Постанова

від 25.04.2023 по справі 910/2777/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2023 р. Справа№ 910/2777/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Станіка С.Р.

Шаптали Є.Ю.

за участю секретаря судового засідання Сабалдаш О.В.

за участю представників згідно з протоколом судового засідання від 25.04.2023

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зенітек Плюс"

на рішення Господарського суду міста Києва від 15.09.2022 (повний текст рішення складено 27.09.2022)

та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2022 (повний текст складено на підписано 07.10.2022)

у справі № 910/2777/21 (суддя Стасюк С.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівський бронетанковий завод"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зенітек Плюс"

третя особа - 1, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Державний концерн "Укроборонпром"

третя особа - 2, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Державне підприємство "Український центр "Безпека"

про стягнення 1 723 200,00 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Державне підприємство "Львівський бронетанковий завод" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зенітек Плюс" (відповідач) про стягнення 1 723 200,00 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором поставки № 5105926 від 10.03.2020 щодо поставки обладнання належної якості.

Короткий зміст заперечень відповідача проти позову

Відповідач в обґрунтування заперечень на позов вказував про те, що обумовлений товар позивачу було доставлено у стані, який відповідає умовам Договору, у зв`язку з чим умови договору виконані позивачем належним чином.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.09.2022 позов Державного підприємства "Львівський бронетанковий завод" (замінено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівський бронетанковий завод" ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.2023) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зенітек Плюс" за участю третьої особи - 1, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Державного концерну "Укроборонпром", третьої особи - 2, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Державного підприємства "Український центр "Безпека" про стягнення 1 723 200,00 грн. - задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зенітек Плюс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівський бронетанковий завод" 1 723 200 грн. 00 коп. попередньої оплати, 85 805 грн. 00 коп. витрат за проведення судової експертизи, 25 848 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що:

- горизонтально-розточний верстат TPX6111B/З. що поставлений Товариством з обмеженою відповідальністю "Зенітек Плюс" згідно з Договором поставки № 5105926 від 10.03.2020, не є новим, а є таким, складові частини якого (окремі вузли і деталі) перебували в експлуатації або відновлені в непромислових умовах, що підтверджується належним доказом - висновком експертів Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України № 4874/4893 від 26.05.2022 за результатами проведення комплексної експертизи металів і сплавів та виробів з них та товарознавчої експертизи за матеріалами господарської справи № 910/2777/21;

- позивачем надіслано на адресу відповідача лист-повідомлення № 119 від 16.01.2021 про розірвання договору та повернення передоплати;

- матеріали справи не містять доказів повернення позивачу передоплати за договором у розмірі 1 723 200,00 грн.

Короткий зміст додаткового рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 06.10.2022 заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівський бронетанковий завод" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/2777/21 задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зенітек Плюс" на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівський бронетанковий завод" 18 892 грн. 70 коп. витрат, пов`язаних з відрядженням представника позивача для участі в судових засіданнях.

Додаткове рішення мотивоване тим, що позивачем документально підтверджено витрати, пов`язані з відрядженням представника позивача для участі в судових засіданнях у розмірі 18 892,70 грн., а позовні вимоги задоволено у повному обсязі, а тому витрати позивача у зазначеному розмірі підлягають стягненню з відповідача.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги на рішення та додаткове рішення, узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням та додатковим рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Зенітек Плюс" 21.01.2023 звернулося до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 15.09.2022 у справі № 910/2777/21 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Переглянути питання розподілу судових витрат сторін з урахуванням остаточного рішення суду. Також скаржник просить зупинити дію рішення Господарського суду міста Києва від 15.09.2022 та додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2022 у справі №910/2777/21. Також просив поновити строк на апеляційне оскарження рішення від 15.09.2022 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2022.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваних рішення та додаткового рішення порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, рішення та додаткове рішення суду першої інстанції ухвалені при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, а зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції безпідставно не прийнято до уваги доводи відповідача про те, що ним виконані належним чином усі свої зобов`язання перед покупцем за Договором поставки № 5105926 від 10.03.2020, товар було вручено/передано покупцю в строк та місці, визначені договором (08.09.2020), що підтверджується видатковою накладною, підписаною сторонами без зауважень, і в силу приписів п. 1, 2 ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України та п. 2.6 договору, покупець втратив право претензій до продавця стосовно проданого товару. Крім того, скаржник вказував, що обумовлений товар позивачу було доставлено у стані, який відповідає умовам Договору щодо якості, і в момент передачі товару якість товару відповідала умови договору, що узгоджується з приписами ч. 1 ст. 675, ч. 1 ст. 687, ч. 1 ст. 679 Цивільного кодексу України, та підтверджується видатковою накладною.

