Ухвала

від 30.05.2023 по справі 362/42/23

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/42/23

Провадження 2/362/873/23

У Х В А Л А

"30" травня 2023 р. Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,

за участю секретаря Жеребко Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові Київської області заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння,

в с т а н о в и в:

У лютому 2022 року позивач звернувся до суду в порядку цивільного судочинства позовом в якому просить витребувати у ОСОБА_2 та передати ОСОБА_1 належні йому на праві власності земельні ділянки, а саме: земельну ділянку площею 0,25 га з кадастровим номером: 3221482100:03:007:0015, яка розташована на території для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за адресою: Київська обл., Васильківський р-н., с. Діброва; земельну ділянку площею 0,25 га з кадастровим номером: 3221482100:03:007:0022, яка розташована на території для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), Київська обл., Васильківський р-н., с. Діброва. Земельну ділянку площею 0,25 га з кадастровим номером: 3221482101:03:007:0023, яка розташована на території для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), Київська обл., Васильківський р-н., с. Діброва. Стягнути з відповідача судові витрати по справі та витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20.02.2023 року відкрито загальне позовне провадження у справі (а.с.91).

26.05.2023рокунаелектронну адресусудувідпозивача ОСОБА_1 надійшлазаява прозабезпечення позову,в якійвін проситьвжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,25 га, кадастровий номер 3221482100:03:007:0015, площею 0,25 га, кадастровий номер 3221482100:03:007:0022, площею 0,25 га, кадастровий номер 3221482101:03:007:0023 та заборонити іншим особам вчиняти будь-які дії щодо вказаних земельних ділянок (а.с. 164-171).

Заява прозабезпечення позовуобґрунтована тим, що у провадженні Васильківського міськрайнного суду Київської області перебуває на розгляді позовна заява ОСОБА_1 у цивільній справі №362/42/23 (провадження №2/362/873/23) до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Рішенням суду Одеського апеляційного суду від 10.11.2022 року у справі №522/15826/15 його право відновлено, в законному порядку встановлено, що він протиправно був позбавлений права власності на вказані земельні ділянки.

12.05.2023 року позивач звернувся до Васильківського міськрайонного суду Київської області щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірні земельні ділянки, розташовані за адресою: с. Діброва, Васильківського р-ну Київської області площею 0,25 га, кадастровий номер 3221482100:03:007:0015, площею 0,25 га, кадастровий номер 3221482100:03:007:0022, площею 0,25 га, кадастровий номер 3221482101:03:007:0023 та заборонити іншим особам вчиняти будь-які дії щодо вказаних земельних ділянок.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16.05.2023 року у задоволенні його заяви про забезпечення позову у цивільній справі ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння було відмовлено.

Суд мотивував ухвалу тим, що арешт вже накладений ухвалою Одеського апеляційного суду від 07.12.2021 року у справі 522/15826/15-ц заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову про вжиття заходів забезпечення позову задоволено частково. Вжито захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки, розташовані за адресами: с. Діброва, Васильківського р-ну Київської області площею 0,25 га, кадастровий номер 3221482100:03:007:0015, площею 0,25 га, кадастровий номер 3221482100:03:007:0022, площею 0,25 га, кадастровий номер 3221482101:03:007:002 та те, що ним не доведено, що існує реальна загроза утруднення виконання чи не можливість виконання рішення суду в подальшому, а лише припущення, оскільки заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Одеського апеляційного суду від 07.12.2021 року не скасовані та продовжують діяти.

Відхиляючи заяву про вжиття заходів забезпечення позову суд також зауважив, що клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатися до суду.

Слід зазначити, що 05.05.2023 року йому на електронну пошту надійшло повідомлення про виклик до Одеського апеляційного суду для розгляду заяви про зняття арешту з земельних ділянок.

Відтак, апеляційним судом визнано право власності позивача на земельні ділянки, і до цього ж суду звертається якась особа для зняття арешту з моїх земельних ділянок.

З`ясувалося, що заявник, це «добросовісний набувач» ОСОБА_2 .

Насправді не ОСОБА_2 , а все той же ОСОБА_3 , бо в заяві про скасування арешту навіть контактні дані ОСОБА_4 значиться, як невідомі, а витяг з реєстру нерухомого майно взято за запитом адвоката ОСОБА_3 - ОСОБА_5 .

Третя сторона, як називає себе ОСОБА_2 звертається до суду щодо скасування заходів забезпечення посилаючись, що ним буде подано заяву за нововиявленими обставинами, а нововиявленими обставинами зазначаючи, що він, як відповідач по справі мав обов`язок залучити його третьою стороною.

