Постанова

від 17.05.2023 по справі 2-91/11

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/3675/23 Справа № 2-91/11 Суддя у 1-й інстанції - Скотар Р.Є. Суддя у 2-й інстанції - Тимченко О. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2023 року м.Кривий Ріг

справа № 2-91/11

провадження № 22-ц/803/3675/23

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ :

головуючого - Тимченко О.О.,

суддів: Мірути О.А., Хейло Я.В.,

за участюсекретаря судовогозасідання Тимофєєвої В.О.,

учасники справи:

заявник Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»,

стягувач Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк»,

заінтересована особа ОСОБА_1 ,

заінтересована особа ОСОБА_2 ,

заінтересована особа Саксаганський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області цивільну справу № 2-91/11 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», заінтересовані особи Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Саксаганський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про заміну сторони стягувача його правонаступником,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 ,

на ухвалу Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 лютого 2023 року (суддя Скотар Р.Є.),постановлену в приміщенні Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області,

В С Т А Н О В И В:

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ

В січні 2023 року ТОВ «Вердикт Капітал» звернулося до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з заявою про заміну сторони стягувача його правонаступником, яка обґрунтована тим, що 10.09.2012 року Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу ухвалив рішення у справі № 2-91/11 про стягнення з боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості за кредитним договором № 11357623000. 22.12.2017 року державним виконавцем Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) відкрито виконавче провадження № 54416416 на підставі виконавчого листа № 2-91/11. На сьогоднішній день дане виконавче провадження відкрите. 30.07.2020 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір № 2298/К про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «Дельта Банк» відступило ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, у тому числі за Договором кредиту № 11357623000. Таким чином, з 30.07.2020 року ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права вимоги за Кредитним договором № 11357623000, який був предметом розгляду справи №2-91/11, що зумовило ТОВ «Вердикт Капітал» звернутись до суду з відповідною заявою про заміну стягувача його правонаступником.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 лютого 2023 року, з урахуванням ухвали від 24 березня 2023 року щодо виправлення описки в абзаці першому резолютивної частини ухвали від 08 лютого 2023 року, заяву ТОВ «Вердикт Капітал про заміну сторони стягувача його правонаступником у цивільній справі № 2-91/11 задоволено: змінено сторону у виконавчому провадженні № 54416416 стягувача по судовій справі № 2-91/11 з ПАТ «Дельта Банк» на ТОВ «Вердикт Капітал», за правом грошової вимоги до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 11357623000.

Ухвала суду мотивована тим, що відповідно до інформаційної довідки з автоматизованої системи виконавчого провадження, Саксаганським ВДВС у м. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) відкрито виконавче провадження 22.12.2017 року за № 544 16416. З огляду на те, що правонаступником стягувача за виконавчим документом у справі 2-91/11 ПАТ «Дельта Банк» фактично є ТОВ «Вердикт Капітал, суд першої інстанції вважав, що заява про заміну стягувача його правонаступником підлягає задоволенню.

КОРОТКИЙ ЗМІСТВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇСКАРГИ

В апеляційній скарзі, поданій до апеляційного суду, ОСОБА_1 посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви ТОВ «Вердикт Капітал» про заміну стягувача його правонаступником.

УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ

Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідно до ухвали Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 листопада 2020 року в даній справі, між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» ще 30.07.2020 року укладено договір № 2298/К про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «Дельта Банк» відступило ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договором кредиту № 111557623000 від 09.08.2008 року, укладеному з боржником, ОСОБА_3 . На цей час вже існувало і набрало чинності судове рішення від 29 жовтня 2018 року, яким судом першої інстанції в задоволенні заяви ПАТ «Дельта Банк» про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання у справі № 2-91/11 відмовлено. Тобто, ПАТ «Дельта Банк» на момент відступлення права вимоги вже втратило право на пред`явлення виконавчого листа до виконання. Крім того, в оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції як на підставу та належний доказ посилається на те, що відповідно до інформаційної довідки з автоматизованої системи виконавчого провадження, Саксаганським ВДВС у м. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження 22.12.2017 року за № 54416416, яке знаходиться на виконанні, але суд не звернув увагу та не дослідив вказану інформаційну довідку та саму постанову про відкриття виконавчого провадження № 54416416. Фактично в інформаційній довідці про виконавчі провадження зазначено, що відносно ОСОБА_3 01.08.2017 року Саксаганським ВДВС у м. Кривому Розі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження № 54416416 на підставі виконавчого листа від 18.01.2017 року у справі № 216/5990/14-ц, виданого Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про стягнення судового збору в сумі 3654,00 грн. Вказане підтверджується і самою постановою від 22.12.2017 року. Зазначене, на думку скаржника, свідчить про те, що вказане виконавче провадження не має відношення до виконання рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у справі № 2-91/11, оскільки відкрито на підставі виконавчого листа в іншій справі.

УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ІНШІХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відзив на апеляційну скаргу учасниками справи не надано.

Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Представник ТОВ «Вердикт Капітал» в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, від її представника надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник Саксаганського ВДВС у м. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник ПАТ «Дельта Банк» в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд ухвалив, розглядати справу у відсутність сторін, які не з`явились, оскільки відповідно до положень частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

08.12.2011 року між ПАТ «УкрСиббанк», яке виступає правонаступником АКІБ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами згідно якого Банк відповідно до умов цього Договору відступає фактору свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з боржниками, зазначених у Реєстрі заборгованості боржників, право на вимогу якої Залежить банку на підставі документації, а фактор шляхом надання фінансової послуги банку набуває права вимоги Такої заборгованості від боржників та передає банку за плату грошові кошти в розпорядження у розмірі, що становить ціну продажу та в порядку, передбаченому даним договором.

10 вересня 2012 року заочним рішенням Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської задоволено позовні вимоги ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором в сумі 633 256,05 грн.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області віл 29 жовтня 2018 року в задоволенні заяви ПАТ «Дельта Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кадирова В.В. про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання у справі № 2-91/11 за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовлено.

30 липня 2020 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір №2298/К про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «Дельта Банк» відступило ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором кредиту № 11357623000.

Відповідно до пункту 1 Договору відступлення прав вимоги № 2298/К від 30 липня 2020 року в порядку та на умовах визначених Договором, Банк відступає Новому кредитору належні банку, а Новий кредитор набуває право вимоги Банку до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та/або поручителів та/або фізичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, зазначених в Додатку 1 до цього договору. Новий кредитор сплачує Банку за Права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 листопада 2020 року в задоволенні заяви ТОВ «Вердикт Капітал» про заміну вибулого стягувача ПАТ «УкрСиббанк» на правонаступника ТОВ «Вердикт Капітал» у справі № 2-91/11 за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до відповідачів, якими є: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором № 11357623000 відмовлено.

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

За частиною 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

МОТИВИ З ЯКИХ ВИХОДИВ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД, ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою, другою та п`ятою стаття 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам закону, ухвала суду першої інстанції не відповідає.

Задовольняючи заяву ТОВ «Вердикт Капітал» суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до інформаційної довідки з автоматизованої системи виконавчого провадження, Саксаганським ВДВС у м. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) відкрито виконавче провадження 22.12.2017 року за № 544 16416. З огляду на те, що правонаступником стягувача за виконавчим документом у справі 2-91/11 ПАТ «Дельта Банк» фактично є ТОВ «Вердикт Капітал, суд першої інстанції вважав, що заява про заміну стягувача його правонаступником підлягає задоволенню.

Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частиною 1 статті 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка підлягає застосуванню згідно з частиною четвертою статті 10 ЦПК України.

Виконання судового рішення відповідно до рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року у справі № 1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Частиною 1 статті 431 ЦПК України передбачено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Питання процесуального правонаступництва врегульовано частиною першою статті 55 ЦПК України, відповідно до якої у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Процесуальне правонаступництво це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника.

Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття провадження у справі. Таким чином, особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав й обов`язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір.

Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 55 ЦПК України, є переходом процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Водночас відповідно до статті 55 ЦПК України, яка визначає загальні положення процесуального правонаступництва, заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (не впродовж невизначеного терміну), а лише на стадіях судового процесу. Тобто таке право не є абсолютним та обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу.

Згідно із частинами першою, другою, п`ятої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, вчинення правочинів, наслідком яких є заміна особи в окремому зобов`язанні через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги), є різновидом переходу до особи прав у матеріальних правовідносинах. Унаслідок такої заміни кредитора в матеріальному правовідношенні відбувається його заміна на іншу особу і в процесуальних правовідношеннях у визначених законом випадках. Зокрема, у процесуальних відносинах правонаступник може бути замінений там, де вони є триваючими, або за умови відновлення процесуальних строків для вчинення процесуальних дій. Втрата первісним кредитором певних процесуальних прав унаслідок пропуску ним строків для вчинення процесуальних дій до моменту укладення договору відступлення права вимоги означає, що саме у такому обсязі новий кредитор може стати процесуальним правонаступником, і автоматичного поновлення процесуальних прав за наслідком укладення договору відступлення права вимоги не відбувається.

Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання. Така правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13 та від 11 березня 2021 року у справі № 910/2954/17.

В постанові від 18 січня 2022 року у справі № 34/425 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що при вирішенні питання про заміну сторони виконавчого провадження суди мають встановити, чи не сплив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, оскільки за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання. Після спливу строку виконавчого провадження не може вирішуватись питання про заміну сторони виконавчого провадження.

У постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що реалізація процесуального правонаступництва повинна мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва здійснюється з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, відтак потребує розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим. Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі. За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва. Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Але разом з тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом.

Необхідно відмітити, що згідно із частиною п`ятою статті 15 Закону про виконавче провадження для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Отже, це правило розповсюджується на заміну сторони виконавчого провадження (стаття 442 ЦПК України). У свою чергу, аналогічні умови розповсюджуються на процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 55 ЦПК України, яке стосується будь-якої стадії судового процесу, відповідно до частини другої статті 55 ЦПК України.

Отже, якщо немає підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження чи для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, то немає і підстав для процесуального правонаступництва.

З матеріалів справи вбачається, що заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 вересня 2012 року позовні вимоги ПАТ «Дельта Банк» задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором в сумі 633256,05 грн.

Разом з тим, ПАТ «Дельта Банк» звернулося до суду першої інстанції з заявою про отримання рішення суду та виконавчих листів лише 08 лютого 2017 року. На підставі даної заяви Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області виконавчий лист було видано представнику ПАТ «Дельта Банк» 29 червня 2017 року. При цьому, зі змісту виконавчого листа випливає, що рішення набрало законної сили 28 грудня 2012 року, а строк пред`явлення виконавчого листа до виконання був до 28 грудня 2013 року.

Враховуючи вищезазначені обставини, ПАТ «Дельта Банк» в вересні 2018 року звертався до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з заявою про поновлення строків пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до ухвали Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 жовтня 2018 року в задоволенні заяви ПАТ «Дельта Банк» про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання у справі № 2-91/11 за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, відмовлено. Суд першої інстанції виходив з того, що заявником не надано жодних належних та допустимих доказів поважності причин пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, не надано доказів, які б свідчили про наявність об`єктивних та непереборних для стягувача обставин пропуску вказаного строку.

Вищезазначена ухвала суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржувалась.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що ПАТ «Дельта Банк» виконавчий лист у справі № 2-91/11 не пред`являвся до виконання, строк пред`явлення виконавчого документа сплив ще 28 грудня 2013 року, а ухвалою суду від 29 жовтня 2018 року, яка набрала законної сили, в задоволенні заяви ПАТ «Дельта Банк» про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання було відмовлено.

Вирішуючи питання про заміни стягувача, суд першої інстанції на зазначені обставини уваги не звернув.

Разом з тим, суд в оскаржуваній ухвалі посилався на інформаційну довідку з автоматизованої системи виконавчого провадження, зі змісту якої випливає, що Саксаганським ВДВС у м. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) відкрито виконавче провадження 22.12.2017 року за № 54416416.

Проте, в зазначеній інформаційній довідці відсутня інформація щодо конкретних обставин і підстав відкриття виконавчого провадження № 54416416, а судом першої інстанції ці обставини не перевірялися і матеріали виконавчого провадження не досліджувались.

Так, згідно з постановою про відкриття виконавчого провадження від 22.12.2017 року у виконавчому провадженні № 54416416, державним виконавцем Саксаганського ВДВС м. Кривий Ріг ГТУЮ у Дніпропетровській області Чемикос К.С. розглянуто заяву про примусове виконання. При цьому виконавче провадження відкрито з виконання виконавчого листа № 216/5990/14-ц, виданого 18.01.2017 року Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу щодо стягнення з боржника ОСОБА_3 на користь Стягувача ПАТ «Дельта Банк» судового збору в розмірі 3654,00 грн.

За таких обставин, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги стосовно того, що виконавче провадження № 54416416 не має відношення до виконання рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у справі № 2-91/11, оскільки відкрито на підставі виконавчого листа, виданого Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в іншій справі.

Таким чином, враховуючи обставини в даній справі, норми чинного законодавства, а також висновки Верховного Суду, викладені в постановах за наслідками розгляду аналогічних справ, колегія суддів доходить висновку про відсутність правових підстав для процесуального правонаступництва.

Не можна замінити сторону виконавчого провадження, яке було закінчене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження, з приводу чого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи щодо такого відновлення. Разом з тим і заміна стягувача у виконавчому документі як сторони справи має мати дійсну процесуальну мету, а підстави такої заміни належним чином аргументовані. Саме тільки матеріальне правонаступництво без процесуальної мети не є достатнім аргументом, оскільки не відповідає вимогам частини першої статті 2 ЦПК України. Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства. Якщо, наприклад, суд підтвердив зобов`язання однієї сторони договору перед іншою та відповідне судове рішення набуло законної сили, то суд не здійснює заміну його сторони у випадку уступки відповідним кредитором за цим договором своїх прав та обов`язків іншій особі на цю іншу особу лише заради процесуальної констатації цього матеріального правонаступництва. Суд може здійснити заміну учасника справи виключно для виконання вимог частини першої статті 2 ЦПК України.

Суд першої інстанції на вищезазначене уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення заяви про заміну сторони стягувача його правонаступником.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

За частиною 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів з огляду на те, що суд першої інстанції не в повному обсязі з`ясував обставини, що мають значення для справи, та недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до частин 1, 13 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи вищезазначене та те, що апеляційний суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 , з ТОВ «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути витрати по сплаті судового збору, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 536,80 грн.

Керуючись статтями 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 лютого 2023 року, скасувати.

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про заміну сторони стягувача його правонаступником, відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий О.О.Тимченко

Судді О.А. Мірута

Я.В. Хейло