Ухвала

від 12.05.2023 по справі 991/1688/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/1688/23

Провадження 1-кп/991/28/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2023 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) колегією суддів у складі

головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (далі-суд),

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурор а ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_7 про повернення обвинувального акта прокурору

у кримінальному провадженні №52020000000000506 від 05.08.2020 щодо обвинувачення

ОСОБА_6 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Балаклія Харківської області, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає: АДРЕСА_2 , працює радником директора державного підприємства «Ізюмський приладобудівний завод», одружений, депутат Ізюмської міської Ради VІІІ скликання) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 368 та частиною 1 статті 366-2 Кримінального кодексу України (далі КК),

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий опис судового провадження.

23.02.2023 зі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (САП ОГП) до ВАКС надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні №52020000000000506 від 05.08.2020.

Відповідно до частини 3 статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.02.2023 для розгляду такого кримінального провадження визначено колегію суддів ВАКС у складі головуючого судді ОСОБА_9 , суддів ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .

Ухвалою від 07.03.2023 задоволено заяви про самовідвід суддів ОСОБА_9 та ОСОБА_11 від розгляду обвинувального акта у цьому кримінальному провадженні, відтак на підставі розпорядження керівника апарату ВАКС від 10.03.2023 №40ав та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.03.2023 таких суддів замінено на суддів ОСОБА_12 і ОСОБА_13 .

Ухвалою від 28.03.2023 відмовлено в задоволенні заяви прокурора про відвід судді ОСОБА_13 та задоволено заяву про самовідвід судді ОСОБА_12 від розгляду цього кримінального провадження, відтак на підставі розпорядження керівника апарату ВАКС від 29.03.2023 №70ав та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.03.2023 таку суддю замінено на суддю ОСОБА_14 .

Ухвалою від 03.04.2023 задоволено заяву про самовідвід судді ОСОБА_14 у цьому кримінальному провадженні, відтак на підставі розпорядження керівника апарату ВАКС від 04.04.2023 №75ав та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.04.2023 таку суддю замінено на суддю ОСОБА_15 .

Ухвалою від 11.04.2023 задоволено заяву про самовідвід судді ОСОБА_15 від розгляду обвинувального акта у цьому кримінальному провадженні, відтак на підставі розпорядження керівника апарату ВАКС від 11.04.2023 №76ав та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.04.2023 таку суддю замінено на суддю ОСОБА_16 .

Ухвалою від 24.04.2023 задоволено заяву про самовідвід судді ОСОБА_16 від розгляду цього кримінального провадження, відтак на підставі розпорядження керівника апарату ВАКС від 25.04.2023 №88ав та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.04.2023 колегію суддів другої судової палати у складі ОСОБА_16 , ОСОБА_10 та ОСОБА_13 замінено на колегію суддів першої судової палати у складі головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_17 та ОСОБА_3 .

У зв`язку із перебуванням судді ОСОБА_17 у тривалій відпустці на підставі розпорядження керівника апарату ВАКС від 26.04.2023 №89ав та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.04.2023 таку суддю замінено на суддю ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 01.05.2023 призначено підготовче судове засідання на 04.05.2023 з перервою до 12.05.2023.

2. Короткий виклад клопотання та позицій учасників судового провадження.

2.1. 06.03.2023 до ВАКС надійшло клопотання захисника ОСОБА_7 про повернення обвинувального акту прокурору, де стверджувалось, що такий обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні не відповідає вимогам КПК, оскільки він складений детективом та погоджений неуповноваженим в порядку статті 481 КПК прокурором без дотримання спеціального порядку здійснення повідомлення про підозру ОСОБА_6 , який має спеціальний статус депутата місцевої ради, та у зв`язку з відсутністю в ньому обов`язкових відомостей, передбачених частиною 2 статті 291 КПК, що обґрунтовувалось зокрема таким:

1) «25.10.2022 ОСОБА_6 було вручене погоджене Заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_18 повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2, ч. 4 ст. 368 КК України.

Сторона захисту обґрунтовано стверджує, що у вказаному кримінальному провадженні Заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури не є уповноваженим відповідно до ст. 481 КПК України прокурором для погодження повідомлення про підозру спеціальному суб`єкту - депутату місцевої ради.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», депутат сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради є представником інтересів територіальної громади села, селища, міста чи їх громад, який відповідно до Конституції України і закону про місцеві вибори обирається на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування на строк, встановлений Конституцією України.

Станом на 25.10.2022 ОСОБА_6 був депутатом міської ради, оскільки його обрали депутатом Ізюмської міської ради VIII скликання, що власне і не заперечувалось стороною обвинувачення та було відомо станом на 25 жовтня 2022 року.

Згідно з ч. 1 ст. 481 КПК України письмове повідомлення про підозру здійснюється: 1) адвокату, депутату місцевої ради, депутату Верховної Ради Автономної Республіки Крим, сільському, селищному, міському голові - Генеральним прокурором, його заступником, керівником обласної прокуратури в межах його повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 481 КПК України Генеральний прокурор (виконувач обов`язків Генерального прокурора), його заступник, керівник обласної прокуратури може доручити іншим прокурорам здійснити письмове повідомлення про підозру особам, визначеним частиною першою цієї статті, у порядку, передбаченому частинами першою і другою статті 278 цього Кодексу.

Таким чином, згідно з п. 1 ч.1 ст. 481 КПК України, письмове повідомлення про підозру депутату місцевої ради здійснюється Генеральним прокурором, його заступником, керівником обласної прокуратури в межах його повноважень.

25.10.2022 Заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_18 погодив письмове повідомлення про підозру депутату міської ради ОСОБА_6 , хоча він не є уповноваженою особою відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 481 КПК України.

Статтею 481 КПК п. 1 до переліку прокурорів, які мають здійснювати повідомлення про підозру спеціальному суб`єкту - депутату місцевої ради, не включений заступник Генерального прокурора - керівник САП.

В той же час, у п. 2 цієї ж статті законодавцем вже внесена посада Заступника Генерального прокурора - керівника САП…

Таким чином, законодавець прямо передбачив можливість делегування зазначеними посадовими особами іншим прокурорам функції безпосереднього вручення цього повідомлення у порядку, визначеному ст. 278 КПК України. Проте таке доручення може бути здійснено виключно Генеральним прокурором, його заступником, керівником обласної прокуратури. Безумовно, Керівник САП є заступником Генерального прокурора, але з урахуванням внесення законодавцем такого розподілу як вказано в п.1-2 ч. 1 ст. 481 КПК України, виходячи з класифікації спеціальних суб`єктів встановленої законодавцем та зазначення уповноважених прокурорів на здійснення їм повідомлення про підозру, при тлумаченні п.1-4 ч. 1 ст. 481 КПК України можна встановити, що законодавець не ототожнює посади Заступника Генерального прокурора і Заступника Генерального прокурора- керівника САП

Пунктом 2 Наказу № 186 від 16 вересня 2022 року встановлена взаємозамінність між першим заступником та заступниками Генерального прокурора, проте ОСОБА_18 не включений до осіб, якій замінюють Генерального прокурора або його заступника, зокрема наказом визначено таку взаємозамінність: ОСОБА_19 - ОСОБА_20 , ОСОБА_20 - ОСОБА_19 , ОСОБА_21 - ОСОБА_22 , ОСОБА_22 - ОСОБА_21 .

Відтак, враховуючи, що складення та підписання письмового повідомлення про підозру ОСОБА_6 було здійснено посадовою особою, яка не мала на те законних повноважень, а також, враховуючи порушення порядку вручення письмового повідомлення, передбаченого ст.ст. 276-279 КПК України, сторона захисту стверджує що ОСОБА_6 не набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, відтак і не набув статусу обвинуваченого (підсудного)»

2) «У даному провадженні існує невідповідність обвинувального акту нормам КПК України щодо формулювання обвинувачення, а саме: формулювання обвинувачення за ч. 4 ст. 368 КК України є неконкретним, таким, що не дає можливості захисту чітко розуміти якими саме діями конкретно обвинуваченого ОСОБА_6 вчинено кримінальне правопорушення, у формулюванні обвинувачення присутні мовні словосполучення, які неможливо інтерпретувати у конкретні дії особи, має місце явне перекручування фактів та подій, які мали місце насправді у господарській діяльності ДП «ШЗ»…

За нормами статті 291 КПК України в обвинувальному акті сторона обвинувачення зобов`язана чітко, повно, без будь-якого подвійного смислу та припущень (в тому числі і завуальованих, тобто таких лінгвістичних конструкцій, що містять в собі твердження, але не розкривають зміст цього твердження наведенням конкретних обставин) викласти дві основні складові, а саме: -формулювання обвинувачення та правову кваліфікацію кримінального правопорушення, тобто, порушення яких кримінально-правових норм інкримінується обвинуваченому; -виклад фактичних обставин кримінального правопорушення.

Тобто, викладені в обвинувальному акті обставини повинні явно свідчити, що обвинувачений порушив саме інкриміновані йому норми КК України та обставини, викладені в обвинувальному акті, дозволяють стверджувати про існування всіх ознак складу злочину, який інкримінується обвинуваченому…

Вивчаючи зміст обвинувального акту захист дійшов висновку, що відомості в ньому зазначені, не містять інформації про конкретний час, місце, спосіб вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, тобто про подію кримінального правопорушення, а в ньому наявна інформація про господарські відносини щодо виконання ДП «ІПЗ» та ТОВ «Оптимумспецдеталь» договору поставки товарно-матеріальних цінностей 26.04.2016 року № 3076, про виконання ОСОБА_6 своїх посадових обов`язків, про взаємовідносини ДП «ІПЗ» з ДК «Укроборонпром», і міркування сторони обвинувачення про нібито незаконний характер дій ОСОБА_6 при забезпеченні ним як директором виконання підписаного договору поставки, порушення процедури закупівель товарів та послуг за державні кошти. Сторона обвинувачення не розкриває час, місце та спосіб вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України…

Таким чином, у обвинувальному акті належним чином не відображено фактичних обставин кримінального правопорушення, не відображено у визначений законом спосіб обставин які підлягають доказуванню, зокрема подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), що суперечить п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України та, відповідно, унеможливлює розгляд справи у суді на підставі саме цього обвинувального акту, в редакції яка скерована до суду...

Єдиним процесуальним шляхом виправлення недоліків обвинувального акту, передбаченим КПК України, є повернення обвинувального акту прокурору з метою усунення ним недоліків протягом розумного строку.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 27.10.2022 року по справі № 991/4876/21 звільнено ОСОБА_23 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України, на підставі ст.49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, закрито кримінальне провадження №52020000000000508 від 13 серпня 2020 року, в якому ОСОБА_23 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України, наданні неправомірної вигоди директору Державного підприємства «Ізюмський приладобудівний завод Особі 1 (відомості про особу неповні відповідно до презумпції невинуватості) за вчинення останнім в інтересах ОСОБА_1 дій із використанням свого службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.І ст.369 КК України, на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України, при цьому з описової частини ухвали вбачається, відповідно змісту обвинувального акту, 28 вересня 2016 року у точно не встановлені у ході слідства час та місці ОСОБА_1 грошові кошти, які були отримані в результаті перерахувань на банківські рахунки суб`єктів господарювання, у готівковій формі в розмірі 500 000 грн. та 14 700 доларів США, що згідно з офіційно встановленим Національним банком України курсом гривні до долара США на 28 вересня 2016 року становило 379 554 грн., тобто усього 879 554 грн., передав не встановленій у ході слідства особі для подальшої їх передачі в якості неправомірної вигоди директору Державного підприємства «Ізюмський приладобудівний завод» Особі 1 (відомості про особу неповні відповідно до презумпції невинуватості) за вчинення останнім з використанням свого службового становища дій, а саме за забезпечення оплати ДП «ІПЗ» рахунку ТОВ «Оптимумспецдеталь» від 15 вересня 2016 року №98 на загальну суму 2 670 000 грн. (з ПДВ), в той час як в обвинувальному акті ОСОБА_6 зазначається сума нібито отриманої вигоди загальною сумою 2 443 854 грн. Якщо такі дії ОСОБА_23 були, на думку сторони обвинувачення, охоплені спільним умислом, то незрозумілою залишається позиція щодо суми нібито отриманої ОСОБА_6 вигоди і кваліфікація за ч. 4 ст. 368 КІ

Таким чином, позиція сторони обвинувачення в частині формулювання обвинувачення ґрунтується на протилежних, взаємовиключних вихідних тезах, аргументація містить суперечності, що не дає можливості ОСОБА_6 реалізувати своє право на захист у кримінальному провадженні.

Формулювання обвинувачення за ч. 4 ст. 368 КК України за відсутності в матеріалах кримінального провадження судово-економічних експертиз, якими встановлено факт нанесення злочином шкоди - неможлива, адже сторона обвинувачення стверджує що ОСОБА_24 нібито вчинив дію в інтересах ОСОБА_23 у спосіб безпідставної оплати від імені ДП «ІПЗ» на користь ТОВ «Оптимумспецдеталь» на загальну суму 4 019 658 грн. на підставі Договору від 26.04.2016 № 3076 , а виходячи з формулювання обвинувачення дій в інтересах ТОВ «Оптимумспецдеталь» Філоненком не вчинялось, в той же час роль та участь ОСОБА_23 в діяльності ТОВ «Оптимумспецдеталь» обмежується вказівкою на те, що останній міг надавати вказівки та керувати діями осіб товариства, що забезпечували його діяльність, таким чином дії думку сторони обвинувачення вчинялись в інтересах ОСОБА_23 але стосувались ТОВ «Оптимумспецдеталь», а чи давав якісь вказівки ОСОБА_25 щодо виконання договору поставки ТМЦ від 26.04.2016 № 3076 в обвинувальному акті не зазначається.

2.2. В судовому засіданні захисники ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та обвинувачений ОСОБА_6 підтримали подане клопотання про повернення обвинувального акта та просили таке задовольнити.

Прокурор ОСОБА_5 заперечив проти задоволення такого клопотання, зазначивши, що в даному випадку підозра цілком законна підписана керівником САП ОГП, який є заступником Генерального прокурора, та вважав правомірним факт вручення повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень ним як прокурором на підставі доручення заступника Генерального прокурора - керівника САП, що ґрунтується на правовій позиції Великої палати Верховного Суду. Також зазначив, що неконкретність викладеного обвинувачення є проблемою самої сторони обвинувачення і якщо таке має місце, то це лише на користь сторони захисту.

3. Обґрунтування позиції суду.

3.1. Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 314 КПК у підготовчому судовому засіданні суд, зокрема, має право прийняти рішення про повернення обвинувального акта прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього кодексу.

Згідно із частиною 4 статті 110 КПК обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього кодексу.

Частинами 1-3 статті 291 КПК визначено, що обвинувальний акт складається слідчим, дізнавачем, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим, дізнавачем. Обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу; 9) дату та місце його складення та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим, дізнавачем та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

Відповідно до частини 4 статті 291 КПК, до обвинувального акта додається: 1) реєстр матеріалів досудового розслідування; 2) цивільний позов, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування; 3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього кодексу); 4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; 5) довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації. Надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється.

Також, частиною 1 статті 293 КПК визначено, що одночасно з переданням обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до суду прокурор зобов`язаний під розписку надати їх копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього кодексу), його захиснику, законному представнику, захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Якщо провадження здійснюється щодо юридичної особи, копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування надаються також представнику такої юридичної особи.

3.2. В постановах ККС ВС від 03.07.2019 в справі №273/1053/17, від 02.06.2020 в справі №369/9525/17 та від 29.09.2021 в справі №409/1465/16-к наведений правовий висновок, згідно з яким відповідно до частини 1 статті 337 КПК судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. Кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, у тому числі й у сторону збільшення, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо. Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акту до суду належить виключно до повноважень прокурора.

Під формулюванням обвинувачення слід розуміти короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому (постанова ВСУ від 24.11.2016 у справі №5-328кс16).

Крім того, в постанові ККС ВС від 21.04.2021 в справі №295/12923/19 зокрема зазначено таке: «значення обвинувального акта як процесуального рішення сторони обвинувачення, полягає у тому, що він формалізує правову позицію обвинувачення, ініціює судовий розгляд і тим самим відкриває доступ особи до правосуддя. Виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення (пункт 5 частина 2 статті 291 КПК) по суті є консистенцією усього обвинувального акта. Відображення фактичних обставин кримінального правопорушення має значення не тільки для аргументації висновків слідчого, прокурора, але і для дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення в суді, а також для реалізації права підозрюваного на захист».

Також в постанові ОП ККС ВС від 01.11.2021 в справі № 161/7092/20 зазначено таке: «Оскільки кримінальний процесуальний закон не містить вичерпного переліку порушень у складанні обвинувального акта, що обумовлює його повернення, норма пункту 3 частини 3 статті 314 КПК відсилає до статті 291 цього Кодексу, що надає можливість визначити перелік порушень, які є похідними від закріплених у цій статті вимог до підсумкового документа досудового розслідування: порушення, які стосуються змісту та форми самого обвинувального акта (неправильність або відсутність в обвинувальному акті такої інформації, як дата і місце його складання та затвердження; формулювання обвинувачення; правова кваліфікація кримінального правопорушення тощо); порушення, які стосуються змісту та наявності додатків до обвинувального акта (недоліки реєстру матеріалів досудового розслідування; недолучення розписки підозрюваного про отримання копії обвинувального акта тощо)».

Таким чином, на стадії підготовчого судового провадження обвинувальний акт може бути повернуто прокурору виключно з підстав його невідповідності формальним вимогам статті 291 КПК, таке є правом, а не обов`язком суду, а підставою для такого повернення може бути лише виявлена суттєва невідповідність формальним вимогам КПК, яка перешкоджає призначенню судового розгляду, враховуючи при цьому, що для здійснення такої перевірки у розпорядженні суду фактично є лише сам обвинувальний акт та додатки до нього.

3.3. Частиною 1 статті 277 КПК визначено, що повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього кодексу, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначаються главою 37 цього Кодексу.

Відповідно, статтею 480 глави 37 КПК визначено, що особливий порядок кримінального провадження застосовується стосовно: 1) народного депутата України; 2) судді, судді Конституційного Суду України, судді Вищого антикорупційного суду, а також присяжного на час виконання ним обов`язків у суді, Голови, заступника Голови, члена Вищої ради правосуддя, Голови, заступника Голови, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) кандидата у Президенти України; 4) Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; 5) Голови, іншого члена Рахункової палати; 6) депутата місцевої ради; 7) адвоката; 8) Генерального прокурора, його заступника, прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури; 9) Директора та працівників Національного антикорупційного бюро України; 10) Голови Національного агентства з питань запобігання корупції, його заступника.

Зокрема, пунктом 1 частини 1 статті 481 КПК визначено, що письмове повідомлення про підозру здійснюється: адвокату, депутату місцевої ради, депутату Верховної Ради Автономної Республіки Крим, сільському, селищному, міському голові - Генеральним прокурором, його заступником, керівником обласної прокуратури в межах його повноважень. При цьому частиною 2 статті 481 КПК визначено, що Генеральний прокурор (виконувач обов`язків Генерального прокурора), його заступник, керівник обласної прокуратури може доручити іншим прокурорам здійснити письмове повідомлення про підозру особам, визначеним частиною 1 цієї статті, у порядку, передбаченому частинами першою і другою статті 278 цього кодексу.

Стаття 7 чинного Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII визначає, що систему прокуратури України становлять: 1) Офіс Генерального прокурора; 2) обласні прокуратури; 3) окружні прокуратури; …, 5) Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП).

Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України «Про прокуратуру» Офіс Генерального прокурора очолює Генеральний прокурор, який має першого заступника та не більше п`яти заступників, у тому числі заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Згідно з частиною 5 статті 8 того ж Закону в Офісі Генерального прокурора утворюється (на правах самостійного структурного підрозділу) Спеціалізована антикорупційна прокуратура, на яку покладаються такі функції: 1) здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування Національним антикорупційним бюро України; 2) підтримання державного обвинувачення у відповідних провадженнях; 3) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, передбачених цим Законом і пов`язаних із корупційними або пов`язаними з корупцією правопорушеннями, а також представництво у межах своєї компетенції інтересів держави у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави. У межах реалізації своїх функцій Спеціалізована антикорупційна прокуратура здійснює міжнародне співробітництво.

Частиною 5 статті 8-1 того ж Закону визначено, що керівник САП підпорядковується безпосередньо Генеральному прокурору, та частиною 8 статті 8-1 того ж Закону визначено, що заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури: 1) представляє Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру у відносинах з державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, громадськими об`єднаннями, міжнародними організаціями та іноземними органами влади; 2) організовує діяльність Спеціалізованої антикорупційної прокуратури; 3) здійснює розподіл обов`язків між першим заступником та заступником керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури; 4) визначає після початку досудового розслідування прокурора, який здійснює повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні; 5) визначає групу прокурорів, які здійснюють повноваження прокурорів в особливо складному кримінальному провадженні, а також прокурора для керівництва такою групою; 6) приймає на роботу та звільняє з роботи працівників Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які не є прокурорами; 7) в десятиденний строк з дня їх виникнення повідомляє відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, про наявність вакантних або тимчасово вакантних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі; 8) контролює ведення та аналіз статистичних даних, організовує вивчення і узагальнення практики застосування законодавства та інформаційно-аналітичне забезпечення підлеглих прокурорів з метою підвищення якості здійснення ними своїх функцій; 9) забезпечує виконання вимог щодо підвищення кваліфікації прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури; 10) виконує інші повноваження, передбачені цим та іншими законами України.

Наказом Генерального прокурора від 16.09.2022 №186 «Про розподіл обов`язків між керівництвом Офісу Генерального прокурора» зокрема визначено, що ОСОБА_18 як заступник Генерального прокурора - керівник САП відповідає за стан організації роботи, які стосуються питань САП.

Таким чином, зайняття адміністративної посади керівника САП будь-яким чином не позбавляє особу статусу заступника Генерального прокурора, зокрема щодо визначених пунктом 1 частини 1 статті 481 КПК повноважень, відтак заступник Генерального прокурора-керівник САП ОСОБА_18 був належно уповноваженою особою щодо складання письмового повідомлення про підозру ОСОБА_6 , який є депутатом Ізюмської міської Ради, а доводи клопотання сторони захисту є надуманими.

Також є неспроможними доводи сторони захисту щодо відсутності права прокурора ОСОБА_5 повідомляти про підозру ОСОБА_6 на підставі доручення заступника Генерального прокурора-керівник САП ОСОБА_18 в силу прямої норми частини 2 статті 481 КПК.

Суд також зазначає, що вищенаведене співпадає з правовою позицією, викладеною в ухвалі Апеляційної палати ВАКС від 03.02.2023 в справі №991/6813/22 щодо розгляду апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 - ОСОБА_8 , - де такий просив скасувати ухвалу слідчого судді ВАКС від 13.01.2023 про відмову у скасуванні повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 25.10.2022 на підставі доводів, аналогічних вищенаведеним, та за результатами апеляційного провадження ухвала слідчого судді ВАКС від 13.01.2023 скасована в частині відмови в задоволенні скарги щодо виключення з ЄРДР відомостей про повідомлення про підозру ОСОБА_6 та постановлено в цій частині нову ухвалу про закриття провадження. В іншій частині ухвала слідчого судді ВАКС від 13.01.2023 залишено без змін.

Фактично поданням клопотання про повернення обвинувального акта сторона захисту намагалась оскаржити дії сторони обвинувачення щодо повідомлення про підозру, попри те, що під час підготовчого судового провадження розглядається виключно питання відповідності обвинувального акту формальним вимогам статті 291 КПК та не досліджуються матеріали кримінального провадження за сутністю.

3.4. Також, після дослідження доводів клопотання захисника, суд вважає, що викладені в такому твердження про невідповідність викладення обвинувального акту фактичним обставинам справи, неузгодженість викладених фактичних обставин справи з формулюванням обвинувачення та з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення тощо, не можуть бути предметом розгляду під час підготовчого судового провадження, оскільки на такій стадії суд позбавлений можливості дослідити сукупність зібраних доказів та здійснити перевірку наведених у клопотанні обставин та доводів, що є предметом винятково судового розгляду та процесу оцінки доказів, та відтак може здійснюватися судом виключно вже під час ухвалення остаточного судового рішення у певному кримінальному провадженні.

3.5. З огляду на вищенаведене, суд вважає, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні №52020000000000506 відповідає формальним вимогам статті 291 КПК, тоді як доводи клопотання про повернення обвинувального акта прокурору не знайшли свого підтвердження, та судом не встановлено суттєвих перешкод для можливого призначення судового розгляду, й відтак належить відмовити у задоволенні такого клопотання.

Керуючись статтями 290, 291, 314, 369-372, 532 КПК, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про повернення обвинувального акта прокурору.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту проголошення.

Повний текст ухвали проголошений 22.05.2023 (через перебування судді-члена колегії у відпустці).

Головуючий суддя ОСОБА_1 Суддя ОСОБА_2 Суддя ОСОБА_3