Постанова

від 19.05.2023 по справі 393/678/19

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 травня 2023 року м. Кропивницький

справа № 393/678/19

провадження № 22-ц/4809/617/23

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

Голованя А.М. (головуючий, суддя-доповідач), Дьомич Л.М., Письменного О.А.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 27 лютого 2023 року у складі судді Подліпенця Є.О.

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2019 року ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила здійснити поділ спільного майна подружжя, а саме: житлового будинку, земельних ділянок та транспортних засобів.

Ухвалою Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 24.12.2019 відкрито провадження у даній справі та справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження на підготовче судове засідання.

02.02.2023, ухвалою Новгородківського районного суду Кіровоградської області закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

27.02.2023, представник позивача - Бойко З.С., через систему «Електронний суд», подала письмові клопотання про збільшення та зменшення розміру позовних вимог, а також про виклад прохальної частини позовної заяви в певній редакції (в порядку ст. 49 ЦПК України). Крім цього, представником позивача додано докази направлення даної заяви стороні відповідача.

Ухвалою Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 27.02.2023 в задоволенні клопотань представника позивачки - адвоката Бойко З.С. про збільшення та зменшення розміру позовних вимог, а також про виклад прохальної частини позовної заяви в певній редакції (в порядку ст. 49 ЦПК України) відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду ОСОБА_3 , яка діє в інтересах позивача, подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просить скасувати вказану ухвалу, наслідком постановлення якої є повернення заяви про уточнення позовних вимог та направити справу для розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга,зокрема,обґрунтована тим,що 02.02.2023 представник позивача подала до суду заяву, якою просила відкласти розгляд справи на іншу дату, але дане судове засідання було проведено та закрито підготовче провадження. Ухвалу про закриття підготовчого провадження стороні позивача судом не направлялось, а лише судова повістка направлена 03.02.2023 на електронну адресу адвоката, з якої не можливо встановити, що справу призначено до судового розгляду.

27 лютого 2023 року представником позивача було направлено до суду клопотання про збільшення та зменшення розміру позовних вимог та клопотання про зміну предмету позову, так як остання вважала, що підготовче провадження не закрито, враховуючи те, що нею було подано клопотання про відкладення підготовчого засідання, в зв`язку з неможливістю прибути до суду з поважних причин, і лише в судовому засіданні вона дізналась про те, що справу призначено до судового розгляду.

Зауважила, що строк на подачу клопотань передбачених ст.49ЦПК України визначено відповідно до ЦПК України, а саме: до закінчення підготовчого засідання, а тому не може встановлюватись судом інший строк та обмежуватись право позивача надане йому чинним законодавством.

Представник позивача зазначала, що необхідність в уточненні позовних вимог виникла в зв`язку з тим, що позивач виїхала на постійне проживання до доньки в Польщу, в житловому будинку вона не проживає, ним не користується, відповідач проживає в будинку, обробляє земельні ділянки особисто, використовує всю техніку самостійно, тому виникла необхідність змінити предмет позову, уточнивши позовні вимоги та виклавши їх в новій редакції, для можливості вирішення спору між сторонами, забезпечивши відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту.

Відповідач не скористався своїм правом на подання до суду відзиву на апеляційну скаргу, своїх заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги до апеляційного суду не направив.

Згідно з ч.3ст.360 ЦПК Українивідсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду, зазначену в пункті 6 частини першої статті 353 цього Кодексу, а саме ухвала суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові), розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За приписами ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваної ухвали вимогам цивільного процесуального закону, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про відмову в задоволенні клопотань представника позивачки - адвоката Бойко З.С. про збільшення та зменшення розміру позовних вимог, а також про виклад прохальної частини позовної заяви в певній редакції (в порядку ст. 49 ЦПК України), суд першої інстанції зазначив, що вказані клопотання не підлягають задоволенню.

Такий висновок суд зробив з посиланням на те, що можливість подачі стороною позивача уточнень позовних вимог була вичерпана строками наданими судом під час підготовчого провадження.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четвертастатті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 листопада 2021 року у справі № 405/3360/17 вказано, що: «процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову. При цьому при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбаченіЦПК України.

Наслідком відмови у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог є повернення такої заяви позивачу. Пунктом 6 частини першоїстатті 353 ЦПК Українивизначено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові).

Зважаючи на те, що процесуальним наслідком відмови у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог є повернення такої заяви, яка, у свою чергу, може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до вимог пункту 6 частини першоїстатті 353 ЦПК України, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що на ухвалу суду про відмову у прийняті заяви про збільшення позовних вимог може бути подана апеляційна скарга окремо від рішення суду».

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1ст. 5 ЦПК України).

Згідно із ч.ч. 1-3ст. 49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу:

1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу;

2)позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження;

3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Пунктами 6, 7 частини другоїстатті 43 ЦПК Українивстановлено, щоучасники справи зобов`язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

При поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбаченіЦПК України.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 197 ЦПК України, у підготовчому засіданні суд: вирішує заяви та клопотання учасників справи.

Таким чином, законодавцем визначено право позивача змінювати предмет позовних вимог, як складову матеріально-правової вимоги позивача до відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (частини 1 статті 120 ЦПК).

Статтею 126 ЦПК України передбачено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи нате,що ухвалоюсуду від02.02.2023закрито підготовчепровадження уданій справіта призначенорозгляд справипо суті,то відповіднийпроцесуальний строк,встановлений позивачуприписами ст.49ЦПК Українидля реалізаціїправа назбільшення абозменшення розмірупозовних вимог,зміни предметуабо підставпозову,на моментподання відповідноїзаяви сплинув,оскільки відповідназаява надійшладо суду27.02.2021,після закриттяпідготовчого провадженняпо справіі представникпозивача непросить поновити строк на її подання.

Змістом статті 222 ЦПК України визначено, що при відкритті судового засідання та початку розгляду справи по суті головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин у підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.

Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Враховуючи те, що заява про уточнення позовних вимог подана позивачкою після закриття підготовчого засідання, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у прийнятті уточненого позову, відповідно до вимогст. 49 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги представника позивача про те, що їй не було відомо про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки їй судом надавався строк для подання заяви про уточнення позовних вимог до закінчення підготовчого провадження.

З огляду на зазначене та зважаючи на те, що провадження в даній справ відкрито ще 24.12.2019 і представник позивача не скористалася своїм правом, у встановлений ст. 49 ЦПК України строк, на подачу заяви про уточнення позовних вимог чи збільшення або зменшення їх розміру, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для прийняття заяви представника позивача до розгляду.

Доводи апеляційної скарги не спростовують наведених вище обставин і не містять підстав для скасування оскаржуваної ухвали.

Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Новгородківського районногосуду Кіровоградськоїобласті від27лютого 2023року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя А.М. Головань

Судді Л.М. Дьомич

О.А. Письменний