Ухвала

від 19.05.2023 по справі 906/987/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 травня 2023 року

м. Київ

cправа № 906/987/21

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Рогач Л. І.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Головки-Агро" (далі - ТОВ "Головки-Агро")

на рішення Господарського суду Житомирської області від 07.09.2022 та

постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.03.2023

у справі за позовом Коростенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, Чоповицької селищної ради

до ТОВ "Головки-Агро",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватного (приватно-орендного) сільськогосподарського підприємства імені Ніни Сосніної,

про витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

Коростенська окружна прокуратура в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, Чоповицької селищної ради звернулася до Господарського суду Житомирської області з позовом до ТОВ "Головки-Агро" про витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння (з урахуванням заяви про залишення позову без розгляду в частині скасування державної реєстрації права приватної власності).

Господарський суд Житомирської області рішенням від 07.09.2022 задовольнив позов.

Суд дійшов висновку, що третя особа неправомірно зареєструвала право приватної власностi на cпipнi земельнi дiлянки, а в подальшому передала їх за розподільчим балансом у власнiсть ТОВ "Головки-Агро", що призвело до порушення інтересів держави в особі територіальної громади. Тому позовні вимоги підлягають задоволенню відповідно до статей 387, 388 Цивільного кодексу України.

Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 05.04.2023 залишив зазначене рішення суду без змін.

02.05.2023 ТОВ "Головки-Агро" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Житомирської області від 07.09.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.03.2023 (повний текст складений 14.04.2023), в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду цієї справи визначено колегію суддів у складі: Рогач Л. І. - головуюча, Краснов Є. В., Могил С. К., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.05.2023.

Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно з частиною другою статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Отже, з огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, касаційна скарга має містити:

пункт 1 - формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також покликання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах;

пункт 2 - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та мотивів такого обґрунтування відступлення;

пункт 3 - зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок про її застосування, із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік випадків, за наявності яких подається касаційна скарга, наведений в частині другій статті 287 ГПК України, є вичерпним.

Тобто процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про те, неправильного застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди попередніх інстанцій в ухваленні оскаржуваних судових рішень, та визначати конкретний випадок (випадки), за наявності якого (яких) подається касаційна скарга, передбачений (передбачені) статтею 287 ГПК України, із вказівкою на відповідні висновки суду, рішення якого оскаржується, з одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які при цьому неправильно застосовані судом.

У касаційній скарзі скаржник процитував частину другу статті 287 ГПК України та за змістом касаційної скарги зазначив про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (стаття 10 Закону України "Про сільськогосподарську кооперацію" у редакціях з 17.07.1997 до 19.01.2013, пункт 13 наказу Міністерства агарної політики України від 14.03.2001 № 63), тобто пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України.

Крім того, скаржник зазначає про те, що суду не було надано достатніх належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження ліквідації підприємства, а розпорядження голови Малинської РДА від 28.04.2001 № 203 не повинно братися до уваги відповідно до частини шостої статті 91 ГПК України. Крім того, у касаційній скарзі скаржник також посилається на неналежну оцінку інших доказів у справі, покликається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 520/2098/19 та постанови Верховного Суду від 15.02.2022 у справі № 906/707/19, від 15.11.2021 у справі № 906/620/19. Скаржник вважає, що відсутні підстави для застосування частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та суд неправильно застосував статтю 37 ЦК Української РСР, статтю 31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", статтю 34 Закону України "Про підприємства в Україні"; норма пункту 21 Перехідних положень Земельного кодексу України не поширюється на спірні правовідносини.

Суд зазначає, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитися у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 287 ГПК України.

При цьому Верховний Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті, або самостійно визначати конкретний випадок, передбачений частиною другою статті 287 ГПК України.

Також пункт 6 частини другої статті 290 ГПК України передбачає, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено вимоги особи, яка подає скаргу.

Водночас Верховний Суд зазначає, що у прохальній частині касаційної скарги скаржник зазначив неправильну дату оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.

Крім того, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначений Законом України "Про судовий збір".

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За положеннями підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Враховуючи викладене, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання касаційної скарги у цій справі, складає 177 619,35 грн (88 809,67 грн х 200 %).

Однак до касаційної скарги ТОВ "Головки-Агро" не додало доказів про сплату судового збору за подання касаційної скарги.

Згідно із частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Отже, для усунення недоліків касаційної скарги ТОВ "Головки-Агро" необхідно конкретизувати та обґрунтувати випадки, передбачені частиною другою статті 287 ГПК України, за наявності яких суд неправильно застосував норми матеріального права чи порушив норми процесуального права, уточнити вимоги касаційної скарги та надати докази про сплату судового збору в сумі 177 619,35 грн за подання цієї касаційної скарги, який має бути перерахований за такими реквізитами:

- Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;

- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;

- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

- Код банку отримувача (МФО): 899998;

- Рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;

- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".

Суд звертає увагу скаржника на те, що необхідними реквізитами для ідентифікації скарги є, зокрема, номер справи, в межах якої подається відповідна скарга, та судове рішення (з датою), що оскаржується.

Реквізити рахунків для зарахування судового збору за подання касаційної скарги розміщено також на офіційному вебсайті Верховного Суду.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Головки-Агро" на рішення Господарського суду Житомирської області від 07.09.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.03.2023 у справі № 906/987/21 залишити без руху.

2. Встановити строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

3. Заяву про усунення недоліків касаційної скарги з доданими документами направити на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: 01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, або через систему "Електронний суд" та всім іншим учасникам справи, додавши до заяв докази про таке направлення, а також докази щодо отримання цієї ухвали.

4. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог суду касаційна скарга у справі № 906/987/21 вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Л. Рогач