Постанова

від 19.05.2023 по справі 420/17855/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2023 р.м.ОдесаСправа № 420/17855/22Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О.А.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів Джабурії О.В.,

- Кравченка К.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Одеської митниці на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2023 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТПО АРІСТА» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості,

В С Т А Н О В И Л А:

08 грудня 2022 року товариство з обмеженою відповідальністю «ТПО АРІСТА» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просило скасувати рішення про коригування митної вартості №UA500370/2022/000008/2 від 26.10.2022 та № UA500370/2022/000009/2 від 28.10.2022.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21.03.2023, яке нарало законної сили, позов товариства з обмеженою відповідальністю «ТПО «АРІСТА» задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500370/2022/000008/2 від 26.10.2022 року та № UA500370/2022/000009/2 від 28.10.2022 року.

04 квітня 2023 року Одеським окружним адміністративним судом ухвалено додаткове рішення, яким частково задоволено заяву представника позивача щодо розподілу судових витрат.

Стягнуто з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТПО «АРІСТА» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн (п`ять тисяч гривень 00 копійок). В іншій частині заяви відмовлено.

Частково задовольняючи вимоги щодо розподілу судових витрат, судом першої інстанції враховано обсяг виконаних адвокатом робіт, значення справи для позивача, предмет позову та обсяг задоволених позовних вимог, а також те, що дана справа за своїми ознаками відноситься до категорії справ незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження у порядку статті 262 КАС України, позивачем до суду відповідь на відзив не подавалась. За таких обставин та з урахуванням правових висновків суду касаційної інстанції, розмір витрат на професійну правничу допомогу було зменшено до 5 000 грн.

Не погодившись із додатковим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення норм процесуального права просить додаткове рішення скасувати. Зокрема, апелянт зазначає, що гонорар представника позивача за надану правову допомогу у розмірі 5 000 грн є завищеним, становить надмірний тягар для відповідача та не відповідає критеріям розумності та співмірності. При цьому апелянт вказує, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» мінімальну заробітну плату встановлено у місячному розмірі в 6 700 гривень; за погодинною ставкою такий показник визначений законодавцем у 40,46 грн, а розмір прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 01 січня 2023 року складає 2 684 грн. За проведеними розрахунками 5000 грн гонорару адвоката становить 1,86 прожиткові мінімуми для працездатних осіб, встановленого з 01 січня 2023 року або 0, 75 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі або 123,58 годин роботи з погодинної оплати праці. З урахуванням складності справи, на думку апелянта, гонорар представника позивача в розмірі 5 000 грн очевидно є неспівмірним, тому не може бути відшкодований у такому розмірі за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Представник позивача надав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а додаткове рішення суду без змін в зв`язку із необґрунтованістю доводів апелянта.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Одеської митниці задоволенню не підлягає.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи межі апеляційного оскарження, додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.04.2023 підлягає перегляду в частині присудженого розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 16 КАС України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У частині третій статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частин п`ятої та шостої статті 137 КАС України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).

Частиною першою статті 138 КАС України передбачено встановлення судом розміру витрат, пов`язаних, зокрема, з підготовкою справи до розгляду, на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

За змістом частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому за змістом частин п`ятої - сьомої статі 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу та проведення експертизи підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Водночас, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Водночас Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони.

Це означає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат керуючись критеріями, закріпленими у статті 139 КАС України.

Аналогічні висновки викладені також у постановах Верховного Суду від 08 травня 2023 року по справі № 140/2165/19, від 27 квітня 2023 року по справі № 280/4115/20, від 05 серпня 2020 року по справі № 640/15803/19, від 09 березня 2021 року по справі № 200/10535/19-а.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що між товариством з обмеженою відповідальністю «ТПО «АРІСТА» та адвокатським бюро «Тасліцького Германа» був укладений договір про надання правової (правничої) допомоги № 012 від 01 листопада 2022 року (т. 2, а.с. 39-42).

