Постанова

від 19.07.2023 по справі 906/987/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2023 року

м. Київ

cправа № 906/987/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Рогач Л. І. - головуюча, Краснов Є. В., Могил С. К.,

за участю секретаря судового засідання - Салівонського С. П.,

представників учасників справи:

прокуратури - Шапки І. М.,

Товариства з обмеженою відповідальністю "Головки-Агро"</a> - Кобилянського В.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Головки-Агро"</a>

на рішення Господарського суду Житомирської області від 07.09.2022

(суддя Прядко О. В.)

та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.03.2023

(судді Маціщук А. В., Мельник О. В., Гудак А. В.)

у справі за позовом Коростенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, Чоповицької селищної ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Головки-Агро"</a>,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватного (приватно-орендного) сільськогосподарського підприємства імені Ніни Сосніної,

про витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Коростенська окружна прокуратура в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, Чоповицької селищної ради звернулася до господарського суду з позовом (в уточненій редакції від 10.12.2021) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Головки-Агро"</a> (далі - ТОВ "Головки-Агро") про витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння.

1.2. Зазначала, що третя особа - П(ПО)СП ім. Н. Сосніної - протиправно зареєструвала за собою право приватної власностi на cпipнi земельнi дiлянки у порядку правонаступництва від Колективного сільськогосподарського підприємства імені Ніни Сосніної (далі - КСП ім. Н. Сосніної), а у подальшому незаконно передала їх за розподільчим балансом у власнiсть ТОВ "Головки-Агро", за яким зареєстровані спірні земельні ділянки на час розгляду справи.

1.3. Таким чином, земля вибула з володіння власника не з його волі за відсутності будь-яких рішень про передачу у приватну власність цих земельних ділянок та відповідно набута у володіння особою приватної форми власності безоплатно. Це призвело до порушення інтересів держави в особі територіальної громади, необхідність захисту яких переважає над приватним інтересом щодо майна, набутого безоплатно поза передбаченим законодавчо порядком приватизації.

2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами

2.1. Рiшенням 4-ої cecii 22-го скликання Головківської сільської ради від 26.05.1995 КСП ім. Н. Сосніної виданий державний акт II-ЖТ №000104 про право колективної власностi на землю площею 2736,80 га, у тому числі 2378,80 га сільськогосподарських угідь.

2.2. Протоколом № 1 зборів уповноважених колгоспників КСП ім. Н. Сосніної вiд 12.02.2000 вирішено на підставі Указу Президента України "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки" від 03.12.1999 № 1529/99 реформувати КСП ім. Н. Сосніної в Приватне (приватно-орендне) підприємство ім. Н. Сосніної.

2.3. У статуті П(ПО)СП ім. Н. Сосніної (у редакції 2000 року), який зареєстрований розпорядженням голови Малинської районної державної адміністрації (далі - Малинська РДА) вiд 03.03.2000 № 112, визначено, що:

- підприємство засноване за рішенням засновника, створене на базі власних земель i майна засновника для виробництва сільськогосподарської продукції та товарів i діє на засадах підприємства;

- засновник одноосібно здійснює право власностi на майно та інші активи підприємства, в тому числі через призначених ним осiб;

- підприємство є правонаступником КСП ім. Н. Сосніної;

- підприємство є власником майна, земельних угідь, коштів, майнових та інших прав, переданих йому засновником; майна, земельних угідь, коштів, одержаних у результаті його фінансово-господарської діяльності; інших майна, коштів та прав, набутих на підставах, не заборонених законом;

- майно i земля, передані в оренду підприємству при реструктуризації КСП колишніми його членами, знаходиться в строковому договірному платному сільськогосподарському користуванні i володінні;

- статутний фонд підприємства формується за рахунок разової передачі засновником майна, землі і коштів, що є його власністю.

2.4. Вiдповiдно до розпорядження голови Малинської РДА вiд 28.04.2001 № 203 скасована реєстрація колективних сiльськогосподарських підприємств у зв`язку з їх ліквідацією, у тому числi КСП ім. Н. Сосніної.

2.5. Розпорядженням Малинської РДА від 04.06.2004 № 272 надано дозвіл Науково-впроваджувальній фірмі "Нові технології" на розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) реформованих КСП, у тому числi i КСП ім. Н.Сосніної, та складання державних актів на право власності на земельні ділянки громадянам із земель реформованого КСП ім.Н.Сосніної.

