Окрема думка

від 23.05.2023 по справі 991/1688/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа №991/1688/23

Провадження 1-кп/991/28/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

ОКРЕМА ДУМКА

судді ОСОБА_1 до ухвали від 23.05.2023

про призначення судового розгляду

23 травня 2023 року м. Київ

1. Стислий зміст судового рішення.

Ухвалою колегії суддів Вищого антикорупційного суду (ВАКС) в складі головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 23.05.2023 в цій справі:

1. Призначено на 23.05.2023 о 10.10 відкрите судове засідання із судового розгляду колегією суддів ВАКС кримінального провадження №52020000000000506 від 05.08.2020 щодо обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 368 КК, за участю прокурора, обвинуваченого та його захисників.

2. Задоволено частково клопотання захисника ОСОБА_5 та витребувано від Офісу Генерального прокурора відомості про кримінальне провадження №52020000000000506 від 05.08.2020 у межах всієї внесеної до ЄРДР інформації за період з 05.08.2020 по 22.02.2023 та відомості про кримінальне провадження №42016110350000102 від 01.04.2016 у межах всієї внесеної до ЄРДР інформації за період з 01.04.2016 до 05.08.2020 відповідно до чинного на час внесення Положення про порядок ведення ЄРДР.

3. Задоволено клопотання захисника ОСОБА_6 та витребувано від Офісу Генерального прокурора постанову Генерального прокурора ОСОБА_7 від 21.04.2022 про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №52020000000000506 від 05.08.2020.

4. Задоволено клопотання захисника ОСОБА_5 про надання стороні захисту тимчасового доступу до речей і документів та надано адвокатам ОСОБА_5 та ОСОБА_6 право на тимчасовий доступ (з можливістю ознайомлення та копіювання) до матеріалів судової справи ВАКС №991/6787/21 про продовження 04.10.2021 слідчим суддею ВАКС ОСОБА_8 строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №52020000000000506 від 05.08.2020.

5. Відмовлено в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну застосованого ухвалою слідчого судді ВАКС від 28.10.2022 в справі №991/4936/22 запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_4 у виді застави у сумі 1000 (одна тисяча) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2 600 000 (два мільйони шістсот тисяч) гривень, до застави у сумі 300 (триста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, або зміни на інший м`який запобіжний захід.

6. Відмовлено в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_9 про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді ВАКС від 26.10.2022 та ухвалою АП ВАКС від 14.11.2022 в справі №991/4940/22 на об`єкти рухомого та нерухомого майна ОСОБА_9 .

7. Задоволено клопотання захисника ОСОБА_5 та скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді ВАКС від 26.10.2022 та ухвалою АП ВАКС від 14.11.2022 в справі №991/4940/22 на грошові кошти, які знаходяться на рахунку обвинуваченого ОСОБА_4 НОМЕР_1 у ПАТ КБ «Приватбанк».

8. Долучено до матеріалів справи із оцінкою наведених в них доводів під час судового розгляду: 1) скаргу захисника ОСОБА_5 в порядку частини 2 статті 303 КПК на постанову Генерального прокурора України від 08.11.2019 про доручення здійснення детективам НАБУ досудового розслідування у кримінальному провадженні №42016110350000102 від 01.04.2016; 2) заперечення захисника ОСОБА_6 в порядку частини 3 статті 309 КПК на ухвалу слідчого судді ВАКС ОСОБА_8 від 04.10.2021 в справі №991/6787/21 про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №52020000000000506 від 05.08.2020.

2. Обґрунтування незгоди з судовим рішенням.

2.1. Із ухвалою колегії суддів від 23.05.2023 я не погоджуюсь в частині пунктів 4, 7 резолютивної частини, а саме задоволення клопотання захисника про надання стороні захисту тимчасового доступу до речей і документів, а також задоволення клопотання захисника про скасування арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунку обвинуваченого у ПАТ КБ «Приватбанк», а тому на підставі частини 3 статті 375 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) вважаю за необхідне висловити окрему думку.

2.2. Задоволення клопотання захисника про надання стороні захисту тимчасового доступу до речей і документів мотивовано зокрема таким: «2.2.4. Дослідивши клопотання про тимчасовий доступ, суд вважає можливим надати захисникам ОСОБА_6 та ОСОБА_5 право на тимчасовий доступ (з можливістю ознайомлення та копіювання) до матеріалів судової справи ВАКС №991/6787/21 про продовження 04.10.2021 слідчим суддею ВАКС ОСОБА_8 строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №52020000000000506 від 05.08.2020, при цьому визначивши для виконання строк дії ухвали в цій частині два тижні з дня її постановлення, який є розумно достатнім, та із зазначенням положень закону, які передбачають наслідки невиконання ухвали суду».

2.2.1. Згідно із частиною 1 статті 131 КПК, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Пунктом 5 частини 2 статті 131 КПК передбачений такий вид заходів забезпечення кримінального провадження як тимчасовий доступ до речей і документів.

Відповідно до статті 159 КПК, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку). Тимчасовий доступ до електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку здійснюється шляхом зняття копії інформації, що міститься в таких електронних інформаційних системах, комп`ютерних системах або їх частинах, мобільних терміналах систем зв`язку, без їх вилучення. Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.

Статтею 162 КПК визначено перелік інформації та відомостей, що належать до охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, а саме: 1) інформація, що знаходиться у володінні засобу масової інформації або журналіста і надана їм за умови нерозголошення авторства або джерела інформації; 2) відомості, які можуть становити лікарську таємницю; 3) відомості, які можуть становити таємницю вчинення нотаріальних дій; 4) конфіденційна інформація, в тому числі така, що містить комерційну таємницю; 5) відомості, які можуть становити банківську таємницю; 6) особисте листування особи та інші записи особистого характеру; 7) інформація, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікацій, про зв`язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо; 8) персональні дані особи, що знаходяться у її особистому володінні або в базі персональних даних, яка знаходиться у володільця персональних даних; 9) державна таємниця; 10) таємниця фінансового моніторингу; 11) відомості, що становлять професійну таємницю відповідно до Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки».

Частиною 5 статті 163 КПК визначено, що слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: 1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; 3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

Згідно з частиною 6 статті 163 КПК, слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п`ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів. Доступ особи до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, здійснюється в порядку, визначеному законом. Доступ до речей і документів, що містять відомості, які становлять державну таємницю, не може надаватися особі, що не має до неї допуску відповідно до вимог закону.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 164 КПК, в ухвалі слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів має бути зазначено строк дії ухвали, який не може перевищувати двох місяців з дня постановлення ухвали, за виключенням ухвал, постановлених на виконання вимог частини другої статті 562 цього кодексу (тобто при зверненні за допомогою в іноземній державі).

Також, відповідно до частин 1, 2 статті 333 КПК, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом. Під час розгляду клопотання про надання тимчасового доступу до речей і документів суд також враховує причини, через які доступ не був здійснений під час досудового розслідування. Якщо судом під час судового провадження прийнято рішення про надання доступу до речей і документів, суд відкладає судовий розгляд на строк, достатній для здійснення такого заходу забезпечення кримінального провадження та ознайомлення учасників судового провадження з його результатами. Особа, яка під час судового провадження отримала речі і документи внаслідок здійснення тимчасового доступу до них, зобов`язана надати до них доступ у порядку, передбаченому статтею 290 цього кодексу.

2.2.2. З матеріалів цього судового провадження вбачається, що ухвалою слідчого судді ВАКС ОСОБА_8 від 04.10.2021 в справі №991/6787/21, постановленою в закритому судовому засіданні, частково задоволено клопотання детектива та продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №52020000000000506 від 05.08.2020 на 6 місяців до 21.04.2022.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 №2939-VI, таємна інформація - інформація, доступ до якої обмежується відповідно до частини 2 статті 6 цього Закону, розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі. Таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську, розвідувальну таємницю, таємницю досудового розслідування та іншу передбачену законом таємницю. Порядок доступу до таємної інформації регулюється цим Законом та спеціальними законами. Частина 2 статті 6 того ж Закону визначає, що обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Згідно із статтею 8 Закону України «Про державну таємницю» від 21.01.1994 №3855-XII, до державної таємниці у порядку, встановленому цим Законом, зокрема відноситься інформація про зміст матеріалів оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування та судочинства з питань, зазначених у цій статті сфер.

Таким чином, відомості, які містяться в матеріалах судових справ, розглянутих слідчими суддями в закритому судовому засіданні, зокрема в межах судового контролю клопотань про продовження строків досудового розслідування у кримінальних провадженнях, належать до конфіденційної та таємної інформації, яка охороняється законом, тобто у даному випадку захисник просила надати тимчасовий доступ до відомостей, які належать до охоронюваної законом таємниці згідно із пунктом 4 частини 1 статті 162 КПК та державної таємниці згідно із пунктом 9 частини 1 статті 162 КПК, однак колегія суддів не взяла таке до уваги.

КПК містить перелік вимог до відомостей, які мають бути зазначені у клопотанні про тимчасовий доступ до речей і документів (частина 2 статті 160 КПК), а також покладає на сторону, яка звертається з таким клопотанням, обов`язок обґрунтувати наявність передбачених законом підстав для надання тимчасового доступу (частини 5, 6 статті 163 КПК) та довести існування причин, через які такий доступ не був здійснений під час досудового розслідування (частина 2 статті 333 КПК).

В даному випадку клопотання захисника не відповідало вимогам частини 2 статті 160 КПК, оскільки не містило зокрема доводів суттєвого значення документів, які містяться в справі №991/6787/21, для встановлення обставин у кримінальному провадженні та можливості використання як доказів відомостей, що містяться в таких документах, та неможливості іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих документів.

Під час розгляду клопотання в судовому засіданні сторона захисту також жодним чином не довела, що документи, до яких вона просила надати тимчасовий доступ, самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження матимуть суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; та можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих документах, що свідчить про недотримання вимог частин 5 та 6 статті 163 КПК.

Крім того, стороною захисту ні в самому клопотанні, ні під час їх розгляду не зазначено будь-яких причин, через які тимчасові доступи не були здійснені під час досудового розслідування у встановленому статтею 220 КПК порядку шляхом звернення до органу досудового розслідування із відповідними клопотаннями, тобто не дотримано вимоги частини 2 статті 333 КПК.

Також в клопотанні про тимчасовий доступ та під час його розгляду сторона захисту не навела будь-яких достатніх переконливих доводів щодо того, що матеріали справи №991/6787/21 щодо розгляду слідчим суддею ВАКС питання продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №52020000000000506 від 05.08.2020 будь-яким чином порушували б ті чи інші права і свободи обвинуваченого, а також підтвердять чи спростують факт кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується.

Необхідно зазначити, що Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) неодноразово (наприклад, в пункті 40 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» - заява №3236/03) зазначав, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду, який наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.

2.2.3. Відтак вважаю, що колегія суддів повинна була відмовити у задоволенні клопотання захисника про тимчасовий доступ до речей і документів.

2.3. В клопотанні про скасування арешту захисник просила скасувати арешт майна, на грошові кошти, які знаходяться на рахунку обвинуваченого у ПАТ КБ «Приватбанк», обґрунтовуючи таке тим, що кошти, які містяться на зазначеному рахунку були набуті внаслідок отримання обвинуваченим від держави одноразової грошової допомоги після загибелі сина ОСОБА_10 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 в бою за Батьківщину, стверджуючи, що відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» з них не може здійснюватися стягнення у випадку виконання рішення про конфіскацію майна, тобто такий арешт накладено необґрунтовано.

Задоволення такого клопотання захисника зокрема мотивовано таким: «2.4.9. Разом з тим, суд бере до уваги те, що згідно зі сповіщенням ІНФОРМАЦІЯ_3 від 04.10.2022 №31 син обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_10 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 ) -загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 в бою за Батьківщину…Відповідно до вищенаведеного, 14.09.2022 на рахунок ОСОБА_4 в АТ КБ «Приватбанк» НОМЕР_2 надійшло грошові кошти в розмірі 7 500 000 грн. з призначенням платежу «одноразова грошова допомога зг. н-зу ком. в/ч НОМЕР_3 №244ДСК від 12.09.2022» як частка одноразової грошової допомоги батькові у зв`язку із загибеллю сина ОСОБА_10 , та на момент накладення арешту залишок коштів на такому рахунку склав 1 566 211, 34 грн. відповідно до довідки банку.

Пунктом 4 частини 2 статті 73 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII передбачено, що стягнення не здійснюється із сум одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

Суд вважає, що за таких обставин грошові кошти, що перебувають на вищезазначеному рахунку не можуть бути предметом конфіскації майна чи спеціальної конфіскації, а тому належить задовольнити відповідне клопотання захисника про скасування арешту та скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді ВАКС від 26.10.2022 та ухвалою АП ВАКС від 14.11.2022 в справі №991/4940/22 на грошові кошти, які знаходяться на рахунку обвинуваченого ОСОБА_4 НОМЕР_1 у ПАТ КБ «Приватбанк».

2.3.1. Згідно із частиною 1 статті 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Пунктом 7 частини 2 статті 131 визначено зокрема, що заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Пунктом 7 статті 51 КК передбачено можливість застосування судом до осіб, визнаних винними у вчиненні кримінального правопорушення, такого виду покарання як конфіскація майна, та частиною 2 статті 52 КК визначено, що конфіскація майна є одним з додаткових покарань.

Згідно із статтею 59 КК, покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються. Конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу. Перелік майна, що не підлягає конфіскації, визначається законом України.

Як відомо, чинний КК набрав чинності з 01.09.2001 та відповідно до пункту 2 розділу І його Прикінцевих та перехідних положень з набранням чинності цим кодексом втрачав чинність Кримінальний кодекс Української РСР від 28.12.1960 із змінами, внесеними до нього, крім Переліку майна, що не підлягає конфіскації за судовим вироком (додаток до цього кодексу).

Пунктом 2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII, який набрав чинності з 05.10.2016, визначено, що з дня набрання чинності цим Законом зокрема визнано таким, що втратив чинність, Перелік майна, що не підлягає конфіскації за судовим вироком (додаток до Кримінального кодексу України) та одночасно запроваджено Перелік майна, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчими документами як додаток до Закону №1404-VIII.

Статтею 62 Закону №1404-VIII передбачено таке: 1. Виконання рішень про конфіскацію майна здійснюється органами державної виконавчої служби в порядку, встановленому цим Законом. 2. Реалізація конфіскованого майна здійснюється в порядку, встановленому цим Законом. 3. Розпорядження конфіскованим майном та майном, яке не підлягає реалізації, здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Разом з тим, статтею 12 Кримінального виконавчого кодексу України (далі КВК) передбачено, що органи державної виконавчої служби виконують покарання у виді конфіскації майна у випадках та в порядку, передбачених цим кодексом та законами України.