Яким він чином міг доказувати що він не брав гроші в 2015 році в сім`ї ОСОБА_6 невідомо.

Ця заява нісенітниця і позбавлена будь яких правових наслідків. Подана не стороною по справі, з пропущеними строками, та навіть позбавлена здорового глузду, бо клопотання про скасування арешту заявляє представник сторони, що програла судовий процес.

Незважаючи на це 05.05.2023 року суддя Одеського апеляційного суду призначає розгляд заяви на 16.05.2023 року.

Позивачем подано відзив 08.05.2023 року.

24.02.23 року в електронному суді з`являється протокол судового засідання Одеського апеляційного суду від 16.05.2023 p., та його результат «заяву задоволено».

Судове засідання по заяві ОСОБА_2 відбулося за присутністю двох адвокатів сім`ї Казакевич - Пінчук Д.С., ОСОБА_7 .

Просто стороння особа, яка не приймала участь у справі прийшла до Одеського апеляційного суду представляти інтереси ОСОБА_8 .

Поняття «малозначні справи», яке вжито у п. 1 ч. 1 ст. 274 Кодексу не можливо було застосовувати враховуючи ціну позову.

Звісно 16.05.2023 року Одеський апеляційний суд не викладає ухвалу від 16.05.2023 для того щоб пройшов термін оскарження, роблять це тільки 25.05.2023 року.

25.05.2023 року через електронний суд він отримав ухвалу відповідно до якої заяву ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Одеського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року задоволено.

Нехтуючи всі норми цивільного права що містяться в ЦПК, суд скасовує заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

ОСОБА_2 , що подав заяву не є стороною по справі, і заява не мала бути прийнята до розгляду.

На засіданні ні заявника ОСОБА_2 ні його представника не було. Заява прийнялась навіть паспорту та ОСОБА_2 . Наразі він має всі підстави вважати, що спірне майно, без його згоди може бути відчужено на користь третіх осіб, враховуючи скасування Одеським апеляційним судом заходи забезпечення позову на спірні земельні ділянки (а.с.164-171).

Частиною 1 ст. 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що вказана заява про забезпечення позову підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частин третьоїстатті 12 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (стаття 76 ЦПК України).

Відповідно дост. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до положень ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1, 2 ч.1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема: шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вичиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3 ст.150 ЦПК України).

З матеріалівсправи вбачається,що ОСОБА_1 звернувся досуду зпозовом 11.01.2023 року до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння (а.с.1-12).

В прохальній частині ставиться питання про витребування із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 земельні ділянки, а саме: земельну ділянку площею 0,25 га з кадастровим номером: 3221482100:03:007:0015, яка розташована на території для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за адресою: Київська обл., Васильківський р-н., с. Діброва; земельну ділянку площею 0,25 га з кадастровим номером: 3221482100:03:007:0022, яка розташована на території для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), Київська обл., Васильківський р-н., с. Діброва. Земельну ділянку площею 0,25 га з кадастровим номером: 3221482101:03:007:0023, яка розташована на території для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), Київська обл., Васильківський р-н., с. Діброва.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 07.12.2021 року у справі 522/15826/15-ц заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову про вжиття заходів забезпечення позову задоволено частково. Вжито захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки, розташовані за адресами: с. Діброва, Васильківського р-ну Київської області площею 0,25 га, кадастровий номер 3221482100:03:007:0015, площею 0,25 га, кадастровий номер 3221482100:03:007:0022, площею 0,25 га, кадастровий номер 3221482101:03:007:0023.

Рішенням суду апеляційної інстанції у справі №522/15826/15 його право відновлено в законом порядку встановлено, що він протиправно був позбавлений права власності на спірні земельні ділянки.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 16.05.2023 року заяву ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Одеського апеляційного суду від 07.12.2021 року, задоволено. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Одеського апеляційного суду від 07.12.2021 року у вигляді накладення арешту на три земельні ділянки з кадастровими номерами № 3221482100:03:007:0015, 3221482100:03:007:0022, 3221482101:03:007:0023, які розташовані за адресами: с. Діброва, Васильківського р-ну Київської області (а.с.179-182, 191-194).

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Згідно п. 6 зазначеної Постанови, особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов`язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача (заявника).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації.

Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі №183/5864/17-ц.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

У своєму правовому висновку, сформульованому у постанові від 31 січня 2019 року у справі №761/45074/17, Верховний Суд, зазначив, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Співмірність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При здійсненні судочинства суди застосовуютьКонвенцію про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року№ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також забезпечення можливості реального виконання рішення суду у гіпотетичному випадку задоволення позову.

Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Зважаючи на те, щоміж сторонами існує реальнийспір, а позовна вимога є витребування із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 три земельні ділянки, а саме; площею 0,25 га з кадастровим номером: 3221482100:03:007:0015, яка розташована на території для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за адресою: АДРЕСА_1 ; площею 0,25 га з кадастровим номером: 3221482100:03:007:0022, яка розташована на території для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), Київська обл., Фастівський (колишній Васильківський) р-н., с. Діброва; площею 0,25 га з кадастровим номером: 3221482101:03:007:0023, яка розташована на території для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), Київська обл., Фастівський (колишній Васильківський) р-н., с. Діброва, а також враховуючи, що ухвалою Одеського апеляційного суду від 16.05.2023 року заяву ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Одеського апеляційного суду від 07.12.2021 року, задоволено та скасовано заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на три спірні земельні ділянки, а тому існує вірогідність того, щовласникземельної ділянки ОСОБА_2 може в будь-який момент здійснити поділ, об`єднання, відчуження земельних ділянок, які є предметом цього позову на користь третіх осіб, що не лише утруднить, але й зробить неможливим виконання рішення суду по цій справі.

Позивачем обґрунтовано наявність зв`язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, оскільки застосування такого заходу забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист його порушеного права та поновлення порушених прав та інтересів позивача.

У даномувипадку,вжиття заходів забезпечення позову,накладення арешту на земельну ділянкуз метою недопущення перереєстрації прав на це майно, ніяким чином не створює перешкоди у обмеженні можливостівідповідача,користуватисяцим майном, та не призведе до невідворотних наслідків.

Вживаючи заходи забезпечення позову, суд враховує, що саме під час знаходження справи у провадженні суду відповідач не позбавлений можливості здійснити відчуження майна на користь третіх осіб, що у свою чергу потягне необхідність для позивача подання до суду нових вимог і залучення інших співвідповідачів,і цепризведе до безконтрольного розширення кола осіб, що не лише утруднить, але й зробить неможливим виконання рішення суду по цій справі.

Враховуючи предмет даного позову, наведені позивачем докази та обґрунтування заявлених вимог у заяві щодо забезпечення позову, їх обґрунтованість, наявність зв`язку між заходами забезпечення позову та предметом позовних вимог, з метою запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів позивача, суд вважає за можливе заяву про забезпечення позову задовольнити шляхом накладення арешту на вищезазначені земельні ділянки.

При вирішенні питання щодо необхідності застосування зустрічного забезпечення суд зазначає наступне.

Регламентація питання про зустрічне забезпечення позову здійснюється положеннямист. 154 ЦПК України. Зокрема, вказаною нормою передбачено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

З аналізу наведеної норми вбачається, що єдиним критерієм застосування судом зустрічного забезпечення позову є забезпечення можливості відшкодування збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову. При цьому можливість таких збитків має бути ретельно досліджена судом, визначено їх потенційний розмір, оцінено співмірність застосованих заходів забезпечення позову розміру таких можливих збитків та розміру зустрічного забезпечення.

Суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення, оскільки матеріали справи не містять доводів та аргументів, яким чином накладений арешт та заборона може завдати збитків відповідачу, а також в чому саме можуть полягати такі збитки. Окрім того, не містять матеріали справи й доказів наявності передбаченихст. 154 ЦПК Українивипадків обов`язкового застосування зустрічного забезпечення.

Керуючись статтями 149, 150, 153, 154, 258, 260 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння задовольнити.

Накласти арешт із забороною вчинення дій щодо поділу, об`єднанню, відчуженню земельних ділянок: площею 0,25 га з кадастровим номером 3221482100:03:007:0015, яка розташована на території для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за адресою: АДРЕСА_1 ; площею 0,25 га з кадастровим номером 3221482100:03:007:0022, яка розташована на території для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), Київська обл., Фастівський (колишній Васильківський) р-н., с. Діброва; площею 0,25 га з кадастровим номером: 3221482101:03:007:0023, яка розташована на території для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), Київська обл., Фастівський (колишній Васильківський) р-н., с. Діброва, які належать на праві власності ОСОБА_2 .

Позивач (стягувач): ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 )

Відповідач (боржник): ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ).

Копію даної ухвали надіслати сторонам для відома.

Дана ухвала відповідно доЗакону України «Про виконавче провадження»є виконавчим документом та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років з дня її постановлення.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду, проте її оскарження не зупиняє її виконання.

Текст ухвали виготовлено 30.05.2023 року.

Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко