Постанова

від 16.05.2023 по справі 333/3147/16-ц

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 16.05.2023 Справа № 333/3147/16-ц

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2023 року м. Запоріжжя

Єдиний унікальний № 333/3147/16

Провадження № 22-ц/807/243/23

Запорізький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Кримської О.М. (суддя-доповідач),

суддів: Дашковської А.В., Кочеткової І.В.,

за участю секретаря судового засідання Рикуна А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Чулой Ігоря Семеновича на заочне рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 10 січня 2017 року, у складі судді Боровікової А.І., у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

В С Т А Н О В И В :

У червні 2016 року ПАТ «УкрСиббанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

В обґрунтування позову вказано, що 18.07.2008 між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 11373386000, відповідно до якого банк зобов`язався надати позичальнику кредит в іноземній валюті в сумі 175000,00 доларів США у порядку і на умовах визначених у Договорі. В подальшому між кредитодавцем та позичальником укладались додаткові угоди до кредитного Договору № 11373386000, якими вносились зміни, в тому числі до графіку погашення кредиту, строку кредитування та форми кредитування.

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між ОСОБА_2 та АТ «УкрСиббанк» укладено 18.07.2008 договір іпотеки № 11373386000/3, відповідно до умов якого в іпотеку кредитодавця було передано нерухоме майно житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що знаходиться на земельній ділянці площею 547 кв. м.

Відповідно до п. 4.2 Договору іпотеки звернення стягнення здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса, застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя.

Як вказав позивач, в порушення умов кредитного договору позичальник не здійснює платежів для погашення заборгованості по кредиту та нарахованим процентам, чим порушив взяті на себе договірні зобов`язання, в результаті чого утворилась заборгованість, розмір якої станом на 25.05.2016 складає: 1270570,04 доларів США - заборгованості за кредитом, 88734,50 доларів США заборгованості по відсоткам за користування, 440942,57 грн. - пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, 893063,57 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості за відсотками.

У зв`язку з порушенням ОСОБА_1 умов Кредитного договору Банком на її адресу було направлено Вимогу/Іпотечне повідомлення від 23.01.2014 про погашення заборгованості за кредитним договором, яка на час пред`явлення позову виконана не була.

На підставі викладеного, позивач просив суд:

звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № 11373386000/З від 18.07.2008, а саме: на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що знаходиться на земельній ділянці площею 547 кв. м., який є власністю ОСОБА_2 , для задоволення вимог ПАТ «УкрСиббанк», що виникли на підставі кредитного договору № 11373386000 від 18.07.2008 в розмірі 216 304,61 дол. США та 1334 005,89 гривень пені за несвоєчасне погашення заборгованості.

Встановити спосіб реалізації нерухомого майна предмету іпотеки за договором іпотеки № 11373386000/З від 18.07.2008 (реєстровий №2270), шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах за початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стації оцінки майна під час проведення виконавчих дій;

суму сплаченого судового збору у розмірі 1378,00 грн. покласти на ОСОБА_1 .

Заочним рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 10 січня 2017 року позовні вимоги задоволено.

В рахунок погашення заборгованості перед ПАТ «УкрСиббанк» за кредитним договором № 11373386000 від 18.07.2008 в розмірі 216 304,61 доларів США та 1334 005,89 гривень пені за несвоєчасне погашення заборгованості звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки №11373386000/З від 18.07.2008 (реєстровий №2270), а саме: на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що знаходиться на земельній ділянці площею 547 кв. м., який є власністю ОСОБА_2 на підставі свідоцтва № НОМЕР_1 про право власності на житловий будинок.

Встановлено спосіб реалізації нерухомого майна предмету іпотеки за договором іпотеки № 11373386000/З від 18.07.2008 (реєстровий №2270), а саме: шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах за початковою ціною, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стації оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Обмежено стягнення сумою заборгованості за кредитним договором в розмірі 216 304,61 доларів США та 1334 005,89 гривень.

23 листопада 2021 року відповідач ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Чулой І.С. звернулась до Комунарського районного суду м. Запоріжжя із заявою про перегляд заочного рішення.