Статтею 48 КВК визначено таке: 1. Суд, який постановив вирок, що передбачає як додаткове покарання конфіскацію майна, після набрання ним законної сили надсилає виконавчий лист, копію опису майна і копію вироку для виконання органу державної виконавчої служби, про що сповіщає відповідну фінансову установу. У разі відсутності у справі опису майна засудженого надсилається довідка про те, що опису майна не проводилося. 2. Виконання покарання у виді конфіскації майна здійснюється органом державної виконавчої служби за місцезнаходженням майна відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Стаття 49 КВК визначає таке: 1. Конфіскації підлягає майно, що є власністю засудженого, в тому числі його частка у спільній власності, статутному фонді суб`єктів господарської діяльності, гроші, цінні папери та інші цінності, включаючи ті, що знаходяться на рахунках і на вкладах чи на зберіганні у фінансових установах, а також майно, передане засудженим у довірче управління. 2. Не підлягає конфіскації майно, що належить засудженому на правах приватної власності чи є його часткою у спільній власності, необхідне для засудженого та осіб, які перебувають на його утриманні. Перелік такого майна визначається законом України. 3. Спори, пов`язані з конфіскацією майна, вирішуються в порядку, встановленому законом.

2.3.2. Вважаю, що передбачене КК покарання у вигляді конфіскації майна будь-яким чином не можна ототожнювати із стягненням майна, яке здійснюється органами державної виконавчої служби в порядку виконання вироку суду в частині конфіскації такого, оскільки питання призначення покарання (зокрема конфіскації всього або частини майна, яке є власністю винної особи) вирішується вироком суду, ухвалюючи який відповідно до статті 374 КПК суд має зазначити рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, до яких зокрема належить й арешт майна, проте КПК не передбачає обов`язку суду визначати конкретний перелік майна, яке підлягає конфіскації.

Вважаю нерелевантними посилання на статтю 73 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII, оскільки така міститься в розділі ІХ «Звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника», та частина 1 статті 68 того ж Закону визначає, що стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів/електронних грошей, що знаходяться на рахунках у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. Тобто, на мою думку, норми статті 73 стосуються винятково стягнення згідно з судовим рішенням в порядку цивільного чи господарського судочинства.

Окрім того, Перелік майна, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчими документами, який є додатком до Закону №1404-VIII, не містить в собі жодних застережень щодо неможливості стягнення на суми одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

Також зауважу, що захисником оскаржувалась в апеляційному порядку ухвала слідчого судді ВАКС від 26.10.2022 в справі №991/4940/22 про накладення арешту на майно та ухвалою АП ВАКС від 14.11.2022 така ухвала залишена в силі без змін зокрема в частині накладення арешту на грошові кошти, які містяться на рахунку обвинуваченого із зазначенням такого «З копій документів щодо отримання виплат, які були нараховані у зв`язку з смертю сина ОСОБА_10 , який загинув під час виконання завдань, пов`язаних із захистом Батьківщини, неможливо встановити чи ці кошти знаходяться саме на тому рахунку, на який вказував представник власника майна (відсутні документи зв`язку між коштами, які надійшли, та номером рахунку). Вказане питання може бути вирішене шляхом подачі заяви про скасування арешту на майно з наданням доказів законності походження грошових коштів чи іншого майна. .. Також питання спеціальної конфіскації майна та яке саме майно підлягає конфіскації, у тому числі, буде вирішуватись по суті під час розгляду кримінального провадження по суті. У зв`язку з чим відсутні підстави для скасування арешту на грошові кошти та майно, придбане після 01 вересня 2016 року».

Згодом захисник зверталась до слідчого судді ВАКС із клопотання про скасування накладеного арешту на кошти, які містяться на вищезгаданому банківському рахунку, проте цілком обґрунтовано ухвалою від 09.12.2022 в справі №991/6100/22 слідчий суддя відмовив в скасуванні такого арешту.

2.3.3. З огляду на вищенаведене вважаю, що колегія судді повинна була відмовити у задоволенні відповідного клопотання захисника про скасування арешту через необґрунтованість твердження, що грошові кошти, які перебувають на вищезазначеному рахунку, не можуть бути предметом конфіскації майна, враховуючи також, що скасування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна не сприятиме досягненню його дієвості.