Також, скаржник посилався на те що судом першої інстанції безпідставно застосовано виключно приписи ч. 2 ст. 678 Цивільного кодексу України, які регламентують питання правових наслідків передання товару з істотним порушенням його якості, і не застосовано вищенаведені норми, на які посилався відповідач.

Крім того, скаржник зазначав, що висновок експертів Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України № 4874/4893 від 26.05.2022 - не є належним доказом в підтвердження факту виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором поставки № 5105926 від 10.03.2020 щодо поставки обладнання неналежної якості (з урахуванням, що дослідження проводилось 15.12.2021), і судом першої інстанції жодним чином не мотивовано питання відхилення аргументів та доказів відповідача про те, що саме на момент поставки спірного обладнання (08.09.2020) воно було новим.

Також, не погоджуючись з додатковим рішенням, скаржник посилався на те, що розмір присуджених до стягнення витрат - 18 892,70 грн. - є необґрунтованим та безпідставним, оскільки відповідач вважає необґрунтованим основне рішення, яке підлягає скасуванню.

Узагальнені доводи заперечень учасників спору на апеляційну скаргу

03.04.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від третьої особи - 1, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Державного концерну "Укроборонпром" надійшов відзив на апеляційну скаргу, і який прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду з огляду на ст. ст. 119, 263 Господарського процесуального кодексу України, і у якому третя особа просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення та додаткове рішення суду першої інстанції - без змін, посилаючись на те, що:

- позивачем дотримано процедуру, встановлену договором щодо виявлення недоліків стосовно якості обладнання, а саме: утворено комісію для перевірки поставленого обладнання, складено акт приймання по якості та комплектності обладнання, відповідачу направлено повідомлення про виклик представника, залучено Львівську ТПП з метою отримання експертного висновку;

- висновками Акту експертизи Львівської ТПП від 23.09.2020 № 2-652-В встановлено, що частини обладнання мають механічні ушкодження та сліди експлуатації, підтверджено порушення відповідачем умов п. 1.3 договору стосовно того, що обладнання має бути новим;

- обладнання не було прийнято, що позбавило можливості здійснювати пусконалагоджувальні роботи;

- на підставі пункту 5.2 Договору, позивачем 16.01.2021 направлено повідомлення про розірвання Договору та повернення передоплати;

- висновок експертів Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України № 4874/4893 від 26.05.2022 - є належним доказом;

- в додатковому рішенні суд першої інстанції обгрунтовано присудив до відшкодування з відповідача на користь позивача 18 892,70 грн. судових витрат на підставі ст. 123, ч. 8 ст. 129, ст. 244 Господарського процесуального кодексу України.

04.04.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, і який прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду з огляду на ст. ст. 119, 263 Господарського процесуального кодексу України, і у якому відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення та додаткове рішення суду першої інстанції - без змін, посилаючись на те, що:

- висновок експертів Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України № 4874/4893 від 26.05.2022 - є належним доказом, яким зафіксовано, що горизонтально-розточний верстат TPX6111B/З. що поставлений Товариством з обмеженою відповідальністю "Зенітек Плюс" згідно з Договором поставки № 5105926 від 10.03.2020, не є новим, а є таким, складові частини якого (окремі вузли і деталі) перебували в експлуатації або відновлені в непромислових умовах;

- додатково вказані вище факти неналежності поставленого обладнання підтверджуються Актом експертизи Львівської ТПП від 23.09.2020 № 2-652-В;

- суд першої інстанції надав правильну оцінку документам, що стосуються якості обладнання;

- обладнання не використовувалось позивачем, оскільки у зв`язку з виявленими недоліками не були проведені пуско-налагоджувальні роботи, відповідач був присутній 15.12.2021 на території позивача при здійсненні експертного огляду обладнання, і відповідно, був обізнаний про умови зберігання обладнання, і жодних претензій з цього приводу - не надходило;

Додатково позивач просив долучити на апеляційній стадії розгляду справи додаткові докази, які не подавались суду першої інстанції: лист ТОВ «Зенітек Плюс» № 1412/1 від 14.12.2021 та витяг з Книги щоденного обліку подій бюро перепусток № 1 стосовно присутності представників відповідача на території позивача 15.12.2021 при здійсненні експертного огляду обладнання.