Відповідно до п. 1.3. умов вказаного договору, в зміст доручення клієнта за цим Договором входять питання оскарження рішень Одеської митниці про коригування митної вартості товару та інші правові питання, які виникли у Клієнта на час наступних звернень за дорученням. Зокрема, клієнт доручає адвокатському бюро вчиняти дії з представництва в Держмитслужбі та її органах, представництво в суді першої та апеляційної інстанції.

У пункті 1.4 договору на правову допомогу передбачено, що адвокатське бюро виконує доручення клієнта шляхом надання усних та письмових консультацій, правових висновків, рекомендацій, складення проектів листів, заяв, адвокатських запитів, процесуальних документів тощо, безпосередньої участі адвокатів в судових засіданнях, а також розглядах питання, порушеного в дорученні в державних органах та інших дій, які необхідно вчинити на виконання наданого доручення.

За договором, відповідно до пункту 4.1., клієнт сплачує адвокатському бюро гонорар та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Гонорар за договором встановлюється у фіксованому і погодинному розмірі та складає: за надання правової допомоги в суді першої інстанції 1000 євро (одна тисяча) євро 00 євроцентов; за надання правової допомоги в суді апеляційної інстанції 600 (шістсот) євро 00 євроцентов; в усі інших випадках надання правової допомоги адвокатом становить 75 (сімдесят п`ять) євро за годину його роботи, а надання правової допомоги адвокатом керуючого бюро 100 (сто) євро за годину його роботи.

Пунктом 4.8 договору № 012 від 01 листопада 2022 року встановлено, що рахунки та акти наданих послуг виставляються в гривні відповідно до встановлених пунктом 4.2 цього договору ставок гонорару за курсом НБУ на день виставлення.

З матеріалів справи також видно, що 23 березня 2023 року між ТОВ «ТПО «АРІСТА» та адвокатським бюро «Тасліцького Германа» був підписаний акт наданих послуг № 9, в якому зазначено, що клієнту надано правову допомогу в суді першої інстанції щодо оскарження рішень Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500370/2022/000008/2 від 26.10.2022 та № UA500370/2022/000009/2 від 28.10.2022. В межах 10 годин роботи адвоката підготовлено та подано до суду позовну заяву, відповідь на відзив відповідача, 21 березня 2023 року у справі № 420/17855/22 судом ухвалено рішення по суті (т. 2, а.с. 38).

05 грудня 2022 року адвокатським бюро «Тасліцького Германа» виставлено рахунок ТОВ «ТПО «АРІСТА» на оплату послуг у розмірі 38 539,60 грн. (т. 2, а.с. 37). Вказаний рахунок був сплачений 23 грудня 2022 року, що підтверджується платіжною інструкцією № 1977 (т. 2, а.с. 34).

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що надані стороною позивача докази підтверджують, що витрати на професійну правничу допомогу фактично були понесені.

При цьому, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обсяг наданої правничої допомоги, врахував складність справи та її значення для позивача, тому цілком обґрунтовано зменшив розмір заявлених представником позивача витрат на професійну правничу допомогу до 5 000 грн. З огляду на це підстав для задоволення апеляційної скарги Одеської митниці та скасування додаткового рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.04.2023 року судова колегія не вбачає.

Доводи Одеської митниці стосовно необхідності визначення розміру витрат на правничу допомогу виходячи з установлених законодавцем розмірів мінімального прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2023 року колегія суддів відхиляє з тих міркувань, що це не узгоджується з п. 2 ч. 3 ст. 134 КАС України, за положенням якого суд визначає розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги на підставі умов договору про надання правничої допомоги, наданих доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що ч. 4 ст. 134 КАС України, визначає критерії, які мають враховуватися при визначені розміру вказаного виду судових витрат, що забезпечує дотримання необхідного балансу між інтересами сторін при вирішенні судом вказаного питання.

За таких обставин, судова колегія вважає, що апелянтом не доведено у процесуальний спосіб, що розмір витрат на професійну правову допомогу у цій справі, який становить 5 000 грн. є завищеним та не відповідає критеріям розумності й співмірності.

Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив додаткове судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, судова колегія

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення.

Додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя:К.В.Кравченко