Ухвала

від 17.05.2023 по справі 750/9145/18

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

іменем України

17 травня 2023 року

м. Київ

справа № 750/9145/18

провадження № 51-1749 ск20

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого - ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 8 листопада 2022 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 17 березня 2023 року,

в с т а н о в и в:

Вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 8 листопада 2022 року,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Беєлітц, Федеративна Республіка Німеччина, громадянина України, раніше не судимого, жителя АДРЕСА_1 ,

визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368-3 КК України, та виправдано у зв`язку із недоведеністю вчинення ним вказаного кримінального правопорушення; визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, та призначено йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у сумі 4250 грн, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності строком на один рік. На підставі ст. ст. 49 ч. 1 п. 2, 74 ч. 5 КК України звільнено ОСОБА_4 від призначеного покарання у зв`язку із закінченням строків давності.

Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 17 березня 2023 року апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_4 залишено без задоволення, а вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 8 листопада 2022 року щодо ОСОБА_4 - без змін.

Згідно з копіями доданих до касаційної скарги судових рішень, судом першої інстанції, було встановлено що ОСОБА_4 є службовою особою юридичної особи приватного права - головою правління садівничого товариства «Маяк» (ЄДРПОУ № 25955272, юридична адреса: АДРЕСА_3) згідно протоколу загальних зборів членів вказаного товариства від 25.04.2015, а також є службовою особою юридичної особи приватного права - головою правління садівничого товариства «Буддеталь» (ЄДРПОУ №22813353, юридична адреса: м. Чернігів, вул. Кільцева, 23) згідно протоколу загальних зборів членів вказаного товариства від 15.05.2016.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про кооперацію» (далі - Закону), кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.

Згідно зі ст. 15 Закону вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу, до компетенції яких належить: затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу; утворення органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, інших органів кооперативу; затвердження порядку розподілу доходу кооперативу; визначення розмірів вступного і членського внесків та паїв; затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства; прийняття рішення щодо володіння, користування та розпорядження майном.

У відповідності до ст. 16 Закону виконавчим органом кооперативу є правління, яке очолює голова, повноваження якого визначаються статутом кооперативу. Виконавчий орган підзвітний вищому органу управління кооперативу і несе перед ним відповідальність за ефективність роботи кооперативу. Виконавчий орган кооперативу: здійснює управління кооперативом у період між загальними зборами членів кооперативу, забезпечує виконання їх рішень; представляє кооператив у відносинах з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, міжнародними організаціями, юридичними та фізичними особами; укладає угоди між кооперативом та іншими особами, діє від імені кооперативу в межах, передбачених статутом кооперативу. Виконавчий орган може бути наділений іншими повноваженнями, визначними вищим органом управління кооперативу або статутом кооперативу.

Згідно з п. 1.1а, 1.3, 1.8 Статуту садівничого товариства «Маяк», затвердженого на загальних зборах від 14.05.2016, садівниче товариство - юридична особа, утворена фізичними особами, які на підставі законів України «Про кооперацію» та на засадах самоврядування об`єднались для ведення спільної господарської діяльності. Товариство є об`єднанням громадян, яке не має права займатись комерційною діяльністю або іншою фінансово-господарською діяльністю з метою отримання прибутку. Розпоряджатись земельними ділянками, що знаходяться у власності товариства та на умовах оренди, може правління товариства згідно рішення загальних зборів членів садівничого товариства.

У відповідності до п. 2.4, 2.5, 2.9 Статуту садівничого товариства «Маяк», прийом в члени товариства проводиться правлінням за письмовою заявою особи, що вступає. Рішення приймається протягом одного місяця з дня подання заяви. Особа, що вступає вважається членом товариства при позитивному рішенні правління після сплати вступних, членських та цільових внесків. Правління видає кожному члену товариства членську книжку. Питання про виключення з членів садівничого товариства вирішується на загальних зборах товариства.

Згідно з п. 4.9, 4.10 Статуту садівничого товариства «Маяк» протоколи загальних зборів членів товариства і засідань правління оформлюються у триденний термін, підписуються головою і секретарем зборів, засвідчуються печаткою і зберігаються в справах товариства постійно.

Голова правління забезпечує виконання рішень загальних зборів членів товариства і правління товариства, представляє товариство у взаємовідносинах з державними установами та іншими організаціями, укладає договори від імені товариства без особливого на те доручення в межах кошторису, видає доручення, відкриває поточний рахунок товариства в установі банку, приймає на роботу в товариство і звільняє в установленому порядку робітників і службовців, оплачує їх працю.

Крім цього, у відповідності до п. 4.1, 4.10 Статуту садівничого товариства «Буддеталь», керівництво товариством здійснюється загальними зборами,

а в період між зборами - правлінням товариства. Голова правління забезпечує виконання рішень загальних зборів членів товариства і правління товариства, представляє товариство у взаємовідносинах з державними установами та іншими організаціями, укладає договори від імені товариства без особливого на те доручення в межах кошторису, видає доручення, відкриває поточний рахунок товариства в установі банку, приймає на роботу в товариство і звільняє в установленому порядку робітників і службовців, оплачує їх працю.

ОСОБА_4 , обіймаючи посаду голови правління садівничого товариства «Маяк» та голови правління садівничого товариства «Буддеталь», є службовою особою вказаних юридичних осіб приватного права, що виконує адміністративно-господарські та організаційно-розпорядчі функції.

ОСОБА_4 , діючи всупереч інтересам садівничого товариства «Маяк», використовуючи повноваження голови правління садівничого товариства «Маяк» та голови правління садівничого товариства «Буддеталь», вчинив умисне кримінальне правопорушення у сфері службової діяльності за наступних обставин.

9 липня 2018 року, у період часу з 17 год. 19 хв. до 17 год. 44 хв., ОСОБА_4 , будучи службовою особою, знаходячись біля будинку на земельній ділянці № НОМЕР_1 садівничого товариства «Буддеталь», що розташоване за адресою: АДРЕСА_2, достовірно знаючи, що рішення про вступ ОСОБА_5 до садівничого товариства «Маяк» та виділення йому в користування земельної ділянки НОМЕР_2 вказаного товариства не приймалося, надав вказівку скарбнику СТ «Маяк» ОСОБА_6 , яка не була обізнана про злочинні наміри ОСОБА_4 , скласти розписку про отримання на зберігання від ОСОБА_4 30 000 грн для виплати компенсації за споруду, внести до списку № 1 членів садівничого товариства «Маяк» за червень 2018 року відомості про сплату ОСОБА_5 членського внеску в розмірі 54000 грн, внести до списку садівничого товариства «Маяк» за червень 2018 року дані про сплату ОСОБА_5 6000 грн за користування водою.

Також, ОСОБА_4 , знаходячись у вказаному вище місці та у вказаний вище час, надав вказівку скарбнику СТ «Маяк» ОСОБА_6 , яка не була обізнана про злочинні наміри ОСОБА_4 , заповнити книжку члена садівничого товариства «Буддеталь» на ім`я ОСОБА_5 , до якої внести відомості про членство ОСОБА_5 у вказаному садівничому товаристві з 26 квітня 2018 року та сплату ним заборгованості за користування водою в сумі 6000 грн, книжку члена садівничого товариства «Маяк» на ім`я ОСОБА_5 , до якої внести відомості про членство ОСОБА_5 у вказаному садівничому товаристві з 26 квітня 2018 року та сплату ним заборгованості в сумі 54000 грн, бланк довідки, до якого внести відомості про членство ОСОБА_5 в садовому товаристві «Маяк» з 26 квітня 2018 року

та користування ним земельною ділянкою № НОМЕР_2 зазначеного товариства площею 0,12 га.

Безпосередньо після цього ОСОБА_4 підписав, скріпив печаткою садівничого товариства «Маяк» та видав ОСОБА_5 довідку № 8 від 9 липня 2018 року із завідомо неправдивими відомостями про членство ОСОБА_5 в садівничому товаристві «Маяк» з 26 квітня 2018 року та користування ним земельною ділянкою № НОМЕР_2 зазначеного товариства площею 0,12 га, а також підписав, скріпив печаткою садівничого товариства «Буддеталь» та видав ОСОБА_5 книжку члена садівничого товариства «Буддеталь» на ім`я ОСОБА_5 та книжку члена садівничого товариства «Маяк» на ім`я ОСОБА_5 із завідомо неправдивими відомостями про членство ОСОБА_5 у вказаних садівничих товариствах.

Крім того, ОСОБА_4 органом досудового розслідування обвинувачується у тому, що, наприкінці квітня 2018 року в денний час, більш точний час у ході досудового розслідування не встановлено, знаходячись на території садівничого товариства «Маяк», що зареєстроване за адресою: АДРЕСА_3, більш точне місце у ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 , обіймаючи посаду голови правління садівничого товариства «Маяк», достовірно знаючи про те, що виключення з членів садівничого товариства вирішується на загальних зборах товариства, а прийом в члени товариства проводиться правлінням за письмовою заявою особи, діючи всупереч інтересів садівничого товариства «Маяк», з корисливих мотивів, з метою отримання неправомірної вигоди для себе, звернувся до ОСОБА_5 з пропозицією видати йому документи про членство у садівничому товаристві «Маяк» та про користування земельною ділянкою № НОМЕР_2 , розташованою на території вказаного товариства, для отримання права подальшого оформлення її у приватну власність.

31 травня 2018 року, ОСОБА_4 , в ході телефонної розмови повідомив ОСОБА_5 , що за видачу документів, що посвідчують його членство у садівничому товаристві « Маяк » та право користування земельною ділянкою № НОМЕР_2 вказаного товариства для подальшого оформлення її у власність, ОСОБА_5 має сплатити грошові кошти у сумі 100 000 грн. На пропозицію ОСОБА_4 ОСОБА_5 погодився.

27 червня 2018 року о 09 год. 28 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи поруч земельної ділянки № НОМЕР_1 садівничого товариства «Буддеталь», що розташоване за адресою: АДРЕСА_2, в ході особистої зустрічі з ОСОБА_5 , визначив вартість плати за видачу документів, що посвідчують членство ОСОБА_5 у садівничому товаристві «Маяк» та право користування земельною ділянкою № НОМЕР_2 вказаного товариства для подальшого оформлення її у власність у розмірі 90 000 грн.

9 липня 2018 року, о 17 год. 45 хв., ОСОБА_4 , знаходячись біля будинку на земельній ділянці № НОМЕР_1 садівничого товариства «Буддеталь», що розташоване за адресою: АДРЕСА_2, використовуючи повноваження голови правління садівничого товариства «Маяк», діючи в інтересах ОСОБА_5 щодо можливості отримання останнім права власності на земельну ділянку, видав йому документи - членську книжку садівничого товариства «Маяк» на ім`я ОСОБА_5 та довідку № 8 від 9 липня 2018 року про членство ОСОБА_5 в садовому товаристві «Маяк» та перебування у нього в користуванні земельної ділянки № НОМЕР_2 вказаного товариства, за що отримав від ОСОБА_5 неправомірну вигоду у розмірі

90 000 грн.

Відразу після цього ОСОБА_4 викрито працівниками поліції, а предмет неправомірної вигоди (грошові кошти в розмірі 90 000 грн) вилучений під час обшуку.

Ухвалюючи рішення про визнання ОСОБА_4 невинуватим та виправдовуючи останнього у зв`язку з недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368-3 КК України суд першої інстанції виходив з таких обставин.

Даючи правову оцінку встановленим по кримінальному провадженню в цій частині обставинам, суд вважав, що доводи обвинувачення не знайшли свого об`єктивного підтвердження, наведені стороною обвинувачення доводи ґрунтуються на доказах, здобутих із порушенням процесуального закону, які не відповідають критеріям допустимості і законності, а з урахуванням позиції обвинуваченого, про те, що він не вчиняв даного злочину, приймаючи до уваги вимоги ст. 62 Конституції України, суд дійшов висновку, що належних, достатніх та допустимих доказів на спростування його тверджень стороною обвинувачення не було надано, а усі сумніви стосовно доказування вини трактуються на користь обвинуваченого.

Засуджений ОСОБА_7 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення щодо нього, а кримінальне провадження закрити.

Мотивуючи свою скаргу, засуджений вказує на те, що в його діях відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, оскільки він не є службовою особою в розумінні норм чинного Кримінального кодексу України. При цьому зазначає, що не можна погодитися з висновками судів першої та апеляційної інстанцій в частині доведеності вини ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 366 КК України, які покладаються на свідчення свідка ОСОБА_6 , скарбника СТ «Маяк» та СТ «Буддеталь», бо даними свідченнями вона підтвердила, що саме вона оформляла - заповнювала членську книжку та формувала довідку,

а ОСОБА_4 тільки підписав та поставив печатку. Крім того, судами першої та апеляційної інстанції в ході повторного розгляду кримінального провадження так і не встановлено, в чому ж була небезпека діяння і які наслідки цього небезпечного діяння, враховуючи, що вина ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 368-3 КК України не доведена.

Також стверджує, що судом першої інстанції, який повторно розглядав кримінальне провадження залишено поза увагою мотиви колегії суддів Верховного Суду за постановою від 11 листопада 2020 року, а також колегії суддів апеляційної інстанції, викладені в ухвалі від 15 лютого 2021 року.

Перевіривши доводи касаційної скарги та долучені до неї копії судових рішень, колегія суддів не вбачає підстав для відкриття касаційного провадження з мотивів, наведених у скарзі.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, зокрема, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до приписів ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.

Отже, касаційний суд не перевіряє судові рішення в частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.

Мотивуючи свою скаргу, засуджений ОСОБА_4 оспорює невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповноту досудового слідства і судового розгляду та правильність оцінки судами доказів, на підставі яких постановлено судове рішення. Надаючи власну оцінку доказам, засуджений по суті заперечує достовірність окремих із них та правильність установлення фактичних обставин кримінального провадження, тоді як їх перевірка в силу ст. 433 КПК України до повноважень суду касаційної інстанції законом не віднесена.

Разом із тим, висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, зроблено з дотриманням вимог ст. 23 КПКУкраїни на підставі об`єктивного з`ясування обставин, підтверджених доказами, які було досліджено і перевірено під час судового розгляду, а також оцінено відповідно до ст. 94 цього Кодексу та яким надана правильна юридична оцінка.

Зокрема, висновкущодо винуватості ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України (видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів (службове підроблення)), суд першої інстанції дійшов на підставі сукупністю доказів, наданих стороною обвинувачення та досліджених судом безпосередньо в ході судового розгляду, а також на підставі показів самого обвинуваченого ОСОБА_4 , свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .

Так, обвинувачений ОСОБА_4 у своїх показаннях, наданих суду, зазначав, що збори щодо прийому ОСОБА_5 в члени товариств не проводились, оскільки останній на той час не сплатив кошти, і ОСОБА_5 станом на 9 липня 2018 року не був членом садівничого товариства. При цьому книжку про членство в СТ він йому видав, оскільки, як на його думку, це бухгалтерський документ, який підтверджує лише всі сплати.

Крім того, свідок ОСОБА_6 показала суду, що ОСОБА_5 не був членом садівничих товариств, але 9 липня 2018 року вона, перебуваючи на дачі у обвинуваченого, внесла ОСОБА_5 до списків членів СТ, заповнила книжки члена СТ «Маяк» і «Буддеталь» та довідку на ім`я ОСОБА_5 . Такі ж показання, стосовно видачі йому довідки та книжок члена садівничих товариств без відповідного рішення правління, надавав у суді і свідок ОСОБА_5 , який також зазначив, що він не був членом СТ, 26 квітня 2018 року заяв про прийняття не писав і на зборах це питання не вирішувалось, лише 9 липня 2018 року, коли приніс обумовлену обвинуваченим суму коштів, він написав заяву і обвинувачений видав документи, до цього обов`язкові платежі не вносив. ОСОБА_6 робила записи, а обвинувачений підписував та ставив печатки.

При цьому, ухвалюючи своє рішення, в частині засудження ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 366 КК України, суд вказав, що садівничі товариства «Маяк» та «Буддеталь» відповідно до положень ст. 81 ЦК України належать до юридичних осіб приватного права.

Згідно з ч. 3 ст. 18 КК України службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Організаційно-розпорядчі обов`язки - це обов`язки щодо здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, колективних чи приватних підприємств, установ і організацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів (начальники цехів, завідуючі відділами, лабораторіями, кафедрами), їх заступники, особи, які керують ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири тощо). Адміністративно-господарські обов`язки - це обов`язки по управлінню або розпорядженню державним, колективним чи приватним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації, забезпечення контролю за цими операціями тощо). Особа є службовою не тільки тоді, коли вона здійснює відповідні функції чи виконує обов`язки постійно, а й тоді, коли вона робить це тимчасово або за спеціальним повноваженням, за умови, що зазначені функції чи обов`язки покладені на неї правомочним органом або правомочною службовою особою (постанова Пленуму Верховного Суду України

від 26 квітня 2002 року № 5 «Про судову практику у справах про хабарництво»).

Згідно з приміткою до ст. 358 КК України під офіційним документом розуміються документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи-докази у правозастосовній діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв`язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм і містять передбачені законом реквізити.

З посиланням на вказані положення судом першої інстанції встановлено, що посада голови правління садівничого товариства даним вимогам відповідає і ОСОБА_4 є службовою особою юридичної особи приватного права в сенсі КК України.

На підставі ж копій статутів СТ «Маяк» та «Буддеталь» судом встановлено, що членство у товариствах набувається після прийняття відповідного рішення правлінням, чого у даному випадку не було зроблено. Так, прийом в члени товариства проводиться правлінням за письмовою заявою особи, що вступає, рішення приймається протягом одного місяця з дня подання заяви і особа, що вступає, вважається членом товариства при позитивному рішенні правління після сплати вступних, членських та цільових внесків.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що голова товариства не мав права видавати документи, що підтверджують членство ОСОБА_5 у садівничих товариствах « Маяк » та « Буддеталь », за відсутності заяв ОСОБА_5 на прийом в члени товариств та без відповідних рішень правління. Про наявність умислу у обвинуваченого на вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, свідчить його обізнаність у вимогах щодо набування членства у товариствах після прийняття відповідного рішення правлінням, що прямо передбаченого статутом садівничого товариства.

З посиланням на ч. 1 ст. 366 КК України та на ознаки об`єктивної сторони службового підроблення, визначені у постановах Верховного Суду України

від 9 липня 2015 року в справі № 5-50кс15 та від 25 квітня 2013 року в справі

№ 5-10кс13, місцевий суд наголосив на тому, що довідка голови правління СТ «Маяк» ОСОБА_4 № 8 від 9 липня 2018 року, книжка члена садівничого товариства «Маяк» та книжка члена садівничого товариства «Буддеталь» є офіційними документами, оскільки були видані головою правління вказаних садівничих товариств і посвідчені відповідними печатками та підписами в межах його службової компетенції та з належними реквізитами; зафіксована в таких документах інформація має юридично значущий характер - підтверджено право користування відповідною земельною ділянкою, сплати всіх внесків, відсутності заборгованості, та можуть бути здатними спричинити наслідки правового характеру у вигляді отримання права подальшого оформлення її у приватну власність.

На підставі наведених доказів суд першої інстанції правильно встановив, що ОСОБА_4 , будучи службовою особою, видав завідомо неправдиві офіційні документи такваліфікував його дії за ч.1 ст. 366 КК України.

Вказані ж у судовому рішенні докази в їх сукупності безперечно доводять винуватість ОСОБА_4 у вчиненні вказаного злочину й об`єктивних підстав не довіряти їм немає.

Своєю чергою, апеляційний суд, з огляду на всі вищенаведені обставини, погодившись із таким рішенням місцевого суду, зазначив, що, окрім вище наведених показань обвинуваченого та свідків, судом першої інстанції також враховано дані, що містяться у доказах: довідці голови правління СТ «Маяк» ОСОБА_4 № 8 від 9 липня 2018 року; книжці члена садівничого товариства «Маяк» від 09 липня 2018 року, яка підписана головою правління ОСОБА_4 та скарбником ОСОБА_6 ; книжці члена СТ «Буддеталь» від 9 липня 2018 року, яка підписана головою правління ОСОБА_4 та скарбником ОСОБА_6 ; витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до якого Садівниче товариство «Маяк» є юридичною особою, організаційно-правова форма: обслуговуючий кооператив, ОСОБА_4 , з 28 квітня 2012 року - керівник; статуті садівничого товариства «Маяк», відповідно до якого товариство є юридичною особою, утвореною фізичними особами, які на підставі законів України «Про кооперацію» та на засадах самоврядування об`єднались для ведення спільної господарської діяльності, при цьому СТ «Маяк» є об`єднанням громадян, яке не має права займатися комерційною або іншою фінансово-господарською діяльністю з метою отримання прибутку; витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, згідно якого Садівниче товариство «Буддеталь» є юридичною особою, організаційно-правова форма: обслуговуючий кооператив, керівник - ОСОБА_4 ; статуті СТ «Буддеталь»; копії прибуткового касового ордеру № 1 від 9 липня 2018 року; протоколі № 2 засідання правління садівничого товариства «Маяк» від 2 червня 2013 року; протоколі № 1 засідання правління СТ «Маяк» від 20 квітня 2018 року; протоколі № 1 загальних зборів членів СТ «Маяк» від 28 квітня 2018 року; протоколі № 1-а засідання правління СТ «Маяк» від 12 липня 2018 року.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції, місцевий суд з достатньою повнотою перевірив всі доводи сторони захисту в судовому засіданні, виклав критичний аналіз окремих доказів, при цьому у своїх висновках навів мотиви, з яких взяв до уваги одні докази та відкинув інші, та обґрунтовано дійшов висновку про доведеність винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення. Доводи, викладені стороною захисту в апеляційній скарзі, були предметом дослідження під час судового розгляду, вони отримали об`єктивну та належну оцінку в судовому рішенні.

На посилання сторони захисту, що у діях ОСОБА_4 відсутній склад злочину, передбачений ч. 1 ст. 366 КК України, апеляційний суд правильно наголосив, що це було предметом детального аналізу судом першої інстанції, який обґрунтовано визнав таке твердження необґрунтованим.

При цьому на доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 про те, що він не являється службовою особою в розумінні ст. 18 КК України, апеляційний суд зазначив, що садівничі товариства «Маяк» та «Буддеталь» відповідно до положень ст. 81 ЦК України належать до юридичних осіб приватного права, оскільки вказаною нормою цивільного права передбачено, що юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до статті 87 цього Кодексу і юридична особа приватного права може створюватися та діяти на підставі модельного статуту в порядку, визначеному законом.

З посиланням на роз`яснення стосовно понять організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року №5 «Про судову практику у справах про хабарництво», суд апеляційної інстанції зазначив, що посада голови правління садівничого товариства даним вимогам відповідає, а тому ОСОБА_4 є службовою особою юридичної особи приватного права в сенсі КК України.

Відносно ж доводів обвинуваченого про відсутність у нього умислу щодо видачі неправдивих документів і про те, що він діяв у межах повноважень та на виконання протоколу товариства, то вони також не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду.

Також апеляційний суд надав відповідь й на доводи засудженого про відсутність у нього умислу щодо видачі неправдивих документів та про те, що він діяв в межах повноважень та на виконання протоколу товариства.

Крім того, суд наголосив на тому, що ОСОБА_4 сам зазначав, що збори щодо прийому ОСОБА_5 в члени товариств не проводились, оскільки останній на той час не сплатив кошти, і ОСОБА_5 станом на 9 липня 2018 року не був членом садівничого товариства. Тобто голова товариства не мав права видавати документи, що підтверджують членство ОСОБА_5 у садівничих товариствах « Маяк » та « Буддеталь », за відсутності заяв ОСОБА_5 на прийом в члени товариств та без відповідних рішень правління.

Про наявність умислу у обвинуваченого на вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, на думку колегії суддів апеляційного суду, свідчить і його обізнаність у вимогах щодо набування членства у товариствах після прийняття відповідного рішення правлінням, що прямо передбаченого статутом садівничого товариства.

Апеляційний суд підтвердив і правильність висновків суду першої інстанції про те, що довідка голови правління СТ «Маяк» ОСОБА_4 № 8 від 09 липня 2018 року, книжка члена садівничого товариства «Маяк» та книжка члена садівничого товариства «Буддеталь» є офіційними документами, оскільки були видані головою правління вказаних садівничих товариств та посвідчені відповідними печатками та підписами в межах його службової компетенції та з належними реквізитами; зафіксована в таких документах інформація має юридично значущий характер - підтверджено право користування відповідною земельною ділянкою, сплати всіх внесків, відсутності заборгованості, та можуть бути здатними спричинити наслідки правового характеру у вигляді отримання права подальшого оформлення її у приватну власність.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що дії ОСОБА_4 судом першої інстанції правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 366 КК України.

На переконання колегії суддів касаційної інстанції, підстав для сумніву в правильності таких висновків судів першої та апеляційної інстанції немає. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

Належно мотивованим є й наведений висновок суду апеляційної інстанції щодо правильної кваліфікації дії ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 366 КК України.

Посилання ж засудженого на те, що судом першої інстанції, який повторно розглядав кримінальне провадження залишено поза увагою мотиви колегії суддів Верховного Суду за постановою від 11 листопада 2020 року, а також колегії суддів апеляційної інстанції, викладені в ухвалі від 15 лютого 2021 року, які стосувалися визначення понять «службова особа» та «підробка документу», є неспроможними, оскільки, як убачається з оскаржуваного судового рішення, місцевий суд в повній мірі аргументував мотиви кваліфікації інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення.

Інших доводів стосовно незаконності оскаржуваних судових рішень, які могли би бути підставами для їх скасування чи зміни, касаційна скарга засудженого не містить.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення касаційної скарги з мотивів, наведених у ній, немає, а тому відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_4 слід відмовити.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, Верховний Суд

п о с т а н о в и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_4 на вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 8 листопада 2022 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 17 березня 2023 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

С у д д і:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3