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 02 серпня 2022 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 10 січня 2017 року в цій справі залишено без задоволення.

Не погодившись із вказаним заочним рішенням суду відповідач ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Чулой І.С. подала апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що оскаржуване рішення було ухвалене при неповному встановленні фактичних обставин справи та відповідно при неправильному застосуванні норм матеріального права, через не дослідження та неврахування судом першої інстанції існування чинного рішення Комунарського районного суду 09.07.2014 у справі № 333/1696/14-ц, копія якого була долучена до позовної заяви.

Так, рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 09.07.2014 № 333/1696/14-ц, яке набрало законної сили, з відповідачів на користь ПАТ «УкрСиббанк» вже було стягнуто заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 11373386000 від 18.07.2008 в розмірі 1484 113,28 гривень.

При цьому в описовій частині судом було встановлено, що заборгованість відповідача ОСОБА_1 за вказаним договором станом на 21.02.2014 становить 1484 113,28 грн. та складається із:

заборгованості за кредитом 127 570,11 доларів США, що за курсом НБУ станом на 21.02.2014 становить 1127 464,63 грн.;

заборгованості по процентам 35 703,82 доларів США, що за курсом НБУ станом на 21.02.2014 становить 315 550,36 грн.;

пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом 13 496,61 грн.;

пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом 27 601,68 грн.

Посилаючись на правові висновки, наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, скаржник вказував, що кредитор, який реалізував своє право на вимогу щодо дострокового повернення позичальником кредиту, шляхом звернення до суду із відповідним позовом, змінив строк виконання зобов`язання та не має права в подальшому нараховувати проценти за користування кредитом та пеню.

Отже, ПАТ «УкрСиббанк» після ухвалення рішення суду від 09.07.2014 по справі № 333/1696/14-ц протиправно продовжувало нараховувати відсотки та пеню за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту № 11373386000 від 18.07.2008, що призвело до невірного визначення суми заборгованості у оскаржуваному рішенні.

Також скаржник зазначив, що після ухвалення рішення по справі № 333/1696/14-ц валюта зобов`язання змінилась і заборгованість не може визначатись судом у доларах США.

05 вересня 2022 року до апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому представник позивача АТ «УкрСиббанк» адвокат Трубіна Т.В. просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 .

У відзиві зазначається, що наявні у справі докази оцінені судом першої інстанції належним чином з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права відповідно до встановлених обставин.

При оцінці питання щодо валюти зобов`язання та порядку виконання грошового зобов`язання представник Банку просить врахувати правові висновки, відображені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №761/12665/14-ц, від 16.01.2019 у справі №373/2054/16-ц, від 29.03.2019 у справі №521/21255/13-ц, відповідно до яких належним виконанням є повернення коштів у валюті, яка визначена договором позики.

Кредитним договором встановлена домовленість сторін щодо нарахування процентів до моменту повернення коштів, тому АТ «УкрСиббанк» має повне та беззаперечне право на їх отримання.

Щодо позиції апелянта як сума основного боргу за кредитом у 2017 році стала меншою від суми боргу станом на 2014 рік, АТ «УкрСиббанк» зазначає, що відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором ОСОБА_1 заборгованість за кредитом станом на 25.05.2016 становить 127570,11 доларів США. В рішенні Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 10.01.2017 по справі №333/3147/16-ц вказана сума заборгованості 127570,04 доларів США є технічною помилкою.

Доводи апеляційної скарги обґрунтованих висновків суду не спростовують та не свідчать про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

12 травня 2023 року представником ОСОБА_1 адвокатом Чулой І.С. надано додаткові пояснення у справі з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 та зазначено, що відповідно до Розділу 4 «Відповідальність сторін» кредитного договору єдиною мірою відповідальності передбачена пеня. В п. 4.1 договору зазначено, що за порушення термінів погашення будь-яких грошових зобов`язань, передбачених договором, зокрема, термінів повернення кредиту (всієї суми або його частини) та/або термінів сплати процентів та/або комісій, Банк має право вимагати від позичальника додатково сплатити пеню. Однак п. 4.1 договору містить положення щодо формування розміру пені, з якого не вбачається конкретного її розміру, не визначена дата або період, за який треба брати облікову ставку НБУ для розрахунку. З огляду на зазначене, сторони не узгодили в договорі конкретний розмір пені, тому її нарахування позивачем представник відповідача вважає протиправним.

