Рішення

від 24.04.2023 по справі 295/1757/22

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/1757/22

Категорія 15

2/295/941/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.2023 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира у складі:

головуючого судді Кузнєцова Д.В.,

секретаря с/з Карпішиної С.С.,

за участі позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача та третьої особи (Департамент) Шевчук Н.А.,

представника третьої особи (Департамент) Васькевич Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Житомирської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Департамент містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради, Приватне підприємство «КВЖРЕП №8» про визнання права власності на земельну ділянку, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2022 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду із указаним позовом, в обґрунтування якого зазначають, що є власниками житлового будинку по АДРЕСА_1 . За будинком з 1954 року на підставі рішення виконкому Житомирської міської ради депутатів трудящих №560 від 27.08.1954 року закріплена прибудинкова територія в розмірі 605,15 кв.м. З моменту отримання правовстановлюючих документів позивачі неодноразово звертались у письмовій та усній формі до відповідача з проханням передати у приватну власність земельну ділянку, яка відведена для обслуговування приватного будинку АДРЕСА_1 . Згідно з рішенням Житомирської міської ради №496 від 08.07.2010 «Про затвердження площ прибудинкових територій, що призначені для обслуговування житлових будинків» за будинком АДРЕСА_1 закріплена прибудинкова територія загальною площею 487,0 кв.м, що підтверджується планом прибудинкової території. Згідно даного плану прибудинкова територія домоволодіння АДРЕСА_2 , яка становить 778,20 кв.м. За змістом позову, 21.04.2011 року Житомирською міською радою прийнято рішення за №285 «Про виведення з житлового фонду міської ради та зняття з балансу комунальних виробничих житлових ремонтно-експлуатаційних підприємств №3, 8, 16 одноповерхових будинків, яким виведено з житлового фонду міської ради та знято з балансу комунальних виробничих житлових ремонтно-експлуатаційних підприємств №3, 8, 16 одноповерхові житлові будинки, в яких усі квартири приватизовані, а саме АДРЕСА_3 , загальною площею 272,0 кв.м, в якій допущено описку, - відповідно до інвентарної справи загальна площа домоволодіння становить 273,10 кв.м. Під час зняття з балансу будинку АДРЕСА_1 передача будинку по акту прийому-передачі не була здійснена, а про рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради №285 від 21.04.2011 року співвласники будинку дізнались випадково. Станом на момент подачі позовної заяви до суду КВЖРЕП №8 інвентарна справа по будинку АДРЕСА_1 досі не передана співвласникам домоволодіння. Рішенням Житомирської міської ради №230 від 05.07.2021 року власникам приватного будинку АДРЕСА_1 було відмовлено у наданні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою на підставі ст. 42 Земельного кодексу України. За словами позивачів, будинок по АДРЕСА_1 є приватним будинком з 2011 року, оскільки всі квартири є приватизованими, то і земельна ділянка належить співвласникам житлового будинку на праві спільної сумісної власності, будинок є одноповерховим, мансардним, поділеним на 4 квартири та має 4 власника, прибудинкова територія утримується співвласниками квартир самостійно в належному стані.

З огляду на викладене у позовній заяві, позивачі просять визнати за ними як співвласниками будинку право власності на земельну ділянку, що закріплена за приватним домоволодінням АДРЕСА_1 , в розмірі 778,20 кв.м.

Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира Кузнєцова Д.В. від 06 квітня 2022 року відкрито провадження у даній цивільній справі, розгляд якої постановлено проводити за правилами загального позовного провадження.

Представником відповідача Житомирської міської ради надано відзив на позовну заяву, у якому остання вважає позовну заяву необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. В обґрунтування своїх заперечень представник Житомирської міської ради зазначила, що 13.01.2021 року до Центру надання адміністративних послуг Житомирської міської ради із заявою від 13.01.2021 року №266 звернулись власники квартири АДРЕСА_4 ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 щодо надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо становлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,03 га з метою оформлення права власності на земельну ділянку. Із аналогічною заявою від 13.01.2021 року №288 звернулась власниця квартири АДРЕСА_5 ОСОБА_3 щодо надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо становлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,05 га з метою оформлення права власності на земельну ділянку. Під час восьмої сесії восьмого скликання Житомирською міською радою було прийнято рішення від 05.07.2021 року №230 «Про відмову громадянам у наданні дозволів на розроблення документації із землеустрою», правова підстава ст. 42 Земельного кодексу України. За словами представника відповідача, механізм передачі та державної реєстрації земельної ділянки безпосередньо за співвласниками багатоквартирного будинку наразі не визначений. Позивачу ОСОБА_2 , яка є власницею квартири АДРЕСА_6 , рішенням Житомирської міської ради від 23.09.2021 року №326 «Про відмову громадянам у наданні дозволів на розроблення документації із землеустрою» теж було відмовлено в наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,03 га, підстава відмови ст. 42 Земельного кодексу України. Оскільки житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 складається з чотирьох квартир, тобто є багатоквартирним, тому і питання щодо права власності на земельну ділянку, на якій розташований будинок, повинно вирішуватися всіма співвласниками будинку спільно, однак позов про визнання права власності на земельну ділянку подано тільки власниками квартир АДРЕСА_7 , АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 (а.с. 80-81).

