Ухвала

від 16.05.2023 по справі 362/42/23

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/42/23

Провадження 2/362/873/23

У Х В А Л А

"16" травня 2023 р. Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,

за участю секретаря Жеребко Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові Київської області заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння,

в с т а н о в и в:

У лютому 2022 року позивач звернувся до суду в порядку цивільного судочинства з ОСОБА_1 звернувся до суду в порядку цивільного судочинства з позовом в якому просить витребувати у ОСОБА_2 та передати ОСОБА_1 належні йому на праві власності земельні ділянки: земельну ділянку площею 0,25 га з кадастровим номером: 3221482100:03:007:0015, яка розташована на території для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за адесою: Київська обл., Васильківський р-н., с. Діброва; земельну ділянку площею 0,25 га з кадастровим номером: 3221482100:03:007:0022, яка розташована на території для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), Київська обл., Васильківський р-н., с. Діброва. Земельну ділянку площею 0,25 га з кадастровим номером: 3221482101:03:007:0023, яка розташована на території для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), Київська обл., Васильківський р-н., с. Діброва. Стягнути з відповідача судові витрати по справі та витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20.02.2023 року відкрито загальне позовне провадження у справі (а.с.91).

12.05.2023року наелектронну адресусуду відпозивача ОСОБА_1 надійшлазаява прозабезпечення позову,в якійвін проситьвжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки, розташовані за адресою: с. Діброва, Васильківського р-ну Київської області площею 0,25 га, кадастровий номер 3221482100:03:007:0015, площею 0,25 га, кадастровий номер 3221482100:03:007:0022, площею 0,25 га, кадастровий номер 3221482101:03:007:0023 та заборонити іншим особам вчиняти будь-які дії щодо вказаних земельних ділянок.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що у провадженні Васильківського міськрайнного суду Київської області перебуває на розгляді позовна заява ОСОБА_1 у цивільній справі №362/42/23 (провадження №2/362/873/23) до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 07.12.2021 у справі 522/15826/15-ц заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову про вжиття заходів забезпечення позову задоволено частково. Вжито захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки, розташовані за адресами: с. Діброва, Васильківського р-ну Київської області площею 0,25 га, кадастровий номер 3221482100:03:007:0015, площею 0,25 га, кадастровий номер 3221482100:03:007:0022, площею 0,25 га, кадастровий номер 3221482101:03:007:0023.

Рішенням суду апеляційної інстанції у справі №522/15826/15 його право відновлено в законом порядку встановлено, що він протиправно був позбавлений права власності на земельні ділянки.

Проте ОСОБА_2 , не зважаючи на те, що не є стороною по справі, звертається з заявами Одеського апеляційного суду про скасування заходів забезпечення, про розгляд справи за нововиявленими обставинами, тощо, маючи на меті скасувати заходи забезпечення, та реалізувати належне йому майно.

Враховуючи, що невжиття заходів до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на нерухоме та рухоме майно можу утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовної заяви, оскільки майно, яке належить позивачу на праві приватної власності може зникнути (бути відчуженим), зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення; забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно є адекватним, співвідноситься з предметом позову, а тому зазначений захід спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення.

Наразі, позивач має підстави вважати, що спірне майно, без його згоди може бути відчужене на користь третіх осіб.

Частиною 1 ст. 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд вивчивши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до положень ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Види забезпечення позову визначені положеннямист. 150 ЦПК Українита до них належать: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

При цьому, відповідно до вимог ч. 3ст. 150 ЦПК Українизаходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Як передбачено положеннями ч. 7ст. 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.

Вирішуючи питання про забезпечення позову та приймаючи відповідне рішення, суд зобов`язаний враховувати обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, та зазначені ним докази, що підтверджують кожну обставину.

Відповідно до частин третьоїстатті 12 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (стаття 76 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Тобто спір виник з приводу витребування майна з чужого незаконного володіння.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштівнедляздійснення розрахунківзпозивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 серпня 2018 року у справі № 922/4587/13 та від 17 жовтня 2018 року у справі №183/5864/17-ц.

У постанові ВП Верховного Суду від 18.05.2021 року у справі №914/1570/20 вказано, що «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».

Позивачем ОСОБА_1 до заяви про забезпечення позову не надано жодних доказів, які б свідчили про намір ОСОБА_2 або підготовчі дії відповідача щодо відчуження нерухомого майна, враховуючи, що ухвалою Одеського апеляційного суду від 07.12.2021 року у справі 522/15826/15-ц накладено арешт на земельні ділянки, розташовані за адресами: с. Діброва, Васильківського р-ну Київської області площею 0,25 га, кадастровий номер 3221482100:03:007:0015, площею 0,25 га, кадастровий номер 3221482100:03:007:0022, площею 0,25 га, кадастровий номер 3221482101:03:007:0023.

Таким чином доводи заявника про те, що існує реальна загроза утруднення виконання чи неможливість виконання рішення суду в подальшому є лише припущеннями, оскільки заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Одеського апеляційного суду від 07.12.2021 року не скасовані та продовжують діяти.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21.11.2018 (справа № 826/8556/17), від 25.04.2019 (справа № 826/10936/18).

Співмірність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Враховуючи викладене те, що до заяви про вжиття заходів забезпечення не надано суду жодного належного, допустимого та достовірного доказу в розумінні ст.ст. 76-78 ЦПК України в підтвердження фактів імовірності утруднення виконання або неможливості виконання рішення суду в майбутньому в разі невжиття таких заходів, не наведено посилань на те, що існують обставини, які свідчать про реальну можливість або підготовчі дії відчуження заінтересованої особою земельних ділянок на користь третіх осіб, оскільки ухвала Одеського апеляційного суду від 07.12.2021 року не скасована та продовжує діяти, не зазначено в заявіціни позову, а також відсутня оцінка земельних ділянок, що позбавляє суд щодовизначення співмірностізаходу забезпеченняпозову тому, суд дійшов висновку про відхилення заяви про забезпечення позову.

Крім того, позивачем в заяві не зазначено щодо застосування зустрічного забезпечення відповідно до вимог ст. 154 ЦПК України.

Відхиляючи заявузаявника про вжиття заходівзабезпечення позовусуд також зауважує, що клопотанняпро забезпеченняпозову,яке ранішебуло відхиленоповністю абочастково,може бутиподано вдруге,якщо змінилисьпевні обставини.Тобто назаяви прозабезпечення позову,в задоволенніяких буловідмовлено,не поширюєтьсязаборона повторнозвертатись досуду.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 12, 76-78, 149-159, 247, 260, 353, 354 ЦПК України суд,

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння - відмовити.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали, безпосередньо до суду апеляційної інстанції. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Текст ухвали виготовлено 16.05.2023 року.

Суддя Г.М.Лебідь-Гавенко