Учасники справи до суду апеляційної інстанції не з`явились, повідомлені про місце, час та дату розгляду справи у відповідності до вимог ЦПК України.

Представник відповідачів - адвокат Чулой І.С. в судовому засіданні, яке відбулося 09травня 2023 року надав пояснення щодо доводів апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні.

Колегія суддів, враховуючи положення ч.2 ст. 372 ЦПК України, ухвалила розглядати справу за відсутності учасників справи, які не прибули в судове засідання.

У пункті 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 24.10.2008 року «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» роз`яснено, що у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.

Оскільки заочне рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 10 січня 2017 року оскаржується ОСОБА_1 лише в частині правомірності дій позивача щодо донарахування заборгованості за відсотками та пенею по кредиту № 11373386000 від 18.07.2008 та визначення розміру зобов`язання у доларах США, апеляційним судом вказане рішення суду в іншій частині не переглядається.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом першої інстанції встановлено та не оспорювалось сторонами, що 18.07.2008 між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (назву змінено на Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» відповідно до статуту та свідоцтва про державну реєстрацію від 18.12.2009) та відповідачем ОСОБА_1 (позичальником) був укладений кредитний договір №11373386000, відповідно до якого Банк зобов`язався надати позичальнику кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 175 000,00 доларів США у порядку і на умовах, зазначених у цьому Договорі.

10.03.2009 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №1 до Кредитного Договору №11373386000.

30.09.2009 р. між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 1 до Договору №11373386000, відповідно до якої сторони домовились, що для ідентифікації Договору можуть застосовуватись як номер Договору, зазначений при його укладенні, а саме №11373386000, так і реєстраційний номер Договору в системі обліку Банку, а саме: №11373386001 ( т.1 а.с. 15).

30.09.2009 р. між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №2 до Договору №11373386000, за якою сторони домовились про зміну графіка погашення кредиту ( т.1 а.с. 16-19).

10.03.2010 р. між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 3 до Договору № 11373386000, в якій сторони домовились про зміну кінцевого терміну кредиту - 17.07.2015 року ( т.1 а.с. 20-23).

21.03.2010 р. між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 4 до Договору №11373386000 щодо трансформації кредитної лінії в кредит та зміни схеми погашення кредиту. Сторони домовились, що для ідентифікації Договору можуть застосовуватись як номер Договору, зазначений при його укладенні, а саме №11373386001, так і №11373386002. Сторони домовились про зміну кінцевого терміну кредиту - 17.07.2020 року. Також, сторони домовились змінити форму кредитування ( т.1 а.с. 24-27).

18.07.2008 р. на забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором між відповідачем ОСОБА_2 та АТ «УкрСиббанк» було укладено Договір іпотеки №11373386000/З, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу за реєстровим № 2270, відповідно до умов якого в іпотеку АТ «УкрСиббанк» було передано нерухоме майно, а саме: житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що знаходиться на земельній ділянці площею 547 кв. м.

В іпотеку АТ «УкрСиббанк» також було передано земельну ділянку площею 0,0574 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 2310100000:03:001:0068 ( т.1 а.с. 28-30).

Всупереч умов Кредитного договору відповідач ОСОБА_1 не здійснювала платежів для погашення суми заборгованості по кредиту та нарахованим процентам, чим порушила взяті на себе договірні зобов`язання.

Зі змісту позовної заяви та розрахунків установи банку, долучених до матеріалів справи, суд першої інстанції встановив, що станом на 25.05.2016 заборгованість відповідача ОСОБА_1 (позичальника) за кредитним договором складає 216 304, 61 доларів США та 1 334 005 грн. 89 коп. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості, з яких: 127 570, 04 доларів США - заборгованість за кредитом; 88 734, 50 доларів США - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; та пеня за несвоєчасне погашення заборгованості: 440 942 грн. 57 коп. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом; 893 063 грн. 57 коп. пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за відсотками, що підтверджується відповідним розрахунком Банку.

