Ухвала

від 18.05.2023 по справі 909/378/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/378/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

18.05.2023 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову від 16.05.2023 (вх. № 5836/23 від 16.05.2023) у справі

за позовом: ОСОБА_1

АДРЕСА_1

до відповідача 1: Городенківського Товариства з обмеженою

відповідальністю "Шляхбудіндустрія"

вул. Українська, буд. 9, с. Стрільче,

Городенківський р-н, Івано-Франківська обл., 78141

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Вест-Трейдер"

вул. Івана Франка, буд. 30, с. Чернятин,

Городенківський р-н, Івано-Франківська обл., 78126

до відповідача 3: Дочірнього підприємства "Обрій"

вул. Івана Франка, буд. 30, с. Чернятин,

Городенківський р-н, Івано-Франківська обл., 78126

про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування реєстраційних дій.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Івано-Франківської області перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до відповідачів Городенківського Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхбудіндустрія", Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Вест-Трейдер", Дочірнього підприємства "Обрій" про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Городенківського Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхбудіндустрія", оформлених протоколом № 08/05 від 08.05.2019; визнання недійсним договору купівлі-продажу корпоративних прав на Дочірнє підприємство "Обрій" Городенківського Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхбудіндустрія" та частки в статутному фонді Дочірнього підприємства "Обрій" Городенківського Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхбудіндустрія" від 08.05.2019, укладеного між Городенківським Товариством з обмеженою відповідальністю "Шляхбудіндустрія" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Вест-Трейдер"; скасування реєстраційних дій, проведених державним реєстратором Коломийської міської ради від 10.05.2019 за № 11071050015000328.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 20.10.2022 зупинено провадження у справі до припинення перебування представника позивача ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 18.05.2023 провадження у справі № 909/378/20 поновлено та призначено підготовче засідання на 01.06.2023.

До Господарського суду Івано-Франківської області надійшла заява позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову від 16.05.2023 (вх. № 5836/23 від 16.05.2023). Просить суд, до набрання законної сили рішенням Господарського суду Івано-Франківської області у цій справі, заборонити: Товариству з обмеженою відповідальністю "Агро-Вест-Трейдер" вчиняти будь-які дії щодо Дочірнього підприємства "Обрій" Городенківського Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхбудіндустрія", що призведуть до внесення реєстраційних записів (змін) до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) щодо Дочірнього підприємства "Обрій"; державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження щодо внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, приймати рішення про державну реєстрацію змін, здійснювати державну реєстрацію змін, здійснювати та (або) проводити реєстраційні дії та вносити до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідні записи відносно Дочірнього підприємства "Обрій" Городенківського Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхбудіндустрія". Заява мотивована тим, що невжиття таких заходів забезпечення позову може істотно ускладнити та унеможливити ефективний захист та поновлення порушених корпоративних прав та інтересів ОСОБА_1 , за захистом яких він звернувся до суду з цим позовом.

З`ясувавши обставини на яких ґрунтуються вимоги заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову від 16.05.2023 (вх. № 5836/23 від 16.05.2023), всебічно, повно та об`єктивно дослідивши подані докази, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає заяву про забезпечення позову такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно із п. 2 та 4 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Частинами 3 та 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони: 1) проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору; 2) Центральному депозитарію цінних паперів та депозитарній установі надавати емітенту реєстр власників іменних цінних паперів для проведення загальних зборів акціонерів; 3) участі (реєстрації для участі) або неучасті акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства; 4) здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору (ч. 5 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України).

Приписами частини 10 статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, крім випадків, передбачених частиною дев`ятою цієї статті, заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов`язаних з предметом спору.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити. Така правова позиція дотримана у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення його законних вимог.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.

Відповідно до принципів диспозитивності та змагальності господарського судочинства, сутність яких викладено в статтях 13, 14 Господарського процесуального кодексу України, а також приписах статті 74 цього Кодексу збирання доказів у справі не є обов`язком суду. Натомість кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування у господарському процесі покладений виключно на сторони спору, кожна з яких несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

У відповідності до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Позивачем не доведено та документально не підтверджено перед судом належними та допустимими доказами в розумінні статей 76-77 Господарського процесуального кодексу України вчинення відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Вест-Трейдер" будь-яких дій щодо Дочірнього підприємства "Обрій". Дії на які посилається позивач у заяві про забезпечення позову мали місце у 2019 році. Як вбачається із заяви про забезпечення позову жодних інших дій після 2019 року не вчинялося. Саме лише припущення позивача на ймовірність вчинення дій відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Вест-Трейдер" та державним реєстратором будь-яких органів, а також нотаріусом та особами, уповноваженими на виконання функцій державних реєстраторів, які можуть ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених корпоративних прав ОСОБА_1 , за захистом яких він звернувся до суду не може бути достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

З огляду на недоведеність наявності фактичних обставин, з якими закон пов`язує застосування заходів до забезпечення позову на цій стадії та у такий спосіб, без повного, всебічного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи та розгляду спору по суті призведе до порушення збалансованості інтересів сторін, принципу рівності усіх учасників справи перед судом та нівелює вимоги статей 13, 14 Господарського процесуального кодексу України, які вказують на змагальність сторін та диспозитивність господарського судочинства, що суперечить інституту забезпечення позову.

Враховуючи вищевикладене, для забезпечення збалансованості інтересів учасників спірних правовідносин та з метою запобігання порушень, у зв`язку із вжиттям заходів до забезпечення позову, прав та охоронюваних законом інтересів всіх сторін суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись статтями 13, 14, 73, 74, 76-77, 86, 136-140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

в задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову від 16.05.2023 (вх. № 5836/23 від 16.05.2023) відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду у визначені ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України строк та порядку.

Ухвалу підписано 18.05.2023.

Суддя С. М. Кобецька