Також, позивач зазначав, що в додатковому рішенні суд першої інстанції обгрунтовано присудив до відшкодування з відповідача на користь позивача 18 892,70 грн. судових витрат на підставі ст. 123, ч. 8 ст. 129, ст. 244 Господарського процесуального кодексу України

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/2777/21 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В. судді: Шаптала Є.Ю., Станік С.Р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/2777/21. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною Товариства з обмеженою відповідальністю "Зенітек Плюс" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.09.2022 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2022 у справі № 910/2777/21.

15.02.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/2777/21.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зенітек Плюс" на рішення від 15.09.2022 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2022 у справі № 910/2777/21 залишено без руху. Надано строк для усунення недоліків.

02.03.2023 на виконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху через канцелярію Північного апеляційного господарського суду надійшла заява скаржника про усунення недоліків з доказами сплати судового збору.

У зв`язку з перебуванням судді Станіка С.Р. з 06.03.2023 у відпустці, протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 06.03.2023 у справі № 910/2777/21 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя: Тищенко О.В., судді: Шаптала Є.Ю., Гончаров С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.03.2023 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Зенітек Плюс" пропущений строк на подання апеляційної скарги на рішення від 15.09.2022 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2022 у справі № 910/2777/21, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Зенітек Плюс" на рішення від 15.09.2022 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2022 у справі № 910/2777/21, розгляд справи призначено на 06.04.2023.

У зв`язку з тим, що 06.04.2023 суддя Тищенко О.В. перебуватиме у відрядженні, враховуючи принцип незмінності складу суду, який визначений протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, колегія суддів дійшла висновку про необхідність призначення справи до розгляду на іншу дату.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2023 розгляд справи призначено на 25.04.2023.

У зв`язку з перебуванням судді Гончарова С.А. у відпустці з 10.04.2023 по 05.05.2023, протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 20.04.2023 у справі № 910/2777/21 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Шаптала Є.Ю., Станік С.Р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2023 справу № 910/2777/21 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Зенітек Плюс" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.09.2022 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2022 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Шаптала Є.Ю., Станік С.Р., розгляд справи призначено на 25.04.2023.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

У судове засідання 25.04.2023 з`явились представники відповідача (скаржника), позивача та третьої особи-1.

Представник відповідача в судовому засіданні 25.04.2023 підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 15.09.2022 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2022 у справі № 910/2777/21 та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю, а також відмовити у задоволенні заяви про відшкодування судових витрат.

Представник позивача в судовому засіданні 25.04.2023 проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення та додаткове рішення - без змін, як такі, що ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Представник третьої особи-1 в судовому засіданні 25.04.2023 проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення та додаткове рішення - без змін, як такі, що ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджується наявними матеріалами справи та вірно встановлено судом першої інстанції,

10.03.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Зенітек Плюс" (постачальник) та Державним підприємством "Львівський бронетанковий завод" (покупець) укладено Договір поставки № 5105926 (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору, за цим Договором постачальник зобов`язується поставити у визначений термін у власність покупцю горизонтально-розточний верстат ТРХ6111 В/3 (обладнання) та здійснити пусконалагоджувальні роботи обладнання.

Згідно з п. 1.2. Договору, покупець зобов`язується прийняти поставлене постачальником обладнання та оплатити його на умовах цього Договору.

Пунктом 1.3. Договору сторонни погодили, що найменування, номенклатура, вартість, кількість, технічні характеристики обладнання вказуються в специфікаціях на нього (Додаток № 1), які є невід`ємною частиною Договору. Обладнання, що поставляється за договором повинно бути новим, яке не використовувалося раніше постачальником або іншими особами.

Згідно з п. 1.5. Договору, обладнання поставляється відповідно до вимог Контракту від 12.12.2018 № 35 на виконання робіт за державним оборонним замовленням, укладеного між покупцем та Державним підприємством "Український центр "Безпека".

Відповідно до п. 2.2. Договору, постачальник, протягом 120 календарних днів з дати отримання ним попередньої оплати в порядку, передбаченому розділом 4 цього Договору, зобов`язаний поставити обладнання покупцю.

Пунктом 2.4. Договору визначено, що датою виконання зобов`язань постачальника щодо поставки покупцю обладнання є дата оформлення та підписання сторонами видаткової накладної.

Згідно з п. 2.5. Договору, право власності на обладнання переходить до покупця з моменту підписання сторонами видаткової накладної.

Згідно з п. 3.5. Договору, покупець має право відмовитися від приймання обладання, вимагати повернення від постачальника здійсненої йому попередньої оплати у разі поставки обладнання:

-не передбаченого договором або поставки обладнання, здійсненного постачальником з порушенням умов цього Договору;

-з товаросупровідними документами, які не відповідають обладнанню або у разі відсутності (повної або частково) таких документів;

-з порушенням вимог щодо якості, комплектності, тари (упаковки) та маркування та в інших випадках, передбачених чинним законодавством або цим Договором.

Відповідно до п. 4.1. Договору, ціна Договору вказується в специфікаціях на обладнання, що є невід`ємною частиною Договору, та становить 2 154 000,00 грн. в тому числі ПДВ 20 % - 359 000,00 грн. У ціну Договору входить його поставка постачальником та здійснення відповідних пусконалагоджувальних робіт обладнання.

Згідно з п. 4.2. Договору, покупець здійснює платежі по Договору у наступному порядку:

-80 % від вартості обладнання, вказаного в п. 4.1. Договору, в якості попередньої оплати, протягом 5-ти (п`яти) банківських днів з моменту отримання рахунку від постачальника;

-20% від вартості обладнання, вказаного в п. 4.1. Договору, протягом 15-ти банківських днів після підписання сторонами Акту виконаних пусконалагоджувальних робіт.

Пунктом 5.1. Договору сторони погодили, що якість обладнання, що поставляється за Договором, має відповідати вимогам і стандартам виробника обладнання та підтверджуватися наданими товаросупровідними документами.

Умовами п. 5.2. Договору сторонни узгодили, якщо якість товару не буде відповідати умовам цього договору, а також при відсутності документів, які підтверджують якість обладнання, покупець має право:

-відмовитися від прийняття і оплати обладнання, а якщо воно вже оплачено, вимагати повернення сплачених за нього коштів;

-вимагати від постачальника заміни обладнання за його кошти;

-вимагати від постачальника безоплатного усунення недоліків обладнання;

-розірвати Договір в односторонньому порядку з поверненням сплачених коштів та сплати штрафних санкцій.

Згідно з п. 9.2. Договору, у разі невиконання або неналежного виконання постачальником своїх зобов`язань за Договором, покупець має право в односторонньому порядку розірвати Договір, письмово повідомивши про це постачальника за 10-ти календарних днів до дати розірвання.

На виконання умов Договору, позивач перерахував на рахунок відповідача 1 723 200,00 грн. в якості попередньої оплати, що підтверджується платіжним дорученням № 19 від 11.03.2020.

Відповідно до видаткової накладної № РН-0000018 від 08.09.2020, відповідачем поставлено, а позивачем прийнято горизонтально-розточний верстат ТРХ6111 В/3 на загальну суму 2 154 000,00 грн.

Позивач зазначав, що в результаті попереднього огляду обладнання, ним виявлено значну кількість ознак, які дають підстави сумніватися в тому, що обладнання відповідає вимогам Договору.

Позивачем надіслано на адресу відповідача лист-повідомлення № 119 від 16.01.2021 про розірвання договору та повернення передоплати.

Оскільки відповідачем не було повернено позивачу суму попередньої оплати у розмірі 1 723 200,00 грн., позивач звернувся з д позовом до суду з метою захисту своїх прав, як покупця.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 678 Цивільного кодексу України визначено, що покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Так, як узгоджено сторонами у Договорі, зокрема у пункті 1.3, обладнання, що поставляється за договором повинно бути новим, яке не використовувалося раніше постачальником або іншими особами, а п. 5.2. Договору узгоджено, якщо якість товару не буде відповідати умовам цього договору, а також при відсутності документів, які підтверджують якість обладнання, покупець має право:

-відмовитися від прийняття і оплати обладнання, а якщо воно вже оплачено, вимагати повернення сплачених за нього коштів;

-вимагати від постачальника заміни обладнання за його кошти;

-вимагати від постачальника безоплатного усунення недоліків обладнання;

-розірвати Договір в односторонньому порядку з поверненням сплачених коштів та сплати штрафних санкцій.

Отже, позивачем з урахуванням наведених умов Договору та приписів ст. 526, ч. 2 ст. 678 Цивільного кодексу України, було реалізовано право на розірвання Договору внаслідок поставки товару неналежної якості (а саме: не нового) та надіслано на адресу відповідача лист-повідомлення № 119 від 16.01.2021 про розірвання договору та повернення передоплати.

Крім того, з метою встановлення обставини справи щодо якості поставленого відповідачем позивачу обладнання згідно умов Договору, ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2021 призначено у справі № 910/2777/21 судову експертизу, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

На вирішення експертів поставлено наступні питання:

1) Чи є поставлений Товариством з обмеженою відповідальністю "Зенітек Плюс" згідно з Договором поставки № 5105926 від 10.03.2020 горизонтально-розточний верстат TPX6111B/З новим, або таким, що був в експлуатації?;

2) Чи відповідає горизонтально-розточний верстат TPX6111B/З, поставлений Товариством з обмеженою відповідальністю "Зенітек Плюс" згідно Договору поставки № 5105926 від 10.03.2020 наданій технічній документації (сертифікат відповідності, паспорт, інструкція з експлуатації)?;

3) Чи мають складові частини горизонтально-розточного верстата TPX6111B/З, поставленого Товариством з обмеженою відповідальністю "Зенітек Плюс" згідно Договору поставки № 5105926 від 10.03.2020 сліди експлуатації?;

4) У який спосіб було виготовлено горизонтально-розточний верстат TPX6111B/З, поставлений Товариством з обмеженою відповідальністю "Зенітек Плюс" згідно Договору поставки № 5105926 від 10.03.2020: в промислових чи в непромислових умовах?;

5) Які дефекти має горизонтально-розточний верстат TPX6111B/З, поставлений Товариством з обмеженою відповідальністю "Зенітек Плюс" згідно Договору поставки № 5105926 від 10.03.2020?Чи є ці дефекти істотними?;

6) Які причини виникнення дефектів горизонтально-розточного верстата TPX6111B/З, поставленого Товариством з обмеженою відповідальністю "Зенітек Плюс" згідно Договору поставки № 5105926 від 10.03.2020?;

7) Чи могли умови зберігання вплинути на якість горизонтально-розточного верстата TPX6111B/З, поставленого Товариством з обмеженою відповідальністю "Зенітек Плюс" згідно Договору поставки № 5105926 від 10.03.2020?;

8) Чи мають складові частини горизонтально-розточного верстата TPX6111B/З, поставленого Товариством з обмеженою відповідальністю "Зенітек Плюс" згідно Договору поставки № 5105926 від 10.03.2020 сліди зносу чи мають лише зовнішні ознаки механічних пошкоджень?;

9) Чи мають зміни показників якості (зовнішні пошкодження/сліди окислення) горизонтально-розточного верстата TPX6111B/З, поставленого Товариством з обмеженою відповідальністю "Зенітек Плюс" згідно Договору поставки № 5105926 від 10.03.2020 виробничий характер, чи виникли при неправильному його вивантаженні/зберіганні?;

10) Чи свідчать зовнішні пошкодження, які маються на горизонтально-розточному верстаті TPX6111B/З, поставленому Товариством з обмеженою відповідальністю "Зенітек Плюс" згідно Договору поставки № 5105926 від 10.03.2020, що верстат перебував в експлуатації?

Відповідно до висновку експертів Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України № 4874/4893 від 26.05.2022 за результатами проведення комплексної експертизи металів і сплавів та виробів з них та товарознавчої експертизи за матеріалами господарської справи № 910/2777/21:

1)Представлений на дослідження горизонтально-розточний верстат TPX6111B/З. що поставлений Товариством з обмеженою відповідальністю "Зенітек Плюс" згідно з Договором поставки № 5105926 від 10.03.2020, не є новим, а є таким, складові частини якого (окремі вузли і деталі) перебували в експлуатації або відновлені в непромислових умовах;

2)У зв`язку з відсутністю в наданій на дослідження технічній документації (Паспорт і Інструкції з експлуатації), основної ідентифікуючої ознаки (серійний номер станка), встановити відповідність представленого на дослідження горизонтально-розточного верстату TPX6111B/З, поставленого Товариством з обмеженою відповідальністю "Зенітек Плюс" згідно з Договору поставки № 5105926 від 10.03.2020, технічній документації не надається за можливе;

3)На окремих складових частинах горизонтально-розточного верстата TPX6111B/З, поставленого Товариством з обмеженою відповідальністю "Зенітек Плюс" згідно Договору поставки № 5105926 від 10.03.2020 наявні сліди експлуатації (перебування в експлуатаційних режимах);

4)До складу представленого горизонтально-розточного верстату TPX6111B/З, що поставлений Товариством з обмеженою відповідальністю "Зенітек Плюс" згідно Договору поставки № 5105926 від 10.03.2020, серед інших входять окремі складові частини, що виготовлені в непромислових умовах;

5)У наданій на дослідження технічній документації (паспорт та інструкція з експлуатації) відомостей стосовно вимог до складових частин (збірних одиниць і деталей) горизонтально-розточного верстату TPX6111B/З не виявлено. Таким чином, встановити які дефекти має горизонтально-розточний верстат TPX6111B/З, поставлений Товариством з обмеженою відповідальністю "Зенітек Плюс" згідно Договору поставки № 5105926 від 10.03.2020, і чи є ці дефекти істотними не надається за можливе;

6)Як це встановлено при дослідженні по питанню 5, встановити які дефекти має горизонтально-розточний верстат TPX6111B/З, поставлений Товариством з обмеженою відповідальністю "Зенітек Плюс" згідно Договору поставки № 5105926 від 10.03.2020, і чи є ці дефекти істотними не надається за можливе. Таким чином, вирішити питання про те, які причини виникнення дефектів горизонтально-розточного верстата TPX6111B/З, поставленого Товариством з обмеженою відповідальністю "Зенітек Плюс" згідно Договору поставки № 5105926 від 10.03.2020, не надається за можливе;

7)У зв`язку з відсутністю об`єктивних даних про умови зберігання представленого на дослідження горизонтально-розточного верстата TPX6111B/З, встановити чи могли умови зберігання вплинути на якість горизонтально-розточного верстата TPX6111B/З, поставленого Товариством з обмеженою відповідальністю "Зенітек Плюс" згідно Договору поставки № 5105926 від 10.03.2020, не надається за можливе;

8) На об`єктах № 7, 8.3, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 23, 24, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 36, 38, 39, 40 наявні сліди перебування в експлуатаційних режимах, у тому числі і сліди зносу по поверхнях контакту з деталями, що сполучаються, в процесі експлуатації.

На об`єктах 1, 3, 4, 6, 8.1, 8.3, 10, 11, 13, 14, 16, 17, 18, 19, 20, 23, 24, 30, 31, 32, 39, 40 наявні сліди перебування у збірному з`єднанні. Визначення поняття «зовнішні ознаки механічних пошкоджень» не наведено у відповідній нормативно-технічній літературі. Механічні пошкодження поверхонь на об`єктах 1, 3, 4, 6, 8.1, 8.3, 10, 11, 13, 14, 16, 17, 18, 19, 20, 23, 24, 30, 31, 32, 39, 40 обумовлені проведенням демонтажу з посадочного місця або розбиранням збірних з`єднань;

9)У зв`язку з відсутністю об`єктивних даних про умови виготовлення, транспортування, вивантаження/зберігання складових частин представленого на дослідження горизонтально-розточного верстата TPX6111B/З, встановити чи мають зміни показників якості (зовнішні пошкодження/сліди окислення) горизонтально-розточного верстата TPX6111B/З виробни, поставленого Товариством з обмеженою відповідальністю "Зенітек Плюс" згідно Договору поставки № 5105926 від 10.03.2020 виробничий характер або виникли при неправильному його вивантаженні/зберіганні не надається за можливе;

10)Вирішення питання про те, чи свідчать зовнішні пошкодження, які маються на горизонтально-розточному верстаті TPX6111B/З, поставленому Товариством з обмеженою відповідальністю "Зенітек Плюс" згідно Договору поставки № 5105926 від 10.03.2020, що верстат перебував в експлуатації не має технічного сенсу, оскільки визначення поняття «зовнішні пошкодження» не наведено у відповідній нормативно-технічній літературі.

Відповідно до частини 1 статті 98 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Приписами статті 104 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.

Згідно з статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, у перевірці й оцінці експертного висновку господарським судам слід з`ясовувати: чи було додержано вимоги законодавства при проведенні судової експертизи; чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком судової експертизи.

Суд апеляційної інстанції дослідивши наявний у матеріалах справи висновок експертів Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України № 4874/4893 від 26.05.2022, дійшов висновку, що вказаний експертний висновок не викликає сумнівів у його правильності, вказаний висновок не містить розбіжностей і відповідає вимогам чинного законодавства, в тому числі, стосовно критеріїв повноти, ясності та обґрунтованості, а тому є належним та допустимими доказом у справі з огляду на приписи ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, який підтверджує обставину про те, що горизонтально-розточний верстат TPX6111B/З. що поставлений Товариством з обмеженою відповідальністю "Зенітек Плюс" згідно з Договором поставки № 5105926 від 10.03.2020, не є новим, а є таким, складові частини якого (окремі вузли і деталі) перебували в експлуатації або відновлені в непромислових умовах.

З огляду на вищенаведене, доводи скаржника про те, що висновок експертів Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України № 4874/4893 від 26.05.2022 - не є належним доказом в підтвердження факту виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором поставки № 5105926 від 10.03.2020 щодо поставки обладнання неналежної якості (з урахуванням, що дослідження проводилось 15.12.2021), і судом першої інстанції жодним чином не мотивовано питання відхилення аргументів та доказів відповідача про те, що саме на момент поставки спірного обладнання (08.09.2020) воно було новим - судом апеляційної інстанції відхиляються як необгрунтовані та безпідставні, і є такими, що спростовуються наявними матеріалами справи. При цьому, суд апеляційної інстанції враховує і те, що обладнання не використовувалось позивачем, оскільки у зв`язку з виявленими недоліками не були проведені пуско-налагоджувальні роботи, відповідач був присутній 15.12.2021 на території позивача при здійсненні експертного огляду обладнання, про зазначено у експертному висновку, де вказано, що огляд об`єкта проводився у присутності представників сторін по справі, іі відповідно, був обізнаний про умови зберігання обладнання, і жодних претензій з цього приводу - не надходило.

При цьому, позивач просив долучити на стадії апеляційного розгляду справи додаткові докази, які не подавались суду першої інстанції: лист ТОВ «Зенітек Плюс» № 1412/1 від 14.12.2021 та витяг з Книги щоденного обліку подій бюро перепусток № 1 стосовно присутності представників відповідача на території позивача 15.12.2021 при здійсненні експертного огляду обладнання, і у прийнятті яких суд апеляційної інстанції відмовляє з огляду на приписи ч. 3 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позивачем не наведено винятковості випадку щодо необхідності подання таких доказів і неможливості їх подання суду першої інстанції у визначені процесуальним законом строки.

Додатково суд апеляційної інстанції враховує також і те, що висновками Акту експертизи Львівської ТПП від 23.09.2020 № 2-652-В встановлено, що частини обладнання мають механічні ушкодження та сліди експлуатації, підтверджено порушення відповідачем умов п. 1.3 договору стосовно того, що обладнання має бути новим.

Як встановлено судом апеляційної інстанції вище, позивачем з урахуванням наведених умов Договору та приписів ст. 526, ч. 2 ст. 678 Цивільного кодексу України, було реалізовано право на розірвання Договору внаслідок поставки товару неналежної якості (а саме: не нового) та надіслано на адресу відповідача лист-повідомлення № 119 від 16.01.2021 про розірвання договору та повернення передоплати.

В свою чергу, матеріали справи не містять доказів повернення позивачу передоплати за договором у розмірі 1 723 200,00 грн., і доводи скаржника, що обов`язок з повернення у нього таких коштів відсутній - судом апеляційної інстанції відхиляються як необґрунтовані та безпідставні.

Крім того, доводи скаржника про те, що ним виконані належним чином усі свої зобов`язання перед покупцем за Договором поставки № 5105926 від 10.03.2020, товар було вручено/передано покупцю в строк та місці, визначені договором (08.09.2020), що підтверджується видатковою накладною, підписаною сторонами без зауважень, і в силу приписів п. 1, 2 ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України та п. 2.6 договору, покупець втратив право претензій до продавця стосовно проданого товару, а обумовлений товар позивачу було доставлено у стані, який відповідає умовам Договору щодо якості, і в момент передачі товару якість товару відповідала умови договору, що узгоджується з приписами ч. 1 ст. 675, ч. 1 ст. 687, ч. 1 ст. 679 Цивільного кодексу України, та підтверджується видатковою накладною - судом апеляційної інстанції відхиляються як підстава для скасування оскаржуваного рішення, оскільки поставка товару за означеною видатковою накладною свідчить лише про поставку товару за видатковою накладною, а не підтвердження факту його відповідності за критерієм якості.

З огляду ан викладене, доводи скаржника про те, що товар позивачу було доставлено у стані, який відповідає умовам Договору - є необґрунтованими, не знайшли свого підтвердження матеріалами справи ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції, та спростовуються висновком експертів № 4874/4893 від 26.05.2022.

Отже, усі доводи, посилання та обгрунтування учасників справи судом апеляційної інстанції враховані при вирішенні спору, проте, є такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції та висновків суду апеляційної інстанції у даній постанові щодо спірних правовідносин учасників справи, а судом першої інстанції, в свою чергу, надано належну оцінку усім наявним у справі доказам та правовідносинам учасників справи та ухвалено обґрунтоване рішення у відповідності до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, яким задоволено позовні вимоги у повному обсязі, а саме: стягнуто з відповідача на користь позивача 1 723 200 (один мільйон сімсот двадцять три тисячі двісті) грн. 00 коп. попередньої оплати.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що учасникам спору було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції у вказаній справі про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Також, судом першої інстанції було стягнуто 85 805 (вісімдесят п`ять тисяч вісімсот п`ять) грн. 00 коп. витрат за проведення судової експертизи, 25 848 (двадцять п`ять тисяч вісімсот сорок вісім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору, і в цій частині рішення суду першої інстанції учасниками справи не оспорюється.

Крім того, позивачем було подано суду першої інстанції заяву про ухвалення додаткового рішення у справі, відповідно до якої позивач просив стягнути з відповідача 18 892,70 грн. витрат, пов`язаних з відрядженням представника позивача для участі в судових засіданнях.

Згідно з ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

За приписами ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема і витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Матеріалами справи підтверджується, що при поданні позовної заяви у попередньому орієнтовному розрахунку судових витрат, представник позивача зазначив, що позивачем очікується понесення витрат, пов`язаних з відрядженням представника позивача для участі в судових засіданнях.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, в якості доказів понесення витрат, пов`язаних з відрядженням представника позивача для участі в судових засіданнях, представником позивача надано до суду: розрахунок фактичних витрат позивача, пов`язаних з відрядженням представника позивача для участі в судових засіданнях; накази про встановлення розміру добових витрат на відрядження; накази про відрядження; посвідчення про відрядження; посадочні документи на ім`я Мисюри Катерини; звіти про використання коштів, виданих на відрядження; фіскальні чеки. Всього надано доказів понесення витрат на загальну суму 18 892,70 грн.

Отже, враховуючи те, що позивачем документально підтверджено витрати, пов`язані з відрядженням представника позивача для участі в судових засіданнях у розмірі 18 892,70 грн., а позовні вимоги задоволено у повному обсязі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що витрати позивача у зазначеному розмірі підлягають стягненню з відповідача. Аналогічних правомірних висновків дійшов суд першої інстанції в оскаржуваному додатковому рішенні, і доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції при ухваленні додатково рішення.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції та додаткове рішення суду першої інстанції

Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з`ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваних рішенні Господарського суду міста Києва від 15.09.2022 та додатковому рішенні Господарського суду міста Києва від 06.10.2022 у справі № 910/2777/21, оскаржувані рішення та додаткове рішення ухвалені з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування наведених оскаржуваного рішення та оскаржуваного додаткового рішення, за наведених скаржником доводів.

Крім того, оскільки за наслідками апеляційного розгляду справи оскаржуване рішення та додаткове рішення залишені в силі, а тому їх дія, зупинена ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.03.2023, підлягає поновленню.

Розподіл судових витрат

Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги на рішення покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зенітек Плюс" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.09.2022 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2022 у справі № 910/2777/21 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.09.2022 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2022 у справі № 910/2777/21 - залишити без змін.

3. Судові витрати (судовий збір) за розгляд апеляційної скарги покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "Зенітек Плюс".

4. Матеріали справи № 910/2777/21 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 16.05.2023 після виходу суддів з відпустки.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді С.Р. Станік

Є.Ю. Шаптала