Повістка

від 16.05.2023 по справі 331/5662/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 16.05.2023 Справа № 331/5662/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 331/5662/18 Головуючий у І інстанції: Жукова О.Є

Провадження № 22-з/807/59/23 Суддя-доповідач: Поляков О.З.

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2023 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі:

головуючого: Полякова О.З.,

суддів: Кухаря С.В.,

Крилової О.В.

секретар: Ільїна Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Ями Дмитра Миколайовича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Водний промисловий консалтинг», треті особи: Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради, ОСОБА_3 , приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Єдемська-Фастовець Ольга Олександрівна про поділ сумісного майна подружжя,-

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2018 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, який у подальшому уточнювала, до ОСОБА_1 , ТОВ «Водний промисловий консалтинг», треті особи: Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради, ОСОБА_3 , приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Єдемська-Фастовець О.О. про поділ сумісного майна подружжя.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 28 вересня 2022 року позов задоволено частково.

Визнано об`єктом спільної власності подружжя, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 нежитлову будівлю промислового цеху літ. А, загальною площею 635,7 кв.м., пл. основн. 684,5 кв.м., висота 7,25 м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1315434423101.

Визнано недійсним та скасовано рішення загальних зборів учасників ТОВ «Водний промисловий консалтинг» від 06 вересня 2017 року, оформлене протоколом № 2 загальних зборів учасників ТОВ «Водний промисловий консалтинг» від 06 вересня 2017 року, про внесення до статутного капіталу ТОВ «Водний промисловий консалтинг» нежитлової будівлі промислового цеху літ. А, загальною площею 635,7 кв.м., пл. основн. 684,5 кв.м., висота 7,25 м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1315434423101.

Визнано недійсним та скасовано акт прийому-передачі нерухомого майна, виданий 07 вересня 2017 року ТОВ «Водний промисловий консалтинг», за яким ОСОБА_1 передав, а ТОВ «Водний промисловий консалтинг» прийняв на баланс нерухоме майно - нежитлову будівлю промислового цеху літ. А, загальною площею 635,7 кв.м., пл. основн. 684,5 кв.м., висота 7,25 м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1315434423101.

Визнано недійсним договір іпотеки від 24 січня 2018 року, укладений між ТОВ «Водний промисловий консалтинг» та ОСОБА_1 щодо нежитлової будівлі, промислового цеху літ. А, загальною площею 635,7 кв.м., пл. основн. 684,5 кв.м., висота 7,25 м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1315434423101, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Єдемською-Фастовець О.О., реєстраційний номер 248, іпотекодержатель - ОСОБА_1 .

У порядку поділу майна подружжя визнано за ОСОБА_2 право приватної власності на 1/2 частину нежитлової будівлі промислового цеху літ. А, загальною площею 635,7 кв.м., пл. основн. 684,5 кв.м., висота 7,25 м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1315434423101.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 28 березня 2023 року вказану апеляційну скаргу задоволено, рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 28 вересня 2022 року у цій справі скасовано,прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ТОВ «Водний промисловий консалтинг», треті особи: Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради, ОСОБА_3 , приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Єдемська-Фастовець О.О., про поділ сумісного майна подружжя.Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги у розмірі 9239,40 гривень.

31 березня 2023 року до апеляційного суду надійшла заява представника відповідача - адвоката Ями Д.М. про ухвалення додаткового рішення у цій справі, у якій заявник просить ухвалити додаткове рішення та стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на надання правової допомоги у розмірі 37375 грн.

В обґрунтування заяви зазначено, що ОСОБА_1 під час апеляційного розгляду справи користувався правовою допомогою адвоката, вартість якої склала 37375 грн, на підтвердження чого представник відповідача - адвоката Яма Д.М. надав копію додатку до договору про надання правової допомоги № 350-ц-2020 від 25 вересня 2020 року (т.2, а.с.231), в якому сторони визначили розмір гонорару адвоката у такому розмірі: складання апеляційної / касаційної скарги (у разі необхідності) - 8000 грн (п. 2.2.), участь в судових засіданнях - 4000 грн за 1 засідання, незалежно від його тривалості (п. 2.3), основний гонорар, що сплачується у разі відмови у задоволенні позову у випадку постановлення судом першої інстанції - 3 відсотки від ціни позову (п. 2.4), у випадку досягнення результату, зазначеного в п. 2.4 цього Додатку, в суді апеляційної або касаційної інтонації - сума винагороди збільшується відповідно на 50 і 100 відсотків. Також додано копію акта передачі-приймання послуг від 29 березня 2023 року у справі № 331/5662/18, підписаний адвокатом Яма Д.М. та замовником ОСОБА_1 , у якому визначено найменування дата надання та вартість таких послуг: складання апеляційної скарги - 28 листопада 2022 року - 8000 грн, участь в судових засіданнях 14 лютого 2023 року та 28 березня 2023 року - по 4000 грн, основний гонорар за п. 2.4 додатку до договору - 28 березня 2023 року - 21375 грн. Також в акті зазначено, що він підтверджує факт надання послуг і відсутність претензій щодо їх кількості та якості. Цей акт є достатньою підставою для визначення обсягу і вартості наданих послуг з метою їх подальшого відшкодування на підставі судового рішення (т.2, а.с. 232). Крім того надано копію квитанції прибуткового касового ордера № б/н від 29 березня 2023 року, відповідно до якої адвокат прийняв від ОСОБА_1 за договором № 350-ц-2020 від 25 вересня 2020 року 37375 грн (т. 2, а.с. 232).