2.6. Протоколом загальних зборів власників земельних часток (паїв) реформованого КСП ім. Н. Сосніної від 28.07.2005 затверджений акт обстеження сiльськогосподарських угідь реформованого КСП ім. Н. Сосніної, відповідно до якого прийнято до розпаювання загальну площу сiльськогосподарських угідь 1613,36 га, вилучено із земель, переданих у колективну власність, земельні ділянки площею 760,25 га, у тому числі чагарники - 693,07 га, болота - 67,18 га, передані вилучені земельні ділянки до земель запасу Головківської сільської ради.

2.7. Протоколом № 2 загальних зборів власників земельних часток (паїв) реформованого КСП ім. Н. Сосніної від 06.04.2006 затверджено проектно-технічну документацію із землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) та складання державних актiв на право власностi на земельнi дiлянки громадянам із земель реформованого КСП ім. Н. Сосніної Головківської сiльської ради, якою передбачено, що розпаюванню підлягає 1607,55 га сільськогосподарських угідь.

2.8. Рішенням 1-ої ceciї 5-го скликання Головківської сільської ради від 11.04.2006 затверджено протокол загальних зборів від 06.04.2006 "Про розподіл земельних ділянок власників земельних часток (паїв) щодо виділення їх в натурі (на місцевості)".

2.9. Рішенням 21-ої ceciї 4-го скликання Головківської сільської ради від 20.01.2006 (зі змінами, внесеними рішеннями 28-ої сесії 5-го скликання та 16-ої сесії 6-го скликання Головківської сільської ради від 19.02.2010 та 24.02.2012) погоджено проектно-технічну документацію щодо організації території земельних часток (паїв) та складання державних актів на право власності на земельні ділянки громадян із земель реформованого КСП ім. Н. Сосніної.

2.10. Розпорядженням голови Малинської РДА від 23.03.2006 № 68 (зі змiнами, внесеними розпорядженнями голови Малинської РДА вiд 06.04.2012 № 116 та від 29.05.2012 № 181) погоджена проектно-технічна документація із землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) та складання державних актiв на право власностi на земельнi ділянки громадянам із земель реформованого КСП ім. Н. Сосніної та вирішено вивести із сiльськогосподарського обігу землі реформованого КСП ім. Н. Сосніної.

2.11. Додатком 1 до розпорядження (у редакції, викладеній розпорядженням голови Малинської РДА вiд 06.04.2012 № 116) визначено припинити право колективної власності на земельні ділянки по реформованому КСП ім. Н. Сосніної загальною площею 766,06 га земель, у тому числi 352,31 га ріллі, 186,42 га сіножаті, 227,33 га пасовищ, з яких зарахувати до земель запасу Головківської сiльської ради земельнi ділянки площею 760,25 га, у тому числi чагарники 693,07 га, болота 67,18 га (згідно з актом обстеження), зарахувати до земель загального користування запроектовані під`їзні дороги площею 5,81 га, у тому числі з ріллі - 5,81 га.

2.12. Розпорядженням голови Малинської РДА від 24.05.2006 № 133 затверджений протокол про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) реформованого КСП ім. Н. Сосніної; виділені земельні частки (паї) в натурі (на місцевості) та видані державні акти на право власності на земельні ділянки відповідно до затвердженого розподілу власникам земельних часток (паїв) реформованого КСП ім. Н. Сосніної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

2.13. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта державний реєстратор Iгнатпільської сільської ради Овруцького району 09.03.2021 зареєстрував право приватної власності за П(ПО)СП ім. Н. Сосніної на 46 спірних земельних дiлянок сiльськогосподарського призначення загальною площею 649,4466 га на території Чоповицької селищної ради (ОТГ) Коростенського району. Підставою реєстрації права приватної власностi є державний акт на право колективної власностi на землю вiд 26.05.1995 серії II-ЖТ №000104.

