Ухвала

від 16.05.2023 по справі 420/17855/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

16 травня 2023 р.м.ОдесаСправа № 420/17855/22

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі головуючого судді Вербицької Н.В., суддів Джабурії О.В., Кравченка К.В., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2023 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТПО АРІСТА» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості, картки відмови,

В С Т А Н О В И ЛА:

27 квітня 2023 року до П`ятого апеляційного адміністративного суду через підсистему «Електронний Суд» надійшла апеляційна скарга Одеської митниці на зазначене рішення, яким позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ТПО АРІСТА» задоволено, в прохальній частині якої містилося клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02.05.2023 відмовлено Одеській митниці у задоволені клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу залишено без руху та запропоновано апелянту у 10 денний строк подати до суду вмотивоване клопотання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження із наведенням інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, а також надати документ про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 23 160,28 грн.

11 травня 2023 року Одеською митницею надано до суду заяву про усунення недоліків, в якій заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги або продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, а також клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Дослідивши клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги або продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Так, згідно ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

За правилами частини другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Відповідно до положень частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Наведений перелік умов, за яких суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору (так само звільнити від сплати судового збору чи зменшити розмір судового збору) є вичерпним. Встановлюючи ці умови, законодавець у такий спосіб одночасно визначає, які причини можуть бути визнані судом поважними при вирішенні питань, пов`язаних із сплатою судового збору.

В обґрунтування клопотання апелянт зазначає, що в нього відсутні кошти на сплату судового збору, що, серед іншого, пов`язано із дією правового режиму воєнного стану в Україні.

Разом з тим, суд зауважує, що Закон України «Про судовий збір» не містить підстави для відстрочення сплати судового збору як відсутність коштів на реєстраційному рахунку суб`єкта владних повноважень.

Судова колегія також зазначає, що сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для безумовного продовження процесуального строку, відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору у всіх абсолютно випадках.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 11.04.2023 року у справі № 520/13763/21.

Отже, клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору є невмотивованим та задоволенню не підлягає.

Водночас, судова колегія не вбачає підстав для продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, оскільки тривалий розгляд справи, відкладений на невизначений час, у зв`язку із відсутністю у суб`єкта владних повноважень коштів на сплату судового збору, порушує права позивача на вирішення його справи у розумні строки.

Стосовно клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 295 КАС України апеляційна карга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно ч. 3 ст.295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Пунктом 6 ч. 5 ст. 44 КАС України визначено, що учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

При вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги/відмови у відкритті апеляційного провадження за вперше поданою апеляційною скаргою до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і так далі.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Судом встановлено, що оскаржуване рішення було прийнято в порядку письмового провадження 21.03.2023, останнім днем подання апеляційної скарги є 20.04.2023, однак апеляційну скаргу подано 27.04.2023 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.

У заяві про усунення недоліків від 11 травня 2023 року апелянт зазначив, що строк на апеляційне оскарження судового рішення було пропущено у зв`язку з дуже великим навантаженням посадових осіб Одеської митниці, які здійснюють представництво Одеської митниці у судах. Однак, суд апеляційної інстанції такі доводи апелянта відхиляє зокрема з тих підстав, що Одеською митницею жодного належного доказу на існування вказаної підстави до суду не надано.

Водночас, суд звертає увагу, що апелянт є суб`єктом владних повноважень, який має визначену штатним розписом чисельність працівників, а процесуальна дієздатність органу владних повноважень не пов`язана з конкретною службовою особою. При цьому, труднощі в організації належного виконання обов`язків працівників державного органу (зокрема, завантаженість, перебування у відпустках, тощо) не є об`єктивними та непереборними обставинами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку апеляційного оскарження.

Таким чином, неналежна організація трудового процесу з боку відповідальних осіб є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Колегія суддів зазначає, що органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених, в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтермінувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалі від 04.05.2023 у справі № 520/24212/21.

Жодних інших доводів про поважність причин, з яких відбулося зволікання з поданням апеляційної скарги, заявник в клопотанні про поновлення строку не наводить.

Таким чином, оцінивши доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, проаналізувавши матеріали скарги, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання поважними причин пропуску скаржником строку на апеляційне оскарження, оскільки поважними визнаються обставини, які виникли або тривали протягом строку апеляційного оскарження, є об`єктивними, не залежать від дій особи і пов`язані з дійсними істотними перешкодами для своєчасного вчинення особою процесуальних дій в конкретній справі. Наведені скаржником обставини щодо пропуску строку на апеляційне оскарження як в апеляційній скарзі, так і в заяві про усунення недоліків не є об`єктивними, а тому не дають суду апеляційної інстанції можливості поновити пропущений апелянтом строк на апеляційне оскарження.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

У справі Європейського суду з прав людини «Стаббігс та інші проти Великобританії» визначено, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Відповідно до положень ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

За таких обставин, оскільки наведені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись ст.ст. 243, 248, 250, 286, 298, 299, 325, 328, 329 КАС України, -

У Х В А Л И Л А:

У задоволені клопотання Одеської митниці про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги або продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги відмовити.

У задоволені клопотання Одеської митниці про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2023 року відмовити.

Відмовити Одеській митниці у відкритті апеляційного провадження у справі № 420/17855/22 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.03.2023 року за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТПО АРІСТА» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості, картки відмови.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії судового рішення.

Суддя-доповідач Вербицька Н. В.Судді Джабурія О.В. Кравченко К.В.