Колегія суддів не погоджується із таким висновком суду першої інстанції, виходячи із наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, 09 липня 2014 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя було розглянуто цивільну справу ЄУН № 333/1696/14-ц за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, процентів, нарахованих за користуванням кредитом, та пені ( т.1 а.с. 5-7).

В ході розгляду цивільної справи ЄУН № 333/1696/14-ц судом було встановлено, що заборгованість, заявлена позивачем до стягнення, за договором про надання споживчого кредиту № 11373386000 від 18.07.2008, утворилась станом на 21.02.2014.

За результатом розгляду вказаної цивільної справи, суд ухвалив заочне рішення, яким повністю задовольнив позовні вимоги ПАТ «УкрСиббанк» та стягнув солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» 1127 464,63 грн. - заборгованості за кредитом, 315 550,36 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом, 13 496,61 грн. - суму пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, 27 601,68 грн. - суму пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом, а разом 1484 113,28 грн. заборгованості по договору про надання споживчого кредиту №11373386000 від 18.07.2008.

Рішення набрало законної сили 22 липня 2014 року.

Спір у справі, що переглядається, та у справі № 333/1696/14-ц виник з одних і тих самих правовідносин, а саме з укладеного кредитного договору 11373386000 від 18.07.2008, між тими самими сторонами: кредитодавцем ПАТ «УкрСиббанк», позичальником - ОСОБА_1 , поручителем ОСОБА_2 .

Отже, пред`явленню ПАТ «УкрСиббанк» позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у 2016 році передувало звернення позивача до суду у 2014 році із вимогою про стягнення з відповідачів боргу, що утворився за вказаним кредитним договором станом на 21.02.2014.

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися заставою (частина перша статті 546 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Визначаючи обґрунтованим розмір заборгованості за кредитним договором станом на 25.05.2016 у сумі 216 304,61 доларів США та 1334 005,89 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що пред`явивши позов до відповідачів про стягнення заборгованості у 2014 році банк скористався наданим йому частиною другою статті 1050 ЦК України правом дострокового стягнення заборгованості за кредитом, чим змінив строк виконання основного зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 (провадження №14-10цс18) зробила висновок, згідно з яким право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Аналогічна позиція викладена у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18) Великої Палати Верховного Суду, а саме, що звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що засвідчено у судовому рішенні.

Якщо за рішенням суду про звернення стягнення на предмет застави заборгованість за кредитним договором указана у повному обсязі, кредитор має лише право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а тому після вимоги про дострокове повернення всієї суми заборгованості за кредитним договором, банк мав право на стягнення з позичальника тільки сум, нарахованих відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не на стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитом, комісії та пені.

Аналогічні за змістом висновки викладені у постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 Великої Палати Верховного Суду, де зазначено,що підстав для відступу від таких висновків немає.

Отже, пред`явивши до відповідача шляхом звернення із позовом до суду вимогу на підставі ч.2 ст. 1050 ЦК України про стягнення заборгованості за кредитним договором, позивач ПАТ «УкрСиббанк» втратило право на нарахування відсотків, комісії та пені.

Таким чином, безпідставно донараховані поза межею дії кредитного договору в період з 21.02.2014 по 25.05.2016 суми відсотків за користування кредитом у розмірі 53 030,68 доларів США та пені за несвоєчасність виконання зобов`язань у загальному розмірі 1334 006,14 грн. (440 942,57 грн. пеня за несвоєчасне погашення заборгованості, 893 063,57 грн. пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за відсотками) - не підлягають стягненню з відповідачів.

Як вбачається із п. 1.1 Договору про надання споживчого кредиту № 11373386000 від 18 липня 2008 року, банк зобов`язався надати позичальнику кредитні кошти в іноземній валюті в сумі 175 000 доларів США, що дорівнює еквіваленту 847 052,50 грн. за курсом НБУ на день укладання Договору, а позичальник зобов`язався прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредитні кошти та сплатити плату за кредитом у порядку та на умовах, зазначених у цоьому договорі.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 жовтня 2019 року у справі 723/304/16-ц вказала, що відповідно до чинного законодавства гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Заборони на виконання грошового зобов`язання у іноземній валюті, у якій воно зазначено у договорі, чинне законодавство не містить.

У разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов`язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику.

Тому як укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавству.

Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті. При цьому, з огляду на положення частини першої статті 1046 ЦК України, а також частини першої статті 1049 ЦК України належним виконанням зобов`язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, у розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Так, рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 09 липня 2014 року ( справа № 333/1696/14-ц ) повністю задоволено позовні вимоги ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ; стягнуто із відповідачів заборгованість за кредитним договором №11373386000 від 18.07.2008, та визначено розмір такої заборгованості в межах заявлених позовних вимог - у гривні.

Отож, ПАТ «УкрСиббанк» звертаючись до суду у 2014 році із вимогою про стягнення з відповідачів заборгованості, визначивши її розмір у національній валюті, скористалось своїм процесуальним правом на обрання валюти виконання зобов`язання.

Відповідно до положень ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової визначеності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів (пункт 61 рішення ЄСПЛ у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) No. 28342/95.

В основі принципу юридичної визначеності, як одного з істотних елементів принципу верховенства права, лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. «вирішена справа»), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися.

Заочним рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 09 липня 2014 року у справі № 333/1696/14-ц, що набрало законної сили, установлено фактичний розмір заборгованості відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 11373386000 від 18 липня 2008 року, у тому числі за всіма її складовими (тіло кредиту, штраф, пеня, відсотки) та визначено валюту, в якій має бути виконано зобов`язання.

Оскільки ПАТ «УкрСиббанк» після пред`явлення вимоги про дострокове виконання зобов`язання, втратило право щодо нарахування відсотків, штрафів та пені в межах кредитного договору № 11373386000 від 18 липня 2008 року, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуваним судовим рішенням не може бути збільшено розмір заборгованості відповідача за тим самим кредитним договором, в тому числі і шляхом зміни валюти такої заборгованості.

Ураховуючи встановлені обставини справи та наведені вище норми матеріального права, колегія суддів при визначенні розміру заборгованості за кредитним договором №11373386000 від 18.07.2008 вважає за можливе привести невірно зазначений у оскаржуваному рішенні розмір зобов`язання за кредитом у відповідність до його фактичного показника, взявши за основу розмір заборгованості, визначений у заочному рішенні Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 09 липня 2014 року у справі № 333/1696/14-ц 1484 113, 28 гривень.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку, що оскаржуване рішення на підставі ст. 376 ЦПК України підлягає зміні в частині визначення розміру заборгованості за кредитним договором, якою обмежено стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.13 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що апеляційну скаргу задоволено, з позивача ПАТ «УкрСиббанк» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги згідно з квитанцією №6491-9932-5016-3613 від 06.08.2022, в розмірі 2067,00 гривень.

Керуючись ст.ст.374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Чулой Ігоря Семеновича задовольнити.

Заочне рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 10 січня 2017 року в цій справі в частині визначення розміру заборгованості за кредитним договором - змінити, зменшивши її до 1484 113,28 грн. (одного мільйона чотириста вісімдесяти чотирьох тисяч ста тринадцяти гривень 28 копійок).

Обмежити стягнення сумою заборгованості за кредитним договором № 11373386000 від 18 липня 2008 року в розмірі 1484 113,28 грн. (одного мільйона чотириста вісімдесяти чотирьох тисяч ста тринадцяти гривень 28 копійок) .

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» ЄДРПОУ 09807750 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , судовий збір в розмірі 2067,00 грн. (двох тисяч шістдесяти семи гривень 00 копійок).

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 19 травня 2023 року.

Головуючий О.М. Кримська

Судді: А.В. Дашковська

І.В. Кочеткова