2.14. У подальшому за змістом протоколу № 23-02 загальних зборів учасників П(ПО)СП ім. Н. Сосніної від 18.03.2021 вирішено створити нове підприємство ТОВ "Головки-Агро" шляхом виділу з П(ПО)СП ім. Н. Сосніної, створити комісію з виділу, уповноважити комісію з виділу на підготовку необхідних документів для проведення виділу, у тому числі проведення оцінки (переоцінки) та інвентаризації активів П(ПО)СП ім. Н. Сосніної, складання переліку активів і зобов`язань, які будуть передані ТОВ "Головки-Агро" за розподільчим балансом, складання та затвердження розподільчого балансу П(ПО)СП ім. Н. Сосніної; визначити строк для затвердження розподільчого балансу П(ПО)СП ім. Н. Сосніної.

2.15. Протоколом від 25.03.2021 № 24-02 загальних зборів учасників П(ПО)СП ім.Н.Сосніної затверджений розподільчий баланс, на підставі якого всі 46 спірних земельних ділянок загальною площею 649,4466 га передані новоствореному підприємству ТОВ "Головки-Агро".

2.16. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта державним реєстратором Корнинської селищної ради Попільнянського району Житомирської області Байдюком С. В. 02.06.2021 та 08.06.2021 зареєстроване право приватної власності за ТОВ "Головки-Агро" на спірні земельні ділянки.

2.17. Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань єдиним засновником та членом ТОВ "Головки-Агро" та П(ПО)СП ім. Н. Сосніної є Тугучова В. В.

2.18. У матеріалах справи міститься копія технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) П(ПО)СП ім. Н. Сосніної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Головківської сільської ради Малинського району Житомирської області, затверджена 25.02.2021 П(ПО)СП ім.Н.Сосніної Тугучовою В. В.

2.19. Прокурор вказував на те, що П(ПО)СП ім. Н. Сосніної та ТОВ "Головки-Агро" безоплатно без будь-яких правових підстав набули права приватної власностi на земельнi дiлянки площею 649,4466 га, якi вiдповідно до положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирiшення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сiльськогосподарського призначення, запобiгання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" передані у комунальну власність.

3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3.1. Господарський суд Житомирської області рішенням від 07.09.2022 задовольнив позов.

3.2. Дійшов висновку, що реорганізація КСП ім. Н. Сосніної шляхом перетворення у П(ПО)СП ім. Н. Сосніної не відбувалась, а третя особа неправомірно зареєструвала право приватної власностi на cпipнi земельнi дiлянки, після чого передала їх за розподільчим балансом у власнiсть ТОВ "Головки-Агро", що призвело до порушення інтересів держави в особі територіальної громади.

3.3. Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 05.04.2023 залишив зазначене рішення суду без змін.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування

4.1. ТОВ "Головки-Агро" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Господарського суду Житомирської області від 07.09.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.03.2023, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

4.2. Підставами касаційного оскарження ТОВ "Головки-Агро" зазначило неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, які регулюють припинення прав на землю при реорганізації колективного сільськогосподарського підприємства, при цьому суди не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 15.02.2022 у справі № 906/707/19 та від 15.11.2021 у справі № 906/620/19, відповідно до яких у разі реорганізації особи, зміни її організаційно-правової форми чи назви, підстави для припинення користування земельною ділянкою не виникають (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України).

4.3. Вказало, що в оскаржуваних рішенні та постанові суди виходили з того, що "у випадку прийняття рішення про реорганізацію КСП шляхом перетворення в іншу юридичну особу колишні члени КСП автоматично повинні були б стати учасниками юридичної особи, позаяк перетворенням юридичної особи є саме зміна її організаційно-правової форми, а не складу учасників". При цьому суди неправильно застосували норми матеріального права, зокрема, статтю 5 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", наказ Міністерства аграрної політики України від 14.03.2001 № 63, Указ Президента України від 03.12.1999 № 1529/99 "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки", а висновок Верховного Суду щодо питання застосування цих норм права у подібних правовідносинах відсутній (пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України).

4.4. Крім того, на думку скаржника, суди порушили статті 77 та 86 ГПК України та не врахували висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 09.06.2022 у справі № 520/2098/19, проігнорувавши той факт, що рішення органів державної влади та місцевого самоврядування, на які покликалися суди, не відповідають законам України та не підлягають застосуванню.

Стверджує, що в частині припинення права колективної власності на земельні ділянки розпорядження голови Малинської РДА від 23.03.2006 № 68 є нікчемним і, крім того, в цій частині розпорядження № 68 не було виконано і не могло бути виконано, оскільки в ньому не зазначено, які саме землі (площа та місцерозташування конкретних ділянок) передаються до земель запасу, а зазначення їхньої загальної площі не дозволяє ідентифікувати такі ділянки.

4.5. Скаржник наголошує, що суди визнали встановленими обставини щодо скасування КСП, які мають істотне значення для вирішення спору, на підставі поданої до матеріалів справи неналежним чином засвідченої копії. Доводить, що в самому розпорядженні № 203 зазначено про Указ Президента України "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки" від 03.12.1999 № 1529/99 як одну з підстав, проте в указі не йдеться ні про ліквідацію КСП, ні про скасування їх державної реєстрації, навпаки, передбачено реформування колективних сільськогосподарських підприємств на засадах приватної власності на землю та майно шляхом створення на їх основі приватних (приватно-орендних) підприємств. Скаржник стверджує, що саме так і реформовано КСП ім. Н. Сосніної в П(ПО)СП ім. Н. Сосніної, а ліквідації КСП ім.Н.Сосніної не було.

4.6. Тож, за доводами скаржника, перереєстрація КСП ім. Н. Сосніної в П(ПО)СП ім.Н.Сосніної не припинила юридичної особи, тоді як зміна організаційно-правової форми не вимагала оформлення будь-яких додаткових документів (як то передавальний акт чи баланс). КСП ім. Н. Сосніної було правомірно перереєстроване в П(ПО)СП ім. Н. Сосніної до прийняття розпорядження про ліквідацію КСП, а всі права та всі обов`язки КСП ім. Н. Сосніної, в тому числі права на землю, перейшли до П(ПО)СП ім. Н. Сосніної.

4.7. Позивачем у цій справі визначене Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, але порушені, невизнанні або оспорювані права та законні інтересі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області в цій справі відсутні. Посилання суду на наявність у позивача повноважень виконувати функції розпорядника земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності від імені власника, яким є держава Україна, з усіма повноваженнями власника на захист права власності, а також функції органу державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності - є безпідставним, оскільки позивач-1 не є розпорядником спірних земельних ділянок.

4.8. Щодо відсутності підстав для виникнення права комунальної власності на спірні земельні ділянки відповідач/скаржник вказує, що пункт 21 Перехідних положень Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передбачає, що з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані.

4.9. Ця норма набрала чинності з 01.01.2019, тоді як земельні ділянки, які є предметом спору, вже перебували у власності відповідача як правонаступника КСП, а тому пункт 21 Перехідних положень ЗК України не поширюються на спірні правовідносини, оскільки в ньому прямо сказано "крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності".

4.10. 19.07.2023 від скаржника надійшло клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Клопотання мотивоване тим, що є необхідність відступити від висновку Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 907/29/19, на який зроблено посилання судом апеляційної інстанції. Зазначає, що невідповідність кількості учасників КСП кількості учасникам П(ПО)СП не свідчить про відсутність правонаступництва.

5. Позиція інших учасників справи

5.1. У відзиві на касаційну скаргу прокуратура просить судові рішення у справі залишити без змін як законні та обґрунтовані.

5.2. На її думку, відповідач безпідставно заперечує факт вилучення земель з колективної власності КСП ім. Н. Сосніної, оскільки волевиявлення власників земельної частки (паю) на передачу до земель запасу земель, які не підлягають використанню з метою сільськогосподарського виробництва, підтверджується протоколом загальних зборів власників земельних часток (паїв) реформованого КСП ім. Н. Сосніної від 28.07.2005, яким затверджено акт обстеження сільськогосподарських угідь реформованого КСП ім. Н. Сосніної.