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених в позові, просила їх задовольнити. Суду пояснила, що будинок складається з 4 квартир, тобто є 4 співвласники, проте одна з них власник квартири АДРЕСА_8 не виявила бажання пред`явити позов. Хто виявив бажання, ті і звернулися із позовом. На переконання ОСОБА_1 , це приватний будинок площею 778,2 кв.м відповідно до площі згідно ДБН, а не багатоквартирний. Площа будинку включає загальну, допоміжну, житлову та спільного користування. За словами позивача, співвласників квартири АДРЕСА_4 , у якій вона проживає, чотири. Земельна ділянка потрібна для обслуговування будинку, хочуть огородити її від проїзду великогабаритного транспорту. Прибудинкову територію прибирають самі, за інші послуги сплачують кожна квартира окремо згідно договору з обслуговуючою організацією. На запитання суду позивач зазначила, що клопотання про призначення експертизи заявляти не буде, у цьому, на її думку, немає необхідності. Рішення ЖМР №230 та 326 про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою оскаржуються в окружному суді.

Іншими співпозивачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на адресу суду подані заяви про розгляд справи без їх участі.

Представник відповідача Житомирської міської ради в судовому засіданні заперечила проти задоволення позову. Зазначила, що житловий будинок по АДРЕСА_1 згідно чинного законодавства є багатоквартирним, а тому звертатись із позовом повинні всі співвласники. Площа земельної ділянки, яка повинна відводитись, має становити 487 кв.м. Земельна ділянка будинку АДРЕСА_1 не сформована, межі не встановлені, рішення щодо її передачі у власність співвласникам не приймалось, технічна документація не виготовлялась. Рішення від 21.04.2011 року стосується зняття будинку з балансу.

Представник третьої особи - Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради в судовому засіданні зазначила, що будинок по АДРЕСА_1 не є індивідуальним будинком садибного типу, до якого застосовуються ст.ст. 118, 120 Земельного кодексу України. Будинок багатоквартирний. Рішень Житомирською міською радою про закріплення земельної ділянки за цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку не приймалось, а рішення виконкому від 08.07.2010 року №496 не є підставою для виділення земельної ділянки. Просила відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи Приватного підприємства «КВЖРЕП №8» в судове засідання не з`явилася, у матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи у її відсутність.

Суд,заслухавши поясненняпозивачів,представників відповідачата третьоїособи Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради, дослідивши письмові матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, та оцінивши наявні у справі докази, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 та членам її сім`ї ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 на праві приватної спільної часткової власності в розмірі по 1/4 за кожним належить квартира АДРЕСА_9 , що підтверджується свідоцтвом № НОМЕР_1 про право власності на житло від 01.06.2005 року, витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с. 24-25, 207).

ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 19.06.2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Стражник Т.О. та зареєстрованого в реєстрі за №9436, належить на праві приватної власності квартира АДРЕСА_10 (а.с. 23, 34-35, 210).

Згідно договору купівлі-продажу квартири від 26.07.2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за №7608, ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_6 , що також підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с.29-33, 206).

Рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради від 21.04.2011 року №285 вирішено вивести з житлового фонду міської ради та зняти з балансу комунальних виробничих житлових ремонтно-експлуатаційних підприємств №3, 8, 16 одноповерхові житлові будинки, в яких усі квартири приватизовані, а саме КВЖРЕП №8 щодо будинку по АДРЕСА_3 загальною площею 272,0 кв.м. Рекомендовано співвласникам будинків заключити договори про порядок володіння та користування спільним майном (а.с. 51).

Рішенням Житомирської міської ради від 05.07.2021 року №230 відмовлено ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 у наданні дозволу на розроблення документацій із землеустрою щодо ділянки за адресою: АДРЕСА_1 на підставі ст. 42 Земельного кодексу України (а.с. 37-39).

Рішенням Житомирської міської ради від 23.09.2021 року №326 відмовлено ОСОБА_2 у наданні дозволу на розроблення документацій із землеустрою щодо ділянки за адресою: АДРЕСА_1 на підставі ст. 42 Земельного кодексу України (а.с. 40-41).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції пленарних засідань сільських, селищних, міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

За частиною першою статті 78 Земельного кодексу України (у тексті також ЗК України) право власності на землю це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Частинами першою, другою статті 116 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з частиною першою статті 122 ЗК України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

У пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» роз`яснено, що при приватизації громадянами одно- або багатоквартирного будинку державного житлового фонду порядок користування закріпленою за ним прибудинковою територією згідно з пунктом 5 статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» здійснюється в порядку та на умовах, передбачених статтею 42 ЗК України, якою встановлено, що порядок використання земельних ділянок, де розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками. Якщо в жилому будинку приватизовано частину квартир, питання про користування прибудинковою територією вирішується відповідно до положень частини третьої статті 88 ЗК України, тобто шляхом отримання в користування її частини, що відповідає частці приватизованих квартир та інших приміщень у вартості будинку і споруд. При цьому розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі проектів розподілу території кварталу, мікрорайону та відповідної землевпорядної документації.

У частині п`ятій статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» вказано, що при приватизації громадянами одно або багатоквартирного будинку державного житлового фонду, порядок користування закріпленою за ним прибудинковою територією здійснюється на умовах, передбачених ЗК України.

Відповідно до статті 42 ЗК України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації.

За пунктом «д» частини другої статті 92 ЗК України права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають, зокрема, співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

У статті 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» зазначено, що співвласниками багатоквартирного будинку є власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» багатоквартирний будинок - це житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об`єктами нерухомого майна.

Пунктом 4частини першоїстатті 1Закону України«Про особливостіздійснення прававласності убагатоквартирному будинку»встановлено,що прибудинковатериторія -територія навколобагатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, у межах земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, що необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Таким чином, нормами земельного законодавства не передбачено можливості передачі у власність чи користування окремим співвласникам багатоквартирних будинків земельної ділянки, на якій розташований багатоквартирний жилий будинок, або її частини.

У свою чергу співвласники багатоквартирного будинку набувають права власності чи права користування земельною ділянкою, необхідною для його обслуговування та задоволення їх житлових потреб, після передачі такої ділянки у їх власність чи у постійне користування на загальних підставах у вставленому законом порядку. Розміри такої земельної ділянки визначаються відповідно до технічної документації із землеустрою, яка подається на затвердження уповноваженому на прийняття такого рішення органу місцевого самоврядування.

Як було встановлено в ході судового розгляду, у житловому будинку по АДРЕСА_1 розташовано 4 квартири, а тому за законодавством України такий будинок вважається багатоквартирним. Із позовом до суду звернулась частина співвласників будинку. Указаний будинок не перебуває на балансі будь-яких підприємств, установ і організацій, що здійснюють управління цим будинком, а також співвласниками даного багатоквартирного житлового будинку об`єднання співвласників не створювалось.

Крім цього, рішеннями Житомирської міської ради від 05.07.2021 року №230 та від 23.09.2021 року №326 відмовлено ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 у наданні дозволу на розроблення документацій із землеустрою щодо ділянки за адресою: АДРЕСА_1 та на час ухвалення судом рішення у справі доказів про скасування згаданих рішень міської ради надано не були.

Згідно з частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України до судових витрат відносяться витрати, пов`язані з розглядом справи, до яких належать, зокрема, і витрати, пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів.

На виконання ухвали Богунського районного суду міста Житомира від 28.02.2023 року представником КП «Житомирське обласне МБТІ» Житомирської обласної ради надано в судове засідання для огляду інвентаризаційну справу приватного житлового сектору.

Згідно з ч. 1 ст. 140 ЦПК України особа, яка надала доказ на вимогу суду, має право вимагати виплати грошової компенсації своїх витрат, пов`язаних із наданням такого доказу. Розмір грошової компенсації визначає суд на підставі поданих такою особою доказів здійснення відповідних витрат.

У листі від 23.03.2023 року №99 КП «Житомирське обласне МБТІ» Житомирської обласної ради просило суд вирішити питання щодо грошової компенсації витрат комунального підприємства, пов`язаних із наданням доказу до суду. Відповідно до наданого комунальним підприємством розрахунку розмір понесених витрат у зв`язку із наданням в судове засідання інвентаризаційних справ приватного житлового сектору склав 947,80 грн.

За змістом ч. 3 ст. 140 ЦПК України у випадках, коли сума витрат, пов`язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов`язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, повністю не була сплачена учасниками справи попередньо або в порядку забезпечення судових витрат, суд стягує ці суми зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом.

Дійшовши висновку про відмову у задоволенні позовних вимог та враховуючи положення ч. 2 ст. 141 ЦПК України суд стягує з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації Житомирської обласної ради 947,80 грн. витрат, пов`язаних із витребуванням доказів, тобто по 315,93 грн. з кожного позивача.

З огляду на викладене, керуючись статтями 2-4, 10-13, 76-82, 89, 133, 140, 141, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації Житомирської обласної ради 947,80 грн. витрат, пов`язаних із витребуванням доказів, тобто по 315,93 грн. з кожного позивача.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач 1: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_11 РНОКПП НОМЕР_2 .

Позивач 2: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_12 РНОКПП НОМЕР_3 .

Позивач 3: ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_13 РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: Житомирська міська рада, адреса: м. Житомир, майдан ім. С.П. Корольова, 4/2 код ЄДРПОУ 13576954.

Третя особа 1: Департамент містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради, адреса: м. Житомир, вул. Покровська, 6 код ЄДРПОУ 02498429.

Третя особа 2: Приватне підприємство «КВЖРЕП №8», адреса: м. Житомир, вул. Київська, 43 код ЄДРПОУ 38797172.

Суддя