Ухвала

від 16.05.2023 по справі 147/205/23

ТРОСТЯНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 147/205/23

Провадження № 2/147/112/23

У Х В А Л А

16 травня 2023 року смт Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області у складі

головуючого судді Борейко О. Г.,

із секретарем Прокопенко В. М.,

за участі:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Примакової В. В.,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача - адвоката Човганюк А. М.,

при розгляді у підготовчому засіданні в залі суду, в режимі відеоконференції, цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Релігійної громади парафії Святої Трійці села Оляниця Вінницько-Тульчинської єпархії УПЦ (ПЦУ) про усунення перешкод у користуванні майном, перевіривши матеріали зустрічного позову Релігійної громади парафії Святої Трійці села Оляниця Вінницько-Тульчинської єпархії УПЦ (ПЦУ) до ОСОБА_1 , Тростянецької селищної ради (правонаступника Олянецької сільської ради) Гайсинського району Вінницької області про визнання протиправним рішення виконавчого комітету Оляницької сільської ради №66 від 26.09.2003 та скасування його та визнання свідоцтва про право власності на житловий будинок недійсним та скасування державної реєстрації права власності на житловий будинок,

в с т а н о в и в:

20 лютого 2023 року в провадження судді Тростянецького районного суду Вінницької область Борейко О. Г. через підсистему «Електронний суд» від представника позивача адвоката Примакової В. В. в інтересах ОСОБА_1 надійшла позовна заява до Релігійної громади парафії Святої Трійці села Оляниця Вінницько-Тульчинської єпархії УПЦ (ПЦУ) про усунення перешкод у користуванні майном.

Ухвалою суду від 23 лютого 2023 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк тривалістю сім днів з дня вручення копії ухвали, для усунення указаних в ухвалі недоліків.

01 березня 2023 року до суду від представника позивача - адвоката Примакової В. В. надійшла заява на виконання ухвали суду про залишення позову без руху та позовна заява в новій редакції.

Ухвалою суду від 02.03.2023 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Релігійної громади парафії Святої Трійці села Оляниця Вінницько-Тульчинської єпархії УПЦ (ПЦУ) про усунення перешкод у користуванні майном та призначено підготовче засідання на 27.03.2023.

Також даною ухвалою суду відповідачу було роз`яснено його право на пред`явлення зустрічного позову у строк для подання відзиву, відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України. Тобто зустрічний позов відповідач має право пред`явити протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 36), відповідачем Релігійною громадою парафії Святої Трійці села Оляниця Вінницько-Тульчинської єпархії УПЦ (ПЦУ) 10.03.2023 отримано копію ухвали про відкриття провадження у справі від 02.03.2023, а також копію позовної заяви із додатками.

27.03.2023 представник відповідача адвокат Човганюк А. М. подала заяву про відкладення розгляду справи призначеного на 27.03.2023. При цьому, в заяві зазначено, що 14.03.2023 на адресу відповідача Релігійної громади парафії Святої Трійці Вінницько Тульчинської Єпархії УПЦ (ПЦУ) надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 . Станом на 27.03.2023 сторона відповідача не взмозі подати відзив на позов, оскільки не зібрала для цього достатні докази, просить підкласти підготовче засідання та врахувати зайнятість представника (а.с. 30).

21.04.2023 на адресу суду через канцелярію подана зустрічна позовна заява Релігійної громади парафії Святої Трійці Вінницько Тульчинської Єпархії УПЦ (ПЦУ) (первісний відповідач) до ОСОБА_1 (первісного позивача) та до Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області про визнання протиправним рішення виконавчого комітету Оляницької сільської ради за №66 від 26.09.2003 та визнання Свідоцтва про право власності на нерухоме майно а АДРЕСА_1 серія ВАА №2263471 видане 02.03.2004 на підставі Рішення виконавчого комітету Оляницької сільської ради за №66 від 26.09.2003 недійсним та скасування державної реєстрації права власності на житловий будинок в АДРЕСА_1 за відповідачем ОСОБА_1 . В поданому позові позивач за зустрічним позовом просить поновити пропущений строк на подання зустрічного позову, посилаючись на необхідність вивчити нормативну базу, яка існувала на період будівництва спірного житлового будинку та з урахуванням діючої на той час нормативної бази зібрати докази протиправності дій виконавчого комітету Оляницької сільської ради при прийняття Рішення про оформлення права приватної власності на спірний житловий будинок за ОСОБА_1 , Листи від архівного відділу та селищної ради, якими обґрунтовується заявлені позовні вимоги на запит адвоката, надійшли 21.04.2023.

Представник позивача в підготовчому засіданні заперечувала проти поновлення відповідачу строку на подання зустрічного позову, зазначила, що провадження у справі відкрито ухвалою суду від 02.03.2023 і призначено підготовче засідання на 27.03.2023, а тому відповідач не був позбавлений можливості для повідомлення суду про необхідність продовження строку для подання відзиву (зустрічного позову), у зв`язку із очікуванням відповідей на адвокатські запити, однак сторона відповідача не скористалася таким правом.

Представник відповідача в підготовчому засіданні просила поновити строк для звернення із зустрічним позовом, прийняти зустрічний позов та розглядати його спільно з первісним, оскільки вимоги зустрічного позову повіністю виключають можливість задоволення первісного позову. Додатково повідомила, що правовідносини виникли у 2004 році майже 20 років тому, нормативна база помінялася. Стороні відповідача необхідно було тривалий час, щоб визначитись які документи мали б бути у ОСОБА_3 , щоб оформити право власності на спірний будинок, в той час, як відповідь на адвокатський запит з Архівної установи надійшла лише 21.04.2023, до отримання цієї відповіді у відповідача не було можливості сформулювати свої вимоги.

Заслухавши думку осіб, які прибули в підготовче засідання, дослідивши матеріали зустрічного позову Релігійної громади парафії Святої Трійці Вінницько Тульчинської Єпархії УПЦ (ПЦУ), розглянувши клопотання про поновлення пропущеного строку для подання зустрічної позовної заяви, суд враховує таке.

Конституційне право на судовий захист передбачає, як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному обсязі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав і свобод людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і свобод людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстроннім судом, встановленим законом.

Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмежене, особливо щодо умов прийнятності скарги. Проте право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати легітимну мету та гарантувати пропорційність меж їх використанням і такою метою (рішення ЄСПЛ у справі «Мельник проти України, заява №23436/03, §22 від 28.03.2006).

Виходячи з приписів статей55,129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.

Тобто, реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадкунормЦПК України.

Таким чином, право на пред`явлення зустрічної позовної заяви не є абсолютним, подаючи зустрічну позовну заяву заявник повинен дотримуватись вимогЦПК Українищодо її подання.

Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 12ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною першою статті 49ЦПК України передбачено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Пунктом 3 частини другої статті 49ЦПК України визначено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (стаття 120 ЦПК України).

Відповідно до частини 1 статті 193 ГПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

За приписами частини 3статті 194 ЦПК Українизустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику.

Частиною сьомою статті 178ЦПК України передбачено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Згідно з приписами статті 123ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 43ЦПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

У даному випадку у системному зв`язку з наведеними вище приписами застосуванню підлягають також норми статті 126ЦПК України за якими право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Таким чином у разі подання зустрічного позову поза межами строку встановленого судом для подання відзиву, суд повертає заяву заявнику.

Отже, право на подання зустрічного позову може бути реалізовано відповідачем виключно у строк, встановлений судом для подання відзиву на позов, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії.

За приписами статті 127ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Суд виходить з того, що обрахування строку на подання відзиву на позов починається відповідно для кожного учасника справи з наступного дня після дати отримання ним ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Реалізація процесуальних прав та обов`язків учасників справи перебуває у тісному зв`язку зі стадіями судового провадження і пов`язана з перебігом процесуальних строків.

Процесуальний строк, виступає одним з ключових елементів цивільно-процесуальної форми, і в цілому направлений на забезпечення оперативного, динамічного й просторового перебігу провадження цивільного процесу у визначенихЦПК Україничасових рамках.

Зокрема, під процесуальними строками, з огляду на системний аналізЦПК України, розуміють встановлений законом та/або судом проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата та/чи завершена та чи інша стадія судочинства.

Процесуальні строки, з поміж іншого, виступаючи засобом регламентації процесуальних дій учасників справи також виконують функцію юридичного факту, тобто спричиняють виникнення, зміну або припинення процесуальних прав та обов`язків. У механізмі правової регламентації судочинства процесуальні строки мають правоутворююче та преклюзивне значення для суб`єктивних процесуальних прав та обов`язків.

Так, з початком і закінченням перебігу процесуального строку пов`язане настання чітко встановлених юридичних наслідків.

Питання щодо поновлення/продовження процесуального строку безпосередньо пов`язана з відповідним конкретним учасником справи, його процесуальним правом і обов`язком та спрямоване на реалізацією саме його суб`єктивних процесуальних прав (обов`язків).

Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення/продовження строку на вчинення процесуальних дій перебуває в межах дискреційних повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Можливість поновлення/продовження процесуальних строків виникає у тому разі, коли у передбачені строки виконати певному учаснику справи певні процесуальні дії є неможливим, оскільки саме у нього виникли обставини, які перешкоджають їх реалізації та суд має право поновити/продовжити строк, установлений відповідно законом або судом, за клопотанням конкретного відповідного учасника справи в разі його пропущення з поважних причин. У зв`язку з цим для суду має значення й строк, який минув з моменту закінчення строку, встановленого законом або судом до вчинення учасником справи процесуальної дії, стосовно якої заявлено клопотання.

Сам лише факт подання стороною клопотання про відновлення строку не зобов`язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про відновлення строку повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.

Поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому Цивільний процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

При цьому, варто зазначити, що ЄСПЛ у своїй прецедентній практиці щодо України неодноразово звертав увагу на норми, що стосуються процесуальних строків, але в аспекті порушення принципу правової визначеності у контексті пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, Європейський суд з прав людини у справі у справі Melnik v. Ukraine ЄСПЛ зазначив, що норми, які регулюють строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем Релігійною громадою парафії Святої Трійці Вінницько Тульчинської Єпархії УПЦ (ПЦУ) отримано копію ухвали суду про відкриття провадження у справі - 10.03.2023, згідно з відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, та як стверджує відповідач 14.03.2023, в цій же ухвалі йому було роз`яснено право подачі відзиву на позовну заяву та строк його подачі, що становив п`ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали, право на подачу зустрічного позову у строк встановлений для подачі відзиву, однак відповідачем лише 21.04.2023 подано до суду зустрічну позовну заяву.

Суд не вбачає поважних причин пропуску Релігійною громадою парафії Святої Трійці Вінницько Тульчинської Єпархії УПЦ (ПЦУ) строку для подачі до суду зустрічного позову, оскільки з часу отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі представник відповідача адвокат Човганюк А. М. 27.03.2023 подавала заяву про відкладення розгляду справи, яку мотивувала недостатністю часу для підготовки відзиву на позов у п`ятнадцятиденний строк (з 14.03.2023 п`ятнадцятиденний строк спливає 29.03.2023), однак в згаданій заяві представник відповідача не повідомила суд про очікування відповідей на адвокатські запити тощо.

Доводи відповідача про необхідність вивчити нормативну базу, яка існувала на період будівництва спірного житлового будинку та з урахуванням діючої на той час нормативної бази, а також, зібрати докази протиправності дій виконавчого комітету Оляницької сільської ради при прийняття Рішення про оформлення права приватної власності на спірний житловий будинок за ОСОБА_1 , суд оцінює критично та не можна вважати поважними причинами для поновлення строку, оскільки вони не є об`єктивними і непереборними і не перешкоджали Релігійній громаді парафії Святої Трійці Вінницько Тульчинської Єпархії УПЦ (ПЦУ) звернутись до суду із зустрічним позовом без пропуску строку, встановленого ч. 1 ст. 193 ЦПК України.

Стосовно посиланьвідповідача нате,що листивід Архівноговідділу таселищної ради,якими обґрунтовуєтьсязаявлені позовнівимоги назапит адвоката,надійшли 21.04.2023,суд зазначає,що іздоданих дозустрічної позовноїзаяви документів,а самеархівних довідок№01-11-60від 19.04.2023№01-11-61від 19.04.2023випливає,що вонинадані назапити адвокатаЧовганюк А.М.від 10.04.2023(тобтоадвокатські запити,підготовлені далекоза межамистроку дляподання зустрічногопозову),тобто обставининаведені відповідачем,як підставадля поважностіпропуску строку не можуть вважатися такими, що об`єктивно перешкоджали реалізації вчинення певної процесуальної дії.

Отже, клопотання Релігійної громади парафії Святої Трійці Вінницько Тульчинської Єпархії УПЦ (ПЦУ) про поновлення пропущеного строку для подання зустрічного позову задоволенню не підлягає.

Згідно з ч. 3ст. 194 ЦПК Українизустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що зустрічну позовну заяву варто повернути Релігійній громаді парафії Святої Трійці Вінницько Тульчинської Єпархії УПЦ (ПЦУ) відповідно до ч. 3ст. 194 ЦПК України, як таку, що подана із порушенням вимог ч. 1ст. 193 ЦПК України.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що повернення зустрічної позовної заяви не перешкоджає Релігійній громаді парафії Святої Трійці Вінницько Тульчинської Єпархії УПЦ (ПЦУ) зверненню до суду в загальному порядку передбаченому ЦПК України.

Керуючись ст.ст.193,194,260 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

В задоволенні клопотання Релігійної громадипарафії СвятоїТрійці ВінницькоТульчинської ЄпархіїУПЦ (ПЦУ) про поновлення пропущеного строку для подання зустрічного позовувідмовити.

Зустрічний позов Релігійної громади парафії Святої Трійці села Оляниця Вінницько-Тульчинської єпархії УПЦ (ПЦУ) до ОСОБА_1 , Тростянецької селищної ради (правонаступника Олянецької сільської ради) Гайсинського району Вінницької області про визнання протиправним рішення виконавчого комітету Оляницької сільської ради №66 від 26.09.2003 та скасування його та визнання свідоцтва про право власності на житловий будинок недійсним та скасування державної реєстрації права власності на житловий будинок, повернути позивачу Релігійній громаді парафії Святої Трійці Вінницько Тульчинської Єпархії УПЦ (ПЦУ).

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Ухвала складена у повному обсязі та підписана суддею 17.05.2023.

Суддя О. Г. Борейко