Ухвала

від 16.05.2023 по справі 484/827/22

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 1-кп/484/105/23

Справа № 484/827/22

УХВАЛА

про призначення судового розгляду

16.05.2023р. Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

в складі: головуючого - судді ОСОБА_1

секретар судового засідання - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021152110000359 по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 185, ч. 2 ст. 263 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 185, ч. 2 ст. 309 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 369 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 185, ч. 2 ст. 304 КК України, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 185 КК України

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_11

обвинувачених - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_4

захисників - ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18

законного представника ОСОБА_10 - ОСОБА_19

представника управління у справах дітей - ОСОБА_20

представника ювенальної превенції - ОСОБА_21

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов обвинувальний акт за матеріалами кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 185, ч. 2 ст. 263 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 185, ч. 2 ст. 309 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 369 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 185, ч. 2 ст. 304 КК України, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 185 КК України.

Заслухавши думку прокурора, інших учасників процесу, вивчивши обвинувальний акт, суд дійшов наступного.

Обвинувальний акт складений відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України. Прокурором дотримані вимоги територіальної підсудності та вказане кримінальне провадження підсудне Первомайському міськрайонному суду Миколаївської області. Угод про примирення у порядку ст.ст. 468-475 КПК України до суду не надійшло. Підстав для закриття кримінального провадження або повернення обвинувального акту прокурору судом не встановлено.

В підготовче судове засідання ОСОБА_22 надав заяву про повернення йому застави в розмірі 181 600грн., яка була сплачена ним за ОСОБА_3 , вказуючи, що внесена застава не була звернена в дохід держави, а покладені обов`язки під час досудового кримінального провадження останній не порушував. Крім того, ОСОБА_3 змінив статус з підозрюваного на обвинуваченого і демонструє бездоганну процесуальну поведінку, а дія попереднього запобіжного заходу продовжена не була.

Також, захисник обвинуваченого ОСОБА_6 , ОСОБА_13 в підготовче засідання надав клопотання про зміну останньому запобіжного заходу із застави на особисте зобов`язання та просив повернути ОСОБА_19 кошти в розмірі 181 600грн., які були внесені на підставі ухвали про обрання запобіжного заходу. Мотивуючи клопотання ОСОБА_13 вказав, що з моменту внесення застави ОСОБА_6 бездоганно виконував обов`язки, покладені на нього ухвалою суду від 20.08.2021р., має постійне місце проживання, в період дії запобіжного заходу до кримінальної відповідальності не притягувався, не перешкоджав встановленню істини по справі, перебуває у лавах територіальної оборони.

Крім того, захисник обвинуваченого ОСОБА_7 , ОСОБА_15 , надала клопотання про зміну останньому запобіжного заходу із застави на особисте зобов`язання та просила повернути ОСОБА_23 кошти, які були внесені нею в якості застави, вказуючи, що ОСОБА_7 жодних порушень покладених на нього обов`язків не допускав, від суду не переховувався, має на утриманні неповнолітню дитину, має соціальні зв`язки та реєстрацію місця проживання на території Первомайського району Миколаївської області, вступив до добровольчого формування Первомайської міської територіальної громади № 1. Також, погіршення економічного стану в країні суттєво вплинуло на його майновий стан, тим більше після сплати ОСОБА_23 , яка є дружиною ОСОБА_7 , застави у вказаному розмірі. Крім того, досудове слідство у даному кримінальному провадженні закінчено, потерпілі допитані, а ОСОБА_7 не має доступу до будь - яких документів, які обвинувачення планує надати суду.

Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_13 в підготовчому судовому засіданні підтримали дане клопотання та просили його задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_15 в підготовчому судовому засіданні підтримали своє клопотання та просили його задовольнити.

Прокурор в підготовчому засіданні проти задоволення клопотань захисників заперечував та просив відмовити в їх задоволенні.

Заслухавши думку прокурора, обвинувачених, інших учасників процесу, вивчивши обвинувальний акт, суд дійшов наступного.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, наявність у нього постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше, наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, а також розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.

Згідно правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України" при розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Тримання під вартою, згідно ст. 183 КПК України, є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 19 серпня 2021 року відносно ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб із визначенням застави в розмірі 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 181 600 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот) грн. із покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України. Строк дії ухвали до 17.10.2021 року включно.

25 серпня 2021 року на виконання вказаної ухвали ОСОБА_23 на депозитний рахунок було внесено заставу за ОСОБА_7 в сумі 181 600 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот) грн. і останній був звільнений з-під варти.

Також, ухвалою слідчого судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 20 серпня 2021 року відносно ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб із визначенням застави в розмірі 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 181 600 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот) грн. із покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України. Строк дії ухвали до 18.10.2021 року включно.

На виконання вказаної ухвали ОСОБА_19 на депозитний рахунок було внесено заставу за ОСОБА_6 в сумі 181 600 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот) грн. і останній був звільнений з-під варти.

Крім того, ухвалою слідчого судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 31 серпня 2021 року відносно ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб із визначенням застави в розмірі 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 181 600 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот) грн. із покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України. Строк дії ухвали до 29.10.2021 року включно.

31 серпня 2021 року на виконання вказаної ухвали ОСОБА_22 на депозитний рахунок було внесено заставу за ОСОБА_3 в сумі 181 600 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот) грн. і останній був звільнений з-під варти.

Згідно ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення, під вартою в якому знаходиться підозрюваний, обвинувачений, негайно здійснює розпорядження про його звільнення з-під варти та повідомляє про це усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю, а якщо застава внесена під час судового провадження, - прокурора та суд. Перевірка документа, що підтверджує внесення застави, не може тривати більше одного робочого дня.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Отже, з моменту внесення застави заставодавцями, обвинувачені ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_3 вважаються такими, до яких застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Як зазначено у Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення третього речення частини третьої статті 315 Кримінального процесуального кодексу України ( Справа № 1-28/2017) від 23 листопада 2017 року № 1-р/2017, відповідно до частини третьої статті 315 Кодексу під час підготовчого судового засідання суд за клопотаннями учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого (перше речення); при розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II «Заходи забезпечення кримінального провадження» Кодексу (друге речення); за відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим (третє речення). Дія положення третього речення частини третьої статті 315 Кодексу, як вбачається з його змісту, поширюється на всі види заходів забезпечення кримінального провадження, які були обрані щодо підозрюваної особи на стадії досудового розслідування. Отже, відповідно до вказаного положення Кодексу допускається під час судового провадження у суді першої інстанції при підготовчому судовому засіданні продовження дії таких запобіжних заходів забезпечення кримінального провадження, як запобіжні заходи у виді домашнього арешту та тримання під вартою, без перевірки обґрунтованості підстав їх застосування.

Однак, продовження дії заходів забезпечення кримінального провадження, а саме запобіжних заходів у виді домашнього арешту та тримання під вартою, обраних під час досудового розслідування, без перевірки судом обґрунтованості підстав для їх застосування, суперечить вимогам обов`язкового періодичного судового контролю за застосуванням запобіжних заходів, пов`язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, закріпленого у частині другій статті 29 Конституції України, згідно з якою «ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом». Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначив, що обґрунтування будь-якого періоду тримання під вартою, незалежно від того, яким він є, повинно бути переконливо наведено державою, а квазіавтоматичне продовження такого періоду суперечить гарантіям, встановленим у пункті 3 статті 5 Конвенції (пункт 66 рішення від 9 січня 2003 року у справі «Шишков проти Болгарії», пункт 40 рішення від 10 червня 2008 року у справі «Тасе проти Румунії»).

Конституційний Суд України вважає, що запобіжні заходи (домашній арешт та тримання під вартою), які обмежують гарантоване частиною першою статті 29 Конституції України право людини на свободу та особисту недоторканність, можуть бути застосовані судом на новій процесуальній стадії стадії судового провадження, зокрема під час підготовчого судового засідання, лише за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставі та в порядку, встановлених законом. Така позиція Конституційного Суду України узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 15 грудня 2016 року у справі «Ігнатов проти України» вказав, що судовий контроль на новій процесуальній стадії при продовженні дії запобіжних заходів, пов`язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, має відбуватися з обґрунтуванням підстав такого продовження (пункт 36).

Конституційний Суд України зазначає, що висновки слідчого судді щодо будь-яких обставин, які стосувалися суті підозри, обвинувачення та були взяті до уваги при обґрунтуванні запобіжного заходу, обраного під час досудового розслідування, для суду на стадії судового провадження не є преюдиційними. У підготовчому провадженні суд має перевірити обґрунтованість застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого, пов`язаного з обмеженням його права на свободу та особисту недоторканність, та прийняти вмотивоване рішення, незважаючи на те, чи закінчився строк дії ухвали слідчого судді, постановленої на стадії досудового розслідування про обрання такого запобіжного заходу.

Крім того, у положеннях частин першої, другої статті 42 Кодексу розмежовано поняття «підозрюваний», «обвинувачений (підсудний)» у кримінальному провадженні. Водночас частиною першою статті 177 Кодексу передбачено можливість застосування запобіжних заходів як до підозрюваного, так і до обвинуваченого, а частиною другою цієї статті визначено підстави застосування таких заходів слідчим суддею, судом. Наслідками направлення в порядку, передбаченому статтею 291 Кодексу, та надходження до суду обвинувального акта є набуття особою, щодо якої складено такий обвинувальний акт, нового процесуального статусу обвинуваченого (підсудного), а також початок нової процесуальної стадії кримінального провадження стадії судового провадження у суді першої інстанції.

Таким чином, зміна процесуального статусу особи з підозрюваного на обвинуваченого (підсудного) та початок стадії судового провадження у суді першої інстанції виключають автоматичне продовження застосування запобіжних заходів, обраних слідчим суддею до такої особи на стадії досудового розслідування як до підозрюваного.

Разом з тим, відповідно до ст. 182 КПК, з моменту обрання запобіжного заходу у виді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

Частиною 7 статті 194 КПК визначено, що обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців, а в разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Згідно з частиною 4 статті 196 КПК слідчий суддя, суд зобов`язані визначати дату закінчення дії ухвали лише в разі обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою та домашнього арешту. Проте, відповідно до частини 2 статті 196 КПК із запобіжним заходом, не пов`язаним із триманням під вартою, зазначають конкретні обов`язки, передбачені частиною 5 статті 194 КПК України.

Тобто, слід констатувати, що у разі застосування до особи запобіжного заходу у виді застави з покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК, саме строк дії обов`язків, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого обмежено строком у два місяці.

Відповідно до ч.ч. 9, 10 ст.182 КПК питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора, або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194цього Кодексу.

Крім того, положеннями ч. 11 ст. 182 КПК встановлені підстави і умови повернення застави. Застава повертається заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу, якщо не була звернена в дохід держави.

Таким чином, системний аналіз положень ст.ст.182, 194, 196, 197, 199, 181, 203 КПК дає підстави для висновку, що лише запобіжні заходи у виді тримання під вартою і домашнього арешту, а також обмеження, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК, діють певний, визначений ухвалою слідчого судді (суду) строк, а інші запобіжні заходи, в тому числі застава, обмеженого строку дії не мають і діють до їх скасування, зміни, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження.

Запобіжні заходи, у тому числі застава, застосовуються для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків: як тих, що визначені ухвалою слідчого судді відповідно до ч.5 ст.194 КПК України, так і тих, що передбачені безпосередньо п.п. 1, 3, 4 ч. 7 ст. 42 КПК.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що закінчення строку дії обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, що були покладені на підозрюваного, обвинуваченого відповідною ухвалою слідчого судді (суду) при застосуванні запобіжного заходу, не припиняє строку дії запобіжного заходу у виді застави та не є підставою для повернення суми застави заставодавцю.

На підставі вищевикладеного, враховуючи, що запобіжний захід відносно ОСОБА_3 у виді застави не припинив свою дію, у встановленому законом порядку скасований або змінений не був і відповідне клопотання про його зміну та скасування подано не було, суд вважає, що підстави для повернення ОСОБА_22 застави відсутні, а тому заява останнього задоволенню не підлягає.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Згідно ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Так, ОСОБА_24 обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжких злочинів, за які передбачене покарання у виді позбавлення волі строком від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна, постійної роботи та доходу не має, раніше не судимий.

ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які передбачене покарання у виді позбавлення волі строком від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна, постійної роботи та доходу не має, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимий.

Судове провадження на даний час триває і знаходиться лише на стадії підготовчого розгляду.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, наявність конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до свободи особистості, суд вважає доведеним той факт, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування обвинувачених від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності, ризику незаконного впливу ними з цією метою на свідків, кримінального правопорушення, а також ризику продовження обвинуваченими вчинення нових злочинів, не зникли та продовжують існувати.

В клопотанні про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 , ОСОБА_13 вказав, що з моменту внесення застави ОСОБА_6 бездоганно виконував обов`язки, покладені на нього ухвалою суду від 20.08.2021р., має постійне місце проживання, в період дії запобіжного заходу до кримінальної відповідальності не притягувався, не перешкоджав встановленню істини по справі, перебуває у лавах територіальної оборони.

Також, мотивуючи клопотання про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 , ОСОБА_15 , зазначила, що ОСОБА_7 жодних порушень покладених на нього обов`язків не допускав, від суду не переховувався, має на утриманні неповнолітню дитину, має соціальні зв`язки та реєстрацію місця проживання на території Первомайського району Миколаївської області, вступив до добровольчого формування Первомайської міської територіальної громади № 1. Також, погіршення економічного стану в країні суттєво вплинуло на його майновий стан, тим більше після сплати ОСОБА_23 , яка є дружиною ОСОБА_7 , застави у вказаному розмірі. Крім того, досудове слідство у даному кримінальному провадженні закінчено, потерпілі допитані, а ОСОБА_7 не має доступу до будь - яких документів, які обвинувачення планує надати суду.

Однак, посилання захисників на певні дані, що характеризують особу обвинувачених, не можуть бути безумовними підставами для зміни запобіжного заходу, оскільки не спростовують висновків суду про те, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 можуть вчинити дії, передбачені ст. 177 КПК України.

Також, жодних належних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_6 має постійне місце проживання, в період дії запобіжного заходу до кримінальної відповідальності не притягувався, перебуває у лавах територіальної оборони до клопотання про зміну запобіжного заходу не надано.

Відомості про притягнення ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності в період дії запобіжного заходу та його місця реєстрації в матеріалах клопотання також відсутні.

Станом на теперішній час обставини, враховані при застосуванні запобіжних заходів відносно обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не зникли, а тому подальше застосування до них запобіжного заходу у вигляді застави є виправданим та зазначеним ризикам неможливо запобігти, застосувавши до обвинувачених будь-який більш м`який запобіжний захід.

Крім того, на думку суду, обрані відносно обвинувачених запобіжні заходи відповідають особі обвинувачених, характеру та тяжкості діянь, що їм інкримінуються, позбавляє можливості перешкодити інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленню від суду, а тому клопотання захисників про зміну запобіжних заходів задоволенню не підлягають.

Таким чином, вислухавши думку учасників процесу, з`ясувавши необхідність проведення судового розгляду у відкритому судовому засіданні, вирішивши питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді та вчинивши всі необхідні дії, суд приходить до висновку про те, що наявні достатні підстави для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду та завершує підготовку до судового розгляду.

Керуючись ст.ст.314-316 КПК України суд

УХВАЛИВ:

Призначити кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 185, ч. 2 ст. 263 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 185, ч. 2 ст. 309 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 369 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 185, ч. 2 ст. 304 КК України, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 185 КК України, до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, суддею одноособово, на 25.05.2023р. на 11.30 год.

В задоволенні заяви ОСОБА_22 про повернення застави відмовити.

В задоволенні клопотання ОСОБА_13 про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 відмовити.

В задоволенні клопотання ОСОБА_15 про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 відмовити.

Копію ухвали вручити учасникам процесу.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом семи днів з дня її оголошення.

СУДДЯ: ОСОБА_1