5.3. Чоповицька селищна рада у відзиві також заперечує проти задоволення касаційної скарги. Зазначає, що розподіл між підприємствами-правонаступниками реорганізованого підприємства його майнових прав та зобов`язань оформлюється розподільним актом (балансом) при виділенні чи поділі підприємства або передавальним актом (балансом) - при злитті, приєднанні чи перетворенні підприємства. Правонаступник реорганізованого підприємства отримує за передавальним балансом його зобов`язання та майно під їх забезпечення. Звертає увагу, що розподільчі та передавальні акти в матеріалах справи відсутні, і стверджує, що КСП ім. Н. Сосніної припинено у зв`язку з ліквідацією на підставі розпорядження голови Малинської РДА від 28.04.2001. Відповідно користування землею КСП ім. Н. Сосніної на підставі державного акта на право колективної власності на землю від 26.05.1995 припинене внаслідок ліквідації КСП та припинення діяльності підприємства. Зазначає також і те, що законодавство України, чинне на момент реєстрації П(ПО)СП ім. Н. Сосніної і на даний час, не передбачало можливості набуття права приватної власності на земельні ділянки, право колективної власності на які припинено, у тому числі у порядку правонаступництва на підставі державного акта на право колективної власності на землю. При цьому, що засновником (учасником) П(ПО)СП ім. Н. Сосніної була одна особа, у той час, коли згідно з протоколами зборів власників земельних часток (паїв) реформованого КСП ім. Н. Сосніної членами КСП були 554 особи.

6. Позиція Верховного Суду

6.1. Заслухавши суддю-доповідачку, представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на таке.

6.2. Відповідно до частини першої статті 316 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

6.3. За змістом частини першої статті 317, частини першої статті 319 ЦК України саме власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном за власною волею.

6.4. Згідно із статтею 328 ЦК України (в редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом) право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

6.5. Відповідно до частини другої статті 373 ЦК України право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

6.6. Суб`єктами права власності на землю (земельну ділянку) є фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади (частина перша статті 374 вказаного Кодексу).

6.7. Як встановили суди попередніх інстанцій, спірні земельні ділянки є не розпайованими землями КСП ім. Н. Сосніної, які були надані в користування за державним актом на право колективної власності на землю від 26.05.1995.

6.8. За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, державним реєстратором Iгнатпільської сільської ради Овруцького району Неліпою В. В. 09.03.2021 зареєстровано право приватної власності за П(ПО)СП ім. Н. Сосніної на 46 спірних земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 649,4466 га на території Чоповицької селищної ради (ОТГ) Коростенського району. Підставою реєстрації права приватної власності є державний акт на право колективної власності на землю вiд 26.05.1995.

6.9. Відповідно до статті 3 ЗК України 18.12.1990 (тут і далі у редакції, чинній відносно дати видачі державного акта) власність на землю в Україні має такі форми: державну, колективну, приватну. Усі форми власності є рівноправними. Розпоряджаються землею Ради народних депутатів, які в межах своєї компетенції передають землі у власність або надають у користування та вилучають їх. Повноваження щодо передачі, надання та вилучення земельних ділянок місцеві Ради народних депутатів можуть передавати відповідно органам державної виконавчої влади або виконавчим органам місцевого самоврядування.

6.10. Згідно із статтею 4 ЗК України у державній власності перебувають всі землі України, за винятком земель, переданих у колективну і приватну власність. Суб`єктами права державної власності на землю виступають: Верховна Рада України - на землі загальнодержавної власності України; Верховна Рада Республіки Крим - на землі в межах території Республіки, за винятком земель загальнодержавної власності; обласні, районні, міські, селищні, сільські Ради народних депутатів - на землі в межах їх територій, за винятком земель, що перебувають в загальнодержавній власності.

6.11. Положеннями статті 5 вказаного Кодексу визначено, що земля може належати громадянам на праві колективної власності. Суб`єктами права колективної власності на землю є колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Розпорядження земельними ділянками, що перебувають у колективній власності громадян, здійснюється за рішенням загальних зборів колективу співвласників. У колективну власність можуть бути передані землі колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, в тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, землі садівничих товариств - за рішенням загальних зборів цих підприємств, кооперативів, товариств. До прийняття такого рішення провадиться передача земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, до відання сільської, селищної, міської Ради народних депутатів.

6.12. Відповідно до статті 7 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" (у відповідній редакції) об`єктами права колективної власності підприємства є земля, інші основні та оборотні засоби виробництва, грошові та майнові внески його членів, вироблена ними продукція, одержані доходи, майно, придбане на законних підставах. Майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам. Суб`єктом права власності у підприємстві є підприємство як юридична особа, а його члени - в частині майна, яку вони одержують при виході з підприємства.

6.13. Положення частин другої та третьої статті 8 цього Закону встановлюють, що право колективної власності здійснюють загальні збори членів підприємства, збори уповноважених або створений ними орган управління підприємства, якому передано окремі функції по господарському управлінню колективним майном. Право власності підприємства охороняється законом. Належне йому майно може бути передано державним, кооперативним та іншим підприємствам, організаціям і громадянам за рішенням загальних зборів членів підприємства або зборів уповноважених.

6.14. Відповідно до частин першої, третьої статті 10 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" земля може належати підприємству на праві колективної власності, а також може бути надана у постійне або тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, а право тимчасового користування землею, в тому числі на умовах оренди, оформляється договором. Право підприємства на земельну ділянку або її частину може бути припинено в порядку і на підставах, встановлених ЗК України.

6.15. Аналіз наведених норм свідчить про те, що хоча КСП і визначався як суб`єкт права власності у підприємстві, за яким може бути зареєстровано майно, у тому числі шляхом отримання державного акта на землю, власниками, яким належить це майно, є його члени, а розпорядження таким майном здійснюють загальні збори членів підприємства.

6.16. Згідно зі статтею 37 ЦК УРСР (у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання); при злитті і поділі юридичних осіб майно (права і обов`язки) переходять до новостворених юридичних осіб; при приєднанні юридичної особи до іншої юридичної особи її майно (права і обов`язки) переходить до останньої; майно переходить в день підписання передаточного балансу, якщо інше не передбачене законом або постановою про реорганізацію.

6.17. За змістом статті 34 Закону України "Про підприємства в Україні" (у редакції, чинній до 01.01.2004) колективне підприємство визначено як вид підприємств в Україні, ліквідація та реорганізація яких (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) здійснюється за рішенням власника з дотриманням вимог антимонопольного законодавства, а у випадках, передбачених цим Законом, за рішенням власника та за участю трудового колективу або органу, уповноваженого створювати такі підприємства, чи за рішенням суду або арбітражного суду; підприємство вважається реорганізованим або ліквідованим з моменту виключення його з Державного реєстру України; при перетворенні одного підприємства в інше до підприємства, яке виникло, переходять усі майнові права і обов`язки колишнього підприємства.

6.18. Згідно із частинами першою, шостою статті 31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) та ліквідація підприємства провадяться за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених) його членів або за рішенням суду чи арбітражного суду; при перетворенні одного підприємства в інше до новоствореного підприємства переходять усі майнові права і обов`язки колишнього підприємства.

6.19. Тож відповідно до статті 37 ЦК Української РСР та статті 31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" розподіл між підприємствами-правонаступниками реорганізованого підприємства його майнових прав та зобов`язань оформлюється передавальним актом (балансом) - при злитті, приєднанні чи перетворенні підприємства. Правонаступник реорганізованого підприємства отримує за передавальним балансом його зобов`язання та майно під їх забезпечення.

6.20. Суди у цій справі встановили, що розподільчі чи передавальні акти (баланси) відсутні, не надані суду на підтвердження передачі майна/землі повністю або частково.

6.21. Згідно зі статутом П(ПО)СП ім. Н. Сосніної (яке вважає себе правонаступником КСП ім. Н. Сосніної), нова редакція якого затверджена засновником 03.05.2018, засновником підприємства є фізична особа Вовк Сергій Анатолійович. У розділі 7 цього статуту зазначено, що майно підприємства становлять основні засоби та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображена в балансі, і підприємство є власником майна і коштів, переданих учасниками підприємства. Підприємство в процесі своєї діяльності та у відповідності до чинного законодавства України використовує земельні ділянки, відповідно до державного акта на право колективної власності на землю від 26.05.1995. П(ПО)СП ім. Н. Сосніної є правонаступником основних і оборотних фондів та майнових прав, що передалися йому в результаті реорганізації КСП ім. Н. Сосніної, яке знаходилось в селі Головки Малинського району Житомирської області згідно з розподільним балансом.

6.22. Разом із цим, як правильно врахували суди попередніх інстанцій, статут юридичної особи є одностороннім актом цієї юридичної особи, який не є підставою правонаступництва щодо іншої юридичної особи, якщо таке правонаступництво не виникло відповідно до закону.

6.23. Присвоєння новоствореній юридичній особі ідентифікаційного коду іншої юридичної особи, яка не є правопопередником новоствореної юридичної особи, не допускається. Помилкове присвоєння новоствореній юридичній особі ідентифікаційного коду іншої юридичної особи, яка не є правопопередником цієї новоствореної юридичної особи, свідчить про порушення законодавства, але не є підставою для правонаступництва.

6.24. Суди встановили, що, крім зазначеного у статуті, відсутні будь які належні і допустимі докази щодо обставин передачі відповідачу спірного майна, будь які акти та передавальні баланси тощо, так само будь-які відомості про власні землі засновника та підстави їх набуття. При цьому відповідно до наведених вище положень статутів засновником (учасником) П(ПО)СП ім. Н. Сосніної була лише одна фізична особа, тоді як згідно з протоколами зборів власників земельних часток (паїв) реформованого КСП ім. Н. Сосніної членами КСП були 554 особи.

6.25. Разом із цим, як правильно врахували суди попередніх інстанцій, Указом Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" від 08.08.1995 №720/95 встановлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі майна радгоспів. Право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства відповідно до списку, який додається до державного акта на право колективної власності на землю.

6.26. Указом Президента України "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки" від 03.12.1999 № 1529/99 передбачалося реформування колективних сільськогосподарських підприємств на засадах приватної власності на землю та майно шляхом: забезпечення всім членам колективних сільськогосподарських підприємств права вільного виходу з цих підприємств із земельними частками (паями) і майновими паями та створення на їх основі приватних (приватно-орендних) підприємств, селянських фермерських господарств, господарських товариств, сільськогосподарських кооперативів, інших суб`єктів господарювання, заснованих на приватній власності.

6.27. Так, за обставинами цієї справи згідно з протоколом загальних зборів від 28.07.2005 власники земельних часток (паїв) реформованого КСП ім. Н. Сосніної прийняли до розпаювання загальну площу сiльськогосподарських угідь 1613,36 га, решту земель площею 760,25 га (у тому числі чагарники - 693,07 га, болота - 67,18 га) і передали до земель запасу Головківської сільської ради.

6.28. Малинська РДА розпорядженням від 23.03.2006 № 68 (зі змiнами) погодила проектно-технічну документацію із землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) та складання державних актiв на право власностi на земельнi ділянки громадянам із земель реформованого КСП ім. Н. Сосніної, а додатком 1 до цього розпорядження (також зі змінами) припинила право колективної власності на земельні ділянки по реформованому КСП ім. Н. Сосніної, зарахувала до земель запасу Головківської сiльської ради земельнi ділянки площею 760,25 га, у тому числi чагарники 693,07 га, болота 67,18 га (згідно з актом обстеження).

6.29. В подальшому розпорядженням від 24.05.2006 № 133 Малинська РДА ухвалила виділити земельні частки (паї) в натурі (на місцевості) та видати державні акти на право власності на земельну ділянку відповідно до затвердженого розподілу власникам земельних часток (паїв) реформованого КСП ім. Н. Сосніної.

6.30. Отже, відповідно до зазначених Указів Президента України та на підставі розпоряджень Малинської РДА сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність КСП ім. Н. Сосніної, були розподілені/розпайовані між членами колективного сільськогосподарського підприємства.

6.31. При цьому, як зазначили суди, передання сільськогосподарських угідь від колективного сільськогосподарського підприємства до власності юридичної особи, землі якої не підлягають розпаюванню відповідно до вказаних указів, спричинило б порушення прав членів колективного сільськогосподарського підприємства на одержання відповідних земельних ділянок. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 907/29/19.

6.32. За таких обставин суди попередніх інстанцій обґрунтовано відхилили доводи про правонаступництво П(ПО)СП ім. Н. Сосніної за КСП ім. Н. Сосніної щодо прав на землі, на підтвердження яких був виданий державний акт II-ЖТ №000104 про право колективної власностi на землю вiд 26.05.1995, та відповідно, про наявність правових підстав для реєстрації за собою права приватної власності на землі КСП.

6.33. Наведеним спростовується посилання скаржника на помилкове застосування судами пункту 21 Перехідних положень ЗК України, оскільки земельні ділянки, які є предметом спору, не перебували у власності відповідача.

6.34. Колегія суддів не бере до уваги також посилання скаржника на неврахуванням судами попередніх інстанцій висновків, викладених Верховним Судом у справах № 906/707/19, № 906/620/19, оскільки правовідносини у цих справах не є подібними; у зазначених справах право постійного користування земельною ділянкою було набуте юридичною особою у встановленому законодавством порядку, суди встановили факт зміни організаційно-правової форми державного підприємства у процедурі приватизації відповідно до законодавства, тому Суд зазначив, що таке право не втрачається та не припиняється після приватизації державного підприємства.

6.35. Крім того, скаржник, оскаржуючи судові рішення з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема, положення статті 5 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", наказу Міністерства аграрної політики України від 14.03.2001 № 63, Указ Президента України від 03.12.1999 № 1529/99 "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки" за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування цих норм права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України).

6.36. Верховний Суд враховує, що положення пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України спрямовані на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

6.37. Як зазначено вище, право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону, при цьому розпорядження земельними ділянками, що перебувають у колективній власності громадян, здійснюється за рішенням загальних зборів колективу співвласників (стаття 5 ЗК України від 18.12.1990).

6.38. Реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) та ліквідація підприємства провадяться за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених) його членів, при перетворенні одного підприємства в інше до новоствореного підприємства переходять усі майнові права і обов`язки колишнього підприємства.

6.39. Водночас земельне законодавство не передбачає автоматичний перехід об`єктів права колективної власності без дотримання визначеної законом процедури, зокрема прийняття рішення колективом співвласників, що свідчить про правильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, якими врегульовано питання набуття (переходу) права власності у спірних правовідносинах.

6.40. З урахуванням викладеного Суд дійшов висновку, що відсутні підстави для скасування рішення місцевого господарського суду та постанови суду апеляційної інстанції на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України.

6.41. Аргументи скаржника про допущені судами процесуальні порушення, зокрема, щодо прийняття неналежних доказів, прийняття неналежним чином засвідчених копій доказів, не мають значення в межах мотивації, наведеної Верховним Судом у цій постанові, щодо наявності визначального правового зв`язку у цій справі між землею та співвласниками в особі громадян, а не з КСП, як суб`єктом права колективної власності.

6.42. Відхиляючи доводи скаржника, суд враховує висновки в рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Проніна проти України" в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

6.43. Верховний Суд також зважає, що як неодноразово вказував ЄСПЛ, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Руїз Торія проти Іспанії"). Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Шевельов проти України").

Щодо клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду

6.44. Частина п`ята статті 302 ГПК України передбачає, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

6.45. Скаржник подав клопотання про передачу справи 906/987/21 на розгляд Великої палати Верховного Суду, вважаючи, що є необхідність відступити від висновку Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 907/29/19, врахованого судом при вирішенні цієї справи, щодо того, що: "у випадку прийняття рішення про реорганізацію колективного сільськогосподарського підприємства шляхом перетворення в іншу юридичну особу колишні члени колективного сільськогосподарського підприємства автоматично повинні були б стати учасниками цієї юридичної особи, позаяк перетворенням юридичної особи є саме зміна її організаційно-правової форми, а не складу її учасників".

6.46. На його думку, невідповідність кількості учасників КСП кількості учасникам П(ПО)СП не свідчить про відсутність правонаступництва, адже жодний нормативно-правовий акт не передбачає автоматичного набуття всіма членами КСП статусу учасників утвореної внаслідок зміни організаційно-правової форми юридичної особи.

6.47. Колегія суддів звертає увагу, що питання правонаступництва П(ПО)СП не є вирішальною у контексті цього спору, оскільки, як вже зазначалось у цій постанові, у розумінні Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" саме фізичні особи - члени КСП здійснюють розпорядження земельними ділянками, що перебувають у колективній власності громадян, а не КСП як юридична особа, а тому ці земельні ділянки поза таким розпорядженням не могли перейти до П(ПО)СП в порядку правонаступництва від КСП. З цих підстав клопотання скаржника про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду не підлягає задоволенню.

7. Висновки Верховного Суду

7.1. Відповідно до частин першої-п`ятої статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

7.2. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

7.3. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

7.4. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не підтвердилися, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

8. Судові витрати

8.1. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку, передбаченому статтею 129 ГПК України, покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Головки-Агро"</a> залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Житомирської області від 07.09.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.03.2023 у справі № 906/987/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуюча Л. Рогач

Судді Є. Краснов

С. Могил