Ухвала

від 06.07.2023 по справі 393/678/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

06 липня 2023 року

м. Київ

справа № 393/678/19

провадження № 61-9208ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,

розглянув касаційну скаргу представника

ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 27 лютого 2023 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 19 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Новгородківського районного суду Кіровоградської області

від 27 лютого 2023 року у задоволенні клопотань представника

ОСОБА_1 - ОСОБА_4 про збільшення та зменшення розміру позовних вимог, а також про виклад прохальної частини позовної заяви в певній редакції (у порядку статті 49 ЦПК України) відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного суду від 19 травня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Ухвалу Новгородківського районного суду Кіровоградської області

від 27 лютого 2023 року залишено без змін.

У червні 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 на ухвалу Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 27 лютого 2023 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 19 травня 2023 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про направлення справи для продовження розгляду.

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 листопада 2021 року у справі

№ 405/3360/17 вказано, що: «процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову. При цьому при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.

Наслідком відмови у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог є повернення такої заяви позивачу. Пунктом 6 частини першої статті 353 ЦПК України визначено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові).

Зважаючи на те, що процесуальним наслідком відмови у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог є повернення такої заяви, яка, у свою чергу, може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до вимог пункту 6 частини першої статті 353 ЦПК України, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що на ухвалу суду про відмову у прийняті заяви про збільшення позовних вимог може бути подана апеляційна скарга окремо від рішення суду».

Згідно із частинами першою-третьою статті 49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу:

1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу;

2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження;

3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Пунктами 6, 7 частини другої статті 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов`язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

При поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.

Відповідно до пункту 10 частини другої статті 197 ЦПК України, у підготовчому засіданні суд: вирішує заяви та клопотання учасників справи.

Таким чином, законодавцем визначено право позивача змінювати предмет позовних вимог, як складову матеріально-правової вимоги позивача до відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (частини перша статті 120 ЦПК).

Статтею 126 ЦПК України передбачено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на те, що ухвалою суду від 02 лютого 2023 року закрито підготовче провадження у цій справі та призначено розгляд справи по суті, то відповідний процесуальний строк, встановлений позивачу приписами

статті 49 ЦПК України для реалізації права на збільшення або зменшення розміру позовних вимог, зміни предмету або підстав позову, на момент подання відповідної заяви сплинув, оскільки відповідна заява надійшла до суду 27 лютого 2023 року, після закриття підготовчого провадження у справі і представник позивача не просив поновити строк на її подання.

Змістом статті 222 ЦПК України визначено, що при відкритті судового засідання та початку розгляду справи по суті головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин у підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.

Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Враховуючи те, що заява про уточнення позовних вимог подана позивачкою після закриття підготовчого засідання, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, дійшли обґрунтованого висновку про відмову у прийнятті уточненого позову, відповідно до вимог статті 49 ЦПК України.

Зважаючи на те, що провадження у цій справ відкрито 24 грудня 2019 року і представник позивача не скористалася своїм правом, у встановлений статтею 49 ЦПК України строк, на подачу заяви про уточнення позовних вимог чи збільшення або зменшення їх розміру, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для прийняття заяви представника позивача до розгляду.

Частиною четвертою статті 394 ЦПК України визначено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Згідно з частиною шостою статті 394 ЦПК України ухвала про відмову

у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

Оцінивши доводи касаційної скарги та мотиви судових рішень, якими вирішено питання про відмову у задоволенні клопотань представника

заявника про збільшення та зменшення розміру позовних вимог, а також про виклад прохальної частини позовної заяви в певній редакції, колегія суддів дійшла висновку, що правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій вищенаведених положень ЦПК України не викликає розумних сумнівів, а касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 27 лютого 2023 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 19 травня 2023 року є необґрунтованою.

Керуючись статями 389, 390, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 27 лютого 2023 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 19 травня

2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ф. Хопта

Р. А. Лідовець

Д. Д. Луспеник