Ухвала

від 16.05.2023 по справі 14/33

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

(за результатами розгляду скарги при виконанні судового рішення)

16.05.2023 Справа № 14/33

за скаргою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Миргородського відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції по справі № 14/33

за позовом Акціонерного товариства "Індустріально-експортного банку" в особі філії "Полтавська дирекція Акціонерного товариства "Індекс-Банк", вул. Шевченка, 52, м. Полтава, 36039

до Суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

про стягнення 7523,92 гривень

Суддя Киричук О.А.

Представники :

представник боржника (скаржника): не з`явився

представник стягувача : не з`явився

від ДВС: не з`явився

07.04.23 до суду надійшла скарга Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Миргородського відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції по справі № 14/33.

У поданій скарзі Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 просить:

1. Визнати бездіяльність державного виконавця Миргородського відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бондаренка Івана Івановича щодо відмови у скасуванні арешту майна ОСОБА_1 неправомірною.

2. Зобов`язати державного виконавця Миргородського відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бондаренка Івана Івановича чи іншу посадову особу Миргородського відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, вжити заходів щодо поновлення порушених прав ОСОБА_1 шляхом скасування арешту її майна, накладеного відповідно до постанови про арешт майна боржника № 13180838 від 21.09.2009.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 10.04.2023 суд постановив скаргу прийняти до розгляду, розгляд скарги призначити на 25.04.202, стягувачу та Миргородському відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції до судового засідання надати суду письмові пояснення по скарзі; матеріали виконавчого провадження по виконанню рішення господарського суду Полтавської області по справі 14/33.

25.04.23 від Миргородського відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшов відзив на скаргу.

12.05.23 від АТ «Креді Агріколь Банк» (правонаступник АТ «Індекс-банк») надійшли пояснення по справі.

У судове засідання представники учасників справи та ДВС не з`явились.

Відповідно до ст. 342 ГПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

В даному випадку, суд вважає, що неявка представники учасників справи та ДВС не перешкоджає розгляду скарги відповідно до ст. 342 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та скарги, суд дійшов висновку про її задоволення, виходячи з такого.

Акціонерне товариство "Індустріально-експортний банк" в особі філії "Полтавська дирекція Акціонерного товариства "Індекс-Банк" звернулось до суду з позовом до Суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення 7523,92 гривень.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 16.04.2009 позов задоволено повністю. Стягнуто з суб`єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Індустріально-експортного банку" в особі філії "Полтавська дирекція Акціонерного товариства "Індекс-Банк" заборгованість за кредитними договорами №43/07-М/Б від 08.10.2007р у сумі по основному боргу - 3446,7 грн, прострочена заборгованість за відсотками 352,34 грн., 100,73 грн- пеня за несвоєчасне погашення кредиту, 9,43 грн. - пеня за несвоєчасне погашення відсотків та №34/07-М/Б від 10.07.2007р. у сумі основного боргу - 3335грн., прострочена заборгованість за відсотками - 205,27 грн, пеня за несвоєчасне погашення кредиту-72.96грн.,пеня за несвоєчасне погашення відсотків - 2,49грн., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

На примусове виконання даного рішення видано відповідний наказ.

Скаржник зазначає, що:

- Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна наявне обтяження нерухомого майна ОСОБА_1 за № 9098565, встановлене на підставі постанови про арешт майна боржника № 13180838 від 21.09.2009, виданої Миргородським МР ВДВС, відповідно до якої накладено арешт на все моє нерухоме майно, що підтверджується довідкою Миргородського відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - Миргородський ВДВС) № 14897 від 27.03.2023.

- Вказане обтяження застосоване до ОСОБА_1 в рамках виконавчого провадження № 13180838 з примусового виконання судового наказу № 14/33 від 28.04.2009, який виданий Господарським судом Полтавської області про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь АТ «Індекс-банк», код ЄДРПОУ 26068923 (юридична адреса: вул. Шевченка, 52, м. Полтава), заборгованості у розмірі 7744,92 грн.

- За інформацією Миргородського ВДВС вищезгадане виконавче провадження завершене на підставі п.2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» № 606- XIV від 21.04.1999 року.

- За інформацією, яка розміщена на офіційному сайті Національного банку України 14.02.2011 стягувач змінив назву на ПАТ «Креді Агріколь Банк», а починаючи з 28.12.2018 на АТ «Креді Агріколь Банк».

- З часу повернення виконавчого документу, стягувач не вживав жодних заходів щодо повторного пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання та не вимагав його виконання від боржника добровільно. Враховуючи викладене, стягувачем безповоротно пропущено строки повторного пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання, у зв`язку із чим АТ «Креді Агріколь Банк» втрачено можливість щодо стягнення боргу у примусовому порядку, відтак застосування будь-яких заходів примусового виконання рішення суду до ОСОБА_1 є невиправданим та безпідставним.

Пасивна поведінка стягувача на стадії примусового виконання рішення протягом більш як 10 років, яка полягає у невикористанні свого права на примусове виконання судового рішення шляхом повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання чи вжиття заходів щодо поновлення пропущеного строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, свідчить про відсутність майнових претензій до ОСОБА_1

- Постанова про стягнення із боржника виконавчого збору на примусовому виконанні у відділі також не знаходиться.

- Однак, державним виконавцем Миргородського ВДВС Бондаренком І.І, відмовлено ОСОБА_1 у скасуванні арешту нерухомого майна, накладеного на підставі постанови про арешт майна боржника № 13180838 від 21.09.2009, про що зазначено у довідці № 14897 від 27.03.2023.

За твердженням скаржника, його права порушені бездіяльністю державного виконавця Миргородського ВДВС Бондаренка І.І., які полягають у відмові скасувати арешт майна, накладений на підставі постанови про арешт майна боржника № 13180838 від 21.09.2009, що оформлено довідкою Миргородського ДВВС від 27.03.2023 № 14897.

У зв`язку із цим, скаржник звернувся до суду із скаргою на бездіяльність державного виконавця Миргородського відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції по справі № 14/33.

Державний виконавець у відзиві заперечив проти даної скарги з наступних обґрунтувань:

- Відділ повідомляє, що станом на 25.04.2023 року виконавчих проваджень про стягнення з ОСОБА_1 , проживаючої у АДРЕСА_2 , у відділі не знаходиться.

- Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта встановлений арешт №9098565 накладений на підставі постанови про арешт майна боржника №13180838 від 21.09.2009 виданої Миргородським МР ВДВС на все нерухоме майно боржника.

- Відділ не має можливості надати копію постанови №13180838 від 21.09.2009 оскільки відповідно до Наказу Міністерства Юстиції України №1829/5 від 07.06.2017 «Про затвердження Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, що передані до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця справи та виконавчі провадження, строк зберігання яких закінчився, підлягають знищенню. Строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, становить три роки, крім виконавчих проваджень за постанови про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить один рік.

- Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець вживає передбачених Законом заходів щодо примусового виконання рішень в межах відкритого виконавчого провадження. Станом на 25.04.2023 року у Миргородському відділі державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відсутні відкриті виконавчі провадження відносно ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

Зважаючи на вище викладене та у зв`язку з відсутністю на примусовому виконанні у Миргородському відділ державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) виконавчих проваджень відносно ОСОБА_1 , ВДС вказує, що у відділу відсутні повноваження для винесення постанови про зняття арешту з майна заявника та для вчинення відповідних реєстраційних дій.

АТ «Креді Агріколь Банк» (правонаступник АТ «Індекс-банк») у поясненнях по справі повідомило, що між Банком та Товариством з обмеженою відповідальністю "АУЗ Факторинг" (код ЄДРПОУ 36303279, адреса: вул. Предславинська, 34-Б,03150,фактична адреса: вул. Танкова,8, м.Київ,04112 (далі «Новий кредитор») « 26» вересня 2009 року відповідно до чинного законодавства України був укладений Договір відступлення права вимоги №03/09, згідно з яким відбулося відступлення права вимоги за Кредитними договорами 43/07-М/Б від 08.10.2007р. та №34/07-М/Б від 10.07.2007р., що були укладені між Банком та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , ІПН2549811869.

При постановленні ухвали, суд виходив з такого.

Відповідно до статті 1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

У відповідності до частин 1 та 2 статтею 18 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно статті 326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Частиною 2 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

За змістом статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» № 606- XIV від 21.04.1999 року, що діяв на час видачі виконавчого документа, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» № 606- XIV від 21.04.1999 року, що діяв на час повернення виконавчого документа стягувачу, виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося, або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Аналогічного змісту і положення пункту 2 частини першої статті 37 чинного Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-ХІП від 02.06.2016 року, якою передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені протягом року виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-ХІІІ від 02.06.2016 року підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що арешт майна боржника є примусовим заходом звернення стягнення на майно боржника, який застосовується для забезпечення реального виконання рішення, що підлягає примусовому виконанню. Однак, примусові заходи мають застосовуватися в тому разі, коли для того існують законодавчо обгрунтовані передумови, тобто, якщо стягувачем пропущено строк пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання, то такий виконавчий документ примусовому виконанню вже не підлягає, а забезпечення виконання рішення суду не може^ покладатися на державного чи приватного виконавця шляхом застосування інструментарію, передбаченого законодавством, зокрема і обтяженнями майна.

Верховний суд у постанові від 03.11.2021 року у справі № 161/14034/20 сформував висновок, з якого слідує, що наявність протягом тривалого часу (майже 10 років) нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, а також за відсутності будь-яких відомостей стосовно рішення про стягнення виконавчого збору, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном, а визнання протиправною бездіяльності виконавчої служби щодо незняття арешту з майна заявника, що є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном, є законним та обґрунтованим.

Подібні висновки викладені також у постановах Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі № 2-356/12 (провадження № 61-5972св19), від 22 грудня 2021 року у справі № 645/6694/15 (провадження № 61-18160св19), від 12.10.2022 у справі № 203/3435/21 (провадження 61-5467ск22).

Як встановлено з матеріалів справи, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна наявне обтяження нерухомого майна ОСОБА_1 за № 9098565, встановлене на підставі постанови про арешт майна боржника № 13180838 від 21.09.2009, виданої Миргородським МР ВДВС, відповідно до якої накладено арешт на все моє нерухоме майно, що підтверджується довідкою Миргородського відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - Миргородський ВДВС) № 14897 від 27.03.2023.

Вказане обтяження застосоване до ОСОБА_1 в рамках виконавчого провадження № 13180838 з примусового виконання судового наказу № 14/33 від 28.04.2009, який виданий Господарським судом Полтавської області про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь АТ «Індекс-банк», код ЄДРПОУ 26068923 (юридична адреса: вул. Шевченка, 52, м. Полтава), заборгованості у розмірі 7744,92 грн.

За інформацією Миргородського ВДВС вищезгадане виконавче провадження завершене на підставі п.2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» № 606- XIV від 21.04.1999 року.

Судом враховано, що виконавець у відзиві повідомив суд, що Відділ не має можливості надати копію постанови №13180838 від 21.09.2009 оскільки відповідно до Наказу Міністерства Юстиції України №1829/5 від 07.06.2017 «Про затвердження Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконанавцями, що передані до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця справи та виконавчі провадження, строк зберігання яких закінчився, підлягають знищенню. Строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, становить три роки, крім виконавчих проваджень за постанови про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить один рік.

При цьому, виконавець зазначив, що станом на 25.04.2023 року виконавчих проваджень про стягнення з ОСОБА_1 , проживаючої у АДРЕСА_2 , у відділі не знаходиться.

При цьому сторонами не надано та матеріали справи не містять будь-яких доказів щодо того, що з часу повернення виконавчого документу, стягувач вживав заходи щодо повторного пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання та не вимагав його виконання від боржника добровільно.

Враховуючи викладене, суд погоджується з твердженням скаржника про те, що стягувачем пропущено строки повторного пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання, у зв`язку із чим стягувачем втрачено можливість щодо стягнення боргу у примусовому порядку, відтак застосування будь-яких заходів примусового виконання рішення суду до ОСОБА_1 є невиправданим та безпідставним.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, державним виконавцем Миргородського ВДВС Бондаренком 1.1, відмовлено ОСОБА_1 у скасуванні арешту нерухомого майна, накладеного на підставі постанови про арешт майна боржника № 13180838 від 21.09.2009, про що зазначено у довідці № 14897 від 27.03.2023.

Матеріалами справи підтверджується наявність арешту, накладеного на майно боржника, що свідчить про не здійснення виконавцем дій, необхідних для його зняття.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже відповідно до приписів даної норми Конституції, органи і посадові особи, що здійснюють дії спрямовані на виконання судового рішення зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, Законом України "Про виконавче провадження" та іншими законами України.

Державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу у порядку, передбаченому законом.

Гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.

Стаття 339 Господарського процесуального кодексу України передбачає право на звернення із скаргою до суду. Даною статтею встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до ст. 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

З врахуванням викладеного та встановлених судом фактичних обставин справи, з огляду на наведені скаржником підстави, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення скарги повністю.

Керуючись ст.ст. ст.ст. 231, 234, 235, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Миргородського відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції по справі № 14/33.

2. Визнати бездіяльність державного виконавця Миргородського відділу державної виконавчої служби у, Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бондаренка Івана Івановича щодо відмови у скасуванні арешту майна ОСОБА_1 неправомірною.

3. Зобов`язати державного виконавця Миргородського відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бондаренка Івана Івановича чи іншу посадову особу Миргородського відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, вжити заходів щодо поновлення порушених прав ОСОБА_1 шляхом скасування арешту її майна, накладеного відповідно до постанови про арешт майна боржника № 13180838 від 21.09.2009.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення і може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 16.05.2023 р.

Суддя Киричук О.А.