15 травня 2023 року до апеляційного суду надійшли заперечення ОСОБА_2 проти розміру витрат ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу, у яких вона просить відмовити у задоволенні заяви представника відповідача - адвоката Ями Д.М. про відшкодування витрат на правову допомогу.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Яма Д.М. наполягав на задоволенні заяви.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені відповідно до вимог чинного законодавства (т. 6, а.с. 2-4, 11-12, 14-15, 17-18). Клопотання про відкладення розгляду справи до апеляційного суду не надходили.

Згідно з ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, а тому колегія суддів вирішила розглядати справу за відсутності осіб, які не з`явились.

Перевіривши доводи заявника, колегія суддів дійшла до висновку про часткове задоволення заяви з огляду на таке.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Статтею 133 ЦПК України до судових витрат віднесені і витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).

За змістом статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.

За положеннями пункту 4 частини першої статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 частини першої статті 1 України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

То ж домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання (пункт 5.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19)).

За висновком, викладеним у пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналіз зазначеної постанови свідчить про те, що вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

У рішенні від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) (щодо справедливої сатисфакції) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19) також зауважила, що за наявності угод, які передбачають «гонорар успіху», ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат. У рішенні від 22 лютого 2005 року у справі «Пакдемірлі проти Туреччини» (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала «гонорар успіху» у сумі 6 672,9,00 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000,00 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72) (пункт 5.43 постанови).

З урахуванням наведеного вище, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату гонорару адвокату, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у додатковій постанові від 17 січня 2022 року у справі № 756/8241/20 (провадження № 61-9789св21).

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

При визначенні суми відшкодування витрат на правову допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, а також з урахуванням складності справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціну позову та (або) значенням справи для сторони.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25 листопада 2022 року у справі № 706/199/22 (провадження № 61-9325ск22).

В обґрунтування витрат на правничу допомогу представник ОСОБА_1 - адвокат Яма Д.М. надав копію додатку до договору про надання правової допомоги № 350-ц-2020 від 25 вересня 2020 року (т.2, а.с.231), в якому сторони визначили розмір гонорару адвоката у такому розмірі: складання апеляційної / касаційної скарги (у разі необхідності) - 8000 грн (п. 2.2.), участь в судових засіданнях - 4000 грн за 1 засідання, незалежно від його тривалості (п. 2.3), основний гонорар, що сплачується у разі відмови у задоволенні позову у випадку постановлення судом першої інстанції - 3 відсотки від ціни позову (п. 2.4), у випадку досягнення результату, зазначеного в п. 2.4 цього Додатку, в суді апеляційної або касаційної інтонації - сума винагороди збільшується відповідно на 50 і 100 відсотків. Також додано копію акта передачі-приймання послуг від 29 березня 2023 року у справі № 331/5662/18, підписаний адвокатом Яма Д.М. та замовником ОСОБА_1 , у якому визначено найменування дата надання та вартість таких послуг: складання апеляційної скарги - 28 листопада 2022 року - 8000 грн, участь в судових засіданнях 14 лютого 2023 року та 28 березня 2023 року - по 4000 грн, основний гонорар за п. 2.4 додатку до договору - 28 березня 2023 року - 21375 грн. Також в акті зазначено, що він підтверджує факт надання послуг і відсутність претензій щодо їх кількості та якості. Цей акт є достатньою підставою для визначення обсягу і вартості наданих послуг з метою їх подальшого відшкодування на підставі судового рішення (т.2, а.с. 232). Крім того надано копію квитанції прибуткового касового ордера № б/н від 29 березня 2023 року, відповідно до якої адвокат прийняв від ОСОБА_1 за договором № 350-ц-2020 від 25 вересня 2020 року 37375 грн (т. 2, а.с. 232).

Вирішуючи питання щодо відшкодування витрат на правничу допомогу в цій справі апеляційний суд доходить висновку про необхідність зменшення суми, визначеної адвокатом за його участь в судовому засіданні з 4000 грн до 2000 грн та одноразового гонорару адвоката з 21375 грн до 3000 грн, оскільки докази фактично понесених витрат саме в такому розмірі не є підтвердженими і неминучими, отже, відсутні підстави для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем у суді апеляційної інстанції саме у визначеному адвокатом відповідача розмірі. При цьому колегія суддів вважає, що стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 15000 грн забезпечуватиме баланс рівноваги між інтересами сторін у справі, відповідатиме принципу розумності та співмірності, визначеного як одним з основних критеріїв стягнення таких витрат.

Враховуючи заперечення позивача проти розміру витрат на правову допомогу, сплачених відповідачем, колегія суддів доходить висновку про те, що представник відповідача не довів, що визначений ним розмір правової допомоги повною мірою відповідає принципам розумності та співмірності.

Враховуючи зазначені обставини, відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе частково задовольнити заяву представника відповідача у цій справі та ухвалити додаткове рішення про відшкодування судових витрат, а саме - витрат на правову допомогу в сумі 15000 грн.

Керуючись ст. ст. 141, 270, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И ЛА :

Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Ями Дмитра Миколайовича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Водний промисловий консалтинг», треті особи: Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради, ОСОБА_3 , приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Єдемська-Фастовець Ольга Олександрівна про поділ сумісного майна подружжя - задовольнити частково.

Прийняти у цій справі додаткову постанову про стягнення витрат на правову допомогу.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на правову допомогу, понесені під час розгляду справи в апеляційному суді у цій справі, в розмірі 15000 (п`ятнадцять тисяч) гривень.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст додаткової постанови складено 19 травня 2023 року.

Головуючий:

Судді: