ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/26148/21
провадження № 2/753/669/23
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 березня 2023 року Дарницький районний суд м. Києва в складі
головуючого судді Колесника О.М.
при секретарі Дядейко К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ПАТ „Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА", ТОВ „АЛЬТ-ХАУС" про відшкодування матеріальної шкоди, завданої ДТП,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Національної акціонерної страхової компанії «ОРАНТА», Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТ-ХАУС» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої ДТП.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 25 квітня 2021 року о 00 годин 30 хвилин водій ОСОБА_3 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, керуючи технічно справним автомобілем «ДАF ХF-95/430», державний номерний знак НОМЕР_1 , із напівпричепом «СНЕRЕАU СD-З82НВ», державний номерний знак НОМЕР_2 , рухаючись із сторони м. Гайсин в напрямку м. Немирів, на заокругленні дороги праворуч неподалік повороту на с. Зарудинці Немирівського району Вінницької області, при зміні напрямку руху ліворуч не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення із автомобілем «Mercedes-Benz Atego», державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням її чоловіка ОСОБА_4 , який рухався в зустрічному напрямку належною для нього смугою руху.
Внаслідок ДТП водії транспортних засобів загинули на місці пригоди.
Постановою прокуратури Вінницької області від 16 липня 2021 року кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.04.2021 року за №12021020000000256 за підозрою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, закрито в зв' язку із смертю останнього.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу власником автомобіля «Mercedes-Benz Atego», державний номерний знак НОМЕР_3 є ОСОБА_5 , яким керував покійний чоловік позивача на підставі довіреності від 15.08.2015 року.
Згідно протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу №00877-00393-21 транспортний засіб «Mercedes-Benz Atego», державний номерний знак ва НОМЕР_3 після технічного контролю визнано технічно справним.
На час ДТП ОСОБА_6 працював у ТOB «АЛЬ-ХАУС» на посаді водія транспортних засобів та виконував свої трудові обов`язки.
Цивільно-правова відповідальність відповідача ТОВ «АЛЬТ-ХАУС» на момент ДТП була застрахована у ПАТ НАСК «Оранта», ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, відповідно до договору АР7795972 від 18.05.2020 року становить 130 000,00 грн.
Відповідно розрахунку страхового відшкодування від 28.09.2021 року ринкова вартість транспортного засобу «Mercedes-Benz Atego», державний номерний знак НОМЕР_3 до ДТП становить 146 898,26 грн. а вартість матеріального збитку дорівнює ринковій вартості транспортного засобу до ДТП, тобто транспортний засіб вважається фізично знищеним.
Вартість транспортного засобу «Mercedes-Benz Atego», д.н.з НОМЕР_3 після ДТП складає 22 750,00 грн.
Згідно із страховим актом № ОЦВ-21-02-50614/1 та відповідно до поданої заяви про страхове відшкодування, ПАТ НАС «ОРАНТА» 05.10.2021 року здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 124 239,26 грн. (146 898,26 грн. (вартість транспортного засобу до ДТІ) - 22 750 грн. (вартість транспортного засобу після ДТІ).
Однак, позивач не погоджується з ринковою вартістю транспортного засобу до ДТП, який був визначений страховою компанією.
Позивачем замовлено було звіт про незалежну оцінку вартості матеріального збитку транспортного засобу «Mercedes-Benz Atego», д.н.з НОМЕР_3 , відповідно до якого вартість матеріального збитку становить 308 848 грн.
Таким чином, позивач просить суд стягнути з ПАТ «НАСК «ОРАНТА» суму страхового відшкодування у розмірі 5 760 грн., 4 000 грн. - вартості професійної правничої допомоги, 4 200 грн. - вартості складення звіту, а також витрати по сплаті судового збору.
Крім того, просить суд стягнути з ТОВ «АЛЬТ-ХАУС» 156 098 грн. - в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої ДТП, 4000 грн. - ватрості професійної правничої допомоги, 4 200 грн. - вартості складення звіту.
В судове засідання позивач та її представник не з`явилися, однак представником подано заяву про розгляд справи у його відсутність, у якій останній просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
ПАТ «НАСК «ОРАНТА» в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, однак представником подано заяву про розгляд справи у їх відсутність. Також, у даній заяві останній просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, з підстав викладених у відзиві на позов.
ТОВ «АЛЬТ-ХАУС» в судове засідання свого представника не направив, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, при цьому в матеріалах справи міститься відзив на позов, у якому останні просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 223 ЦПК України суд зобов`язаний відкласти судовий розгляд справи в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.
Частиною 3 ст. 223 ЦПК України також визначено, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.
Суд бере до уваги, що відповідачі були належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду справи, а враховуючи строки розгляду справи і той факт, що справа перебуває у провадженні більше року, суд визнає за можливе проводити судовий розгляд справи у відсутності сторони відповідачів, які були належним чином повідомлені про день та час судового засідання.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 25 квітня 2021 року о 00 годин 30 хвилин водій ОСОБА_3 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, керуючи технічно справним автомобілем «ДАF ХF-95/430», державний номерний знак НОМЕР_1 , із напівпричепом «СНЕRЕАU СD-З82НВ», державний номерний знак НОМЕР_2 , рухаючись із сторони м. Гайсин в напрямку м. Немирів, на заокругленні дороги праворуч неподалік повороту на с. Зарудинці Немирівського району Вінницької області, при зміні напрямку руху ліворуч не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення із автомобілем «Mercedes-Benz Atego», державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням її чоловіка ОСОБА_4 , який рухався в зустрічному напрямку належною для нього смугою руху.
Внаслідок ДТП водії транспортних засобів загинули на місці пригоди.
Постановою прокуратури Вінницької області від 16 липня 2021 року кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.04.2021 року за №12021020000000256 за підозрою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, закрито в зв' язку із смертю останнього.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу власником автомобіля «Mercedes-Benz Atego», державний номерний знак НОМЕР_3 є ОСОБА_5 , яким керував покійний чоловік позивача на підставі довіреності від 15.08.2015 року.
При цьому, суд не бере до уваги твердження представника ТОВ «АЛЬТ-ХАУС», ОСОБА_2 діючи від свого імені та у власних інтересах не має права звертатися до суду з даним позовом, оскільки відповідно п. 13 Постанови пленума ВССУ №4 від 01.03.2013 року визначено, що відповідно до статей 386, 395, 396 ЦК України положення щодо захисту права власності поширюються також на осіб, які хоч і не є власниками, але володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором (речове право), такі особи також мають право вимагати відшкодування шкоди, завданої цьому майну. До таких осіб належить і особа, яка керувала транспортним засобом без доручення, але на підставі документів, визначених пунктом 2.1 Правил дорожнього руху України (посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційного документа на транспортний засіб).
Судом також встановлено, що згідно протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу №00877-00393-21 транспортний засіб «Mercedes-Benz Atego», державний номерний знак ва НОМЕР_3 після технічного контролю визнано технічно справним.
На час ДТП ОСОБА_6 працював у ТOB «АЛЬ-ХАУС» на посаді водія транспортних засобів та виконував свої трудові обов`язки.
Цивільно-правова відповідальність відповідача ТОВ «АЛЬТ-ХАУС» на момент ДТП була застрахована у ПАТ НАСК «Оранта», ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, відповідно до договору АР7795972 від 18.05.2020 року становить 130 000,00 грн.
Відповідно розрахунку страхового відшкодування від 28.09.2021 року ринкова вартість транспортного засобу «Mercedes-Benz Atego», державний номерний знак НОМЕР_3 до ДТП становить 146 898,26 грн. а вартість матеріального збитку дорівнює ринковій вартості транспортного засобу до ДТП, тобто транспортний засіб вважається фізично знищеним.
Вартість транспортного засобу «Mercedes-Benz Atego», д.н.з НОМЕР_3 після ДТП складає 22 750,00 грн.
У статті 979 ЦК України вказано, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно із частиною першою статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.
Відповідно до ст. 30 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 04 липня 2018 року по справі №755/18006/15 ц встановила, що покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (ст.3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.
Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Відповідно до п. 36.3 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо дорожньо-транспортна пригода сталася за участю декількох транспортних засобів, що перебували у з`єднанні між собою (у складі одного транспортного засобу або під час буксирування із застосуванням жорсткого зчеплення чи з частковим навантаженням буксируваного транспортного засобу на платформу або на спеціальний опорний пристрій), виплата страхового відшкодування здійснюється страховиком, який уклав договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності щодо тягача, а в разі якщо цей тягач незабезпечений, регламентна виплата здійснюється МТСБУ.
Зазначена норма закону лише визначає того страховика, хто повинен виплатити страхове відшкодування, але не вказує, що така виплата повинна проводитися лише за одним полісом.
Так, згідно із страховим актом № ОЦВ-21-02-50614/1 та відповідно до поданої заяви про страхове відшкодування, ПАТ НАСК «ОРАНТА» 05.10.2021 року здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 124 239,26 грн. (146 898,26 грн. (вартість транспортного засобу до ДТІ) - 22 750 грн. (вартість транспортного засобу після ДТІ).
Однак, позивач не погодилася з ринковою вартістю транспортного засобу до ДТП, який був визначений та виплачений страховою компанією. В зв`язку з чим замовила звіт про незалежну оцінку вартості матеріального збитку транспортного засобу «Mercedes-Benz Atego», д.н.з НОМЕР_3 , відповідно до якого вартість матеріального збитку становить 308 848 грн.
При цьому, суд не бере до уваги Звіт №11-21-М277 від 24.11.2021 року про незалежну оцінку вартості матеріального збитку колісного транспортного засобу «Mercedes-Benz Atego» державний номерний знак НОМЕР_3 , власником якого є ОСОБА_5 , який складений оцінювачем ФОП ОСОБА_7 , особою, яка не наділена правом надавати висновки про вартість матеріального збитку.
Так, згідно з ст.ст.3, 4, 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», пунктів 51, 59, 60 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 року № 1440 з наступними змінами і доповненнями, основним завданням оцінювачів, суб`єктів оціночної діяльності є проведення незалежної оцінки майна, майнових прав, з наданням письмового «Звіту про оцінку», який містить висновки щодо вартості майна, майнових прав та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, а «оцінка майна, майнових прав» - це процес визначення його вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою відповідними нормативно-правовими актами, при цьому, можуть визначатися ринкова і різні види неринкової вартості майна, майнових прав.
Відповідно до наведеного оцінювач, суб`єкт оціночної діяльності, який має кваліфікаційне свідоцтво за напрямком 1 - «Оцінка об`єктів у матеріальній формі» та спеціалізацією 1.3 «Оцінка колісних транспортних засобів», може проводити оціночну діяльність, яка полягає у визначенні ринкової та різних видів неринкової вартості колісних транспортних засобів та їхніх складових частин.
Згідно з Законом України «Про судову експертизу», Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5 (в редакції наказу від 26.12.2012 року №1950/5), основним завданням атестованих судових експертів є проведення на основі спеціальних знань (наукових, технічних та інших) досліджень матеріальних об`єктів, явищ і процесів з наданням письмових висновків з відповідями на поставлені експерту питання.
Відповідно до Положення про експертно-кваліфікаційні комісії та атестацію судових експертів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2015 року №301/5, до експертів пред`являється вимога щодо «відповідної» вищої освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем не нижче спеціаліста, тобто, у випадку спеціальностей, пов`язаних з дослідженням та оцінкою певного майна, його вища освіта повинна відповідати профілю саме цього майна.
Згідно пункту 2.1 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, які є додатком до зазначеної Інструкції, до числа основних завдань авто-товарознавчої експертизи належить визначення ринкової вартості колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), їх складових, розміру вартості матеріальних збитків, заподіяних власнику або володільцю колісних транспортних засобів, їх складових, внаслідок пошкодження останнього, також авто-товарознавчою експертизою можуть вирішуватися питання про складові основного завдання або споріднені з ним, якщо такі питання пов`язані з придбанням та експлуатацією колісних транспортних засобів.
Алгоритм визначення вартості відновлювального ремонту пошкоджених колісних транспортних засобів (в т.ч. автомобілів) та відповідного розміру матеріального збитку, заподіяного їх власнику (в т.ч. для встановлення страхового відшкодування) регламентується Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженою наказом Міністерства юстиції і Фонду державного майна України від 24.11.2003 року №142/5/2092 у редакції наказу від 24.07.2009 року №1335/5/1159, а також положеннями «Методики визначення обсягу ремонтних дій при встановленні розміру матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу», зареєстрованої у Реєстрі методик проведення судових експертиз 12.09.2014 року за номером 12.2.03.
Виходячи з вимог зазначених Методик основним фактом, що визначає вартість (розмір) матеріального збитку, заподіяного власнику внаслідок пошкодження його колісного транспортного засобу, є вартість відновлювального ремонту цього транспортного засобу від пошкодження. При цьому, для встановлення вартості відновлювального ремонту пошкоджених колісних транспортних засобів (КТЗ) і відповідного розміру матеріального збитку, завданого їх власнику, необхідне проведення спеціальних досліджень з визначення характеру, об`єму й номенклатури пошкоджень та відповідних ремонтно-відновлювальних технологічних операцій, з розрахунку-калькулювання вартості відновлювального ремонту, що за змістом і процесом їх виконання не є «оціночними процедурами» та не відповідає поняттю «оцінка майна», передбаченому Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», а тому не входить у компетенцію оцінювачів, зокрема за спеціалізацією 1.3 «Оцінка колісних транспортних засобів».
Для проведення відмічених досліджень фахівець повинен володіти спеціальними знаннями в автомобілебудуванні і технології ремонту транспортних засобів, іншими, перш за все технічними, дисциплінами, а також знати оціночні процедури. При цьому, ст.ст.6, 15 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» не передбачено умов щодо обов`язкової відповідності вищої освіти профілю оцінюваного майна, що, в загальному випадку, виключає можливість оцінювача самостійно вирішувати питання, де є потреба у застосуванні певних спеціальних знань, зокрема у галузі автотоварознавства.
Таким чином, розрахунок вартості відновлювального ремонту пошкоджених колісних транспортних засобів та відповідного розміру матеріального збитку, заподіяного їх власникам, у тому числі для встановлення страхового відшкодування, відноситься до компетенції виключно судових експертів автотоварознавців, які атестовані за спеціальністю 12.2 - «Визначення вартості колісних транспортних засобів та розміру збитку, завданого власнику транспортного засобу».
Отже враховуючи той факт, що ФОП ОСОБА_7 не є атестованим судовим експертом, наданий ОСОБА_2 звіт як доказ вартості матеріального збитку, не може бути належним і допустимим доказом розміру завданої шкоди від дорожньо-транспортної пригоди.
Крім того, при визначенні ринкової вартості ТЗ до моменту пошкодження, оцінювачем невірно визначено та застосовано коефіцієнт ГК (коефіцієнт коригування ринкової вартості КТЗ за величиною пробігу) в розмірі 0,0%, оскільки згідно зведеної таблиці даних про розмір збитку Дослідження АІ1362АІ від 23.09.2021 року проведеного ПАТ НАСК «Оранта» коефіцієнт ГК (коефіцієнт коригування ринкової вартості КТЗ за величиною пробігу) становить 9,80%.
Так, вирішуючи питання про відшкодування матеріальних збитків, завданих дорожньо-транспортною пригодою, судом взято за основу складений 23.09.2021 року ПАТ НАСК «Оранта» висновок (дослідження) НОМЕР_3 , на тій підставі, що він відповідає вимогам законодавства, зокрема ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір завданих збитків розрахований у відповідності до вимог Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів та має всі необхідні розрахунки визначення вартості матеріального збитку.
З огляду на викладене та врахувавши правомірну виплату ПАТ НАСК «Оранта»суми страхового відшкодування позивачу, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до чч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до чч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами
Так, судові витрати відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України у разі відмови в задоволені позову покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись стст. 10, 12, 13, 81, 83, 133, 137, 141, 258, 263, 265, 268, 273, 354-356 Цивільного процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
В задоволенні позову ОСОБА_2 до ПАТ „Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" про стягнення 5 760 грн. страхового відшкодування, 908 грн. судового збору, 4000 грн. ватрості професійної правничої допомоги, 4200 грн. вартості складення звіту відмовити.
В задоволенні позову ОСОБА_2 до ТОВ „АЛЬТ-ХАУС" про відшкодування 156 098 грн. матеріальної шкоди, завданої ДТП, 1560 грн. 98 коп. судового збору, 4000 грн. ватрості професійної правничої допомоги, 4200 грн. вартості складення звіту відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня виготовлення повного тексту рішення.
Повний текст рішення виготовлено 17.05.2023 року.
Суддя :
Суд | Дарницький районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 23.03.2023 |
Оприлюднено | 24.05.2023 |
Номер документу | 110990049 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні