Ухвала

від 19.05.2023 по справі 904/769/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

19.05.2023м. ДніпроСправа № 904/769/16

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Владимиренко І.В. розглянувши заяву арбітражного керуючого Пляки С.В. про ухвалення додаткового рішення (в порядку ст. 244 ГПУ України)

по справі № 904/769/16

Кредитори:

1.Акціонерне товариство Комерційного банку "Приватбанк", м. Київ

2.Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Дніпропетровській області

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Українське фінансове агентство "ВЕРУС" (49000, м. Дніпро, вул. Метробудівська, 3, офіс 181; ЄДРПОУ 34562954)

про визнання банкрутом

Представники:

від АТ КБ "Приватбанк": представник не з`явився

арбітражний керуючий Пляка С.В. не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду від 09.05.23р. затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське фінансове агентство "ВЕРУС" (49000, м. Дніпро, вул. Метробудівська, 3, офіс 181; ЄДРПОУ 34562954). Ліквідовано юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю "Українське фінансове агентство "ВЕРУС" (49000, м. Дніпро, вул. Метробудівська, 3, офіс 181; ЄДРПОУ 34562954). Згідно ч.7 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства, вимоги, не погашені у зв`язку з недостатністю майна, вважаються погашеними. Провадження у справі № 904/769/16 закрито.

12.05.23р. до суду від арбітражного керуючого Пляки С.В. надійшла заява № 02-01/101 від 11.05.23р. про ухвалення додаткового рішення (в порядку ст. 244 ГПУ України), в якій арбітражний керуючий Пляка С.В. просить суд стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» на користь арбітражного керуючого Пляки Сергія Валерійовича грошові кошти у розмірі 151 105,78 грн. в якості основної грошової винагороди та відшкодування витрат ліквідатора у справі № 904/769/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКЕ ФІНАНСОВЕ АГЕНТСТВО «ВЕРУС».

Ухвалою господарського суду від 12.05.23р. заяву арбітражного керуючого Пляки С.В. № 02-01/101 від 11.05.23р. про ухвалення додаткового рішення (в порядку ст. 244 ГПУ України), в якій арбітражний керуючий Пляка С.В. просить суд стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» на користь арбітражного керуючого Пляки Сергія Валерійовича грошові кошти у розмірі 151 105,78 грн. в якості основної грошової винагороди та відшкодування витрат ліквідатора у справі № 904/769/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське фінансове агентство «ВЕРУС» - прийнято до розгляду. Призначено судове засідання для розгляду заяву арбітражного керуючого Пляки С.В. № 02-01/101 від 11.05.23р. про ухвалення додаткового рішення (в порядку ст. 244 ГПУ України), в якій арбітражний керуючий Пляка С.В. просить суд стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» на користь арбітражного керуючого Пляки Сергія Валерійовича грошові кошти у розмірі 151 105,78 грн. в якості основної грошової винагороди та відшкодування витрат ліквідатора у справі № 904/769/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське фінансове агентство «ВЕРУС» на 19.05.2023р. о 10:00год.

17.05.23р. до суду від арбітражного керуючого Пляки Сергія Валерійовича надійшла заява про долучення до матеріалів справи доказів надсилання заяви про стягнення на адресу АТ КБ "Приватбанк" та розгляд справи без участі арбітражного керуючого Пляки Сергія Валерійовича. Судом докази долучені до матеріалів справи, заява прийнята до відома.

19.05.23р. до суду від АТ КБ "Приватбанк" надійшли додаткові письмові пояснення на заяву арбітражного керуючого Пляки С.В. про ухвалення додаткового рішення (в порядку ст. 244 ГПУ України) про стягнення з АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на користь арбітражного керуючого Пляки Сергія Валерійовича основної грошової винагороди. Судом додаткові письмові пояснення прийняті до відома.

В судове засідання учасники провадження у справі не з`явились, причини неявки суду не відомі.

В судовому засіданні прийнято ухвалу.

Розглянувши в судовому засіданні 19.05.23р. матеріали справи, заяву арбітражного керуючого Пляки С.В. № 02-01/101 від 11.05.23р. про ухвалення додаткового рішення (в порядку ст. 244 ГПУ України) про стягнення з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» на користь арбітражного керуючого Пляки Сергія Валерійовича грошові кошти у розмірі 151 105,78 грн. в якості основної грошової винагороди та відшкодування витрат ліквідатора у справі № 904/769/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське фінансове агентство «ВЕРУС», господарський суд встановив наступне.

