Заводський районний суд м. Запоріжжя
69106 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98
Справа № 332/2354/23
Провадження №: 2/332/935/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 травня 2023 р. м. Запоріжжя
Суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя Погрібна О.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Районна адміністрація Запорізької міської ради по Шевчеківському району як орган опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав,
встановила:
До Заводського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Районна адміністрація Запорізької міської ради по Шевчеківському району як орган опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав по відношенню до неповнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у неї в шлюбі з ОСОБА_2 народився син ОСОБА_3 . Дитина проживає разом з нею та знаходиться на її та її теперішнього чоловіка ОСОБА_4 утриманні. Відповідач матеріальну допомогу на утримання дитини своєчасно не виплачує, угоди про розмір та добровільну сплату аліментів на утримання дитини не досягнуто. Відповідно до рішення (наказу) Заводського районного суду м.Запоріжжя від 16.04.2021 року у справі №332/1412/21, прийняте рішення про стягнення аліментів з ОСОБА_2 в розмірі частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до повноліття дитини.
З моменту коли відповідач проживає окремо від дитини він з дитиною взагалі не бачився спочатку, жодним чином не цікавився його особистим життям, вихованням та становленням як особистості, участі у вихованні та догляді за дитиною не брав, взагалі не займався її фізичним, духовним та моральним вихованням і розвитком. Процесом розвитку дитини не цікавиться. Матеріальної допомоги вчасно не надає, хоча за рішенням суду повинен сплачувати аліменти регулярно, накопичує борги, які потім сплачує, але це нерегулярно. Причинами фактичної неможливості участю батька дитини у вихованні та спілкуванні з дитиною є ті самі, що стали причиною розлучення, а саме те, що ОСОБА_2 зловживає регулярно наркотичними речовинним та алкоголем. Також посилається на те, що ОСОБА_2 раніше був засуджений до реального строку відбуття покарання та якісь «принципи» його колишнього життя порушує цей факт. Вважає, що матеріали справи містять достатньо належних доказів на підтвердження свідомого нехтування відповідачем своїх обов`язків відносно дитини, позовні вимоги в цій частині є законними, обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975, «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.
У позовній заяві повинні міститися не лише позовні вимоги та викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а й мають бути зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Від змісту позовної заяви залежать дії суду щодо вирішення питання проведення подальших процесуальних дій по розгляду справи по суті, про визначення обставин, що мають значення для її вирішення, визначення суб`єктного складу спірних правовідносин, дослідження доказів тощо.
Від змісту позовних вимог залежить і позиція відповідача, котрий, як і позивач, має право на судовий захист, для реалізації якого має бути обізнаний з тим, які вимоги до нього заявлені, з яких підстав і якими доказами це підтверджується.
Тому позивач зобов`язаний виконувати вимоги щодо дотримання процесуального порядку форми та змісту позовної заяви.
Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов`язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред`явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред`явлення.
Розглянувши вказану позовну заяву вважаю, що вона не відповідає вимогам ст. 175-177 ЦПК України, а тому згідно з ч.1 ст.185 ЦПК України підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Згідно зі ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити, зокрема: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).
Так, відповідно до ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Згідно п. 15 Постанови Пленуму ВСУ від 30.03.2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав", позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Відповідно до ч. 2 ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.
Враховуючи, вимоги процесуального законодавства позивач зобов`язаний подати усі докази по справі разом із позовною заявою. Процесуальним законодавством встановлено чіткі рамки подачі доказів до суду, після чого суд не вправі приймати подані докази, оскільки буде порушено вимоги принципу змагальності.
Аналогічна позиція вказана у постанові Верховного суду від 16.07.2020 по справі № 908/2828/19 (№ в ЄДРСР 90565972); від 18.06.2020 по справі № 909/965/16 (№ в ЄДРСР 89910851); від 07.05.2020 по справі № 922/3059/16 (№ в ЄДРСР 89318804); від 09.04.2020 по справі № 10/Б-743 (№ в ЄДРСР 88868235) відповідно до якої «Системний аналіз статей 80, 269 ГПК свідчить про те, що докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на позивача покладено обов`язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких також покладений на учасника справи (у цьому випадку - позивача) (висновок викладений в постановах Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 913/317/18 та від 22.05.2019 у справі № 5011-15/10488-2012)».
Також у постанові ВС від 16.12.2020р. по справі № 332/3299/13-ц (№ в ЄДРСР 93794835) вказано, що: «Відповідно до вимог статті 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Так, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких також покладений на учасника справи (у цьому випадку - позивача)».У постанові ВС від 12.01.2021 по справі № 753/9240/18 (№ в ЄДРСР 94151239) суд зазначив, що: «При цьому процесуальним обов`язком позивача є подання доказів разом з поданням позовної заяви (частина друга статті 83 ЦПК України), а в силу положень частини восьмої статті 83 ЦПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Таким чином, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких також покладений на учасника справи (у цьому випадку - позивача). Однак, наявності таких об`єктивних обставин позивачем не наведено, а судом не встановлено».
Згідно з висновком ВС від 20.10.2020 по справі № 756/671/19 (№ в ЄДРСР 92335060), «Відповідно до частини восьмої статті 83 ЦПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Однак, позивачем подано позов без дотримання вказаних вимог.
Так, позивачем не надано доказів того, що з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на утримання дитини; у відповідача існує заборгованість зі сплати аліментів; дані про зловживання ОСОБА_2 наркотичними речовинним та алкоголем (перебування на відповідних обліках, звернення за допомогою до лікарів нарколога та психіатра тощо); звернення позивача до правоохоронних органів із заявами про виготовлення та вживання відповідачем наркотичних засобів, фактах домашнього насильства тощо, за період перебування у шлюбі з відповідачем та прийняти за цими зверненнями рішення компетентними органами; захисні приписи служби дільничних інспекторів поліції та кримінальної поліції у справах неповнолітніх щодо попередження насильства в сім`ї, постанов суду щодо невиконання батьківських прав відповідачем, тощо; дані щодо засудження ОСОБА_2 до реального строку відбуття покарання.
Крім того, звертається увага позивача на те, що відповідно до ч.1 ст.42 ЦПК України: у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи. У справах можуть брати участь треті особи, які треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору (ст.52 ЦПК України) та які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача або відповідача (ст.53 ЦПК України).
Таким чином, позивачу також слід уточнити процесуальний статус зазначеної ним в позові третьої особи.
Крім того, в порушення вимог п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява не містить ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України зазначеної в якості третьої особи Районна адміністрація Запорізької міської ради по Шевчеківському району як орган опіки та піклування, а також реєстраційних номерів облікової картки платника податків (за його наявності) або номеру і серії паспорту позивача та відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у вказаних статтях, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Позивачці пропонується усунути вищезазначені недоліки позовної заяви з метою забезпечення повного захисту його прав та інтересів.
Згідно з ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Керуючись статями 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,-
постановила:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Районна адміністрація Запорізької міської ради по Шевчеківському району як орган опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав, - залишити без руху.
Надати позивачу строк п`ять днів, з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, зазначених у її мотивувальній частині.
Роз`яснити позивачу, що у випадку не усунення зазначених недоліків у встановлений строк, позовна заява вважатиметься неподаною і буде йому повернута.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: О.М.Погрібна
Суд | Заводський районний суд м. Запоріжжя |
Дата ухвалення рішення | 15.05.2023 |
Оприлюднено | 19.05.2023 |
Номер документу | 110883916 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них про позбавлення батьківських прав |
Цивільне
Заводський районний суд м. Запоріжжя
Погрібна О. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні