами, а саме щодо повернення їй коштів, які отримав відповідач за договором та зобов`язався повернути їх з відсотками, поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Відтак, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, позивач як споживач фінансових послуг була звільнена від сплати судового збору в порядку Закону України «Про захист прав споживачів».

При поверненні заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції не звернув увагу на вищезазначене, у зв`язку з цим постановив ухвалу з порушенням норм процесуального права, що у відповідності до ст. 379 ЦПК України є підставою для її скасування та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ст. 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 26 грудня 2022 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повне судове рішення складено 12 травня 2023 року.

Судді Фінагеєв В.О.

Кашперська Т.Ц.

Мережко М.В.