Арбітражний керуючий Пляка С.В. виконував повноваження ліквідатора по даній справі з 20.06.17р. по 22.12.2020р.

Ухвалою господарського суду від 09.05.23р. затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське фінансове агентство "ВЕРУС" (49000, м. Дніпро, вул. Метробудівська, 3, офіс 181; ЄДРПОУ 34562954). Ліквідовано юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю "Українське фінансове агентство "ВЕРУС" (49000, м. Дніпро, вул. Метробудівська, 3, офіс 181; ЄДРПОУ 34562954). Згідно ч.7 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства, вимоги, не погашені у зв`язку з недостатністю майна, вважаються погашеними. Провадження у справі № 904/769/16 закрито. Вказана ухвала набрала законної сили та не оскаржувалась учасниками провадження.

Крім того, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.21р. затверджено арбітражному керуючому Плякі Сергію Валерійовичу основну грошову винагороду за виконання повноважень ліквідатора у справі № 904/769/16 про банкрутство ТОВ "Українське фінансове агентство "ВЕРУС" за період з січня по серпень 2020р. у розмірі 151 136,00 грн. Вказана ухвала набрала законної сили та не оскаржувалась учасниками провадження.

Частиною 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 12 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.

Відповідно до статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства розмір основної винагороди за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п`ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень керуючого реструктуризацією.

Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.

Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.

Разом з тим, частиною 6 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства також передбачено, що арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітету кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором.

Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.

Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

Джерела виплати грошової винагороди, передбачені в Кодексі України з процедур банкрутства.

Узагальнюючи норми Кодексу України з процедур банкрутства щодо сплати винагороди арбітражному керуючому, господарський суд Дніпропетровської області прийшов до такого висновку.

Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та Кодексу України з процедур банкрутства гарантовано надання послуг арбітражному керуючому за грошову винагороду, що має виплачуватись арбітражному керуючому щомісяця.

Тому у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватися за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам.

Кодекс України з процедур банкрутства не ставе визначення джерела оплати послуг арбітражного керуючого та порядок розподілу витрат на оплату послуг ліквідатора в залежність від майнового стану кожного кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів арбітражного керуючого у справі про банкрутство.

Тобто, невиявлення ліквідатором боржника в процедурі ліквідації майна боржника, чи інших його активів та грошових коштів, не впливає на оплату його послуг, за відсутності встановлених судами обставин неналежного виконання ліквідатором своїх обов`язків.

Отже, надання послуг професійного (ліцензованого) арбітражного керуючого відбувається на платній основі, оскільки безпосередньо Кодексом встановлені мінімальні гарантії щодо оплати послуг арбітражного керуючого - ліквідатора на рівні трьох мінімальних заробітних плат, а також встановлені спеціальні джерела оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, а саме: за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.

Згідно з ч.ч. 1, 4, 7 ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Європейський Суд з прав людини (рішення від 28.03.2006 за заявою №31443/96 у справі "Броньовський проти Польщі") зазначив, що принцип верховенства права зобов`язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя.

Відмова від авансування, відсутність майна боржника або ж відсутність інших джерел для покриття на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті статті 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов`язкову працю 1930 року, ратифіковану Україною 10.08.1956, Конвенції Міжнародної організації № 105 про скасування примусової праці 1957 року, ратифікованої Україною 05.10.2000), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить ст. 43 Конституції України.

Таким чином, господарський суд дійшов висновку про безумовне право арбітражного керуючого Пляки С.В. на оплату грошової винагороди в межах здійсненних повноважень ліквідатора у справі № 904/769/16.

Матеріали справи не містять доказів оскарження дій чи бездіяльності арбітражного керуючого Пляки С.В. та прийняття за результатами розгляду такої скарги відповідного судового рішення.

Отже, у зв`язку з відсутністю у банкрута будь-яких майнових активів, покладення оплати грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень ліквідатора у справі пропорційно на кредиторів, є правомірним (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.07.2019 у справі № 15/55/2011/5003, від 26.04.2021 у справі №10/Б-5022/1359/2011).

Судом встановлено, що ліквідатором арбітражним керуючим Плякою С.В. заявлено до стягнення з кредитора АТ КБ "Приватбанк" оплати основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора ТОВ «Українське фінансове агентство «ВЕРУС» за період з січня по серпень 2020р. у розмірі 151 136,00 грн.

Стаття 58 Конституції України закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їх існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.

Господарський суд вважає, що до правовідносин, які виникли під час виконання повноважень ліквідатора, слід застосовувати норми Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, а з 21.10.2019, враховуючи вимоги законодавства, норми Кодексу України з процедур банкрутства.

Звіт про нарахування основної грошової винагороди арбітражному керуючому Плякі С.В. за виконання повноважень ліквідатора у справі № 904/769/16 про банкрутство ТОВ "Українське фінансове агентство "ВЕРУС" за період з січня по серпень 2020р. у розмірі 151 136,00 грн. був затверджений ухвалою господарського суду від 24.01.2021р.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутств арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.

Відповідно до ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутств арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право: звертатися до господарського суду та суду загальної юрисдикції у випадках, передбачених цим Кодексом, отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, на думку господарського суду, у справі № 904/769/16 наявні всі підстави для здійснення оплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого Плякі С.В. у заявленому розмірі та періоді.

Законодавством визначено декілька джерел для здійснення оплати послуг ліквідатора, у тому числі і за рахунок коштів кредиторів, виходячи з принципу пропорційності їх грошовим вимогам.

Згідно з ч. 4 ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутств конкурсні кредитори мають на зборах кредиторів кількість голосів, пропорційну сумі вимог кредиторів, включених до реєстру вимог кредиторів за результатами попереднього засідання господарського суду та кратну одній тисячі гривень.

За приписами ч. 1 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутств кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді задовольняються в першу чергу.

Відповідно до ч. 3 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутств у разі недостатності коштів, одержаних від продажу майна банкрута, для повного задоволення всіх вимог однієї черги вимоги задовольняються пропорційно до суми вимог, що належить кожному кредитору однієї черги.

Таким чином, керуючись принципом пропорційності голосів кредиторів кількості їх грошових вимог відповідно до ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутств, суд вважає за можливе застосувати такий принцип пропорційності і до розподілу між кредиторами витрат, пов`язаних з проведенням ліквідаційної процедури та витрат з оплати основної грошової винагороди ліквідаторів.

У зв`язку із відсутністю у боржника коштів та будь-яких майнових активів, покладення оплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень ліквідатора у справі на кредиторів за реєстром, пропорційно сумам визнаних вимог, є правомірним, оскільки вказане положення закріплене законодавством як одне із джерел для здійснення оплати послуг арбітражного керуючого. При цьому, відмова від здійснення оплати послуг арбітражного керуючого за відсутності майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату послуг арбітражному керуючому можна розцінювати як відмову в можливості отримання гарантованої Законом та Кодексом оплати послуг і тим самим примушення його виконувати повноваження за відсутності оплати праці, що суперечить статті 43 Конституції України та статті 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 15.07.2020 у справі № Б14/040-07/15-08, від 14.08.2019 у справі № 5/80-10, від 13.02.2019 у справі № 910/22696/15, від 01.08.2018 у справі № 912/1783/16, від 19.04.2018 у справі № 265/2б-02/14/13-08, від 21.03.2018 у справі № 3/67-Б, постановах Центрального апеляційного господарського суду від 17.02.2021 у справі № 912/3214/18, від 23.06.2021 у справі № 904/10924/16.

Законодавець не ставить визначення джерела оплати послуг арбітражного керуючого в залежність від майнового стану ініціюючого кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), а також від джерел фінансування того чи іншого кредитора.

Судом встановлено, що кредиторами у цій справі не створювався фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого, господарської діяльності боржник не здійснював та не було виявлено активів, кошти від реалізації яких можливо було б спрямувати на оплату грошової винагороди ліквідатора та відшкодування його витрат.

Встановивши факт невиконання у добровільному порядку зобов`язання щодо оплати послуг арбітражного керуючого, господарський суд приймає рішення про примусове стягнення з таких кредиторів відповідних грошових сум шляхом винесення судового рішення та видачі наказу.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду у справі № 912/1783/16 (постанова КГС ВС від 01.08.2018) у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам.

Законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг ліквідатора в залежність від майнового стану кожного кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів арбітражного керуючого у справі про банкрутство.

Тобто, невиявлення ліквідатором боржника в процедурі ліквідації майна боржника чи інших його активів та грошових коштів жодним чином не впливає на оплату його послуг.

Закон № 2343-XII про банкрутство визначає декілька джерел для здійснення оплати послуг ліквідатора, у тому числі і за рахунок коштів кредиторів.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду у справі № 916/1503/17 (постанова КГС ВС від 04.10.2018) Законом № 2343-XII про банкрутство передбачено декілька джерел для здійснення оплати послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією ліквідатора), разом з тим Закон № 2343-XII не містить заборони здійснювати таку оплату за рахунок коштів кредиторів.

Виходячи з аналізу наведених норм (ст.ст. 98, 115 Закону № 2343-XII), у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника у зв`язку з відсутністю таких коштів, то оплата послуг арбітражного керуючого, зокрема, ліквідатора, має здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам.

Крім того, господарський суд зазначає, що законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) в залежність від обсягу його діяльності (за умови достатності та відповідності цих дій вимогам Закону про банкрутство), від розміру задоволених вимог кредиторів у справі, майнового стану кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів роботи арбітражного керуючого у справі про банкрутство.

Тобто, невиявлення ліквідатором в процедурі ліквідації боржника його майна, інших активів та грошових коштів, за умови встановленого судом факту повноти та належності виконання ним своїх обов`язків у цій процедурі, жодним чином не впливає на оплату його послуг.

Частиною 5 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутств передбачено, що кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

Таким чином, Кодексом України з процедур банкрутства визначено, що сплата грошової винагороди арбітражного керуючого у справі про банкрутство можлива за рахунок: 1) авансування коштів заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду; 2) коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності; 3) коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі; 4) коштів створеного комітетом кредиторів фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого.

Отже, надання послуг арбітражного керуючого відбувається виключно на платній основі. Законодавством не передбачено випадків здійснення своїх повноважень арбітражним керуючим безоплатно.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у справі № 918/454/18 (постанова КГС ВС від 16.07.2020).

Зважаючи на вищезазначене, господарський суд відхиляє доводи кредитора - АТ КБ "Приватбанк" про незазначення в законодавстві обов`язку оплати грошової винагороди арбітражному керуючому кредиторами. Саме кредитори виступають замовниками послуг арбітражних керуючих, ініціюючи провадження у справах про банкрутство та заявляючи грошові вимоги у цих справах.

Провадження у даній справі, зокрема, відкрито за заявою АТ КБ "Приватбанк". Інші кредитори погодились на участь у справі про банкрутство, заявивши грошові вимоги до боржника, тому мали усвідомлювати необхідність оплати грошової винагороди арбітражному керуючому у випадку відсутності майна у банкрута.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вищенаведене, господарський суд вирішив заяву арбітражного керуючого Пляки С.В. № 02-01/101 від 11.05.23р. про ухвалення додаткового рішення (в порядку ст. 244 ГПК України) про стягнення з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» на користь арбітражного керуючого Пляки Сергія Валерійовича грошові кошти у розмірі 151 105,78 грн. в якості основної грошової винагороди та відшкодування витрат ліквідатора у справі № 904/769/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське фінансове агентство «ВЕРУС» - задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; код ЄДРПОУ 14360570) на користь арбітражного керуючого Пляки Сергія Валерійовича (адреса: 54017, м. Миколаїв, вул. Чкалова, буд. 15, офіс 401, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), основну грошову винагороду за виконання повноважень ліквідатора ТОВ «Українське фінансове агентство «ВЕРУС» за період з січня по серпень 2020р. в загальній сумі 151 105,78 грн. (сто п`ятдесят одна тисяча сто п`ять грн. 78 коп.). Видати наказ.

Керуючись ст.ст. 12, 30 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву арбітражного керуючого Пляки С.В. № 02-01/101 від 11.05.23р. про ухвалення додаткового рішення (в порядку ст. 244 ГПК України) про стягнення з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» на користь арбітражного керуючого Пляки Сергія Валерійовича грошові кошти у розмірі 151 105,78 грн. в якості основної грошової винагороди та відшкодування витрат ліквідатора у справі № 904/769/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське фінансове агентство «ВЕРУС» - задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; код ЄДРПОУ 14360570) на користь арбітражного керуючого Пляки Сергія Валерійовича (адреса: 54017, м. Миколаїв, вул. Чкалова, буд. 15, офіс 401, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), основну грошову винагороду за виконання повноважень ліквідатора ТОВ «Українське фінансове агентство «ВЕРУС» за період з січня по серпень 2020р. в загальній сумі 151 105,78 грн. (сто п`ятдесят одна тисяча сто п`ять грн. 78 коп.). Видати наказ.

Ухвала набирає законної сили 19.05.2023р. та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду у строк, встановлений частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала підписана - 19.05.2023р.

Копію ухвали надіслати арбітражному керуючому Плякі С.В., АТ КБ "Приватбанк".

Суддя І.В. Владимиренко