Категорія 2.19.5
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 січня 2009 року справа 2а-7003/09
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді Солоніченко О. В.
при секретарі судового засідання Лященко М. С, За участю сторін: від позивача: не з’явився від відповідача: не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області про зобов’язання здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни, -
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2008 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області про зобов’язання здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 01.01. 2006 року по 31.12.2007 року та за шість місяців 2008 року.
Позивач в обгрунтування позову зазначив, що управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області в порушення вимог статті 6 Закону України «Про соціатьний захист дітей війни», неправомірно відмовило в підвищенні пенсії як дитині війни.
Позивач в судове засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутність.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час та дату судового засідання був повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач відноситься до категорії «діти війни», що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (посвідчення).
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок— 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Статтею 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 p., що набрав чинності з 1 січня 2007 р. (із змінами від 15 березня 2007 p.), був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність - з 1 січня 380 грн., з 1 квітня 406 грн.
Статею 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена.
Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнанні такими, що не відповідають Конституції України та втратило чинність з дня ухвалення цього рішення.
Крім того, статтею 41 розділом 2 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» були внесені зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», текст статті 6 було викладено в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».
Відповідно до статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни — на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 положення статті 41 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», яким була змінена стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» втратило чинність, як таке, що є неконституційним та втратило чинність з дня ухвалення цього рішення.
Що стосується вимоги позивача щодо зобов’язання провести підвищення пенсії з 01.01.2006 року то вона є необгрунтованою з наступних підстав:
Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік» були внесені зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», відповідно до яких пункт 17 статті 77, а саме «З метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинити на 2006 рік дію абзацу сьомого ст. 5 та ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було виключено, статтю 110 викладено у такій редакції «Установити, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15), запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6, — у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету».
Таким чином, відповідач зобов’язаний був сплачувати позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року з дня ухвалення рішень Конституційного суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне, визнати дії управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області щодо відмови у виплаті позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року неправомірними та зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області зробити позивачу виплату підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року.
Згідно з ч. 3 ст. 94. Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу — відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області щодо відмови у виплаті на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року неправомірними.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області зробити на користь ОСОБА_1 виплату підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1 грн. 70 коп.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу — з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суд | Луганський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 28.01.2009 |
Оприлюднено | 01.10.2010 |
Номер документу | 11090424 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Луганський окружний адміністративний суд
Солоніченко О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні